Постанова

від 26.10.2015 по справі 910/7833/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2015 р. Справа№ 910/7833/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Гіндрюк Т.С., довіреність № 217/13-н від 28.02.2015;

від першого відповідача - приватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана" - представник не прибув;

від другого відповідача - товариства з обмеженою відповідністю "СП Агроекс" - представник не прибув;

від третього відповідача - товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка" - представник не прибув;

від четвертого відповідача - товариства з обмеженою відповідністю "Інкон" - представник не прибув;

від п'ятого відповідача - товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка-Нова" - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі № 910/7833/15-г (суддя Карабань Я.А.) за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до приватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана", товариства з обмеженою відповідністю "СП Агроекс", товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка", товариства з обмеженою відповідністю "Інкон" та товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка-Нова" про стягнення 122 129 845,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана", товариства з обмеженою відповідністю "СП Агроекс", товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка", товариства з обмеженою відповідністю "Інкон" та товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка-Нова" про стягнення 122 129 845,72 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), з яких: 92 413 095, 00 грн. - заборгованість за кредитом; 16 686 737, 06 грн. - заборгованість за відсотками; 11 322 744,36 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та 1 707 269, 30 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

При цьому, позивачем як в позовній заяві, так і в заяві про зменшення розміру позовних вимог, вказувалось на те, що позовні вимоги пред'явлені не про стягнення заборгованості з позичальника та всіх поручителів, як солідарних між собою боржників, а про солідарне стягнення боргу з позичальника та окремо кожного поручителя.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі №910/7833/15-г у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки умови договорів поруки не передбачають солідарної відповідальності між поручителями, підстави для задоволення вимог про солідарне стягнення з поручителів кредитної заборгованості відсутні.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі №910/7833/15-г скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апелянт в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що кожен з поручителів несе окрему солідарну відповідальність лише з позичальником, а не разом з іншими поручителями.

Саме таким чином і було сформульовано позовні вимоги.

В ході здійснення апеляційного провадження першим відповідачем подано до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Так, перший відповідач посилаючись на положення ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказує на те, що оскільки оголошення щодо порушення провадження у справі про банкрутство першого та другого відповідачів було офіційно оприлюднене, а вимоги позивача ще не затверджені та не відхилені, провадження у даній справі підлягає зупиненню на підставі ч. 2 ст. 17 вказаного Закону.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку про його відхилення з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.

Так, вказаною статтею регламентовано дії суду при розгляді позовних вимог саме конкурсних кредиторів.

Отже, відповідно дія вказаної норми розповсюджується лише на розгляд позовних вимог саме конкурсних кредиторів.

Крім цього, частина четверта статті 23 цього Закону, зміст якої суд повинен роз'яснити позивачу при зупиненні провадження у справі, також стосується саме конкурсних кредиторів.

При цьому, стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.2011, далі - Закон) містить визначення термінів, які вживаються у вказаному Законі.

Під кредитором розуміється юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

У даному випадку, оскільки грошові вимоги позивача до приватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана" за кредитним договором є вимогами, які забезпечені порукою другого, третього, четвертого та п'ятого відповідачів, позивач є забезпеченим кредитором, а не конкурсним.

Враховуючи те, що дія вказаної норми розповсюджується лише на розгляд позовних вимог саме конкурсних кредиторів, яким позивач в свою чергу не є, ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у даному випадку не підлягає застосуванню.

За наведених обставин, підстави для зупинення провадження відсутні.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні 26.10.2015 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Відповідачі не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином: ухвали направлялися за належними адресами.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.

Будь-яких заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи з наданням доказів поважності неможливості участі в засіданні суду від відповідачів не надійшло.

Враховуючи належне повідомлення сторін, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню з прийняттям нового - про задоволення позову в повному обсязі, з наступних підстав.

Між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") (кредитор) та закритим акціонерним товариством "Технологічна аграрна компанія" (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Технологічна аграрна компанія об'єднана") (позичальник) 23.04.2007 року було укладено Генеральну кредитну угоду від 23.04.2007 № 010/14/055, за умовами якої кредитодавець зобов'язується надавати позичальникові кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених цією угодою та кредитними договорами, укладених в її рамках (п. 1.1 угоди).

В рамках вказаної генеральної кредитної угоди між сторонами укладено кредитний договір від 15.06.2011 № 010/42-0-1/752, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит в формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 100 004 600,00 грн., а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитодавцеві суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором (п. 1.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 11.04.2014р.).

Вказаним пунктом договору також визначено кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 31 грудня 2014 року.

Згідно п. 1.2 договору (в редакції додаткової угоди від 11.04.2014р.) плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі: 1) з 15 червня 2011 року по 12 грудня 2011 року - 16 % річних; 2) з 13 грудня 2011 року - 20 % річних.

Відповідно до п. 14.4 договору (в редакції додаткової угоди від 28.02.2012) за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання, включно. Сплата пені не звільняє від виконання простроченого грошового зобов'язання.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором укладено наступні договори поруки:

- від 19.04.2013 № 12/Р1-01-00-3-0/85 між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідністю "СП Агроекс", як поручителем;

- від 19.04.2013 № 12/Р1-01-00-3-0/86 між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідністю "Агроспілка", як поручителем;

- від 19.04.2013 № 12/Р1-01-00-3-0/87 між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідністю "Агроспілка-Нова", як поручителем;

- від 19.04.2013 № № 12/Р1-01-00-3-0/88 між публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідністю "Інкон", як поручителем.

Відповідно до п. 1.1 договорів поруки поручителі кожен окремо за своїм відповідним договором, зобов'язалися відповідати перед кредитором солідарно із позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому.

Згідно п. 1.2 договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку і строки, визначені кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань в порядку та в строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов'язаннями (п. 2.1 договорів поруки).

Таким чином, вказаними договорами поруки передбачено солідарну відповідальність окремо кожного поручителя з позичальником, а не солідарну відповідальність поручителів між собою.

На виконання умов Кредитного договору позивач надав першому відповідачу кредитні кошти на суму 100 073 000, 00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами (т.1, а.с. 135-143).

Позичальником зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконувались належним чином, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість по кредиту в сумі 92 413 095, 00 грн. та по відсоткам за користування кредитом в сумі 16 686 737, 06 грн.

Враховуючи настання строку повернення кредитних коштів та невиконання ані позичальником, ані поручителями взятих на себе зобов'язань позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, позивачем заявлено вимогу про стягнення з приватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана" та солідарних з ним боржників (поручителів, які несуть кожен окремо солідарну відповідальність з позичальником): товариства з обмеженою відповідністю "СП Агроекс", товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка", товариства з обмеженою відповідністю "Інкон" та товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка-Нова" заборгованості за кредитним договором в сумі 122 129 845, 72 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), з яких: 92 413 095, 00 грн. - заборгованість за кредитом; 16 686 737, 06 грн. - заборгованість за відсотками; 11 322 744,36 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та 1 707 269, 30 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

При цьому, позивачем, як в позовній заяві, так і в заяві про зменшення розміру позовних вимог, вказувалось на те, що позовні вимоги пред'явлені не про стягнення заборгованості з позичальника та всіх поручителів, як солідарних між собою боржників, а про солідарне стягнення боргу з позичальника та окремо кожного поручителя.

Так, позивач зазначає, що кожен з поручителів несе окрему солідарну відповідальність лише з позичальником, а не разом з іншими поручителями.

Разом з тим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, посилаючись на те, що оскільки умови договорів поруки не передбачають солідарної відповідальності між поручителями, підстави для задоволення вимог про солідарне стягнення з поручителів кредитної заборгованості відсутні.

Колегія суддів з наведеним висновком не погоджується, з огляду на формулювання позовної вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

За умовами договорів поруки кожен поручитель окремо та боржник відповідають перед банком, як солідарні боржники.

Отже, умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.

Позивачем при подачі позову до суду також вказано, що умовами договорів поруки не встановлено солідарної відповідальності поручителів, тобто спільна порука відсутня.

Так, кожен з поручителів окремо поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником, як солідарний боржник.

Тому, при пред'явленні позову вимогами позивача були вимоги саме про стягнення кредитної заборгованості солідарно з позичальника та окремо кожного поручителя, оскільки умовами договорів поруки не встановлено солідарної відповідальності поручителів між собою.

З огляду на викладене, оскільки позивач не пред'являє вимог про стягнення кредитної заборгованості солідарно з усіх поручителів одночасно, а вказує про солідарне стягнення боргу з позичальника та окремо кожного поручителя, відмова суду першої інстанції з наведених вище підстав є необґрунтованою.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог, з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір № 010/42-0-1/752 з урахуванням додаткових угод до нього, є кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Так, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1.1 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 11.04.2014р.) визначено кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 31 грудня 2014 року.

Позичальником зобов'язання з повернення кредитних коштів у визначений договором строк виконано не було.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Положеннями ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1.1 договорів поруки поручителі кожен окремо за своїм відповідним договором, зобов'язалися відповідати перед кредитором солідарно із позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому.

Згідно п. 1.2 договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку і строки, визначені кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань в порядку та в строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов'язаннями (п. 2.1 договорів поруки).

Матеріалами справи підтверджено, що позичальником зобов'язання щодо повернення суми кредиту за кредитним договором та сплати процентів за користування кредитом своєчасно виконано не було.

Враховуючи невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань позивач набув право вимоги до поручителів.

Оскільки, поручителі кожен окремо за своїм відповідним договором поруки, зобов'язалися відповідати перед кредитором солідарно із позичальником за виконання забезпечених зобов'язань вимоги, позивача про стягнення 92 413 095, 00 грн. заборгованості за кредитом та 16 686 737, 06 грн. заборгованості за відсотками підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, вказані суми заборгованості підлягають стягненню на користь позивача солідарно з першого (позичальника) та окремо кожного з інших відповідачів (поручителів).

Формулювання резолютивної частини постанови саме таким чином узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 24.06.2015р.

Позивачем також заявлено до стягнення пеню за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 11 322 744,36 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1 707 269, 30 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 14.4 договору (в редакції додаткової угоди від 28.02.2012) за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення.

З огляду на те, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання перед позивачем за кредитним договором, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 11 322 744,36 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1 707 269, 30 грн., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Так, підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 92 413 095, 00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 16 686 737, 06 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 11 322 744,36 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1 707 269, 30 грн.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі №910/7833/15-г за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до приватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана", товариства з обмеженою відповідністю "СП Агроекс", товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка", товариства з обмеженою відповідністю "Інкон" та товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка-Нова" про стягнення 122 129 845,72 грн. задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі № 910/7833/15-г про відмову у задоволенні позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі № 910/7833/15-г, яким позов публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до приватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана", товариства з обмеженою відповідністю "СП Агроекс", товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка", товариства з обмеженою відповідністю "Інкон" та товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка-Нова" про стягнення 122 129 845,72 грн. задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана" (м. Львів, вул. Зелена, б. 115Б, офіс 304, код за ЄДРПОУ 33939991) та товариства з обмеженою відповідністю "СП Агроекс" (Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Окружна, б. 11, код за ЄРПОУ 30979893) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, б. 9, код за ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитом в сумі 92 413 095, 00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 16 686 737, 06 грн., пеню за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 11 322 744,36 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1 707 269, 30 грн.

Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана" (м. Львів, вул. Зелена, б. 115Б, офіс 304, код за ЄДРПОУ 33939991) та товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка" (Київська область, Києво - Святошинський район, місто Боярка, вул. Б.Хмельницького, б. 71, код за ЄДРПОУ 32816739) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, б. 9, код за ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитом в сумі 92 413 095, 00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 16 686 737, 06 грн., пеню за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 11 322 744,36 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1 707 269, 30 грн.

Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана" (м. Львів, вул. Зелена, б. 115Б, офіс 304, код за ЄДРПОУ 33939991) та товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка-Нова" (Київська область, Васильківський район, с. Яцьки, вул. Свердлова, б. 54, код за ЄДРПОУ 31713253) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, б. 9, код за ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитом в сумі 92 413 095, 00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 16 686 737, 06 грн., пеню за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 11 322 744,36 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1 707 269, 30 грн.

Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана" (м. Львів, вул. Зелена, б. 115Б, офіс 304, код за ЄДРПОУ 33939991) та товариства з обмеженою відповідністю "Інкон" (м.Дніпропетровськ, вул. Глинки, б. 2, код за ЄДРПОУ 32071774) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, б. 9, код за ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитом в сумі 92 413 095, 00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 16 686 737, 06 грн., пеню за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 11 322 744,36 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1 707 269, 30 грн.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана" (м. Львів, вул. Зелена, б. 115Б, офіс 304, код за ЄДРПОУ 33939991), товариства з обмеженою відповідністю "СП Агроекс" (Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Окружна, б. 11, код за ЄРПОУ 30979893), товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка" (Київська область, Києво - Святошинський район, місто Боярка, вул. Б.Хмельницького, б. 71, код за ЄДРПОУ 32816739), товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка-Нова" (Київська область, Васильківський район, с. Яцьки, вул. Свердлова, б. 54, код за ЄДРПОУ 31713253) та товариства з обмеженою відповідністю "Інкон" (м.Дніпропетровськ, вул. Глинки, б. 2, код за ЄДРПОУ 32071774) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, б. 9, код за ЄДРПОУ 14305909) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви по 14 616 грн. 00 коп. з кожного.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана" (м. Львів, вул. Зелена, б. 115Б, офіс 304, код за ЄДРПОУ 33939991), товариства з обмеженою відповідністю "СП Агроекс" (Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Окружна, б. 11, код за ЄРПОУ 30979893), товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка" (Київська область, Києво - Святошинський район, місто Боярка, вул. Б.Хмельницького, б. 71, код за ЄДРПОУ 32816739), товариства з обмеженою відповідністю "Агроспілка-Нова" (Київська область, Васильківський район, с. Яцьки, вул. Свердлова, б. 54, код за ЄДРПОУ 31713253) та товариства з обмеженою відповідністю "Інкон" (м.Дніпропетровськ, вул. Глинки, б. 2, код за ЄДРПОУ 32071774) на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, б. 9, код за ЄДРПОУ 14305909) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги по 7 308 грн. 00 коп. з кожного.

4. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

5. Матеріали справи № 910/7833/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко