Постанова

від 27.10.2015 по справі 826/14349/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 жовтня 2015 року № 826/14349/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Браво Сервіс» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Браво Сервіс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22 червня 2015 року № 0004642208 та № 0004632208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14349/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13 серпня 2015 року.

У судовому засіданні 13 серпня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу від 17 квітня 2015 року № 768 та направлень від 29 квітня 2015 року №№ 825/22-08, 826/22-08, 827/22-04, 828/22-03, 829/17-02, 830/22-11, згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Сервіс» (код ЄДРПОУ 33308143) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 12 червня 2015 року № 259/26-59-22-08/33308143.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 725536,00 грн., а саме по періодам: за грудень 2012 року в сумі 166667,00 грн., за вересень 2013 року в сумі 91667,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 116667,00 грн., за листопад 2013 року на суму 130917,00 грн., за грудень 2013 року на суму 184300,00 гри., за червень 2014 року в сумі 20022,00 грн., за липень 2014 року на суму 15296,00 грн.;

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 812909,00 грн., в тому числі по періодам: за 2012 року на суму 175000,00 грн., за 2013 року на суму 497373,00 грн., за 2014 року на суму 140536,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення - рішення від 22 червня 2015 року:

- № 0004632208, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Браво Сервіс», за порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 219 364,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 812909,00 грн., за штрафними санкціями - 406455,00 грн.;

- № 0004642208, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Браво Сервіс», за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 088 304,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 725 536,00 грн., за штрафними санкціями - 362 768,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Альфа-Київбуд», ТОВ «Дартарі», ТОВ «Даймонд Телеком».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 12 червня 2015 року № 259/26-59-22-08/33308143.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Альфа-Київбуд», ТОВ «Дартарі», ТОВ «Даймонд Телеком», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки не встановлено відсутності у позивача на момент перевірки первинних документів по спірним господарським операціям, у свою чергу суд установив, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (видаткові накладні, акти прийому-передачі), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому суд зауважує, що ймовірні порушення постачальниками вимог податкового чи іншого законодавства та присвоєння їм будь-яких станів не позбавляють правового значення первинних документів, складених такими постачальниками.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Матеріали справи свідчать, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, укладення договорів на закупівлю зазначених товарів (купівлі-продажу, поставки) є одним з основних господарських договорів у діяльності товариства.

Позивачем для зберігання товарів (продуктів харчування) укладено наступні договори оренди складських приміщень:

- Договір оренди № 171 від 15 серпня 2011 року;

- Договір оренди № 2 від 01 січня 2013 року.

Оскільки у власності позивача немає вантажних автомобілів, виникла необхідність в укладенні договорів транспортного експедирування для перевезення та здійснення доставки товару покупцям.

Щодо взаємовідносин між TOB «Браво Сервіс» та TOB «Датарі» судом встановлено наступне.

Між TOB «Датарі» (код ЄДРПОУ 39123776, Постачальник) та TOB «Браво Сервіс» (код ЄДРПОУ 33308143, Покупець) укладено договір поставки № 33 від 02 червня 2014 року (копія в матеріалах справи), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю Товар в асортименті та кількості, зазначених у відповідних видаткових накладних, що є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти такий Товар та сплатити Постачальнику його вартість в порядку та на умовах передбачених договором.

Умови поставки:

Покупець зобов'язаний до 25 числа кожного місяця надавати Постачальнику письмово замовлення на поставку Товару на наступний календарний місяць із обов'язковим зазначенням асортименту, кількості товару, місць доставки Товару та бажаних строків їх поставки.

Постачальник впродовж трьох днів з моменту отримання від Покупця письмового замовлення на поставку товару узгоджує його та надає Покупцю.

Доставка товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника.

TOB «Датарі» (Постачальник) поставлено товар згідно замовлення TOB «Браво Сервіс» (Покупець), що підтверджується видатковими накладними.

В даному випадку, оскільки доставка товару відбувалась силами та за рахунок постачальника товару - наявність у позивача товарно-транспортних накладних не є обов'язковою умовою підтвердження отримання товару покупцем.

В свою чергу TOB «Датарі» по факту першої події було виписано та надано Позивачу податкові накладні (копії містяться в матеріалах справи). На момент здійснення господарських операцій та надання податкових накладних TOB «ДАРТАРІ» було платником ПДВ.

Розшифровки податкового зобов'язання/кредиту за червень - липень 2014 року містяться також в матеріалах справи.

На виконання умов договору поставки № 33 від 02 червня 2014 року за період з 25 червня 2014 року по 05 серпня 2014 року позивачем на користь TOB «Датарі» були перераховані грошові кошти в сумі 201 755,83 грн., що підтверджується банківськими виписками, зазначеними в Акті перевірки та доданими до матеріалів справи.

Позивачем в подальшому було реалізовано отриманий від TOB «Датарі» товар, покупці зазначені у довідці про контрагентів позивача, яким було реалізовано товар.

Таким чином, господарські операції з поставки товару між TOB «Браво Сервіс » та TOB «Датарі» підтверджені первинними документами. Про наявність зауважень щодо оформлення наданих документів в Акті перевірки не вказано, таким чином всі первинні документи, які були складені в результаті проведення господарських операцій, оформлені належним чином і відповідають вимогам законодавства щодо оформлення таких документів, а тому дають підстави для включення ПДВ до податкового кредиту та, відповідно, зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за відповідний період, та, відповідно, включення затрат на придбання товарів до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Посилання контролюючого органу на анулювання свідоцтва ПДВ TOB «Датарі» відхиляються судом, оскільки відносини із зазначеним контрагентом мали місце у червні 2015 року, а свідоцтво анульовано 05 вересня 2014 року.

Також, відхиляються посилання на висновки акту перевірки TOB «Датарі», оскілки оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, та зазначене не є підставою для обмеження позивача, як покупця, у праві формувати витрати за умови реальності господарських операцій.

Щодо взаємовідносин між TOB «Браво Сервіс» та TOB «Альфа - Київбуд» судом встановлено наступне.

Між TOB «Браво Сервіс» (код ЄДРПОУ 33308143, Замовник) та TOB «Альфа - Київбуд» (Експедитор, код ЄДРПОУ 38098173) було укладено договір транспортного експедирування № 02-09/2013 від 02 вересня 2013 року, за умовами якого Експедитор від імені та за рахунок Замовника самостійно чи/або із залученням третіх осіб забезпечує організацію здійснення перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні.

Експедитор в інтересах Замовника виконує пов'язані з перевезенням транспортно- експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук Перевізника; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов'язані з перевезенням.

Умови організації перевезень вантажів: Експедитор організовує перевезення вантажів на підставі письмових заявок, які подаються Замовником, підписаних уповноваженим представником Замовника.

Відповідно до розділу 5 Договору розмір тарифів, що включають у себе провізну плату й винагороду, що належить Експедитору, а також розмір зборів за виконання Експедитором пов'язаних із організацією та здійсненням перевезення операцій і послуг, визначаються на підставі договірних цін та за взаємною згодою сторін і фіксуються в «Угоді про тарифи і порядок нарахування оплати за транспортно-експедиторське обслуговування», наведений у Додатку № 1 до цього Договору.

Належні Експедитору суми та транспортні та експедиторські послуги можуть оплачуватися Замовником при поданні заявки (передоплата).

Остаточний розрахунок за платежами на транспортно-експедиторські послуги проводиться Замовником на підставі Акта про виконання транспортно-експедиторських послуг Експедитора.

Підставою для виставлення акта за надані транспортно-експедиторські послуги є дані дорожніх листів, завірені Замовником, а також відмітки Замовника в супровідних документах.».

Протягом вересня - грудня 2013 року TOB «Альфа-Кивбуд» надавало позивачу транспортно-експедиторські послуги. На підтвердження надання TOB «Альфа - Київбуд» транспортно-експедиційних послуг Позивачу було складено та підписано наступні акти надання послуг: акт наданих послуг № 3009199 від 30 вересня 2013 року; № 3110141 від 31 жовтня 2013 року; № 301140 від 30 листопада 2013 року; № 3112145 від 31 грудня 2013 року; № 3101132 від 31 січня 2014 року.

На виконання умов договору транспортного експедирування № 02-09/2013 від 02 вересня 2013 року за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року позивачем на користь TOB «Альфа - Київбуд» були перераховані грошові кошти в сумі 3 866 300,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, зазначеними в Акті перевірки та доданими до матеріалів справи.

Згідно довідки про стан розрахунків позивач повністю розрахувався з TOB «Альфа - Київбуд» за договору транспортного експедирування № 02- 09/2013 від 02 вересня 2013 року, що не спростовано під час перевірки.

В свою чергу, TOB «Альфа - Київбуд» по факту першої події було виписано та надано Позивачу податкові накладні (копії в матеріалах справи). На момент здійснення господарських операцій та надання податкових накладних TOB «Альфа - Київбуд» було платником ПДВ.

Розшифровки податкового зобов'язання/кредиту за вересень - грудень 2013 року були надані Позивачем.

Таким чином, господарські операції з надання транспортно-експедиторських послуг між TOB «Браво Сервіс» та TOB «Альфа - Київбуд» підтверджені первинними документами. Про наявність зауважень щодо оформлення наданих документів в Акті перевірки не вказано, таким чином всі первинні документи, які були складені в результаті проведення господарських операцій, оформлені належним чином і відповідають вимогам законодавства щодо оформлення таких документів, а тому дають підстави для включення ПДВ до податкового кредиту та, відповідно, зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за відповідний період, та, відповідно, включення затрат на придбання товарів до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Відхиляються посилання на висновки акту перевірки TOB «Альфа - Київбуд», оскілки юридична відповідальність має індивідуальний характер, та зазначене не є підставою для обмеження позивача, як покупця, у праві формувати витрати за умови реальності господарських операцій.

Щодо взаємовідносин між TOB «Браво Сервіс» та TOB «Даймонд Телеком» судом встановлено наступне.

Між TOB «Браво Сервіс» (код ЄДРПОУ 33308143, Замовник) та TOB «Даймонд Телеком» (Експедитор, код ЄДРПОУ 32827012) було укладено договір транспортного експедирування № 301112 від 29.12.2012р., за умовами якого Експедитор від імені та за рахунок Замовника самостійно чи/або із залученням третіх осіб забезпечує організацію здійснення перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні.

Експедитор в інтересах Замовника викопує пов'язані з перевезенням транспортно- експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук Перевізника; організація забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов'язані з перевезенням.

Відповідно до пункту 2.1. Договору Експедитор організовує перевезення вантажів на підставі письмових заявок, що подаються Замовником, підписаних уповноваженим представником Замовника.

Відповідно до пункту 5 Договору розмір тарифів, що включають у себе провізну плату й винагороду, що належить Експедитору, а також розмір зборів за виконання Експедитором пов'язаних із організацією та здійсненням перевезення операцій і послуг, визначаються на підставі договірних цін та за взаємною згодою сторін і фіксуються в «Угоді про тарифи і порядок нарахування оплати за транспортно-експедиторське обслуговування», наведений у Додатку №1 до цього Договору.

Належні Експедитору суми та транспортні та експедиторські послуги можуть оплачуватися Замовником при поданні заявки (передоплата).

Остаточний розрахунок за платежами та транспортно-експедиторські послуги проводиться Замовником па підставі Акта про виконання транспортно-експедиторських послуг Експедитора.

Підставою для виставлення акта за надані транспортно-експедиторські послуги є дані дорожніх листів, завірені Замовником, а також відмітки Замовника в супровідних документах».

Протягом грудня 2012 року TOB «Даймонд Телеком» надавало Позивачу транспортно-експедиторські послуги. На підтвердження надання TOB «Даймонд Телеком» транспортно-експедиційних послуг Позивачу було складено та підписано наступні акти надання послуг:

- Акт наданих послуг № ОУ000154 від 29.12.2012р.;

- Акт наданих послуг № ОУ000153 від 29.12.2012р.;

- Акт наданих послуг № ОУ000152 від 29.12.2012р. (копії в матеріалах справи).

На виконання умов договору транспортного експедирування № 301112 від 29.12.2012р. за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р. Позивачем на користь TOB «Даймонд Телеком» були перераховані грошові кошти в сумі 3 866 300,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, зазначеними в Акті перевірки та доданими до матеріалів справи.

Згідно довідки про стан розрахунків Позивач повністю розрахувався з TOB «Даймонд Телеком» за договором транспортного експедирування № 301112 від 29 грудня 2012 року.

В свою чергу TOB «Даймонд Телеком» по факту першої події було виписано та надано Позивачу податкові накладні (копії в матеріалах справи). На момент здійснення господарських операцій та надання податкових накладних TOB «Даймонд Телеком» було платником ПДВ.

Розшифровки податкового зобов'язання/кредиту за грудень 2012 року були надані позивачем.

Таким чином, господарські операції з надання транспортно-експедиторських послуг між TOB «Браво Сервіс» та TOB «Даймонд Телеком» підтверджені первинними документами. Про наявність зауважень щодо оформлення наданих документів в Акті перевірки не вказано, таким чином всі первинні документи, які були складені в результаті проведення господарських операцій, оформлені належним чином і відповідають вимогам законодавства щодо оформлення таких документів, а тому дають підстави для включення ПДВ до податкового кредиту та, відповідно, зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за відповідний період, та, відповідно, включення затрат на придбання товарів до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Відхиляються посилання на висновки акту перевірки TOB «Даймонд Телеком», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, та зазначене не є підставою для обмеження позивача, як покупця, у праві формувати витрати за умови реальності господарських операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Альфа-Київбуд», ТОВ «Дартарі», ТОВ «Даймонд Телеком», здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Альфа-Київбуд», ТОВ «Дартарі», ТОВ «Даймонд Телеком» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за порушення законодавства продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із операцій ТОВ «Альфа-Київбуд», ТОВ «Дартарі», ТОВ «Даймонд Телеком» тому висновки акта перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість - протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 22 червня 2015 року № 0004642208 та № 0004632208 підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Сервіс» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Сервіс» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 22 червня 2015 року № 0004642208 та № 0004632208.

3. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Браво Сервіс» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник