Ухвала

від 23.10.2015 по справі 910/23621/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

23.10.2015Справа № 910/23621/15

Суддя Андреїшина І.О., розглянувши

Зустрічну позовну заяву           Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична будівельна група»

про                     стягнення 183 169,86 грн.

УСТАНОВИЛА:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАКТІКЕР УКРАЇНА» 20.10.2015 р. звернулося до Господарського суду м. Києва із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична будівельна група» про стягнення 183 169,86 грн., у зв'язку з за поставлені матеріали та обладнання, у зв'язку з порушенням зобов'язань ТОВ «Столична будівельна група» за договором підряду № 100215-1 від 10.02.2015 р., додатками та додатковими угодами до нього.

У відповідності до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Зустрічний позов – це позов, що подається відповідачем позивачу для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог .

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Відповідно до ст. 601 ЦК зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Стаття 602 ЦК встановлює, що не допускається зарахування зустрічних вимог:

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, установлених договором або законом.

в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. Найчастіше це - позов про визнання договору недійсним або позов про визнання права. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Відсутність однієї з перелічених підстав прийняття зустрічного позову тягне за собою повернення зустрічної позовної заяви з посиланням на ст. 60 ГПК України

Розглянувши зазначену зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору.

Суддя повертає позовну заяву не пізніше трьох днів з дня її надходження, про що виносить ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

У відповідності до положень пункту 3 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З поданої до суду зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем не додано належних доказів сплати судового збору.

Законом України N 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який вступив в силу з 01.11.2011 р., встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється на рівні одного розміру мінімальної заробітної плати.

За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України» встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня – 1218,00 гривень.

У відповідності до п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Відповідно до п. 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви № вих. № б/н від б/д (вхід. № 27258/15 від 20.10.2015 р.) вбачається, що позивачем за зустрічним позовом надано в якості доказу сплати судового збору роздруківку з веб-сайту (https://p24.privatbank.ua/p24/c2b_pp) ПАТ КБ «Приватбанк» копії платіжного доручення № 31753 від 20.10.2015 р. на суму 2 747,54 грн. (без відмітки про зарахування грошових коштів до Державного бюджету України).

Згідно з ч. 2 п. 2.22. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме: статтею 435, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 1113, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 11120, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 1222, частиною п'ятою статті 1228. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду Державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Таким чином, роздруківка з веб-сайту (https://p24.privatbank.ua/p24/c2b_pp) ПАТ КБ «Приватбанк» копії платіжного доручення № 31753 від 20.10.2015 р. не може слугувати належним доказом сплати судового збору в установленому чинним законодавством розмірі та порядку, та не приймається господарським судом.

У відповідності до пункту 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Господарський суд м. Києва зауважує, що жодний документ, який додано до зустрічної позовної заяви, не засвідчено належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис».

У пункті 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», зазначено, що відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.

Таким чином, копії документів засвідчуються шляхом проставляння печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису «Згідно з оригіналом» та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.

Суд зауважує, що вищевказані положення законодавства стосуються усіх доказів, які подаються до господарського суду

Господарський суд м. Києва зауважує, що жодний документ, який додано до зустрічної позовної заяви, не містить слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і підпису даної особи. Натомість копії матеріалів зустрічної позовної заяви містять лише відтиск печатки підприємства позивача за зустрічним позовом.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Таким чином, судом встановлено, що надані копії документів не засвідчені, оскільки на копіях документів не містяться: слова «З оригіналом згідно», назва посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копії, її ініціали та прізвище, дати засвідчення копії і підпису даної особи, передбаченої пунктом 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), а тому не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, господарський суд зазначає, що до зустрічної позовної заяви не додано доказів у підтвердження направлення відповідачу за зустрічним позовом копій доданих до зустрічної позовної заяви документів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Тобто, законодавством встановлено форму належного та достатнього доказу факту направлення копії позову іншій стороні – опису вкладення.

Відповідно до абзацу 7 п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 9 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

Як вбачається з доданих до зустрічної позовної заяви документів, позивачем за зустрічним позовом не подано доказів того, що додані до зустрічної позовної заяви документи були направлені на адресу відповідача за зустрічним позовом.

Зокрема, позивачем за зустрічним позовом до зустрічної позовної заяви додано лише опис вкладень в цінний лист від 20.10.2015 р. № 0103011138326, в якому зазначено в графі «Найменування предметів» лише зустрічну позовну заяву ТОВ «ПРАКТІКЕР Україна» у справі № 90/23621/15 (без додатків до зустрічної позовної заяви), в зв'язку з чим, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України та абзацом 7 п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 9 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» суд дійшов до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту надсилання на адресу відповідача за зустрічним позовом копій зустрічної позовної заяви та всіх додатків до неї.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Господарський суд зауважує, що до зустрічної позовної заяви позивачем за зустрічним позовом не надано документів у підтвердження надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

За таких обставин, позивачем за зустрічним позовом при зверненні з даним зустрічним позовом до суду не дотримано вимог п. п. 3, 4 і 6 ст. 63 ГПК України, у зв'язку з чим Господарський суд м. Києва дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви позивачу за зустрічним позовом без розгляду на дооформлення.

Керуючись ст. 60, пунктами 3, 4 і 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИЛА:

Повернути зустрічну позовну заяву без розгляду на дооформлення.

Звернути увагу позивача за зустрічним позовом, що після усунення недоліків, які стали підставою для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом.

Суддя                                                                                 І.О. Андреїшина

Інформацію щодо руху справи можна отримати в інформаційному центрі Господарського суду міста Києва за тел. 284-18-98 та на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.