Постанова

від 23.10.2015 по справі 826/17360/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2015 року № 826/17360/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Банош»

до Коломийської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-

Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Банош» (надалі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Коломийської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області (надалі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2015р. № 0000432200 та № 0000422200.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем без підставлено зроблено висновки, щодо завищення у перевіряємий період податкового кредиту та валових витрат, у зв'язку із формуванням такого з урахуванням взаємовідносин з ТОВ «Ента Трейд »,ТОВ «Мастер-Вектор», ТОВ « Рентакран ТМ», ТОВ «ПВЦ «Сервіт», ТОВ «ВТА», ТОВ «Авітон Будпроект», ТОВ «Стиль Буд», ТОВ «ТВП Анлант», ТОВ «Компанія «Укрспеибур», ТОВ «ВК «Сервіс Україна» та ТОВ «Геос-УКБ», а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті в порушення вимог законодавства.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник Відповідача в судові засідання не з'явився, письмових пояснень з приводу заявленого позову не надав.

Враховуючи, що в судове засідання не прибув представник Відповідача, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Співробітниками Коломийської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Банош» (ТОВ «БК Геос») (код ЄДРПОУ 33156172) з питань документального підтвердження господарських операцій із платниками податків ТОВ «Ента Трейд » (код за ЄДРПОУ 31515550), ТОВ «Мастер-Вектор» (код за ЄДРПОУ 39040496). ТОВ « Рентакран ТМ» (код за ЄДРПОУ 36265113), ТОВ «ПВЦ «Сервіт» (код за ЄДРПОУ 39074813), ТОВ «ВТА» (код за ЄДРПОУ 38682892), ТОВ «Авітон Будпроект» (код за ЄДРПОУ 35122255), ТОВ «Стиль Буд» (код за ЄДРПОУ 38402739), ТОВ «ТВП Анлант» (код за ЄДРПОУ 35520213), ТОВ «Компанія «Укрспеибур» (код за ЄДРПОУ 36406821), ТОВ «ВК «Сервіс Україна» (код за ЄДРПОУ 38374839), ТОВ «Геос-УКБ» (код за ЄДРПОУ 38825398) за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку. За результатами перевірки складено Акт від 05.08.2015р. № 1284/09-07-22-00-12/33156172 (надалі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушень податкового законодавства: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 2 752 451 грн. в тому числі по періодам: - 2014р.-1 753 528,00 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 039 219,28грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем вказаних порушень податкового законодавства Коломийською об'єднаною ДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 13.08.2015р. № 0000432200, відповідно до змісту якого позивачу донараховано зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті в розмірі за основним платежем 1 513 302,00грн. та штрафні санкції на суму 756 651,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000422200, яким донараховано зобов'язань з податку на прибуток в розмірі за основним платежем 1 753 528,00 грн. та штрафні санкції на суму 876 764,00 грн.

Позивач вважає прийняті податковим органом рішення протиправними та такими, що не ґрунтується на фактичних обставинах та суперечить нормам чинного податкового законодавства, а тому звернувся в суд із даним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається із змісту акту перевірки, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало встановлення податковим органом відсутності настання реальних наслідків за правочином укладеним позивачем з ТОВ «Ента Трейд »,ТОВ «Мастер-Вектор», ТОВ « Рентакран ТМ», ТОВ «ПВЦ «Сервіт», ТОВ «ВТА», ТОВ «Авітон Будпроект», ТОВ «Стиль Буд», ТОВ «ТВП Анлант», ТОВ «Компанія «Укрспеибур», ТОВ «ВК «Сервіс Україна» та ТОВ «Геос-УКБ».

Судом встановлено, що між Позивачем (Генпідрядник), з однієї сторони, та ТОВ «Геос-УКБ» (Головний підрядник), з іншого боку, укладено Договір підряду № 0080-05/55 від 15.05.2014р. відповідно до змісту якого ТОВ «Геос-УКБ» зобов'язувалось виконати будівельні роботи визначені Додатком 5 до Договору, який є його невід'ємною частиною, строки виконання умов договору також визначаються Додатком до договору (пп. 2.1.1 п. 2.1 Договору).

Суд звертає увагу, що Позивачем до матеріалів справи не додано Додаток № 5, а відтак встановити про які саме роботи йде мова та на якому об'єкті будівництва встановити не виявляється можливим. Також до матерів справи не надано такі невід'ємні частини договору як Додаток №1 - календарний графік виконання робіт, Додаток № 2 - Графік фінансування робіт з будівництва, Додаток № 3- Перелік документів що входять до Платіжного Пакету та Додаток № 4 - Перелік документації.

В підтвердження виконання умов вищезазначеного договору Позивачем до матеріалів справи додано: копії актів виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та копії податкових накладних, однак надана позивачем документація здебільшого містить недоліки, зокрема у довідках про вартість виконаних робіт відсутнє погодження замовника, акти виконаних будівельних робіт не містяться дати складання таких та здебільшого підписані невідомими особами.

Судом встановлено, що між Позивачем (Підрядник), з однієї сторони, та ТОВ «Мастер-Вектор» (Субпідрядник), з іншої сторони, укладено Договір підряду № 08/10 від 08.10.2014р. на будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-побутового призначення на вул. Гоголівській, 14 в Шевченківському районі м. Києва, відповідно до змісту якого ТОВ «Мастер-Вектор» зобов'язувалось виконати таке будівництво своїми силами і засобами відповідно до проектно-кошторисної документації на будівництво (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, визначено строки виконання робіт, зокрема встановлю, що роботи повинні розпочатись у жовтні 2014року та завершитись у грудні 2014року.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що розрахунок за даним договором здійснюється щомісячно згідно Акту форма №КБ-2В та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, при цьому такі акти передаються замовнику до 235 числа звітного місяця в паперовій та електронній формі (п. 5.4 Договору).

Крім того пунктом 6 Договору встановлено, що після виконання усіх робіт передбачених цим договором, судпідрядник письмово повідомляє про це підрядника і передає виконані роботи за Актом приймання-передачі виконаних робіт.

В підтвердження виконання сторонами вказаного договору своїх зобов'язань Позивачем до матеріалів справи додано копію Довідки про вартість виконаних робіт за листопад 2014 року, що склала 1 499 472,18 грн. в тому числі ПДВ на суму 249 912,03 грн., копію Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014року №1, копію Підсумкової відомості ресурсів за листопад 2014 року, копії податкових накладних № 2601 від 26.112014р. на загальну суму 1 499 472,18 грн. в тому числі ПДВ на суму 249 912,03 грн., № 802 від 08.12.14р. на загальну суму 500 000,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 83 333,33 грн. та № 1003 від 10.12.14р. на загальну суму 500 000,00 грн. в тому числі ПДВ на суму 83 333,33 грн.

Дослідивши надану позивачем документацію судом встановлено, що така містить численні недоліки, так зокрема Довідка про вартість виконаних робіт за листопад 2014 року, 9 912,03 грн. містить лише відмітку про отримання її позивачем, а саме, « 26.11.20____» тоді як повністю відсутні відомості про дату складання такої, Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року №1 також не містить дати складання та дати отримання підрядником, з Підсумкових відомосте ресурсів за листопад 2014року, не можливо встановити ким такі відомості було складено, коли перевірне та коли ці обставини мали місце, крім того виписані податкові накладні № 802 від 08.12.14р. та № 1003 від 10.12.14р. за виконані будівельні роботи, однак не зрозуміло за які саме, оскільки відповідно до довідки про вартість будівельних робіт за листопад така склала 1 499 472,18 грн. однак на цю суму відповідно виписано податкову накладну №2601 від 26.11.14р., тоді як термін сплати вартості будівельних робіт за наступний період ще не настав.

Крім того, умовами вказаного договору встановлено, що вартість таких робіт визначається Додатком №1 до даного договору, що є невід'ємною частиною цього договору, однак копію такого Позивачем до матеріалів справи не додано.

Судом встановлено, що між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ «Рентакран ТМ» (Виконавець), з іншої сторони, укладено Договір №ДЕ-17/2014 від 13.03.2014р. на виконання робіт баштовим краном, відповідно до умов якого ТОВ «Рентакран ТМ» зобов'язувалось за завданням позивача виконати роботи з експлуатації та технічного обслуговування баштового крану POTAIN МС 235 МВ зав. № 351097 за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 90 (п. 1.1 Договору).

Відповідно до умов вказаного договору, вартість робіт визначається щомісячно на підставі актів виконаних робіт, але не менше 48 360,00 грн. за місяць, а оплата таких здійснюється не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним. Акти виконаних робіт складаються на підставі змінних рапортів. (п. 5.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 05.05.14р. сторонами внесено зміни до основного договору в частині реквізитів виконавця.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано копії: Актів надання послуг: від 29.12.14р. № 143, від 30.11.2014р. № 109, від 31.10.14р. № 43; копії податкових накладних: № 88 від 31.10.14р., № 36 від 30.10.14р., №28 від 20.11.14р., № 33 від 25.11.14р., № 55 від 30.11.14р., № 5 від 02.12.14р., № 18 від 17.12.14р., №22 від 18.12.14р., № 25 від 23.12.14р., № 31 від 26.12.14р., № 30 від 25.12.14р., № 29 від 25.12.14р., № 47 від 29.12.14р., № 5 від 02.12.14р. та № 53 від 30.12.14р.

Так суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні змінні рапорти, Акт про закінчення позамайданчикових і внутрішньо майданчикових підготовчих робіт і готовність об'єкта (або інші дозвільний документ щодо початку роботи), Акти на закриття прихованих робіт (влаштування бетонної підготовки, монтаж закладних деталей, бетонування закладних деталей, армування фундаменту, бетонування фундаменту, інші, якщо проводились такі роботи), Технічний звіт щодо проведення електричних вимірювань і випробувань електричного обладнання (вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування, перевірки ізоляції електрообладнання, перевірки повного опору петлі фаза-нуль інші), Дозвільні документи організації, яка проводила електричні вимірювання і випробування та складала звіт, Наказ про призначення працівника, відповідального за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами і машинами, знімними вантажозахоплювальними пристроями, тарою та колисками для підіймання працівників, включаючи копії посвідчень та протоколів про проходження навчання та перевірки знань відповідного працівника, Наказ про призначення працівника, відповідального за утримання в справному стані знімних, включаючи копії посвідчень та протоколів про проходження навчання та перевірки знань відповідного працівника вантажозахоплювальних пристроїв, тари, кранової колії та колисок для підіймання працівників, Наказ про призначення стропальників, включаючи копії посвідчень та протоколів про проходження навчання та перевірки знань відповідного працівника, Дозвільні документи на проведення робіт підвищеної небезпеки, організації, яка буде працювати під краном, Видати схеми стропування та обв'язування вантажів (із зазначенням маси вантажів) стропальникам, машиністам кранів та вивісити в місцях проведення робіт.

Судом встановлено, що між Позивачем (замовник), з однієї сторони та ТОВ «ПВЦ «Сервіс» (Підрядник), з іншої сторони укладено Договір підряду №12/11-2014 від 12.11.2014р., відповідно до умов якого ТОВ «ПВЦ «Сервіс» зобов'язувалось виконати роботи з підключення до мереж дощової каналізації об'єкту «Житлова забудова ділянки в межах вулиці Деміївської, проспекту 40-річчя жовтня та провулку Деміївсього в Голосіївському районі м. Києва.

В підтвердження виконання умов вказаного договору Позивачем до матеріалів справи додано копії: актів виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, копії відомостей виконаних робіт та витрачених матеріалів та копії податкових накладних.

Разом з тим надана позивачем документація здебільшого містить недоліки, зокрема у довідках про вартість виконаних робіт відсутнє погодження замовника, акти виконаних будівельних робіт не містяться дати складання таких та здебільшого підписані невідомими особами.

Також, Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться копії податкових накладних, які виписані ТОВ «ПВЦ «Сервіс» на підставі Договору підряду від 15.07.2014 р. №15-07/14-1, проте даний договір відсутній в матеріалах справи.

Судом встановлено, що між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ «Виробничо-технічна агенція» (Виконавець), з іншої сторони, укладено Договір на виконання робіт № 13/08/П від 13.08.2014р., відповідно до умов якого ТОВ «ВТА» зобов'язувалось за завданням позивача виконати роботи, а саме виконати повний комплекс проектно-влаштувальних робіт на стадії «Проект» по об'єкту «Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціального і громадського призначення та підземним паркінгом в межах вулиць Фрунзе, Нижньоюрківською та пров. Мильного у Подільському районі м. Києва.

Відповідно до умов вказаного договору, строки виконання визначаються Календарним планом виконання робіт, що є Додатком № 3 до цього договору.

Пунктом 3 Договору встановлено, що замовник приступає до виконання робіт після погодження завдання Замовником, завдання вважається погодженим з моменту підписання сторонами та скріплення печатками. Погодження завдання є невід'ємною частиною цього договору.

Вартість робіт погоджується сторонами у Протоколі про договірну ціну, а оплата здійснюється на підставі Графіку проплат, однак із виплатою авансу у розмірі 12,5% від загальної вартості робіт (п.5 Договору).

Роботи за вказаним договором приймаються на підставі складених сторонами актів виконаних робіт (п.6 Договору).

Відповідно до п. 13 Договору, обов'язковими додатками до такого являються : Додаток №1 - Протокол про договірну ціну, Додаток № 2 - Завдання Замовника, Додаток № 3 - Календарний план виконання робіт, Додаток № 4 - Графік проплат та Додаток № 5 - Вихідні дані.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано копію Протоколу про договірну ціну, відповідно до змісту якого загальна вартість робіт склала 9 421 440,43грн. в тому числі ПДВ в розмірі 1 570 240,07грн., копію календарного плану виконання робіт, відповідно до змісту якого роботи за вказаним договором повинно бути виконано до 09.03.2015р., копію Графіка проплат та копію Додатку №5 щодо передачі вихідних даних виконавцю.

Крім того позивачем додано копії Акту №1 про виконані роботи від 27.12.14р. відповідно до змісту якого Договірна ціна етапу за здається становить 2 975 000,00грн. в тому числі ПДВ на суму 495 166,67грн., сплачена авансом, перерахуванню належить - « 0», податкових накладних № 30 від 24.12.14р. на загальну суму 100 000,00грн., № 25 від 23.12.14р. на загальну суму 250 000,00грн., № 31 від 25.12.14р. на загальну суму 100 000,00грн., № 32 від 26.12.14р. на загальну суму 100 000,00грн., № 23 від 19.12.14р. на загальну суму 150 000,00грн., № 21 від 17.12.14р. на загальну суму 200 000,00грн., № 3 від 02.12.14р. на загальну суму 150 000,00грн., № 15 від 15.12.14р. на загальну суму 150 000,00грн., № 12 від 28.11.14р. на загальну суму 150 000,00грн., № 11 від 25.11.14р. на загальну суму 150 000,00грн., № 8 від 19.11.14р. на загальну суму 200 000,00грн., № 7 від 14.11.14р. на загальну суму 250 000,00грн., № 1 від 04.11.14р. на загальну суму 50 000,00грн., № 14 від 29.10.14р. на загальну суму 150 000,00грн., № 15 від 30.10.14р. на загальну суму 100 000,00грн., № 10 від 22.10.14р. на загальну суму 150 000,00грн., № 6 від 16.10.14р. на загальну суму 150 000,00грн., № 3 від 03.10.14р. на загальну суму 50 000,00грн., № 4 від 08.10.14р. на загальну суму 50 000,00грн., № 2 від 02.10.14р. на загальну суму 100 000,00грн., № 8 від 17.09.14р. на загальну суму 50 000,00грн., № 11 від 23.09.14р. на загальну суму 75 000,00грн., № 5 від 03.09.14р. на загальну суму 150 000,00грн. та № 6 від 10.09.14р. на загальну суму 150 000,00грн.

Разом з тим позивачем до матерів справи не надано копію Завдання замовника, що являється невід'ємною частиною договору.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Авітон Будпроект» укладено Договір підряду № 12/11 від 12.11.2014р. відповідно до змісту якого ТОВ «Авітон Будпроект» зобов'язувалось виконати Будівельно-монтажні роботи з влаштування інженерних мереж водопроводу та побутової каналізації на об'єкті Замовника, а саме житловий будинок по бул. Лепсе, 7-1 у Солом'янському районі м. Києва.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано лише копії податкових накладних № 10 від 25.12.14р. та № 1 від 02.12.14р., в той час як Договором передбачено складання Актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «БК «Стиль Буд » укладено Договір № 01/07/14 від 01.07.2014р. з улаштування фасаду житлово-офісно-торгівельного комплексу з підземними паркінгами за адресою: проспект Перемоги, 90/1 у Шевченківському районі м. Києва, відповідно до змісту якого ТОВ «БК «Стиль Буд» зобов'язувалось організувати та виконати облаштування фасаду з утепленням такого комплексу з матеріалів Замовника, у відповідності до вимог проектно-кошторисної документації, технічного завдання та вимог ДБН у термін з 01 липня 2014р. по вересень 2014р.

Відповідно до пункту 4 вказаного Договору оплата виконаної роботи здійснюється на підставі підписаного акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 які подаються замовнику до 25 числа звітного місяця.

Пунктом 5 Договору встановлено що Замовник зобов'язаний забезпечити Виконавця матеріалами необхідними для виконання робіт, крім того Замовник надає послуги з забезпечення водою, електроенергією та охорони майна на об'єкті.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано копію картки рахунку № 361 від 12.08.2014р. за період з 01.09.14р. по 31.12.14р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року, яка з початку виконання будівельних робіт по звітний місяць включно 429 013,87грн. з ПДВ на суму 71 502,31грн., у тому числі за звітний місяць - 99 748,10грн., копію Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014року, копії податкових накладних № 1 від 07.10.2014р., № 2 від 09.10.14р., № 3 від 15.10.14р., № 4 від 16.10.14р.

Крім того між позивачем та ТОВ «БК «Стиль Буд » укладено Договір підряду №10/03 від 10.03.2014р. з улаштування фасаду житлового будинку по проспекту Академіка Глушкова, 92Б у Голосіївському районі м. Києва, відповідно до змісту якого ТОВ «БК «Стиль Буд » зобов'язувалось організувати та виконати облаштування фасаду з утепленням такого будинку з матеріалів Замовника, у відповідності до вимог проектно-кошторисної документації, технічного завдання та вимог ДБН у термін з 10 березня 2014р. по 25 вересня 2014р., у відповідності із термінами загального графіка виконання робіт на об'єкті.

Відповідно до пункту 4 вказаного Договору оплата виконаної роботи здійснюється на підставі підписаного акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 які подаються замовнику до 25 числа звітного місяця.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано копію картки рахунку № 361 від 12.08.2014р. за період з 01.09.14р. по 31.12.14р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року № б/н від 31.10.14р., яка з початку виконання будівельних робіт по звітний місяць включно 1 318 552,82грн. з ПДВ на суму 219 758,80грн., у тому числі за звітний місяць - 73 047,00грн., копію Акту № 5 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014року, копії податкових накладних № 7 від 31.10.2014р.

Також між позивачем та ТОВ «БК «Стиль Буд» укладено Договір №11/06 від 11.06.2014р. з улаштування фасаду житлового будинку № 7 по вул.. Деміївській у Голосіївському районі м. Києва, відповідно до змісту якого ТОВ «БК «Стиль Буд» зобов'язувалось організувати та виконати облаштування фасаду з утепленням такого будинку з матеріалів Замовника, у відповідності до вимог проектно-кошторисної документації, технічного завдання та вимог ДБН у термін з 11 червня 2014р. по 31 грудня 2014р., у відповідності із термінами загального графіка виконання робіт на об'єкті.

Відповідно до пункту 4 вказаного Договору оплата виконаної роботи здійснюється на підставі підписаного акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 які подаються замовнику до 25 числа звітного місяця.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано копію картки рахунку № 361 від 12.08.2014р. за період з 01.09.14р. по 31.12.14р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року від 31.12.014р., яка з початку виконання будівельних робіт по звітний місяць включно 5 919 926,62грн. з ПДВ на суму 986 654,44грн., у тому числі за звітний місяць - 157 103,11грн., копію Акту №6 за грудень 2014року, копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року від 28.11.014р., яка з початку виконання будівельних робіт по звітний місяць включно 5 762 823,51грн. з ПДВ на суму 960 470,58грн., у тому числі за звітний місяць - 1 158 761,94грн., копію Акту №5 за листопад 2014року, копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року від 31.10.014р., яка з початку виконання будівельних робіт по звітний місяць включно 4 604 061,57грн. з ПДВ на суму 767 343,60грн., у тому числі за звітний місяць - 3 133 446,31грн., та копію довідки про вартість виконаних робіт за жовтень 2014року відповідно до змісту якої вартість будівельних роті з улаштування фасаду за весь період будівництва складає 23 520,00грн. з ПДВ на суму 3 920,00грн. що ідентично вартості таких робіт за звітний місяць, копії Акті №3, №4 та № 1 за жовтень 2014року, копії податкових накладних № 6 від 31.10.2014р., № 5 від 31.10.14р., № 1 від 28.11.2014р., № 1 від 31.12.14р.

Також позивачем до матеріалів справи додано копії карток рахунку № 361 від 12.08.2014р. за період з 01.09.14р. по 31.12.14р. по договору № 01/08 від 01.08.13р., по договору № 12/12/13 від 12.12.13р., по договору № 10/03 від 10.03.14р. однак такі договори відсутні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТВП Атлант» укладено Договір № 55 від 20.10.2014р., відповідно до змісту якого ТОВ ««ТВП Атлант»» зобов'язувалось організувати та виконати роботи по внутрішньому оздобленню приміщень на об'єкті «Житлова забудова ділянки в межах вулиці Деміївської, проспекту 40-річчя жовтня та провулку Деміївсього в Голосіївському районі м. Києва».

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано копії актів виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, копії відомостей виконаних робіт та витрачених матеріалів та копії податкових накладних. Разом з тим надана позивачем документація здебільшого містить недоліки, зокрема у довідках про вартість виконаних робіт відсутнє погодження замовника, акти виконаних будівельних робіт не містяться дати складання таких та здебільшого підписані невідомими особами.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Укрспецбур» укладено Договір підряду № 2 від 26.08.2014р., відповідно до змісту якого ТОВ «Укрспецбур» зобов'язувалось виконати комплекс робіт по будівельному водзниженню на об'єкті « Будівництво житлово-офісно-торгівельного комплексу з підземними паркінгами за адресою : проспект Перемоги, 90/1 у Шевченківському районі м. Києва.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано копії актів виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, копії відомостей виконаних робіт та витрачених матеріалів та копії податкових накладних. Разом з тим надана позивачем документація здебільшого містить недоліки, зокрема у довідках про вартість виконаних робіт відсутнє погодження замовника, акти виконаних будівельних робіт не містяться дати складання таких та здебільшого підписані невідомими особами.

Відповідно до наданої позивачем документації між ним та ТОВ «ВК Сервіс Україна» укладено Договір № 60-н від 05.04.2013р., в підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем додано копії податкових накладних, специфікацій, актів надання послуг та ін., однак сам договір у позивача відсутній, а відтак суд не в змозі оцінити реальність настання наслідків за таким правочином.

Що ж стосовно договірних відносин з ТОВ «Ента Трейд», то наявність таких позивачем не заперечується, разом з тим суду не надано жодного доказу їх існування.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи Позивачем не надано суду в повному об'ємі документів, які і не надані Відповідачу та в матеріалах справи відсутні первинна документація, яка має наявна у відповідності до вищезазначених договорів, що в свою чергу не дає можливість встановлення реальності виконання договірних взаємовідносин.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно абз. 11 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Позивачем та його контрагентом, обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Згідно п.9.1, п. 9.2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 р. первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні дані щодо виду, часу, змісту та обсягу господарської операції (на підтвердження операцій, переміщення, якості, зберігання товарів та ін.), одиницю виміру господарської операції, що не підтверджує факту їх надання та не дає можливості зробити висновки щодо того за чий рахунок здійснювало перевезення товарів та зв'язку цих витрат з фінансово-господарською діяльністю підприємства Позивача.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, у зв'язку з отриманням послуг.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Також, суд звертає увагу, що у відповідності до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Разом з тим, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до вимог, встановлених абз. 2 п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Згідно з пунктом 86.7 вказаної статті Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє стверджувати про те, що законодавцем наділено платника податків необхідним механізмом захисту своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу. Разом з тим, на платника податків також покладено обов'язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки та чітко встановлено наслідки невиконання цього обов'язку - зокрема, застосування фінансової відповідальності.

Вищезазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки, як відсутні. Акт містить визначення про те, що позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки не надано, натомість, позивачем Акт перевірки було отримано, що ним не заперечується та заперечень з первісною документацією Позивачем Податковому органу надано не було.

Оскільки відповідачу не було надано первинно бухгалтерських документів під час перевірки, судом вбачається правомірним висновок відповідача про порушення позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України щодо обов'язкового підтвердження витрат та податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук