Постанова

від 15.10.2015 по справі 815/1420/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1420/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестайл» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестайл» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бестайл» (далі - позивач, або ТОВ «Бестайл») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, або ДПІ у Малиновському районі м. Одеси), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.02.2015 року № НОМЕР_1.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року відмовлено у задоволенні вказаного позову в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, в період з 26.01.2015 року по 30.01.2015 року, посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Бестайл» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року, за результатами якої складено акт від 05.02.2015 року № 13/22-213/35696284/430.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2015 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1535836,5 грн., в тому числі, за основним платежем - у сумі 1023891 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 511945,50 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні заявлених позивачем вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами у справі не доведено реальність господарської операції із повернення МПП «Комп'ютерний Будинок» товарно-матеріальних цінностей на користь ТОВ «Бестайл», на підставі чого останнім проводилось коригування податкових зобов'язань шляхом їх зменшення на суму повернення товару.

Також, відсутність факту повернення ТОВ «Бестайл» цього товару з боку МПП «Комп'ютерний Будинок», на думку суду першої інстанції, унеможливлює реальність господарських операцій із продажу цього товару на користь ТОВ «Дейта Сістем» та ПП «Продіс».

Крім того, доходячи висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позивачем позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент повернення позивачу раніше поставленого МПП «Комп'ютерний будинок» товару це підприємство не було платником податку на додану вартість внаслідок анулювання свідоцтва платника цього податку, що, за відсутності надання отримувачу грошової компенсації вартості товару, не дає можливість застосування положень ст. 192 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Як вбачається з акта перевірки, визначаючи позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, відповідач виходив з того, що в ході проведення перевірки позивача встановлено, як заниження, так і завищення ним податкових зобов'язань з цього податку у зв'язку з не підтвердженням факту повернення товарно-матеріальних цінностей позивачу від МПП «Комп'ютерний будинок» та відповідно подальшого їх відвантаження на адресу ТОВ «Дейта Сістем» та ПП «Продіс».

Зі змісту акту спірної перевірки вбачається, що відповідач фактично заперечує правомірність коригування позивачем податкових зобов'язань (зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість) у зв'язку із поверненням МПП «Комп'ютерний будинок» на його адресу товарно-матеріальних цінностей та визначення податкових зобов'язань з цього податку у зв'язку з подальшим відвантаженням цих ТМЦ на адресу ТОВ «Дейта Сістем» та ПП «Продіс».

Відповідно до вимог п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

За правилами пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку.

З матеріалів справи встановлено, що 01.10.2011 року між позивачем (продавець) та МПП «Комп'ютерний Будинок» (покупець) було укладено договір поставки № 242011, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця належну продавцю продукцію - керамічну плитку, а покупець зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її на умовах цього договору (т.1 а.с.42).

Відповідно до умов вищенаведеного договору оплата за поставлену продукцію за ним відбувалась поетапно за кожну партію відвантаженого товару окремо з відстрочкою платежу на 120 днів від дати постачання товару.

На виконання вищезгаданого договору ТОВ «Бестайл» протягом травня-серпня 2012 року поставило на користь МПП «Комп'ютерний Будинок» товар, що підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, а також довіреностями на отримання товару (т.4 а.с.104-250, т.5 а.с.1-49).

Оплата МПП «Комп'ютерний Будинок» зазначеного товару підтверджується виписками з рахунку ТОВ «Бестайл» в АБ «Південний» (т.5 а.с.50-151, 191-234).

Відповідні господарські операції були відображені позивачем у податковій звітності за податкові періоди травень-вересень 2012 року, в які позивачем задекларовані відповідні податкові зобов'язання з податку на додану вартість (т.1 а.с.49-97).

Разом з тим, судом встановлено, що 17.11.2012 року сторонами за договором від 01.10.2011 року № 242011 до нього внесено зміни шляхом укладання додаткової угоди № 1, якою пункт 9 договору доповнено пп. 9.7 такого змісту: «У разі відсутності можливості оплати за товар покупець за письмовою згодою з продавцем може здійснити повернення товару належної якості в рамках законодавства України. Повернення відбувається зі складу покупця до місця, погодженого з продавцем по кожній партії, що повертається, окремо. Передача продукції відбувається транспортними засобами покупця» (т.1 а.с.43).

20.10.2014 року вищезгаданими особами повторно укладено додаткову угоду до цього договору того ж змісту (т.1 а.с.44).

Відповідно до наявних у матеріалах справи актів звірки взаєморозрахунків між зазначеними підприємствами за МПП «Комп'ютерний будинок» обліковувалась заборгованість за поставлений товар у сумі 10503933,08 грн. (т. 5 а.с.151-168).

З огляду на викладене, у відповідності до умов п. 9.7 укладеного між зазначеними сторонами договору від 01.10.2011 року № 242011 (зі змінами згідно додаткових угод від 17.11.2012 року та від 20.10.2014 року), листами від 27.10.2014 року №№ 27/10/14 28/10/14 та від 24.11.2014 року № 24/11/14, ТОВ «Бестайл» погодило повернення МПП «Комп'ютерний Будинок» окремого товару із визначенням необхідності відвантажити його на адресу ПП «Продіс» та ТОВ «Дейта Сістем» (т.3 а.с.224- 226).

На підтвердження факту повернення позивачеві МПП «Комп'ютерний Будинок» раніше придбаного товару до суду надані копії накладних на повернення та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (т.3 а.с.40-186).

В подальшому, повернутий позивачеві товар був реалізований ПП «Продіс» та ТОВ «Дейта Сістем», як то передбачено у листах-погодженнях повернення ТОВ «Бестайл» цього товару.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2013 року та 20.04.2014 року між позивачем (постачальник) та ПП «Продіс» і ТОВ «Дейта Сістем» (покупці) були укладені договори поставки №№ 041113, 082014, відповідно до яких постачальник зобов'язується поставити в обумовлені строки зазначеним покупцям товар, а ці покупці зобов'язуються прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (т.1 а.с.45, 47).

Предметом поставки за вказаними договорами є визначений родовими ознаками товар з найменуванням, зазначеним у накладних, підписаних постачальником та покупцями і які є невід'ємною частиною договору.

На виконання зазначених договорів сторонами складено видаткові та податкові накладні: щодо постачання ПП «Продіс» товару у жовтні 2014 року - на загальну суму 6693699,95 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 1115616,66 грн., у листопаді 2014 року - на загальну суму 75682,36 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 12613,73 грн. (т.2 а.с.196-250, т.3 а.с.1-39); щодо постачання ТОВ «Дейта Сістем» товару у жовтні 2014 року - на загальну суму 1247291,44 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 207881,91 грн., у листопаді 2014 року - на загальну суму 6094170,05 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 1015695,01 грн. (т.2 а.с.122-195).

Оплата ПП «Продіс» та ТОВ «Дейта Сістем» зазначеного товару підтверджується виписками з рахунку позивача у банківській установі (т.2 а.с.57-121).

На підтвердження фактичного транспортування вищезгаданого товару позивачем до суду надано копії товарно-транспортних накладних, відповідно до яких замовником та вантажовідправником перевезення виступає МПП «Комп'ютерний будинок», вантажоодержувачі ПП «Продіс» та ТОВ «Дейта Сістем» (т.3 а.с.233-250, т.4 а.с.1-40).

За період з 01.10.2014 року по 30.11.2014 року згідно з оборотно-сальдовими відомостями по рахунку « 281» ТОВ «Бестайл» було обліковано усі ТМЦ, надходження яких відображено у податковій звітності та в даних первинних документах, в тому числі, й ті, що було повернуто протягом цього періоду МПП «Комп'ютерний будинок» (т.7 а.с.14-335).

Рух товарно-матеріальних цінностей, повернутих від МПП «Комп'ютерний будинок» та реалізованих в подальшому ПП «Продіс» та ТОВ «Дейта Сістем» відображений у картці рахунку 281 за жовтень 2014 року (т.7 а.с.14-335).

Крім того, інформація про рух товару, повернутого від МПП «Комп'ютерний будинок», кореспондується з даними оборотно-сальдових відомостей по рахунку « 361» за жовтень-листопад 2014 року, в яких відображено по взаємовідносинам з МПП «Комп'ютерний будинок» сальдо по дебету на початок жовтня - 10503933,08 грн.; сальдо по дебету на кінець жовтня та початок листопаду - 3660361,42 грн., сальдо на кінець листопаду - 0 грн. (т.7 а.с.12-13).

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що належними та допустимими доказами підтверджується факт повернення МПП «Комп'ютерний будинок» товарно-матеріальних цінностей позивачеві та їх подальше відвантаження на адресу ПП «Продіс» та ТОВ «Дейта Сістем», що свідчить про правомірність проведення позивачем коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість внаслідок повернення цих ТМЦ та визначення ним податкових зобов'язань з цього податку по операціям з ПП «Продіс» та ТОВ «Дейта Сістем».

Висновок суду першої інстанції про неможливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 192 Податкового кодексу України з огляду на те, що на момент повернення позивачу раніше поставленого МПП «Комп'ютерний будинок» товару це підприємство не було платником податку на додану вартість, колегія суддів вважає помилковим.

Так, колегія суддів наголошує, що за правилами п. 192.2 ст. 192 Податкового кодексу України, на які посилається суд першої інстанції, норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

В даних спірних правовідносинах постачальником товарів виступав ТОВ «Бестайл».

Як вбачається з матеріалів справи, що, також підтверджується і змістом акту спірної перевірки, ТОВ «Бестайл» зареєстровано платником ПДВ з 01.02.2008 року по теперішній час згідно свідоцтва про реєстрацію ПДВ від 01.02.2008 року № 100094894.

Тобто, на момент повернення позивачу раніше поставленого МПП «Комп'ютерний будинок» товару, ТОВ «Бестайл», як постачальник цього товару, був платником податку на додану вартість, що дає право останньому на проведення коригування своїх податкових зобов'язань згідно наведених положень ст. 192 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність нарахування позивачу грошових зобов'язань та застосування штрафу згідно податкового повідомлення-рішення від 20.02.2015 року № НОМЕР_1.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестайл» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестайл» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестайл» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 20.02.2015 року № НОМЕР_1.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: В.О. Потапчук