Ухвала

від 02.12.2010 по справі 22ц-10888/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.12.10 ,

Апеляційний суд Херсонської області

м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, 1а, 73000, (0552) 45-47-78

Справа №22ц-10888/10 Головуючий в 1 інстанції:

ОСОБА_1

Категорія № 05

Доповідач: Приходько Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року грудня місяця 02 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Кузнєцовій О.А.

суддів Приходько Л.А.

ОСОБА_2

при секретарі Буженко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 12 жовтня 2010 року в справі

за позовом

ОСОБА_3 до Херсонської міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Херсонської міської ради про визнання права власності. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначила , що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 88.7м.кв. В 2002 році, після отримання згоди мешканців будинку, з дотриманням будівельних норм та правил, нею було здійснено господарську прибудову до квартири площею 8.8м.кв., у зв’язку із чим загальна площа квартири збільшилася, та складає 97мІ. Просила визнати за нею право власності на додаткові 8.8м.кв. в загальній площі належної їй квартири АДРЕСА_2 3 м. Херсоні.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 12 жовтня 2010 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_4Ф апеляційну скаргу підтримав, за обставинами викладеними у скарзі. Просив рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування, посвідченого нотаріально 24 січня 1996 року, ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_3.

Зі змісту договору дарування вбачається, що на день його укладення загальна площа квартири становить 88.7м.кв.

На час розгляду судом справи до квартири, що розташована на першому поверсі багатоквартирного будинку здійснена прибудова, шляхом переобладнання приямка(а.с.9-10).

Встановивши, що зазначена прибудова здійснена без відповідного проекту, дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, земельна ділянка, у встановленому законом порядку, для здійснення прибудови не відводилася суд дійшов правильного висновку, що вказана прибудова є, відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України, самочинним будівництвом.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Встановивши, що позивачці під уже збудовану нею прибудову земельна ділянка у встановленому законом порядку не надавалася, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволені позову.

Доводи апелянта про те, що нею був переобладнаний приямок в господарське приміщення, який вже є спорудою і земельна ділянка під нього виділялася раніше при будівництві житлового будинку позбавлені правового обґрунтування, оскільки самій позивачці під прибудову земельна ділянка у встановленому законом порядку не видавалася.

Частиною 2 ст. 376 ЦК України визначено що особа, яка здійснила, або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, а тому ч.2 ст. 331 ЦК України щодо виникнення права власності на новостворене майно (житлові будинку, споруди тощо) моменту закінчення будівництва, та ст. 392 ЦК України щодо можливості пред’явлення власником позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності, на які посилається апелянт, як на підставу задоволення її вимог, не регулюють виниклих між сторонами правовідносин.

Суд з достатньою повнотою з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, яким дав належну оцінку та постановив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 12 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: