Постанова

від 26.10.2015 по справі 904/3397/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2015 року Справа № 904/3397/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів: головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.

секретар судового засідання : Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 представник, довіреність №22/10-03 від 22.10.15;

від відповідача : ОСОБА_2 представник, довіреність №ББУ/ПУ44/ВП/15 від 20.02.15;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 року по справі № 904/3397/15 .

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСПЕЦБУД",

м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград

про стягнення 207676,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 року у справі № 904/3397/15 ( судді: Кеся Н.Б., Золотарьова Я.С., Суховаров А.В.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСПЕЦБУД" основний борг в сумі 149403,36 грн. та сплачений судовий збір в сумі 2988,07 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, публічне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що остання поставка за Договором №14-16/233-КП від 11.02.2013р. відбулася 29.12.2014р. по накладній №80 від 29.12.2014р. Позивач же невідомо з яких підстав визначив, що з дати останньої поставки строк оплати закінчився 28.01.2015р., тобто Позивачем невірно визначена дата виникнення зобов'язання по оплаті за продукцію по Договору. Також Відповідач вважає, що Позивачем не доведений факт порушення Відповідачем строку на виконання грошового зобов'язання, оскільки в наданих до позову накладних відсутня дата приймання продукції Покупцем, яка вказується представником саме Покупця і що є необхідним в силу п.4.4 Договору. Отже, відсутні підстави для стягнення з Відповідача суми за поставлену продукцію.

Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження по даній справі до розгляду іншої справи, пов'язаної з нею справи про тлумачення умов договору відносно визначення дати поставки продукції та клопотання про призначення експертизи.

Представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі .

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 26.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОСПЕЦБУД" (далі-Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (далі-Покупець) 11.02.2013р. був укладений договір №14-16/233-КП (далі-Договір) (а.с 10-13)

Пунктами п.п. 1.1, 1.2 Договору визначено, що Постачальник зобов'язався поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі-Продукція), в асортименті, кількості, в строк, по ціні та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в даному Договорі та Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлену у його власність Продукцію у відповідності з умовами даного Договору.

Поставка Продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, по цінам з якісними характеристиками та в строки, узгоджені Сторонами в Специфікаціях до даного Договору (п. 4.1 Договору).

Умови поставки Продукції - DDP, згідно "Інкотермс-2000". Місто пункту призначення зазначається сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п.п.4.3., 4.4. договору на підтвердження поставки постачальник зобов'язаний надати покупцю товаросупроводжувальні документи, зокрема: рахунок-фактуру, податкову накладну, видаткову накладну, сертифікат якості.

Датою поставки вважається дата вказана представником Покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що зобов'язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження Покупця у вище обумовленому пункті призначення поставки. Зобов'язання Покупця вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції.

Загальна сума Договору встановлюється загальною сумою всіх Специфікацій до даного Договору, але не повинна перевищувати 999000,00 грн. з ПДВ (п. 5.1 Договору).

У відповідності до п. 5.3. Договору розрахунки за поставлену Продукцію здійснюється протягом 60-ти календарних днів з моменту постачання відповідної партії Продукції.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Сторони дійшли згоди, що в разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань, строк дії договору встановлюється до 31.12.2014р. включно. В разі не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань по даному договору, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань (п. 8.1 Договору).

Специфікаціями від 28.08.2014 року, від 29.08.2014 року, від 20.10.2014 року, від 16.10.2014 року, від 13.10.2014 року, від 22.10.2014 року, від 01.10.2014 року та від 27.11.2014 року до Договору №14-16/233-КП від 11.02.2014 року сторони визначили умови оплати: протягом 60 календарних днів з моменту поставки (а.с. 14, 18, 22, 26, 29, 32, 35, 39).

Продавець в період вересень - грудень 2014 року здійснив поставку обладнання виробничо-технічного призначення на загальну суму 207676,68 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, товарно-транспортними накладними, податковими накладними. (а.с. 15-17, 19-21, 23-25, 27-28, 30-31, 33-34, 36-38, 40-42).

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого обладнання виробничо-технічного призначення здійснив частково у сумі 57750,48 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №345764 від 16.04.15р. та №348093 від 30.04.15р. (а.с. 52-54), внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 149926,20 грн. основного боргу. Водночас, при звірці розрахунків сторін з'ясувалось, що сума боргу в розмірі 522,84 грн. з іншого договору. Отже, сума боргу Відповідача становить 149403,36 грн. (149926,20 грн. - 522,84 грн. = 149403,36 грн.).

За вимогою суду Позивач направляв на адресу Відповідача акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2014р. по 25.08.2015р. (а.с. 141-142), який з боку Відповідача підписано без заперечень.

Відповідач доказів повного погашення заборгованості не надав.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п. 1 ст. 202, п. 1ст. 207 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено що, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 зазначеного кодексу, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до умов укладеного договору Продавець в період вересень - грудень 2014 року здійснив поставку обладнання виробничо-технічного призначення на загальну суму 207676,68 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, товарно-транспортними накладними, податковими накладними (а.с. 15-17, 19-21, 23-25, 27-28, 30-31, 33-34, 36-38, 40-42). Накладні мають підписи з боку Позивача та Відповідача та скріплені печатками обох підприємств. На зазначених накладних представниками відповідача не проставлена дата.

Згідно до п. 4.4. договору, датою поставки вважається дата вказана представником Покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих Постачальником, про приймання Продукції.

Відповідно до п. 4.5. договору, зобов'язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі продукції у розпорядження Покупця у вище обумовленому пункті призначення поставки. Зобов'язання Покупця вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої Продукції.

Пунктом 5.3. договору визначено, що розрахунки за поставлену Продукцію здійснюється протягом 60-ти календарних днів з моменту постачання відповідної партії Продукції.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається зі змісту п.4.5,5.3 договору обов'язок покупця сплатити отриманий товар протягом 60-ти календарних днів виникає з моменту передачі (поставки) продавцем продукції у розпорядження покупця у пункті призначення.

Як вбачається з товарно-транспортних накладних і це не заперечується відповідачем, товар доставлено продавцем на склад покупця та переданий у його розпорядження за видатковими накладними, про що свідчать підписи працівників складу відповідача.

17.03.2015р. позивач звернувся до відповідача з вимогою оплати заборгованості, однак відповідач відповіді не надав, вимогу не задовольнив. (а.с. 43-44)

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна умов не допускається.

За ст. 526 ЦК України, що кореспондується з ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого обладнання виробничо-технічного призначення здійснив частково у сумі 57750,48 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №345764 від 16.04.15р. та №348093 від 30.04.15р. (а.с. 52-54), внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 149926,20 грн. основного боргу. Водночас, при звірці розрахунків сторін з'ясувалось, що сума боргу в розмірі 522,84 грн. з іншого договору. Отже, сума боргу Відповідача становить 149403,36 грн. (149926,20 грн. - 522,84 грн. = 149403,36 грн.).

Зі змісту підписаного без заперечень акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.14р. по 25.08.2015р. вбачається, що платіжні доручення, на які посилався Відповідач в своїх запереченнях на позов, враховані Позивачем в розрахунках боргу. (а.с. 141-141)

Посилання скаржника на те, що грошові зобов'язання по оплаті отриманої продукції у нього не настали, у зв'язку з не проставленням працівниками відповідача дати у товаросупроводжувальних документах відповідно до п.4.4 договору, що саме ця дата вважається датою поставки, з якої у покупця виникає обов'язок оплатити товар, судовою колегією не приймаються , оскільки ці доводи суперечать змісту п.4.5,5.3 договору , якими обов'язок покупця оплатити товар пов'язується не з датою поставки проставленою у товаросупроводжувальних документах працівниками відповідача , а з моментом виконання зобов'язання з поставки товару постачальником та передачею його у розпорядження покупця.

Суд першої інстанції правильно встановив момент виконання постачальником зобов'язань з поставки товару та передачу його у розпорядження покупця та момент виникнення прострочення боржника з оплати продукції .

Відповідач доказів повного погашення заборгованості не надав.

Матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору.

Щодо тверджень скаржника відносно заявлених клопотань про зупинення провадження по справі до розгляду справи №904/4375/2015 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецбуд" про тлумачення умов договору пов'язаною з цим позовом (а.с. 67-68) та призначення судової експертизи (а.с. 77-78) колегія суддів зазначає таке. Суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду справи №904/4375/2015, оскільки наведені Відповідачем обставини не доводять неможливість вирішення спору, що розглядався, до вирішення справи № 904/4375/2015.

У клопотанні про проведення експертизи, відповідач просив суд призначити по справі №904/3397/15 судову експертизу та поставити питання на вирішення експертизи: Чи є завершеною господарською операцією з поставки продукції з огляду на відсутність у видаткових накладних, які залучені позивачем до матеріалів справи, дати поставки продукції, яку вказує представник покупця у відповідності до п.4.4 договору № 14-16/233-КП від 11.02.2014р. (а.с. 77-78). Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції зазначені питання належать до компетенції суду, оскільки стосуються правової оцінки доказів .

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2015 року у справі №904/3397/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний тест постанови виготовлено 29.10.2015р.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд