Ухвала

від 15.10.2015 по справі 826/19686/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Київ К/800/27277/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Тренд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про скасування рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лагуна Тренд» (далі - позивач, ТОВ «Лагуна Тренд») звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів (далі - ДПІ) № 50\19 від 26.08.2014 року про анулювання реєстрації платника податку па додану вартість ТОВ «Лагуна Тренд»; поновити права ТОВ «Лагуна Тренд» як платника ПДВ з дати попередньої реєстрації позивача платником ПДВ (з початку дії свідоцтва платника ПДВ); визнати запис державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі - державний реєстратор) № 10741440016026817 від 21.08.2014 року в реєстровій справі 107402681735 протиправним.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково:

- скасовано запис державного реєстратора № 10741440016026817 від 21.08.2014 року про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ «Лагуна Тренд»; визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ № 50\19 від 26.08.2014 року, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Тренд»; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмолено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що ДПІ не вжито всіх необхідних заходів для встановлення місцезнаходження позивача, Крім того, при внесенні в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про позивача, державний реєстратор діяв всупереч норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Відсутні підстави для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, відповідно до пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову. У доводах касаційної скарги ДПІ зазначає, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Лагуна Тренд». Оскільки щодо позивача державним реєстратором було внесено інформацію щодо відсутності відомостей про юридичну особу, вказані обставини, відповідно до пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України, є підставою для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ТОВ «Лагуна Тренд» (код ЄДРПОУ 35392876) зареєстровано як юридична особа 10.09.2007 року, перебуває на обліку в ДПІ. Згідно свідоцтва № 100140881 ТОВ «Лагуна Тренд» (код ЄДРПОУ 35392876) зареєстровано як платник податку на додану вартість.

09.07.2014 року до державного реєстратора надійшло повідомлення ДПІ про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням стосовно ТОВ «Лагуна Тренд» від 27.06.2014 року № 1499/9/26-59-18-05-20.

11.07.2014 року державним реєстратором складено повідомлення щодо необхідності подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця, яке направлено позивачу та отримано останнім 17.07.2014 року, відповідно до реєстру згрупованих листів 18-ОПП та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вищезазначеним повідомленням, позивачу надано місячний строк до 11.08.2014 року для підтвердження відомостей про юридичну особу.

Рішенням ДПІ від 26.08.2014 року № 50/18, на підставі пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України та запису державного реєстратора від 21.08.2014 року, анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Лагуна Тренд» (код ЄДРПОУ 35392876).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України - реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно з ч. 11 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до п.п. 12.2, 12.4, 12.5 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» № 1588 від 09.12.2011 року - підрозділами органу державної податкової служби при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених ч. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17.05.2010 року № 336 (далі - Положення), зокрема підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІ, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ Положення у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Згідно з абз. 2 ч. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 14 зазначеної статті).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2014 року № 21-4а14.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених норм, суд касаційної інстнації приходить до виснвоку, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, у тому числі у зв'язку з поверненням державному реєстратору поштового відправлення, можливе у випадку неподання юридичною особою реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення.

Державний реєстратор не наділений правом встановлювати строк подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу у повідомленні щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Як зазначалось вище, 11.07.2014 року державним реєстратором направлено позивачу повідомлення щодо необхідності подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця, яке отримано ТОВ «Лагуна Тренд» 17.07.2014 року. 21.08.2014 року позивачем надано відомості про підтвердження юридичної особи. Крім того, 21.08.2014 року державним реєстратором внесено запис єдиного державного реєстру інформацію щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Лагуна Тренд».

Тобто, вносячи 21.08.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про відсутність ТОВ «Лагуна Тренд» за місцезнаходженням державний реєстратор порушив вимоги ч. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», оскільки вказані дії необхідно було б вчинити 18.07.2014 року.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попердніх інстанцій, що запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу вноситься виключно у разі не підтвердження юридичною особою відомостей. В свою чергу, матеріали реєстраційної справи свідчать позивач протягом 2014 року, а саме 28.05.2014 року, 24.06.2014 року, 21.08.2014 року, 11.09.2014 року, 07.10.2014 року, підтверджував відомості про юридичну особу.

З огляду на зазначене, правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що адміністративний позов в частині скасування запису № 10741440016026817 від 21.08.2014 року «Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою» є обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що ДПІ не вжито всіх необхідних заходів для встановлення місцезнаходження позивача, а тому у нього були відсутні правові підстави для направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням стосовно ТОВ «Лагуна Тренд» від 27.06.2014 року № 1499/9/26-59-18-05-20.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попердніх інстанцій, що у ДПІ були відсутні підстави для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, відповідно до пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 ПК України, а тому рішення ДПІ № 50\19 від 26.08.2014 року також підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в

адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2015 року у справі № 826/19686/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер О.В. Карась

А.О. Рибченко