Ухвала

від 27.10.2015 по справі 911/1473/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 жовтня 2015 року Справа № 911/1473/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скаргиБоярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.09.15 у справі№ 911/1473/15 господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Києво-Святошинськмехбуд" доБоярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області провизнання недійсним рішення

Касаційна скарга Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 02-10/1749 від 22.09.15 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.07.15, яка отримана судом 22.10.15 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на момент звернення із касаційною скаргою) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. При цьому відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата на 01.01.15 становить 1218,00 грн. Тобто, ставка судового збору (станом на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду із спору немайнового характеру становить 1461,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога про визнання недійсним рішення Боярської міської ради № 56/2594 від 19.02.15, тобто вимога немайнового характеру. Ця вимога була задоволена судом першої інстанції, з чим погодився і апеляційний господарський суд.

Проте, при зверненні до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою Боярською міською радою Києво-Святошинського району Київської області, доказів сплати судового збору взагалі не додано. Пільги щодо сплати судового збору на скаржника згідно з приписами статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент подання касаційної скарги) не поширюються.

Зазначене є підставою для повернення касаційної скарги у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, яким унормовано, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто в поданій касаційній скарзі, має чітко викладатися зміст порушення із зазначенням порушених норм права, конкретних їх пунктів та статей.

Згідно з положеннями частини 2 статті 111 5 та частин 1, 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржник посилається на невірно встановлені обставини справи. Вказуючи на незаконність судових актів, він не зазначає в чому саме полягає порушення або неправильне застосування судами норм права і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваних рішень. Наведене узгоджується з позицією, викладеною у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.11 № 11 "Про деякі питання практики застосування і розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу".

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України не приймається до розгляду і повертається, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи наведені приписи процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 4, 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.15 у справі № 911/1473/15 повернути скаржникові без розгляду.

Матеріали справи № 911/1473/15 скерувати до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т. Гоголь

В. Швець