Рішення

від 07.10.2015 по справі 925/1201/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р. Справа № 925/1201/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, ОСОБА_2 за довіреністю, виданих їм ОСОБА_3 як арбітражним керуючим - розпорядником майна, виконуючим обов'язки керівника позивача, відповідача - не з'явились, третьої особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5 за довіреностями, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сван- 1» до приватного підприємства «Ресторан «Чайка», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про стягнення 96577 грн. 72 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сван- 1», 30.12.2013 року звернувся в господарський суд Черкаської області з позовною заявою до приватного підприємства «Ресторан «Чайка» (далі - відповідач), в якій просив стягнути з відповідача на свою користь 91350 грн. орендної плати за фактичне користування автомобілем Mitsubishi, модель Outlander, державний номерний знак НОМЕР_1, шасі (рама) № JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску - 2007, тип - легковий універсал - В, колір - чорний, який перебуває в заставі у публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», за період з 29.11.2010 року по 01.07.2015 року та відшкодувати понесені судові витрати.

21.07.2015 року за вх. № 17599 позовна заява зареєстрована судом, ухвалою суду від 24.07.2015 року позовна заява прийнята до розгляду, по ній порушено провадження у справі № 925/1201/14 і призначено до розгляду, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк».

21.09.2015 за вх. № 22230 позивач, на підставі ч. 4 ст. 22 ГПК України, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій остаточно просив суд стягнути з відповідача на свою користь 96577 грн. 72 коп. орендної плати (а.с. 123-124).

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про збільшення розміру позовних вимог і письмових поясненнях до позову (а.с. 90-95), підтримала та просила суд задовольнити позов повністю.

Представники третьої особи підтримали позицію позивача і просили суд позов задовольнити повністю з підстав, викладених у письмових поясненнях від 07.10.2015 року вх. № 23572.

Відповідач явку своїх представників в засідання суду повторно, безпідставно не забезпечив, хоч про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував.

Неявку представників відповідача в засідання суду суд визнає зловживанням ним правами, визначеними статею 22 ГПК України, та, з урахуванням вимог норм статей 69, 75, 77 ГПК щодо обов'язку суду вирішити спір в розумні процесуальні строки і права суду вирішити спір без участі представників сторін або однієї із сторін за наявними матеріалами, справу розглянув без участі представників відповідача за наявними матеріалами, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Заслухавши пояснення представників позивача і третьої особи, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

27.12.2007 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сван- 1», як позичальник, уклав з третьою особою - публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», як кредитором, кредитний договір № АВ-12/07, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 33650,00 дол. США на придбання автомобіля Mitsubishi Outlander, 2007 року випуску. Того ж дня банк, як заставодержатель, і позичальник, як заставодавець, уклали договір застави № АВДЗ-12/07, предметом якого є забезпечення вимог заставодержателя, як кредитора по кредитному договору № АВ-12/07 від 27.12.2007 року, укладеному між заставодержателем та заставодавцем (позичальником). Предметом застави по договору застави є автомобіль Mitsubishi Outlander, рік випуску 2007, державний номерний знак НОМЕР_1, шасі (рама) № JMBXTCW5W8Z008265, колір чорний, тип - легковий універсал - В (а.с. 44-48, 49-57, 58-60).

29.11.2010 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Сван- 1», як орендодавець, уклав з закритим акціонерним товариством «Ресторан «Чайка», як орендарем, договір оренди транспортного засобу. Згідно з п. 1.1. розділу 1 (Предмет договору) цього договору орендодавець зобов'язався передати, а орендар взяти у тимчасове платне користування транспортний засіб - автомобіль Mitsubishi, модель Outlander, державний номерний знак НОМЕР_1, шасі (рама) № JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску 2007, тип - легковий універсал - В, колір чорний. Договір оренди укладено на строк до 31.12.2014 року, передача автомобіля в оренду і його повернення здійснюються за актами прийому-передачі (а.с. 41-42).

По акту прийому-передачі від 29.11.2010 року орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування автомобіль, який є об'єктом договору оренди транспортного засобу від 29.11.2010 року (а.с. 43).

Із витягів з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.09.2014 року і від 12.08.2015 року вбачається, що закрите акціонерне товариство «Ресторан «Чайка», ідентифікаційний код юридичної особи 14190464 реорганізоване 29.06.2011 року в приватне підприємство «Ресторан «Чайка», ідентифікаційний код юридичної особи 14190464 (а.с. 31-40, 81-82).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.10.2011 року у справі № 10/5026/2337/2011 прийнято до розгляду заяву ПАТ «Сведбанк» до ТОВ «Сван-1» про визнання банкрутом, порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Сван-1», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 (а.с. 20-21).

Ухвалою від 09.12.2012 року у справі № 10/5026/2337/2011, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року, господарський суд Черкаської області, відповідно до ст.ст. 5, 12 ч. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відсторонив керівника боржника ОСОБА_6 - голову ліквідаційної комісії товариства від посади, поклав виконання обов'язків керівника ТОВ «Сван-1» на арбітражного керуючого - розпорядника майна боржника ОСОБА_3 Відомості про керівника ТОВ «Сван-1» ОСОБА_3 були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 22-24, 25-30).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року у справі № 925/1607/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2015 року, прийнято рішення, яким задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сван- 1» в особі керівника товариства - арбітражного керуючого - розпорядника майна боржника ОСОБА_3, визнано недійсним договір оренди транспортного засобу від 29.11.2010 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Сван- 1» і закритим акціонерним товариством «Ресторан «Чайка» про передачу в оренду автомобіля Mitsubishi, модель Outlander, державний номерний знак НОМЕР_1, шасі (рама) № JMBXTCW5W8Z008265, рік випуску 2007, тип - легковий універсал - В, колір чорний, зобов'язано закрите акціонерне товариство «Ресторан «Чайка» повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Сван- 1» автомобіль, який є об'єктом оренди по цьому договору (а.с. 61-69, 114-118). Підставою визнання цього правочину недійсним суд визнав його укладення від імені товариства не уповноваженою особою.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року у справі № 925/1607/14 господарським судом Черкаської області 16.07.2015 року видано наказ про примусове виконання рішення в частині зобов'язання закрите акціонерне товариство «Ресторан «Чайка» повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Сван- 1» автомобіль та направлено його стягувану. За заявою стягувача державним виконавцем Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ відкрито виконавче провадження № 48222665 з примусового виконання наказу № 925/1607/14 від 16.07.2015 року (а.с. 119, 120).

Із пояснень представника позивача в засіданні суду слідує, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року у справі № 925/1607/14 в частині зобов'язання закрите акціонерне товариство «Ресторан «Чайка» повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Сван- 1» автомобіль не виконана, автомобіль не повернений, виконавче провадження № 48222665 не закінчене.

За розрахунком позивача (а.с. 70-72), розмір плати за користування спірним автомобілем Mitsubishi Outlander, 2007 року випуску за період з грудня 2010 по червень 2015 року включно складає 96577,72 грн. Розрахунок здійснено на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 і Методики для розрахунку орендної плати за користування комунальним майном № 484, з урахуванням 10% балансової вартості об'єкта оренди (186933,00 грн.) на рік та індексів інфляції. Стягнення зазначеної суми грошових коштів становить предмет спору, що розглядається у даній справі.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань найму (оренди), загальні положення про найм (оренду), як окремий вид зобов'язань, визначені параграфом 1 глави 58 ЦК України, параграфом 5 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Ними, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) іншій особі (ст. 11 ч.ч. 1, 2 п.п. 1, 3 ЦК), заподіяння шкоди суб'єкту господарювання (ст. 174 ч. 1 абз. 4 ГК).

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Припинення дії, яка порушує право, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є способами захисту цивільних прав (п.п. 3, 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, відшкодування збитків. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст.ст. 759 ч. 1, 760 ч. 3, 762 ч. 1, 3, 5, 6, 763 ч. 1, ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором; наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає; договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі змісту приписів п.п. 1.1., 1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» слідує, що оренда майна інших форм власності, крім державного сектора економіки або яке є комунальною власністю, також може регулюватися положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди. У вирішенні спорів, що виникають з правовідносин оренди (найму), господарським судам слід брати до уваги також положення зокрема, постанови Кабінету Міністрів України «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» від 04.10.95 № 786.

Відтак, за встановлених обставин справи та вищенаведених приписів законодавства суд вважає, що оскільки договір оренди транспортного засобу від 29.11.2010 року, укладений сторонами, судом визнаний недійсним, вимога позивача, як орендодавця, про стягнення орендної плати за період фактичного користування цим транспортним засобом є обґрунтованою, відповідачем, як орендарем, належними і допустимими доказами не спростована, тому підлягає задоволенню в судовому порядку повністю.

Частинами 1-3 статті 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 237, ч.ч. 1, 3 ст. 238 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю «Сван-1» ОСОБА_7, як представником позивача, 10.08.2015 року за вх. № 19163 (а.с. 77-78) подано, відповідно до ст.ст. 23, 81 ч. 1 п. 1 ГПК України, заяву про залишення позову без розгляду з мотивів подання позову неуповноваженим представником.

В засіданні суду представники позивача за довіреностями, виданими директором товариства ОСОБА_7, не з'явились, представники позивача за довіреністю, виданою в.о. керівника товариства арбітражним керуючим - розпорядником майна ОСОБА_3 та третьої особи проти задоволення судом заяви заперечували з мотивів, викладених у письмових поясненнях представника позивача від 18.09.2015 року (а.с. 90-95), зокрема її необгрунтованості.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності господарський суд в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду відмовляє з наступних підстав.

26.11.2013 року рішенням позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Сван-1», оформленим протоколом № 26/11/13, було вирішено призначити ОСОБА_7 на посаду генерального директора товариства.

19.12.2013 року, на підставі прийнятого 26.11.2013 року позачерговими загальними зборами ТОВ «Сван-1» рішення, державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції було внесено запис до Єдиного державного реєстру, згідно з яким керівником ТОВ «Сван-1» є ОСОБА_7

21.07.2015 року ТОВ «Сван-1» звернулось в господарський суд Черкаської області з даною позовною заявою за підписом в.о. керівника ТОВ «Сван-1» ОСОБА_3

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.02.2013 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року, у справі № 10/5026/2337/2011 про банкрутство ТОВ «Сван-1», в порядку ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», було вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом відсторонення від посади керівника боржника (ТОВ «Сван-1») ОСОБА_6 з покладенням виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_3

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18.12.2009 року, з метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство роз'яснено, що з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальні норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Згідно з ч. 15 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

Поряд з цим, у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство боржника, існують деякі особливості та обмеження у реалізації органами управління боржника своїх повноважень з управління підприємством. Такі особливості визначені, зокрема, нормами ч. ч. 11-16 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Водночас, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює порядок вжиття господарським судом заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, зокрема шляхом відсторонення керівника боржника (який також відноситься до органів управління боржника) від посади з покладенням його обов'язків на розпорядника майна. При цьому, таке питання вирішується виключно господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, шляхом ухвалення відповідного судового рішення (ухвали).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, суд вважає, що питання щодо повноважень керівника ТОВ «Сван-1» було вирішено господарським судом у межах справи про банкрутство. Відповідна ухвала у справі про банкрутство ТОВ «Сван-1» не скасована, набрала законної сили та є обов'язковою до виконання на всій території України в силу ст. 124 Конституції України.

У цьому випадку, відсторонення керівника боржника у справі про банкрутство було здійснено господарським судом як захід забезпечення вимог кредиторів, який, в силу ч. 3 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», діє до дня введення щодо боржника наступної судової процедури, передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Положення цієї статті також надають господарському суду право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вищезазначених обставин, про що виноситься відповідна ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.

Таким чином, до скасування, у встановленому законом порядку, у справі про банкрутство заходу щодо забезпечення вимог кредиторів, здійснених ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.02.2013 року у справі № 10/5026/2337/2011, у порядку, встановленому ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розпорядник майна ОСОБА_3 є єдиним повноважним керівником позивача ТОВ «Сван-1».

Такий висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 26.06.2014 року у справі № 925/08/14.

За відсутності обставин, які б свідчили про скасування заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, вжитих ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.02.2013 року у справі № 10/5026/2337/2011, суд вважає, що заява представника позивача в особі генерального директора ОСОБА_7 про залишення позову без розгляду, з підстав, передбачених ст.ст. 23, 81 ГПК України, не підлягає задоволенню, оскільки ця заява підписана особою, яка не мала права її підписувати.

За змістом статей 4 3 ч. 3, 4 7 , 43 ГПК України:

господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства;

судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи;

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відтак, з врахуванням обставин справи та вищенаведених приписів законодавства суд вважає, що при обставинах що склалися, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав є правомірним, позов обґрунтованим і доказаним, тому задовольняє його повністю.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати сплачений судовий збір у сумі 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85, 86 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Сван-1» ОСОБА_7 від 10.08.2015 року за вх. № 19163 про залишення позову без розгляду - відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Ресторан «Чайка», ідентифікаційний код юридичної особи 14190464, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, Узвіз Парковий, буд. 3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сван- 1», ідентифікаційний код юридичної особи 25658686, місцезнаходження: 18005, АДРЕСА_1 - 96577 грн. 72 коп. орендної плати, 1827 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 26.10.2015 року.

Суддя В.М. Грачов