Ухвала

від 27.10.2015 по справі 813/3515/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 р. Справа № 876/8805/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Бориславський авторемонтний завод" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області до публічного акціонерного товариства "Бориславський авторемонтний завод" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Бориславський авторемонтний завод" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 41495,39 грн.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за травень-червень 2015 року в розмірі 41495,39 грн. понесених позивачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач не відшкодовував, що і зумовило появу заборгованості. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Бориславський авторемонтний завод" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі Львівської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 39239,75 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило публічного акціонерного товариства "Бориславський авторемонтний завод". Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списками №1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список №1, список № 2).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - Інструкція). Відповідно до п. 6.1 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно з п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області заперечень та не оскарживши їх у суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

ОСОБА_1 відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній працював повний робочий день в ПАТ "Бориславський авторемонтний завод" і за період з 15.12.1980 року по 11.10.1989 року виконував мийку двигунів, мостів, блоків автомобіля ЗІЛ-130 з використанням каустичної соди, за посадою мийника виробів на миючих машинах, що передбачена Списком № 2.

ОСОБА_2 відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній працював повний робочий день в ПАТ "Бориславський авторемонтний завод" і за період з 01.03.1983 року по 11.10.1989 року виконував зварку кутників, трійників, фартухів, бризговиків, фільтрів, бачків гідро підсилювачів автомобілів ЗІЛ-130, за посадою газозварювальник зайнятий на ручному зварюванні, що передбачена Списком № 2.

Видаючи зазначені довідки про підтвердження пільгового стажу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПАТ "Бориславський авторемонтний завод" підтвердив наявність у цих осіб пільгового стажу.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України порядок узгодження сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не передбачений.

Таким чином судова колегія переконана, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Бориславський авторемонтний завод" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі №813/3515/15 - без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

ОСОБА_3