Постанова

від 19.10.2015 по справі 804/9423/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 р. Справа № 804/9423/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

присекретарі судового засідання Гелетій М.Т.

за участю:

представників позивача Дмитренка О.О., Ткаченко Н.В.,

представника відповідача Немченко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську ДФС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську ДФС України, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів України від 12.02.2015 року форми "Р" за №0000085103 та форми "В1" №0000095103.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат». Висновки акту №54/28-01-51-03/00191000 від 29.12.2014 року, податкові повідомлення-рішення №0000085103 від 12.02.2015 року, №0000095103 від 12.02.2015 року вважає необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки, зазначені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам та повністю спростовуються наявними первинними документами.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» зареєстроване 29.12.1994 року виконавчим комітетом Криворізької міської ради та знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську ДФС України.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності позивача є добування залізних руд, будівництво житлових і нежитлових будівель, діяльність у сфері провідного та безпровідного електрозв'язку.

На підставі наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську ДФС України №700 від 05.12.2014 року податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «ПІВДГЗК») з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з ПДВ по здійсненим фінансово-господарським операціям з підприємствами-постачальниками: ТОВ «Літпром Кривбас» (код ЄДРПОУ 32097897) за період вересень 2013 року, ЗАТ «Промважмаш» (код ЄДРПОУ 33971703) за період лютий, червень 2013 року, ТОВ ПМТС «Спецснаб» (код ЄДРПОУ 25533002) за період березень 2014 року, ТОВ ВКФ «Вітлюс» (код ЄДРПОУ 19428574) за період березень 2014 року, ТОВ «Шляхпостач КР» (код ЄДРПОУ 36510824) за період квітень 2014 року, ПП «Транзит-Вест» (код ЄДРПОУ 30735103) за період червень 2013 року, ТОВ «Торговий Дім Ветек» (код ЄДРПОУ 38809821) за період грудень 2013 року.

За результатами перевірки податковою інспекцією було складено акт №54/28-01-51-03/00191000 від 29.12.2014 року, яким зафіксовано порушення ПАТ «ПІВДГЗК» пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, ст.22, пп.44.1, пп.44.6, ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.2, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI в результаті чого: занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 25 Декларації) на загальну суму 699 639,03 грн., у тому числі у розрізі звітних податкових періодів: квітень 2014 - 632 328,03 грн., травень 2014 року - 67 311,0 грн.; завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.1 Декларації) на загальну суму 1 270 466,10 грн., у тому числі: березень 2013 року - 113 640,00 грн., липень 2013 року - 5 884,00 грн., за серпень 2013 року - 3 234,00 грн., жовтень 2013 року - 127 970,99 грн., лютий 2014 року - 834 932,00 грн., березень 2014 року - 184 805,11 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську ДФС України заперечення №52-70/839 від 02.02.2015 року, в яких просив скасувати викладені в акті №54/28-01-51-03/00191000 від 29.12.2015 року висновки.

У своїй відповіді на заперечення податковий орган зазначив, що всі порушення, виявлені в ході проведення перевірки ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

На підставі акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську ДФС України було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000085103 від 12.02.2015 року, яким Публічному акціонерному товариству «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 049 458,55 грн., податкове повідомлення-рішення №0000095103 від 12.02.2015 року, яким Публічному акціонерному товариству «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» зменшено розмір бюджетного відшкодування на суму 1 270 466,10 грн.

Правомірність податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток),операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, податковий орган визначив нереальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Літпром Кривбас», ЗАТ «Промважмаш», ТОВ ПМТС «Спецнаб», ТОВ ВКФ «Вітлюс», ТОВ «Шляхпостач КР», ПП «Транзит-Вест» та ТОВ «Торговий Дім Ветек» з огляду на відсутність в останніх належним чином оформлених паперових носіїв.

Зокрема, було враховано матеріали перевірок вищенаведених контрагентів позивача, які свідчать про здійснення ними діяльності спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Отже, податковий орган дійшов висновку, що оскільки не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій ТОВ «Літпром Кривбас», ЗАТ «Промважмаш», ТОВ ПМТС «Спецнаб», ТОВ ВКФ «Вітлюс», ТОВ «Шляхпостач КР», ПП «Транзит-Вест» та ТОВ «Торговий Дім Ветек» з позивачем, останній завищив податковий кредит на 699 639,03 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем Публічним акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» було укладено договір №267-23/12/13/2013/п/ОМТС/1539 з ТОВ «Торговий Дім Ветек», відповідно до якого здійснено постачання нафтопродуктів.

На виконання умов договору як до перевірки так і до суду було надано податкові накладні, паспорт якості, сертифікат відповідності, залізнична накладна, акти списання ТМЦ та акт витрачених матеріалів.

Розрахунки проведені в безготівковій формі платіжним дорученням №2013509576 від 26.12.2013 року на суму 4 536 000,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем Публічний акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» було укладено договори з ЗАТ «Промважмаш» №1309д від 25.08.2010 року та №1035 від 17.07.2012 року на постачання товарно-матеріальних цінностей, відповідно до яких здійснено постачання товару.

На виконання умов договору як до перевірки так і до суду було надано податкові накладні, видаткові накладні, сертифікати якості, акти прийняття та акт на використання матеріалів.

Розрахунки проведені в безготівковій формі платіжним дорученням №1294192558 від 27.06.2013 року на суму 71 784,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем Публічний акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» було укладено договір поставки з ПП «Транзит-Вест» №2013/п/ОМТС/440 від 03.04.2013 року, відповідно до якого було здійснено постачання товарно-матеріальних цінностей.

На виконання умов договору як до перевірки так і до суду було надано податкові накладні, видаткові накладні, сертифікати якості. Позивачем також були надані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2013 року та липень 2013 року.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договір поставки №1049 від 05.07.2012 року з ТОВ ВКФ «Вітлюс», відповідно до якого здійснено постачання товарно-матеріальних цінностей.

На виконання умов договору як до перевірки так і до суду було надано податкову накладну, видаткову накладну, акти приймання-передачі, акти на списання ТМЦ та акти на використання матеріалів.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договір поставки №2014/п/ОМТС/219 від 07.02.2014 року з ТОВ ПМТС «Спецснаб», відповідно до якого здійснено постачання товарно-матеріальних цінностей.

На виконання умов договору як до перевірки так і до суду було надано податкову накладну, видаткову накладну, акт приймання-передачі, сертифікат відповідності, акти на списання ТМЦ та акт на використання матеріалів.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договори підряду №2013/д/ОГЄ/686 від 05.06.2013 року, №2013/д/ОГЄ/934 від 23.07.2013 року, №159 від 19.03.2013 року, №160 від 19.03.2013 року та договір поставки №1770 від 12.12.2012 року з ТОВ «Літпром Кривбас», відповідно до якого здійснено виконання підрядних робіт та постачання товарно-матеріальних цінностей.

На виконання умов договорів як до перевірки так і до суду було надано акти виконаних робіт, видаткові накладні, прибуткові ордери та сертифікати якості.

Оплата за отримані ТМЦ була здійснена з розрахункового рахунку платіжними дорученнями.

Судом також встановлено, що позивачем було укладено договір №2014/д/ТО/150 від 17.01.2014 року з ТОВ «Шляхпостач КР» відповідно до якого здійснено виконання підрядних робіт.

На виконання умов договорів як до перевірки так і до суду було надано акти виконаних робіт та рахунки.

Оплата за виконані роботи була здійснена з розрахункового рахунку платіжними дорученнями.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним вказаних договорів, укладених позивачем з вищезазначеними контрагентами. Факт укладення цих договорів та їх виконання сторонами підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів.

Сума податку на додану вартість у розмірі 699 639 грн. за зазначеними податковими накладними включена до податкового кредиту відповідного періоду, відображена в реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість, даним декларацій з ПДВ.

Всі надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

За отримані від контрагентів товари та послуги Публічним акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» проведено розрахунки в повному обсязі.

Отримані товари та роботи (послуги) було використано позивачем у власній господарській діяльності.

Окрім того, в процесі розгляду справи cудом було встановлено, що ТОВ «Літпром Кривбас», ЗАТ «Промважмаш», ТОВ ПМТС «Спецнаб», ТОВ ВКФ «Вітлюс», ТОВ «Шляхпостач КР», ПП «Транзит-Вест» та ТОВ «Торговий Дім Ветек» на час здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники ПДВ та мали право видавати податкові накладні.

Отже, враховуючи, що первинні бухгалтерські документи на продаж товарів та надання робіт/послуг від контрагентів, виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності включення до складу витрат та податкового кредиту відповідних сум за такими господарськими операціями.

При цьому, судом не приймаються посилання відповідача, як на підставу відсутності реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Літпром Кривбас», ЗАТ «Промважмаш», ТОВ ПМТС «Спецнаб», ТОВ ВКФ «Вітлюс», ТОВ «Шляхпостач КР», ПП «Транзит-Вест» та ТОВ «Торговий Дім Ветек» на акти про неможливість проведення зустрічної звірки та акти про проведення перевірок, оскільки вони не можуть вважатися безперечними доказами підтвердження нереальності спірних господарських операцій, адже факти здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами під час здійснення зазначених звірок та перевірок взагалі не перевірявся. Отже, акти про неможливість проведення зустрічних звірок та акти перевірок контрагентів позивача не є належними та допустимими доказами безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Як вбачається з акту перевірок, додатковою підставою для визнання нереальними господарських операцій, здійснених позивачем з контрагентами, являється відсутність товарно-транспортних накладних на постачання товару та недоліки у їх заповненні.

Однак, згідно з пп. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того слід зазначити, що у разі підтвердження дійсного виконання вiдповiдних господарських операцій певні недоліки первинних документів є свідченням недобросовiсностi постачальника та не можуть слугувати підставою для притягнення платника податку-покупця до вiдповiдальностi.

Судом не приймаються посилання податкового органу на неможливість встановлення факт постачання ТМЦ позивачу через відсутність у контрагентів перепусток на територію ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», оскільки позивачем були надані відповідні службові записки про видачу перепусток водіям.

Щодо посилань податкового органу на недоліки у оформленні сертифікатів якості, суд зазначає, діючим законодавством не закріплені обов'язкові вимоги до їх оформлення, а отже відсутність посади та ПІБ осіб, які приймали участь у господарській операції не є порушенням податкового законодавства.

З огляду на встановлені обставини, які підтверджують рух активів в процесі здійснення господарських операцій, зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача та досліджені докази, суд вважає, помилковим висновок податкового органу, щодо непідтвердженості реальності проведених господарських відносин між Публічним акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та контрагентами та як наслідок завищення податкового кредиту в сумі 699 639,03 та завищення бюджетного відшкодування у розмірі 1 270 466,10 грн.

З огляду на наведене, під час судового розгляду підтверджено реальність господарських операцій ПАТ «ПІВДГЗК» та ТОВ «Літпром Кривбас», ЗАТ «Промважмаш», ТОВ ПМТС «Спецнаб», ТОВ ВКФ «Вітлюс», ТОВ «Шляхпостач КР», ПП «Транзит-Вест», ТОВ «Торговий Дім Ветек»; направленість на настання правових наслідків, які обумовлені ними, та підтвердженість належним чином складеними первинними документами. Тобто, ПАТ «ПІВДГЗК» має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку, зокрема, при визначені об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів України від 12.02.2015 року форми "Р" за №0000085103 та форми "В1" №0000095103 є протиправними та підлягають скасуванню, а адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську ДФС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів України від 12.02.2015 року форми «Р» за №0000085103 та форми «В1» №0000095103.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 00191000) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 жовтня 2015 року

Суддя Д.О. Власенко