Постанова

від 23.10.2015 по справі 803/1378/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2015 року Справа № 803/1378/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

за участю представника позивача Палійчук Г.В.,

представника відповідача Сургент Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Олицького споживчого товариства до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Олицьке споживче товариство звернулося в суд з позовом про скасування рішення Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про застосування фінансових санкцій від 25 листопада 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 жовтня 2014 року було проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Ківерцівський р-н, с. Ставок, вул. Кузнєцова, 17, який належить Олицькому споживчому товариству, про що було складено акт від 16 жовтня 2014 року № 03/154/21-02/01743588. За результатами перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийняте рішенням від 25 листопада 2014 року № 00030612-21, яким до позивача застосовано: штраф в розмірі 17 000 грн. за факт зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору; штраф в розмірі 5 000 грн. за факт роздрібної торгівлі горілкою за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Однак, позивач не погоджується з винесеним рішенням від 25 листопада 2014 року № 00030612-21, з наступних підстав.

По даному акту перевірки також були прийняті податкові повідомлення-рішення, які позивачем були оскаржені в судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2014 року у справі № 803/2423/14 встановлено, що працівниками ГУ ДФС у Волинській області не доведено факт реалізації Олицьким споживчим товариством алкогольних напоїв, які було виявлено в підсобному приміщенні магазину, а лише встановлено відсутність накладних на такі товарно-матеріальні цінності.

З наведених підстав просить скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 25 листопада 2014 року.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 16 жовтня 2015 року № 150/9/03-20-21-60 пред'явленні позовні вимоги заперечила, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій сформоване у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для його скасування немає. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача, підтримала доводи, наведені у запереченнях. Просила в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2014 року, на підставі наказу від 7 жовтня 2014 року № 65, посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області було проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину, що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, село Ставок, вулиця Кузнєцова, будинок 17, який належить Олицькому споживчому товариству, про що складено акт від 16 жовтня 2014 року № 03/154/21-02/01743588.

Перевіркою встановлено порушення: вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 - зберігання алкогольних напоїв з підробленими акцизними марками; пунктів 9, 12, 13 статті 3, статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР - невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті 60 грн. 45 коп., незбереження в книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) 3-х фіскальних звітних чеків, та неведення обліку товарів за місцем торгівлі (відсутність накладних).

В подальшому алкогольні напої з етикетками «Горілка Етнос Полісся» в кількості 9 пляшок та «Горілка Хлібний Дар» в кількості 20 пляшок, ємністю по 0,5 л кожна, з підробленими акцизними марками вилучені з обігу згідно із протоколом про вилучення речей та документів від 15 жовтня 2014 року та направлені відповідачем до ОУ ГУ Міндоходів у Волинській області для проведення судово-технічної експертизи марок акцизного податку, якими маркована алкогольна продукція та спиртовмісних рідин.

Згідно із висновком експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці від 18 листопада 2014 року № 895, представлені на дослідження рідини в скляних пляшках ємністю 0,5 л з етикетками «Горілка Хлібний Дар» та «Горілка Етнос Полісся» за органолептичними показниками, за міцністю та за масовою концентрацією альдегідів не відповідають обов'язковим вимогам до якості продукції ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови», отже вони виготовлені з недоброякісної сировини, що може ставити загрозу життю і здоров'ю людей.

Висновком експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці від 18 листопада 2014 року № 894 встановлено, що представлені на експертизу 29 марок акцизного податку, які були вилучені 15 жовтня 2014 року під час проведення перевірки магазину, що знаходиться за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, село Ставок, вулиця Кузнєцова, будинок 17, виготовлені не на державному підприємстві, що здійснює виробництво марок акцизного збору на алкогольні напої. Дані марки акцизного податку виготовлені з використанням поліграфічного обладнання офсетним растрованим способом плоского друку з імітуванням відповідних захисних засобів.

На підставі висновків акту перевірки від 16 жовтня 2014 року № 03/154/21-02/01743588, керуючись абзацом п'ятнадцятим, тринадцятим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», начальником ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення від 25 листопада 2014 року № 00030612-21, яким до позивача застосовано: штраф в розмірі 17 000 грн. за факт зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору; штраф в розмірі 5 000 грн. за факт роздрібної торгівлі горілкою за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Статтею 11 Закону № 481/95-ВР встановлено порядок маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Так, відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення).

Відповідно до пункту 20 даного Положення, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи ДФС, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - територіальні органи ДФС. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Разом з тим, в судовому засіданні представник позивача не заперечувала факт зберігання в магазині алкогольних напоїв, які в подальшому були вилученні посадовими особами відповідача для проведення експертизи автентичності марок акцизного податку, проте зазначила, що алкогольні напої належать не Олицькому споживчому товариству, а продавцю магазину.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

З контексту вказаної норми слідує, що зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановлено зразка або з підробленими марками акцизного податку є підставою для застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів.

При цьому, обов`язковою кваліфікуючою ознакою для застосування фінансових санкцій є саме зберігання алкогольних напоїв, а не вчинення дій щодо встановлення марок акцизного податку на таких напоях або їх підроблення.

Тобто, наявність вини суб`єкта господарювання за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку не є необхідною передумовою наявності відповідальності за наявності факту передбаченого законом правопорушення.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2015 року по справі К/800/30812/14.

Відтак, з огляду на те, що під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем здійснювалось зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, тому штраф в розмірі 17 000 грн. застосовано відповідачем до Олицького споживчого товариства правомірно.

Крім того, абзацом тринадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

Згідно із частиною десятою статті 17 Закону № 481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Оскільки позивачем було допущено порушення правил реалізації алкогольних напоїв, тому, на думку суду, контролюючим органом правомірно застосовано до Олицького споживчого товариства штраф в розмірі 5 000 грн.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій від 25 листопада 2014 року, яким до позивача застосовано: штраф в розмірі 17 000 грн. за факт зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору; штраф в розмірі 5 000 грн. за факт роздрібної торгівлі горілкою за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, прийняте ГУ ДФС у Волинській області на підставі, в межах та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки відповідачем доведено факт порушення товариством вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 та постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року № 957, тому суд дійшов висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій від 25 листопада 2014 року є правомірним, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

За правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинного на дату подання адміністративного позову до суду), під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Олицького споживчого товариства (45263, Волинська область, селище міського типу Олика, вулиця Замкова, будинок 8, корпус 1, код ЄДРПОУ 01743588) в дохід Державного бюджету України 1 644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. несплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 27 жовтня 2015 року.