Рішення

від 19.10.2015 по справі 905/1687/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.2015 Справа № 905/1687/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання Паніної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Донбаселектромотор», м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод», м. Макіївка Донецької області

про стягнення 101 172,52 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю В«Донбаселектромотор», м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод», м. Макіївка Донецької області, суми основного боргу у розмірі 56 699,99 грн., пені у розмірі 11 984,11 грн., інфляційних витрат у розмірі 31 349,42 грн., 3% річних у розмірі 1 691,68 грн. (Всього 101 172,52 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 815у від 20.09.2013 року в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору та додаткової угоди до нього, копію претензії, копії банківських виписок, копію рахунку - фактури № СФ-0000099 від 18.07.2014 року, копію видаткової накладної № РН- 0000077 від 18.07.2014 року.

Позивач через канцелярію суду подав клопотання (Вх. № 11399/15 від 16.09.2015 року) про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Донбаселектромотор», м. Донецьк, (надалі по тексту - продавець) та Публічним акціонерним товариством «Ясинівський коксохімічний завод», м. Макіївка Донецької області, (надалі по тексту - покупець) укладений договір купівлі - продажу № 815у, згідно умов якого продавець зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором.

15 травня 2014 року сторонами підписана додаткова угода до вказаного договору.

Згідно п.2. додаткової угоди, покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 30 днів з дати поставки. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Зважаючи на умови оплати, що передбачені додатковою угодою, покупець повинен перерахувати грошові кошти на рахунок постачальника за видатковою накладною № РН-0000077 від 18.07.2014 року протягом 30 днів з дати поставки продукції.

За умовами статті 193 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

На виконання умов договору, за видатковою накладною № РН-0000077 від 18.07.2014 року позивач передав, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 116 699,99 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З представленої накладної вбачається, що вона підписана обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про товар, а також містить відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов'язок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити його.

Для оплати товару позивач виписав відповідачу рахунок-фактуру № СФ-00000 від 18.07.2014 року на суму 116 699,99 грн.

З урахуванням умов оплати відповідно до додаткової угоди до договору, відповідач повинен був оплатити товар до 17.08.2014 року.

Однак, станом на час подачі позовної заяви до суду, сума основного боргу відповідачем сплачена частково у розмірі 60 000 грн., що підтверджується банківськими виписками.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Донбаселектромотор», м. Донецьк, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 56 699,99 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобов'язання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені у розмірі 11 984,11 грн., інфляційних витрат у розмірі 31 349,42 грн. та 3% річних у розмірі 1 691,68 грн.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Згідно із ст.1 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі викладеного, з огляду на те, що умовами договору купівлі-продажу № 815у від 20.09.2013 року та додатковою угодою № 5 від 15.05.2014 року не встановлена відповідальність за порушення строків оплати товару у вигляді пені, а тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 17.08.2014 року по 14.08.2015 року у сумі 11 984,11 грн. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач, всупереч положень ч.6 ст.232 ГК України, нарахував пеню за прострочення виконання більше ніж за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, наданий арифметично обґрунтований розрахунок інфляційних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 31 349,42 грн. інфляційних витрат у повному обсязі.

З урахуванням того, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних за період 17.08.2014 року по 14.08.2015 року проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування, однак без урахування строків оплати, визначених в п.2. Додаткової угоди № 5 до договору, а тому суд, частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за період з 18.08.2014 року по 14.08.2015 року у розмірі 1 687,02 грн. в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Донбаселектромотор», м. Донецьк, до Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод», м. Макіївка Донецької області, про стягнення 126 725,20 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод», м. Макіївка Донецької області, (86110, Донецька область, м. Макіївка, вул. 50 років утворення СРСР, буд. № 5, код ЄДРПОУ 00191035, р/р 26009010167515 у відділенні «Донецької регіональної дирекції» ПАТ «ВТБ БАНК», МФО 321767, ІПН 001910305184, номер свідоцтва 100307002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Донбаселектромотор», м. Донецьк (83054, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35398045, р/р 2600601518809 в Філії Укрексімбанку в м. Донецьку, МФО 334817, ІПН 353980405643, номер свідоцтва 100230248) основний борг у розмірі 56 699,99 грн., інфляційні витрати у розмірі 31 349,42 грн., 3% річних у розмірі 1 687,02 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 794,73 грн.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 19.10.2015 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2015 року.

Суддя Л.Д. Подколзіна