Постанова

від 27.10.2015 по справі 826/9861/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року м. Київ справа № 826/9861/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 січня 2015 року № 0000732208, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25 травня 2015 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» (далі - ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 січня 2015 року № 0000732208, прийнятого Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що винесене податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах та нормах чинного законодавства.

Позивач зазначає, що відповідач, продублювавши нічим не доведені дані довідки про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання - ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» (код ЄДРПОУ 39209561), а також дані щодо ТОВ «Гамма Бізнес Груп» (код ЄДРПОУ 39078179), яке є контрагентом ТОВ «Ліга Консалт ЛТД», зробив необґрунтовані припущення, що взаємовідносини зі своїм контрагентом (ТОВ «Ліга Консалт ЛТД») платник податку декларував з метою штучного формування податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

На переконання позивача, досліджені під час перевірки, проведеної відповідачем, фактичні обставини проведення господарських операцій між ним та ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, досліджені не в повному обсязі.

Також, на думку позивача, посилання контролюючого органу, як на доказ невідповідності господарських операцій цілям та завданням статутної діяльної позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх фіктивність, на наявність інформації з Акту Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про проведення зустрічної звірки ТОВ «Гамма Бізнес Груп» (код ЄДРПОУ 39078179) з питань підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями за червень-вересень 2014 року № 280/22-4/39078179 від 05.11.2014, а також на свідчення директора та засновника ТОВ «Гамма Бізнес Груп» ОСОБА_5, не підтверджених іншими об'єктивними документальними доказами у судовому або кримінально-процесуальному провадженні (наприклад вирок суду) не можуть використовуватися під час перевірок, які проводяться контролюючими органами, як безапеляційні докази.

Позивач вважає, що відповідач при складанні акту перевірки вийшов за межі своїх повноважень і суб'єктивно, однобічно та необґрунтовано здійснив донарахування.

Крім того, позивач вказує на презумпцію правомірності рішень платника податків, за приписами якої, відомості, що містяться в первинних бухгалтерських документах та податковій звітності позивача є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

На переконання позивача, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», не відповідають дійсності та фактичним обставинам, жодним чином не підтверджені.

За вказаних обставин, на переконання позивача, висновки контролюючого органу в акті перевірки від 06.01.2015 № 3/1-22-08-32851616 є необґрунтованими та упередженими щодо платника податків.

За вказаних обставин, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2015 року № 0000732208 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

В судове засідання представник позивача не прибув, в своїй заяві від 15.06.2015 просив суд, зокрема, розглядати справу в письмовому провадженні.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві подала письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що враховуючи дані Довідки Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання - ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» (код ЄДРПОУ 39209561) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальником ТОВ «Гамма Бізнес Груп» (код ЄДРПОУ 39078179) за червень-серпень 2014 року та покупцями за червень-серпень 2014 року № 404/22-1-39209561 від 10.11.2014, а також дані Акту Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про проведення зустрічної звірки ТОВ «Гамма Бізнес Груп» (код ЄДРПОУ 39078179) з питань підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями за червень-вересень 2014 року № 280/22-4/39078179 від 05.11.2014 та враховуючи норми законодавчих актів, документи по взаємовідносинах з вказаним вище контрагентом (ТОВ «Ліга Консалт ЛТД») складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій.

За даними контролюючого органу, ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» за період діяльності з 01.08.2014 по 31.08.2014 сформувало податковий кредит за рахунок ТОВ «Гамма Бізнес Груп», в ході аналізу податкових накладних був встановлений факт пересорту товару. У той же час, ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» за період діяльності з 01.08.2014 по 31.08.2014 сформувало податкові зобов'язання з ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», в ході аналізу податкових накладних був встановлений факт пересорту товару.

За таких обставин, відповідач вважає, що на підставі виявлених порушень, контролюючим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення.

В наданих письмових запереченнях на адміністративний позов, відповідач просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував.

У зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання, призначене на 24.06.2015, суд, відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив подальший розгляд справи проводити в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» (ідентифікаційний код юридичної особи 32851616) зареєстроване Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією 22.03.2004 за № 10701200000000069. Вказане товариство розташоване за адресою: 03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 22А.

ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» взято на податковий облік в органах державної податкової служби (ДПІ у Печерському районі м. Києва) 30.03.2004 за № 376478, на дату підписання акту перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200101153 від 16.01.2013, виданого ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» є платником податку на додану вартість з 16.01.2013 (індивідуальний податковий номер 328516126551).

В період з 24.12.2014 по 06.01.2015 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» (код за ЄДРПОУ 32851616) з питань дотримання вимог податкового законодавства за березень 2014 року та з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» (код ЄДРПОУ 39209561) та ТОВ «Генпрофбуд» (код ЄДРПОУ 37588603) за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, за результатами якої складено Акт № 3/1-22-08-32851616 від 06.01.2015 (далі - Акт № 3/1-22-08-32851616).

В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено завищення платником податків податкового кредиту за перевіряємий період у розмірі 2 585 547 грн., що призвело до:

- заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 25 Декларації з ПДВ) на загальну суму 2 585 547 грн., у т.ч. за серпень 2014 року у сумі 2 585 547 грн.

17 січня 2015 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 3/1-22-08-32851616, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000732208, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 3 878 321,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 2 585 547,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 292 774,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржене в порядку процедури адміністративного оскарження до ДФС України, яка своїм рішенням про результати розгляду скарги від 14.05.2015 № 10211/6/99-99-10-01-04-25 його скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Незгода з зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення представника відповідача, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 1 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки, за наслідками проведення останньої контролюючим органом встановлені порушення наступних вимог: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями.

За правилами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

- ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

- для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» (код ЄДРПОУ 39209561), за результатами дослідження фінансово-господарських операцій з яким, контролюючим органом було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що на письмові запити ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо надання первинних документів по взаєморозрахунках з ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 в ході проведення перевірки посадовими особами підприємства - ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» до перевірки не було надано підтверджуючих фінансово-господарських документів.

У той же час, під час розгляду справи, представником позивача були подані фотокопії первинних документів, що свідчать про взаємовідносини підприємства позивача з ТОВ «Ліга Консалт ЛТД», як то: фотокопії податкових та видаткових накладних.

З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до приписів абзацу першого п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає такі документи неприйнятними, оскільки вказані вище первинні документи не були предметом дослідження контролюючого органу під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл».

Крім того, при проведенні аналізу бази «Податковий блок», додатків № 5 до декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», які скріплені електронними підписами товариства та на підставі БД «Єдиний реєстр податкових накладних» контролюючим органом було встановлено, що підприємство ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» задекларувало податковий кредит з підприємством ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» на загальну суму 15 513 284,93 грн.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних були включені ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» до складу податкового кредиту у серпні 2014 року в розмірі 2 585 547 грн. та відображені у Додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року.

Під час перевірки, відповідачем було встановлено, що ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» (код ЄДРПОУ 39209561) зареєстровано Бориспільським міськрайонним управлінням юстиції Київської області за № 13541020000005237 від 08.05.2014 та знаходиться на обліку в Бориспільській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

На дату складання акту має стан - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

За період взаємовідносин засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» був ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Місцезнаходження ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» відповідно до бази даних «Податковий блок»: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Січнева, 1, кв. 12.

В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» відсутнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Відсутні необхідні основні фонди та обладнання для виконання господарської діяльності, які виконувались протягом перевіряємого періоду, що підтверджується податковою звітністю ТОВ «Ліга Консалт ЛТД».

Також, під час перевірки відповідачем була використана інформація з Довідки Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» (код ЄДРПОУ 39209561) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальником ТОВ «Гамма Бізнес Груп» (код ЄДРПОУ 39078179) за червень-серпень 2014 року та покупцями за червень-серпень 2014 року» № 404/22-1-39209561 від 10.11.2014.

Так, в ході аналізу інформаційної бази даних «Податковий блок» було встановлено, що основним контрагентом-постачальником ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» було ТОВ «Гамма Бізнес Груп», код 39078179 (Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, стан платника - «до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей» - 100% від загального обсягу придбання). Згідно бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» встановлено, що ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» за період діяльності з 01.08.2014 по 31.08.2014 сформувало податковий кредит за рахунок ТОВ «Гамма Бізнес Груп». В ході аналізу податкових накладних був встановлений факт пересорту товару, так як було придбано послуги з номенклатурою: «Послуги технічної підтримки доступу до контенту, оренда обладнання для свердловини, будівельно-монтажні роботи з реконструкції теплових розподільчих мереж, улаштування мереж водопроводу і каналізацій, монтажні роботи, тощо».

У той же час, ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» за період діяльності з 01.08.2014 по 31.08.2014 сформувало податкові зобов'язання з підприємством позивача. В ході аналізу податкових накладних був встановлений факт пересорту товару, так як було реалізовано товари з номенклатурою: «Бітум нафтовий дорожний БНД 60/90, кратон, адгезійна добавка WETFIX BE».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області під час проведення зустрічної звірки ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальником ТОВ «Гамма Бізнес Груп», були використані дані Акту Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області «Про проведення зустрічної звірки ТОВ «Гамма Бізнес Груп» (код ЄДРПОУ 39078179) з питань підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями за червень-вересень 2014 року» № 280/22-4/39078179 від 05.11.2014.

Так, згідно інформації наявній у вказаному вище акті (№ 280/22-4/39078179 від 05.11.2014): «Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області отримано лист ГУ ДФС у Київській області від 05.11.2014 № 424/7/10-36-22-03-11 щодо службової записки ОУ ГУ Міндоходів у Київській області від 15.10.2014 № 1108/10-36-07-07. Згідно наданої службової записки вказано, що співробітниками оперативного управління ГУ Міндоходів у Київській області при проведенні відпрацювання ризикових підприємств було встановлено та опитано директора та засновника ТОВ «Гамма Бізнес Груп» (код 39078179) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Будучи опитаною, остання повідомила, що зареєструвала ТОВ «Гамма Бізнес Груп» (код 39078179) на своє ім'я за грошову винагороду, без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, надано копію довідки Київської міської клінічної лікарні № 305 від 01.10.2014, виданої гр. ОСОБА_5 в тому, що вона дійсно працює в Київській міській клінічній лікарні № 3 з 01.11.2013 та в інших установах за сумісництвом не працює.

Згідно наданої копії пояснень від 15.10.2014 гр. ОСОБА_5 пояснила наступне: «...Окрім підписання документів щодо реєстрації ТОВ «Гамма Бізнес Груп» (код 39078179) я відношення до даного підприємства не маю. Будь-яких договорів купівлі-продажу товарів, (послуг) від імені ТОВ «Гамма Бізнес Груп» я не підписувала, печатку підприємства ніколи не отримувала та її у мене ніколи не дуло. Будь-якої документації стосовно діяльності підприємства у мене немає. Бухгалтерсько-податкову звітність ТОВ «Гамма Бізнес Груп» ніколи не підписувала та не подавала до ДПІ по місцю реєстрації підприємства. Банківськими рахунками СГД не розпоряджалася. Офісні та складські приміщення у підприємства відсутні...».

З цих підстав, Бориспільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області у своїй довідці № 404/22-1-39209561 від 10.11.2014 дійшла висновку, що в зв'язку з непідтвердженням податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським відносинам з контрагентами-постачальниками, у ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» відсутні об'єкти оподаткування з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) контрагентам-покупцям. Також, у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням платника податків, відсутністю підтверджуючих первинних документів щодо взаємовідносин між ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» та його контрагентами не встановлено факту передачі товару (надання послуг) від контрагентів-постачальників ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» та від ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» до контрагентів-покупців.

Як наслідок, на переконання вказаного вище контролюючого органу, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Проаналізувавши вищезазначені факти, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві у своєму акті № 3/1-22-08-32851616 дійшла висновку про те, що згідно баз даних та поданої податкової звітності неможливо встановити походження товару (робіт, послуг), які ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» придбало у ТОВ «Гамма Бізнес Груп» та реалізувало підприємству - ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл».

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що як встановлено під час розгляду справи, відносно вище зазначеної особи (ОСОБА_5.) було відкрите кримінальне провадження та 16.03.2015 Ірпінським міським судом Київської області у справі № 367/1010/15-к гр. ОСОБА_5 визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

З приводу встановлених під час розгляду справи фактів суд зазначає, що відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року за № 2657-XII визначено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Джерела отримання податкової інформації, яка може бути використана контролюючими органами для забезпечення їх діяльності визначені ст. 72 ПК України.

Зокрема, відповідно до пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Враховуючи викладене, суд вважає, що використання контролюючим органом під час проведення перевірки та складання за її результатами висновку інформації, викладеної в актах (довідках) перевірок (звірок) інших платників податків є правомірним, оскільки вони підтверджують або спростовують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється та отримані у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Окрім цього, суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відсутність факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В той же час з наявних в матеріалах справи документів неможливо встановити реальність господарських операцій, виходячи з наступного.

З метою з'ясування факту здійснення господарської операції необхідно з'ясувати зокрема такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів, супроводженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податків.

Саме такої правової позиції притримується Вищий адміністративний суд України, що вбачається зі змісту листа від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» та листа № 742/11/13-11 від 02.06.2011 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» (далі - Лист від 02.06.2011).

Згідно Листа від 02.06.2011, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Втім, позивачем не надано до позовної заяви копій первинних документів, які б засвідчували реальність господарських операцій з ТОВ «Ліга Консалт ЛТД», а саме укладання та виконання договорів зі своїм контрагентом (ТОВ «Ліга Консалт ЛТД»).

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПК України.

Відповідно до абзацу одинадцятого ст. 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого п. 2.1 Положення № 88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що в ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з поставки товарів ТОВ «Ліга Консалт ЛТД» за перевіряємий період.

За вказаних обставин, суд погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки позивача, оскільки досліджені докази не дають суду сумнівів стосовно нереальності постановлених товарів (робіт, послуг).

З встановлених в судовому засіданні фактів та досліджених матеріалів справи, суд встановив, що дії позивача, як платника податків свідчать про його недобросовісність, а вчинені ним господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що свідчить про відсутність підстав для формування податкового кредиту.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17 січня 2015 року № 0000732208 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи приписи вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, питання щодо розподілу судових витрат не вирішувалось.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко