Ухвала

від 06.10.2015 по справі 760/18221/15-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/18221/15-к

Провадження № 1-кс/760/5874/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2015 слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання старшого слідчого 2-го ВКР СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором прокуратури Київської області юристом 2 класу ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №32015110000000015, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 205 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло зазначене клопотання, з якого вбачається, що СУ ФР ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні за фактом вчинення фіктивного підприємництва та сприяння в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, тобто кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 205 КК України. Так, як зазначається слідчим, впродовж 2012 2015 років встановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності створили або придбали ряд суб`єктів господарської діяльності, засновники та службові особи яких зареєстрували вказані СГД за грошову винагороду та не володіють інформацією що вони є посадовими особами та засновниками підприємства і не мають відношення до діяльності даних підприємств. В подальшому зазначені особи використовуючи реквізити та поточні рахунки вищевказаних юридичних осіб, сприяли діючим суб`єктам підприємницької діяльності в умисному ухиленні від сплати податків, шляхом документального оформлення господарських операцій, які свідчать про нібито купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей, послуг або укладання угод про надання поворотної фінансової допомоги. Крім того, проведеними заходами встановлені фінансово-промислові групи реального сектора економіки, які надають послуги з обготівкування грошових коштів за принципом «зустрічного потоку» (реалізація «чорної» готівки утвореної внаслідок продажу товарів, робіт та послуг без косового обліку підприємствам шляхом проведення безтоварних операцій та зарахування на розрахунковий рахунок безготівкових коштів від «транзитних» та «буферних» підприємств «конвертаційного центру» за відповідний відсоток від вказаних операцій). Врезультаті забезпечення функціонування вищевказаної схеми, для підприємств реального сектору економіки, серед яких, зокрема, ТОВ «Аквілон КСД», ТОВ «П і Компані» за вищевказаний період, незаконно сформувало податковий кредит, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах. Досудовим розслідуванням також встановлено, що вищезазначеними суб`єктами господарювання відкрито розрахункові рахунки в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», на які надходять грошові кошти набуті кримінально-протиправним шляхом, у зв`язку з чим просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на вказаних рахунках, оскільки вони відповідають критеріям, визначених ч.2 ст.167 КПК України, заборонити видаткові операції по них, а також зобов`язати банк надати слідчому довідку про залишок коштів на зазначених рахунках.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи.

Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Як встановлено в судовому засіданні, СУ ФР ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015110000000015, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 205 КК України за фактом вчинення фіктивного підприємництва та сприяння в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, тобто кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 205 КК України. Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб в період 2012-2015 роки організувала та забезпечила функціонування незаконної схеми, яка полягає у перерахуванні з рахунків підприємств реального сектору економіки Київського та інших регіонів України, серед яких, зокрема, ТОВ «Аквілон КСД», ТОВ «П і Компані» коштів на рахунки так званих «транзитних» або «фіктивних» підприємств, з метою мінімізації податкового навантаження, штучного формування податкового кредиту з ПДВ, нібито за виконання робіт, наданні послуг та постачання товарів. Фактично відповідні роботи не проводяться, послуги не надаються, постачання товарів не здійснюється, а кошти обготівковуються за принципом «зустрічного потоку» або шляхом проведення «транзитних» операцій через інші «буферні»/ «транзитні» підприємства чи із подальшим їх обготівкуванням через відділення банківських установ.

05.10.2015 постановою заступника начальника ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 грошові кошти, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 ТОВ «Аквілон КСД» (ЄДРПОУ 36088430); № НОМЕР_2 ТОВ «П і Компані» (ЄДРПОУ 35424918), які відкриті в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» (МФО 319111) визнано речовими доказами, оскільки вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як зазначено в ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.

Як зазначено в ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним участині другій статті 167 цього Кодексу.

Тому, з огляду на положення ч. 2 ст.167та ч. 2 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки слідчим було доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.212, ч. 2 ст. 205 КК України, які зокрема, призвели до фактичного ненадходження до бюджету ПДВ в розмірі понад 7 500000 грн., у результаті незаконно сформованого податкового кредиту в період з 2012 по 2015 роки за рахунок надання фінансово-промисловою групою реального сектора економіки, зокрема, ТОВ «Аквілон КСД», ТОВ «П і Компані», послуг з обготівкування грошових коштів за принципом «зустрічного потоку» (реалізація «чорної» готівки утвореної внаслідок продажу товарів, робіт та послуг без косового обліку підприємствам шляхом проведення безтоварних операцій та зарахування на розрахунковий рахунок безготівкових коштів від «транзитних» та «фіктивних» підприємств «конвертаційного центру» за відповідний відсоток від вказаних операцій) з використанням, зокрема, банківських рахунків, відкритих в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК».

При цьому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна, а саме, перешкодити зникненню грошових коштів, набутих кримінально-протиправним шляхом, які можуть бути джерелом погашення збитків завданих державі, внаслідок скоєння злочинів, що розслідуються по даному кримінальному провадженні.

Крім того, слідчим було доведено наявність достатніх підстав вважати, що грошові кошти, які визнані речовими доказами та знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 ТОВ «Аквілон КСД» (ЄДРПОУ 36088430); № НОМЕР_2 ТОВ «П і Компані» (ЄДРПОУ 35424918), які відкриті в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» (МФО 319111), відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є доходами від нього, при цьому, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна із забороною розпоряджатися ним, може призвести до його зникнення або втрати та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Таким чином, оскільки слідчим була доведена необхідність арешту грошових коштів, які знаходяться на вищезазначених розрахункових рахунках, тому його клопотання підлягає до задоволення.

Щодо вирішення питання можливості надання слідчому довідки про залишок коштів на рахунку, слідчий суддя керується положеннями листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», відповідно до п. 16 якого, однорідні питання, які потрібно з`ясувати в рамках одного кримінального провадження шляхом застосування одного або різних видів заходів забезпечення, пов`язаних між собою (при цьому необхідність з`ясування таких питань обґрунтовується однаковими обставинами) можуть вирішуватися слідчим суддею в одній ухвалі.

Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Виходячи із змісту клопотання, метою доступу до документів є дослідження в ході досудового розслідування документів, що безпосередньо є доказами кримінального правопорушення, і оскільки такі дослідження документів та речей без їх вилучення неможливі, слідчий суддя вважає за доцільне дати розпорядження щодо вилучення необхідних документів та речей у відповідності із вимогами ч.7 ст.163 КПК України. Отримати в інший спосіб дану інформацію неможливо.

Враховуючи обставини вчинення імовірного злочину, так як вони викладені в клопотанні слідчого, правове обґрунтування клопотання, яке ґрунтується на положеннях ст. ст. 161, 162, 163 КПК України, приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення даного клопотання і в цій частині. Отримати в інший спосіб дану інформацію неможливо.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 132, 159166, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 ТОВ «Аквілон КСД» (ЄДРПОУ 36088430); № НОМЕР_2 ТОВ «П і Компані» (ЄДРПОУ 35424918), які відкриті в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» (МФО 319111).

Заборонити розпоряджатися грошовими коштами та зупинити видаткові операції по рахунках № НОМЕР_1 ТОВ «Аквілон КСД» (ЄДРПОУ 36088430); № НОМЕР_2 ТОВ «П і Компані» (ЄДРПОУ 35424918), відкритих в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» (МФО 319111) за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.

Зобов`язати ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» (МФО 319111) надати старшому слідчому 2-го ВКР СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області старшому лейтенанту податкової міліції ОСОБА_4 та/або уповноваженим особам за дорученням довідку про залишок коштів на рахунках № НОМЕР_1 ТОВ «Аквілон КСД» (ЄДРПОУ 36088430); № НОМЕР_2 ТОВ «П і Компані» (ЄДРПОУ 35424918), відкритих в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» (МФО 319111) та в подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на рахунках за відповідним запитом слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Київській області.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Повний текст ухвали було складено та проголошено 12.10.2015.

Слідчий суддя ОСОБА_1