Постанова

від 26.10.2015 по справі 910/10933/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2015 р. Справа№ 910/10933/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Іванченко І.М.

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітязь Алко Груп»

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2015р.

у справі №910/10933/15 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Приватного підприємства «Торговий дім Поляков»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітязь Алко Груп»

про стягнення 154 647,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торговий дім Поляков» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітязь Алко Груп» про стягнення з останнього основного боргу в розмірі 128 872,63 грн., штрафу у розмірі 25 774,53 грн., а також про стягнення судового збору у розмірі 3 092,94 грн.

До прийняття рішення по суті позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, за якою він просив суд стягнути з відповідача на його користь 121 892,52 грн. основного боргу, 25 774,53 грн. штрафу та 1 827,00 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2015р. позовні вимоги задоволені, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітязь Алко Груп» на користь Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» 121 892,52 грн. основного боргу, 25 774,53 грн. штрафу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітязь Алко Груп» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва №910/10933/15 від 03.06.2015р. скасувати.

Апелянт зазначає, що поставки, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме відсутнє підтвердження отримання зазначених у видаткових документах товарно-матеріальних цінностей уповноваженими особами відповідача.

Позивач - Приватне підприємство «Торговий дім Поляков», надав до матеріалів справи письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким просить залишити без змін рішення суду першої інстанції від 05.06.2015р.

Позивач вказує про те, що сторони ще при укладенні договору та визначенні його умов домовились, що будь-яка особа покупця, яка підписала накладну, є уповноваженою особою на отримання товару без надання їй спеціальної довіреності на вчинення таких дій, а тому позивач не мав жодних підстав для сумнівів в особі, яка отримувала товар. Крім того, як зазначає позивач, проводячи оплату за поставлений товару по спірних накладних, своїм конклюдентними діями керівництво підтвердило належні повноваження своїх працівників, які отримали товар та підписали видаткові накладні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015р. колегія суддів у складі головуючий суддя Синиця О.Ф., судді Ткаченко Б.О., Зеленін В.О. прийняла до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітязь Алко Груп» та призначила її до розгляду на 22.07.2105р.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду Скрипай О.Є. від 20.07.2015р., з огляду на перебування головуючого судді (судді-доповідача) Синиці О.Ф. на лікарняному та подальший вихід у довготривалу відпустку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/10933/15.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2105р., справа №910/10933/15 передана на розгляд колегії суддів головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Кропивна Л.В., Чорна Л.В.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 22.07.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи №910/10933/15 у складі колегії суддів головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Кропивна Л.В., Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2105р. колегія суддів у складі головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Кропивна Л.В., Жук Г.А. прийняла до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітязь Алко Груп».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2105р. розгляд справи було відкладено на 05.08.2015р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи у складі колегії суддів головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Кропивна Л.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2105р. колегія суддів у складі головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Кропивна Л.В., Пашкіна С.А. прийняла до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітязь Алко Груп».

Згідно ували Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2015р. та від 19.08.2105р. розгляд справи відкладено на 12.08.2105р. та на 23.09.2015р. відповідно.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду Скрипай О.Є. від 28.09.2105р., у зв'язку з перебування головуючого судді (судді-доповідача) Смірнової Л.Г. на лікарняному, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №910/10933/15.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2015р. справа №910/10933/15 передана на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2105р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф. прийняла до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітязь Алко Груп» та призначила її до розгляду на 26.10.2015р.

В судове засідання 26.10.2015р. представник відповідача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від представника відповідача до суду не надходило.

Судова колегія апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, враховуючи прицьому, що матеріали справи містять всі необхідні докази для розгляду даного спору, а також те, що згідно ухвали про призначення справи до розгляду явка сторін не визнавалась обов'язковою.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Між Приватним підприємством «Торговий дім Поляков», як постачальником, та Броварською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітязь Алко Груп», як покупцем, був укладений Договір поставки №4272 від 29.10.2014р.

У відповідності до ч. 1 та ч. 3 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, відповідачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітязь Алко Груп».

За умовами Договору поставки постачальник зобов'язався передати у власність покупця продукти харчування та інші товари, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити їх на умовах даного Договору відповідно до виписаних накладних.

Згідно з п. 1.2. Договору поставки сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного Договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначеній заявці терміни.

Відповідно до статті 2 Договору поставки якість товару, що поставляється, повинна відповідати показникам і характеристикам, затвердженим державними стандартами й технічними умовами України, зазначеними в документах про відповідність товару (сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності). Реєстраційні номери сертифікатів відповідності вказуються постачальником у документах, згідно з якими передається товар покупцю. Термін придатності товару встановлюється з моменту його виготовлення.

В п. 3.3. Договору поставки зазначено, що прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної постачальника за участю експедитора постачальника. Датою одержання товару вважаться дата, зазначена у накладній. При отриманні товару покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість та кількість. Після прийняття товару товар поверненню та обміну не підлягає.

Умовами п. 3.4. Договору поставки визначено, що прийом-передача товару здійснюється повноваженими представниками постачальника та покупця за адресою: м. Бровари, вул. Красовського, буд. 26.

У відповідності до п. 3.5. Договору поставки при прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару, його якість та кількість. Сторони у цьому Договорі погодили, що представник покупця, який підписав накладну, є уповноваженою особою на підписання накладних з урахуванням асортименту, кількості, якості та ціни продукції, що поставляється.

Відповідно до п. 3.6. Договору поставки якщо при прийомі-передачі товару буде виявлено неякісний товар, помітка про це робиться в накладній та в подальшому постачальник здійснює його заміну. За погодженням сторін заміна неякісного товару не здійснюється, а проводиться зменшення замовлення.

В статті 4 Договору поставки його сторони визначили порядок розрахунків, яким передбачили, що ціна на товар є вільною та встановлюється постачальником. Ціна товару визначається у національній валюті України - гривні. Покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару окремо шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов Договору поставки позивач передав, а відповідач прийняв товар за видатковими накладними: №КФ-0290133 від 10.12.2014р. на суму 10 167,34 грн., №КФ-0290096 від 10.12.2014р. на суму 61 501,86 грн., №КФ-0308547 від 30.12.2014р. на суму 68 530,66 грн., №КФ-0309228 від 31.12.2014р. на суму 4 294,58 грн. Всього на загальну суму 144 494,44 грн.

Відповідач вважає, що ці видаткові накладні не є належним доказом поставки товару, оскільки вони підписані неповноважними представниками з його сторони.

При цьому, як вбачається, вказані вище видаткові накладні зі сторони відповідача підписані ОСОБА_7, ОСОБА_6 з проставлянням печатки філії позивача.

Як встановлено вище, умовами Договору поставки сторонами було погоджено, що представник покупця, який підписав накладну, є уповноваженою особою на підписання накладних з урахуванням асортименту, кількості, якості та ціни продукції, що поставляється.

Апеляційним судом також враховується той факт, що відповідач частково здійснив проплати за поставлений згідно видаткових накладних товар, чим погодився з його отриманням.

Також слід відмітити, що матеріали справи не містять доказів втрати печатки філії позивача, відтиск якої міститься на видаткових накладних.

Всі разом факти, вказані вище, спростовують доводи відповідача стосовно відсутності належних доказів на поставку йому товару позивачем та отримання цього товару відповідачем.

В свою чергу відповідач своє зобов'язання по оплаті товару виконав неналежним чином, у зв'язку з чим у нього перед позивачем рахується заборгованість у розмірі 121 892,51 грн.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача сума боргу в розмірі 121 892,52 грн.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути також суму штрафу в розмірі 25 774,53 грн.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2. Договору поставки передбачено, що при порушенні покупцем п. 4.2. даного Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», крім цього збитки від інфляції та 20% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума штрафу складає 25 774,53 грн. Вона є арифметично правильною та такою, що відповідає умовам Договору поставки та чинному законодавству України.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2015р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітязь Алко Груп» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2015р. у справі №910/10933/15 залишити без змін.

3. Справу №910/10933/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця