Постанова

від 11.02.2015 по справі 804/5882/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 р. Справа № 804/5882/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілая Плюс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

24 квітня 2014 р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить: визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.09.2013 року № НОМЕР_1 Новомосковської об'єднаної інспекції Головного управління Міністерства доходів вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) на суму 107 979,16 грн. (сто сім тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 16 копійок), в тому числі за основним платежем 86383,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21595,83 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в період з 09.08.2013 року по 14.08.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ілая Плюс» (далі за текстом позивач) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2 за серпень 2012 року. 19 жовтня 2013 року позивач отримав від Новомосковської ОДПІ (далі за текстом відповідач) податкове повідомлення рішення від 24.09.2013 року № НОМЕР_1. Позивач вважає, що винесені рішення не відповідають діючому законодавству та є протиправними.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом були встановлені наступні обставини.

Згідно наказу Новомосковської ОДПІ № 115 від 09.08.2013 року в період з 09.08.2013 року по 14.08.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ілая Плюс» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) за серпень 2012 року.

19 жовтня 2013 року позивач отримав податкове повідомлення - рішення від 24.09.2013 року № НОМЕР_1 Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про нарахування податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 107 979,16 грн., в тому числі за основним платежем 86383,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21595,83 грн.

25.10.2013 року, не погодившись з рішенням податкового органу, позивач подав первинну скаргу на податкове повідомлення - рішення від 24.09.2013 року № НОМЕР_1.

В ході розгляду скарги позивача на підставі листа від 12.11.2013 року № 3812/10/04-36-10-04-09 було проведено додаткову перевірку та складено акт № 556/222/37734022 від 05.12.2013 року.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги № 4647/10/04-3610-08-09, складено Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.12.2013 року скарга позивача залишена без задоволення.

Також, судом були досліджені письмові докази, а саме: копія податкового повідомлення - рішення, копія Акту перевірки від 14.08.2013 року, копія акту перевірку від 05.12.2013 року, копія первинної скарги від 25.10.2013 року, копія рішення про результати розгляду первинної скарги від 17.12.2013 року, копія повторної скарги від 23.12.2013 року з доказами відправлення, копія листа Міндоходів від 19.03.2014 року, копія листа ЦПЗ № 8 від 20.03.2014 року, копія листа ЦПЗ № 8 від 16.04.2014 року, копія договору від 01.05.2012 року, копія акту виконання товарно - транспортних послуг від 31.08.2012 року, копія товарно - транспортних накладних, копія банківських виписок, копія податкових накладних від 31.08.2012 року, № 120815,120816, 120817, копія протоколу № 3 від 18.11.2011 року.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

На підставі наказу № 115 від 09.08.13, виданого Новомосковською ОДПІ, відповідно до гі.79.2 ст.79 та обставин визначених п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ілая Плюс» (код ЄДРПОУ 37734022) щодо підтвердження господарських взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) за серпень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 14.08.13 року № 319/222/37734022 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ілая Плюс» (код ЄДРПОУ 37734022) щодо підтвердження господарських взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) за серпень 2012 року.

При встановленні факту здійснення господарської операції, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " від 16.07.99 № 996-XIV та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно п.2 ст.3 Закону від 16.07.99 № 996-ХІУ - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону від 16.07.99 № 996-ХІУ визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення кожної господарської операції.

Згідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-14 із внесеними змінами та доповненнями, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищий адміністративний суд України листом «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 та листом. «Щодо підтвердження даних податкового обліку» від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11 наголошує на тому, що підставою права на податкові витрати та податковий кредит з ПДВ є: по-перше, реальність здійсненого платником податків придбання товарів, робіт, послуг, у зв'язку з чим, ці витрати й були понесені, та, по-друге, належне оформлення таких операцій первинними документами бухгалтерського обліку та іншими документами.

ФОП ОСОБА_2 (Перевізник) укладено з позивачем (Замовник) договір про надання транспортних послуг № ТЗ-7 від 01.11.11.

На виконання вище зазначено договору ТОВ «Ілая Плюс» були надані акти виконаних робіт, які не містять зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, яка була виконана та надана ФОП ОСОБА_2 в адресу ТОВ «Ілая Плюс», які витрати були понесені за результатами наданих послуг, позаяк не містить деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності товариства. Отже, такі відображення отриманих та наданих послуг не є достатніми доказами, що вони дійсно надавались та були використані у господарській діяльності позивача.

Згідно наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Розділом 1 «Терміни та поняття» Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 визначено, що:

Дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації затверджені спільним наказом Міністерства транспорту України і Міністерства статистики України №488/346 від 29 грудня 1995 року і введені в дію з 1 січня 1996 року.

Згідно розділу 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 (далі по тексту Правила перевезень).

п.11.1 Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

п. 11.3 Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

п.11.5 Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). П. 11.6. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

п.11.7 Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Відповідно до абзацу другого пункту 14.4 розділу 14 «Розрахунки за перевезення» Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні рахунок за виконані перевезення виписують на підставі належним чином оформлених шляхових листів і ТТН (до рахунка додаються ТТТІ), а при використанні автомобілів, робота яких оплачується виходячи з часу роботи у замовника, - лише на підставі шляхових листів.

Водночас, частина друга статті 662 ЦК України вимагає від продавця разом з товаром передавати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 268 ГК України якість товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Надані ТОВ «Ілая Плюс» товаро - транспортні накладні оформлені з порушення вищезазначего наказу. В наданих ТТН взагалі відсутня печатка ПП «ОСОБА_2В.», відсутній підпис директора або водія даного авто підприємства, відсутній номер подорожнього листа, не зазначено номеру та дати довіреності на водія - у зв'язку з чим можна дійти висновку, що ПП «ОСОБА_2В.» взагалі не здійснював транспортування товару і не надавав послуги в адресу ТОВ «Ілая Плюс». В ТТН зазначено лише назва товару - цукор та його маса и більше нічного (ні вантажо - розвантажувальних операцій, ні способу визначення маси, ні на яку суму відпущено вантаж, не зазначено хто відпуск дозволив, хто прийняв товар, хто його здав).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Позивачем не було надано доказів використання нібито отриманих послуг у власній господарській діяльності (договорів з контрагентами на поставку цукру, податкових/видаткових накладних). Звертаємо увагу суду на тому, що пункт навантаження товару в кожній ТТН різний, а місцезнаходження ТОВ «Ілая Плюс» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 51200 м. Новомосковськ, вул. Дорожна, 11. На зазначених пунктах навантаження товару ТОВ «Ілая Плюс» не знаходиться и не має складських або виробничих приміщень. Під час перевірки платник податків не надав інформації та її документального підтвердження стосовно наявності складських або виробничих приміщень.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Новомосковською ОДПІ від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська отримано акт №002933/1702/НОМЕР_2 від 17.10.2012 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_2В.(рнокпп НОМЕР_2), з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.05.12 по 31.05.12, 01.06.12 по 30.06.12, 01.07.12 по 31.07.12, 01.08.12 по 31.08.12 щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за травень, червень, липень, серпень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку сум ПДВ.

У зв'язку з чим суд доходить висновку, що керуючись Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу», позовні вимоги необґрунтовані і не підлягають задоволенню, а дії відповідача відповідають чинному законодавству, і відповідачем було доведено їх правомірність.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_1