Постанова

від 27.10.2015 по справі 817/1780/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"27" жовтня 2015 р. Справа № 817/1780/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженнів м.Житомирі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" липня 2015 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області до Фермерського господарства "Вілія" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2015р. Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області звернулось до суду з позовом про стягнення з ФГ "Вілія" 26470,71 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень-травень 2015 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.07.2015р. відмовлено в задоволенні позову ФГ "Вілія".

В своєму рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що зміна назви спрощеної систем оподаткування, чи трансформування однієї системи оподаткування в іншу не може тягнути негативних наслідків (в даному випадку виникнення обов’язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій) для платників податків, якщо це не пов’язано із зміною підстав та умовами передування в даній системі оподаткування.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області зазначає, що відповідно до ч.2 ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно абз.4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для підприємств, установ, організацій, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 01.01.2015р. набрав чинності ЗУ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового Кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено. Тобто, як зазначає скаржник, ФГ "Вілія", який сплачував фіксований сільськогосподарський податок, з 01.01.2015р. зобов'язано сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п."б"-"з" ЗУ "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 100% оподаткування.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з урахуванням наступного.

З урахуванням приписів ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ФГ "Вілія" відповідно до вимог чинного законодавства є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і страхувальником в розумінні ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Матеріали справи свідчать, що працівницям ФГ "Вілія": ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 призначені та виплачуються пенсії за віком на підставі п. В«жВ» ст.13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» , як жінкам, які працюють в с/г виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей. Наведене підтверджується довідками про розмір пенсії, (а.с.12-27).

Згідно з розрахунком заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ФГ "Вілія" за березень-травень 2015 року, заборгованість відповідача становить 26470,71 грн..

Даний розрахунок надісланий на адресу відповідача, ним отриманий і не оскаржений. Відповідач у встановлені законом строки вказані фактичні витрати не відшкодував.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції послався не те, що відповідно до абз.5 п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновків що законодавцем чітко розмежовано джерела виплати пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, особам пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до і після 1 січня 2005 року та іншим особам, які отримують пенсію на пільгових умовах.

З врахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що станом на час звернення позивача до суду із вказаним позовом про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, особи, які отримують пенсію на підставі п."б"- з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", отримують її за рахунок Державного бюджету.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що витрати по виплаті пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не є витратами Пенсійного фонду в розумінні п.6.1 Інструкції, і не підлягають відшкодуванню в визначеному нею порядку.

Колегія суддів вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Приписами п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі Інструкція) визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, відповідно до приписів п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Відповідно п.6.7. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

За змістом п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Закону України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" I, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Аналіз положень п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у контексті ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" .

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 7 липня 2015 року №21-735а15.

З 01.01.2015 року набрав чинності ОСОБА_6 України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII, яким фіксований сільськогосподарський податок виключено з переліку загальнодержавних податків та зборів.

Отже, платники, які в 2014 році перебували на обліку як платники фіксованого сільськогосподарського податку, з 01.01.2015 року зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду України суми понесених з цієї дати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам.

Оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 призначені та виплачуються пенсії за віком на підставі п. В«жВ» ст.13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» , то на відповідача діючим законодавством покладено обов'язок щодо відшкодовування витрат на виплату і доставку виплачених пенсій, до досягнення ними відповідного віку. При цьому, рік виходу на пенсію зазначених осіб не впливає на зазначений обов"язок.

Відповідно до поданих довідок сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з березня по травень 2015р. по :

-ОСОБА_4 з місячним розміром фактичних витрат на виплату пенсії 1051,53 грн., повинна бути відшкодована відповідачем в сумі 3154,59 грн.;

-ОСОБА_5 з місячним розміром фактичних витрат на виплату пенсії 1049,99 грн., повинна бути відшкодована відповідачем в сумі 3149,97 грн.;

- ОСОБА_12 з місячним розміром фактичних витрат на виплату пенсії 1053,11 грн., повинна бути відшкодована відповідачем в сумі 3159,33 грн.;

- ОСОБА_7 з місячним розміром фактичних витрат на виплату пенсії 1052,08 грн., повинна бути відшкодована відповідачем в сумі 3156,24 грн.;

- ОСОБА_8 з місячним розміром фактичних витрат на виплату пенсії 908,05 грн., повинна бути відшкодована відповідачем в сумі 2724,15 грн.;

- ОСОБА_13 з місячним розміром фактичних витрат на виплату пенсії 1052,08 грн., повинна бути відшкодована відповідачем в сумі 3156,24 грн.;

-ОСОБА_10 з місячним розміром фактичних витрат на виплату пенсії 1070,08 грн., повинна бути відшкодована відповідачем в сумі 3210,24 грн.;

-ОСОБА_11 з місячним розміром фактичних витрат на виплату пенсії 817,11 грн., повинна бути відшкодована відповідачем в сумі 2451,33 грн.;

-ОСОБА_3 з місячним розміром фактичних витрат на виплату пенсії 722,29 грн., повинна бути відшкодована відповідачем в сумі 2166,87 грн.;

Крім того фактичні витрати на доставку пенсій по ОСОБА_5 в сумі 49,14 грн., ОСОБА_8 в сумі 42,51 грн., ОСОБА_10 в сумі 50,10 грн..

Таким чином, загальна сума заборгованості Фермерського господарства "Вілія" перед Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складає 26470,71 грн. (що підтверджується доказами, зібраними в матеріалах справи).

Несплата відповідачем суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах до позивача призводить до ненадходження цих коштів до Державного бюджету України, що в свою чергу, перешкоджає державі у створенні економічних, соціально-побутових умов для задоволення потреб пенсіонерів, чим порушуються інтереси держави та соціальні гарантії прав пенсіонерів.

Підсумовуючи вищевказане слід вказати, що висновки суду першої інстанції не відповідають приписами зазначених правових норм та не узгоджуються з практикою Верховного Суду України, а тому судове рішення підлягає скасуванню відповідно до ст.202 КАС України, з ухваленням нового - про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області задовольнити, постанову Рівненського окруцжного адміністративного суду від "24" липня 2015 р. скасувати, та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Вілія" (код ЄДРПОУ 21084834) на користь Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області (код ЄДРПОУ 22554130) заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за березень-травень 2015 року, в сумі 26470,71 грн..

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області пр-т Незалежності, 9,м. Острог,Рівненська область,35800

3- відповідачу/відповідачам: Фермерське господарство "Вілія" с.Милятин,Острозький район, Рівненська область,35830

- ,