Ухвала

від 20.10.2015 по справі 821/2249/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/2249/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю - представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Хімтекс" приватного торгівельно-промислового підприємства "Хімтрейд" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року Дочірнє підприємство "Хімтекс" приватного торгівельно-промислового підприємства "Хімтрейд" (далі - ДП) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2015 № НОМЕР_1 форма "Ш" про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 6873,10 грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість, та просили зобов'язати ДПІ провести коригування даних в картці особового рахунка позивача шляхом виключення з неї даних щодо наявності заборгованості по сплаті податку на додану вартість в сумі 6873,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що контролюючим органом неправомірно застосовано штрафні санкції, оскільки за правилами пункту 49.20 статті 49 Податкового кодексу України граничні строки подання податкової декларації збільшуються у випадку, якщо кінцева дата її подання припадає на вихідний або святковий день.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області від 24.03.2015 № НОМЕР_1. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду в частині задоволення позовних вимог, представником ДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не дослідженні усі обставини справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, а також підтверджено матеріалами справи, що ДП "Хімтекс" зареєстровано як суб'єкт господарської діяльності 27.10.2000, та є платником податків, в тому числі податку на додану вартість.

18 лютого 2015 року посадовою особою ДПІ проведено перевірку ДП з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за червень 2013 року, про що складено акт від 18.02.2015 № 53/21-03-15-01/31135103.

Зазначеним актом встановлено, що 22 липня 2013 року ДП було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року № НОМЕР_2, за якою несвоєчасно сплачено суму податкового зобов'язання у сумі 68731 грн. з прострочкою в один день.

26 березня 2015 року на підставі акта перевірки ДПІ було надано позивачу, оскаржуване у даній справі, податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 №0001341501 форма "Ш", яким зобов'язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість в сумі 6873,10 грн. (10 % від несвоєчасно сплаченого податку).

При адміністративному оскарженні спірного податкового повідомлення - рішення до Головного управління ДФС у Херсонській області та ДФС України податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.03.2015 залишено без змін, а скарга без задоволення.

Під час з'ясування офіційних обставин справи, судом першої інстанції також встановлено, що останнім днем строку подання податкової декларації за червень 2013 року був вихідний день - 20 липня 2013 (субота), тому останнім днем строку подачі податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року був операційний (банківський) день, що наставав за вихідним або святковим днем - 22 липня 2013 року.

Позивачем податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року подано 22 липня 2013 року, в декларації сума нарахованого позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість 69734 грн.

Згідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, останній день десятиденного строку для сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2013 року в сумі 69734 грн. припадав на 01 серпня 2013 року.

Враховуючи переплату з податку на додану вартість в сумі 1003,05 грн., позивачем було сплачено 30 липня 2013 року до бюджету податок на додану вартість за червень 2013 року в сумі 68734 грн. платіжним дорученням № 418 від 30 липня 2013 року.

Однак, в платіжному дорученні ДП було допущено помилки в зазначенні номера рахунку податку на додану вартість, а саме було зазначено номер рахунку податку з доходів фізичних осіб, про що листом від 31.07.2013 року було повідомлено контролюючий орган.

31 липня 2013 року ДПІ проведено зарахування коштів, сплачених ДП, як сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2013 року, за рахунок перекиду коштів з одного бюджетного рахунку на інший.

Зазначена несвоєчасність сплати суми самостійно визначеного податкового зобов'язання стала підставою для застосування контролюючим органом до ДП фінансової санкції.

Вирішуючи справу та скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що оскільки норми Податкового кодексу України дозволяють подавати декларацію, у випадку якщо граничний строк припадає на вихідний на наступний за ним робочий день, тому початок перебігу встановленого п. 57.1 ст. 57 ПК України десятиденного строку для сплати зазначеного у декларації зобов'язання пов'язаний саме з таким робочим днем, коли і була подана декларація.

Зазначеною правовою нормою встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації. Водночас вказана норма не містить посилання конкретно на підпункт 49.18.1 п. 49.18 статті 49 Податкового кодексу України щодо визначення строків подання податкової декларації, а містить лише загальне поняття "граничний строк, встановлений цим Кодексом для подання податкової декларації". Натомість пункт 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України чітко визначає, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. У вказаному пункті статті 49 Кодексу немає поняття "переноситься". А вжито термін "вважається", що не допускає жодних двозначних трактувань.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано виходив, що оскільки останній день подання декларації є 22 липня 2013 року, саме від цієї дати розпочинається відлік десятиденного строку сплати узгодженого зобов'язання платником.

Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду України викладеній в постанові від 09 червня 2015 року за позовом ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" справа № 21-18а15.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визначення в платіжному дорученні помилкового коду бюджетної класифікації не є правовою підставою для висновку про несплату ним суми податку у визначений строк, та, як наслідок, для застосування штрафних санкцій виходячи з наступного.

За правилом пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України податок на додану вартість належить до доходів загального фонду Державного бюджету України. При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (частина перша статті 43 Бюджетного кодексу України). А згідно із частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Отже, оскільки суми податків зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначений висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка висловлена в постанові від 16 червня 2015 року за позовом публічного акціонерного товариства "Хмельницькгаз", справа № 21-377а15.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, судом першої інстанції встановлено невідповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення від 24.03.2015 № НОМЕР_1 форма "Ш", то вимоги щодо його скасування були обґрунтовано задоволені.

Відповідно до ч. 1 статті 244-2 КАС України Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також висновки Верховного Суду України колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 жовтня 2015 року.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітов

ОСОБА_2