Постанова
від 27.10.2015 по справі 817/1711/15
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Недашківська К.М.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"27" жовтня 2015 р. Справа № 817/1711/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні в м.Житомирі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "09" липня 2015 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Іква" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат та доставку пенсій за віком,призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області звернулося до суду з позовом про стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Іква" на його користь відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період за січень - травень 2015 року в сумі 14718,81 грн..

Заявою від 09.07.2015р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача на його користь 14121,85 грн. (а.с.41).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.07.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі, зокрема зазначає, що відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано лише порядок виплати пенсії, а не змінено порядок відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст.1 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Іква» пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755-IV.

З матеріалів справи вбачається, що колишній працівниці відповідача ОСОБА_3 призначена та виплачується пенсія відповідно до п.«ж» ст.13 Закону України №1788-XII, а пенсіонерам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відповідно до п.«в» ст.13 Закону України №1788-ХІІ, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій, довідок про характер і стаж роботи.

Згідно з розрахунком заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій СВК "Іква" за січень-травень 2015 року, заборгованість відповідача становить 14121,85 грн..

Даний розрахунок надісланий на адресу відповідача, ним отриманий і не оскаржений. Відповідач у встановлені законом строки вказані фактичні витрати не відшкодував.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції послався не те, що відповідно до абз.5 п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновків що законодавцем чітко розмежовано джерела виплати пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, особам пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до і після 1 січня 2005 року та іншим особам, які отримують пенсію на пільгових умовах.

З врахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що станом на час звернення позивача до суду із вказаним позовом про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, особи, які отримують пенсію на підставі п."б"-"з" ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення", отримують її за рахунок Державного бюджету.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що витрати по виплаті пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не є витратами Пенсійного фонду в розумінні п.6.1 Інструкції, і не підлягають відшкодуванню в визначеному нею порядку.

Колегія суддів вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Приписами п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі Інструкція) визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, відповідно до приписів п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Відповідно п.6.7. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

За змістом п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Закону України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" I, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Аналіз положень п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у контексті ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" .

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 7 липня 2015 року №21-735а15.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року №71-VIII, яким фіксований сільськогосподарський податок виключено з переліку загальнодержавних податків та зборів.

Отже, платники, які в 2014 році перебували на обліку як платники фіксованого сільськогосподарського податку, з 01.01.2015 року зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду України суми понесених з цієї дати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам.

Оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призначені та виплачуються пенсії за віком на підставі п.п."в", В«жВ» ст.13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» , то на відповідача діючим законодавством покладено обов'язок щодо відшкодовування витрат на виплату і доставку виплачених пенсій, до досягнення ними відповідного віку. При цьому рік виходу на пенсію зазначених осіб не впливає на зазначений обов"язок.

Несплата відповідачем суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах до УПФ України в Дубенському районі Рівненської області призводить до ненадходження цих коштів до Державного бюджету України, що в свою чергу, перешкоджає державі у створенні економічних, соціально-побутових умов для задоволення потреб пенсіонерів, чим порушуються інтереси держави та соціальні гарантії прав пенсіонерів.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції не відповідають приписами зазначених правових норм та не узгоджуються з практикою Верховного Суду України, а тому судове рішення підлягає скасуванню відповідно до ст.202 КАС України, з ухваленням нового про задоволення позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "09" липня 2015 р. скасувати.

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Іква" (код ЄДРПОУ 30717854) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області (код ЄДРПОУ 22555282) заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за січень-травень 2015 року, в сумі 14121,85 грн..

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області вул. Шевченка,27,м.Дубно,Рівненська область,35600

3- відповідачу/відповідачам: Сільськогосподарський виробничий кооператив "Іква" с.Іванне,Дубенський район, Рівненська область,35620

- ,

Дата ухвалення рішення27.10.2015
Оприлюднено04.11.2015
Номер документу52949659
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —817/1711/15

Постанова від 27.10.2015

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Капустинський М.М.

Ухвала від 27.10.2015

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Капустинський М.М.

Ухвала від 25.09.2015

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Капустинський М.М.

Ухвала від 25.09.2015

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Капустинський М.М.

Ухвала від 04.09.2015

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Капустинський М.М.

Постанова від 09.07.2015

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Недашківська К.М.

Ухвала від 22.06.2015

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Недашківська К.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні