Постанова

від 26.10.2015 по справі 910/18291/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2015 р. Справа№ 910/18291/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Дикунської С.Я.

Ткаченка Б.О.

Від позивача: Пелюк С.С. - представник за довіреністю;

Від відповідача: Садова О.П. - представник за довіреністю;

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, : представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна",

на рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2015 року

у справі № 910/18291/14 (Головуючий суддя Мудрий С.М., судді:

Комарова О.С., Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростіл-Пак"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда Метал

Пекеджинг Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Металпак"

про стягнення 2 063 604,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростіл-Пак" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" про стягнення 2 063 604,44 грн., з яких 1 510 207,95 грн. - вартість товару, 105 921,43 грн. - інфляційні втрати, 73 387,77 грн. - 3% річних, 374 087,29 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Металпак" товару, право вимоги по якому виникло у позивача на підставі укладеного 06.08.2014 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металпак" договору про відступлення прав вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 року призначено судову експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

09.04.2015 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз направив до Господарського суду міста Києва повідомлення № 2843/15-32/2844/2845/15-33 від 06.04.2015 року про неможливість надання висновку.

02.06.2015 року до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну підстави позову та зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 827 511,21 грн. в якості оплати вартості товару, грошову сумі в розмірі 12 412,66 грн. в якості відшкодування суми сплаченого судового збору та повернути з Державного бюджету України грошову суму в розмірі 28 859,43 грн.

13.07.2015 року до Господарського суду міста Києва відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.08.2015 року у справі № 910/18291/14 позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції в порушення ч. 4 ст. 22 ГПК України за заявою позивача змінив підставу та предмет позову.

Також, апелянт зазначає, що його не було повідомлено про відступлення права вимоги та зміну кредитора.

Крім цього, апелянт стверджує, що товар був поставлений неналежної якості, у зв'язку з чим ним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Металлпак" внаслідок переговорів досягнуто домовленості щодо того, що відповідач відмовляється від договору та не оплачує товар.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправомірно не застосовано в даній справі позовну давність, заявлену відповідачем.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Металпак".

Товариством з обмеженою відповідальністю "Металпак" надано письмові пояснення щодо вимог апеляційної скарги, в яких воно проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, не використано наданого їм законом права на участь її представників у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного її повідомлення про час та місце судового засідання.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву та письмових пояснень, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з позовної заяви, 06.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металпак" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" (покупець) було укладено Договір поставки № 06/09/11, за умовами якого постачальник зобов'язується систематично у встановлені цим договором строки поставляти покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і здійснити його оплату, відповідно до умов цього договору.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору та враховуючи складену та підписану між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металпак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" Спеціфікації № 01/2011 від 08.09.2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Металлпак" на підставі видаткових накладних №РН-000000000192 від 08.09.2011 року на суму 444 585,11 грн., №РН-000000000193 від 08.09.2011 року на суму 382 926,11 грн. поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" жерсть літографовану ЕЖК 0,17*800*835 TS 290.

Товар по вищезазначеній накладній був отриманий уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" Ковалик Оленою Євгенівною на підставі довіреності № 12ААВ серія №225813 від 18.09.2011 року, що не заперечується сторонами по справі.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" за поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Металлпак" товар не розрахувалося.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" посилається на те, що товар був поставлений неналежної якості, в підтвердження чого надало акт експертизи №139-11-00136 від 02.11.2011 року та копії рекламації № NOG 2510/2011_2 від 25.10.2011 року, № NOG 2510/2011_2 від 25.10.2011 року.

Крім того, ст. 678 ЦК України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Апелянт стверджує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металлпак" внаслідок переговорів досягнуто домовленості щодо того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" відмовляється від договору та не оплачує товар.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металлпак" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євростіл-Пак" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор, в день укладання даного договору, приймає і набуває право вимоги заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна", код ЄДРПОУ 34616103 (надалі - "божник") перед первісним кредитором основного боргу в сумі 827 511,21 в якості оплати за отриманий боржником у власність товар на підставі видаткової накладної № РН-000000000193 від 08.09.2011р., видаткової накладної № РН-000000000192 від 08.09.2011р., довіреності № 225813 від 08.09.2011р.

Відповідно до п. 1.4 договору про відступлення права вимоги сторонни домовилися, що приймання-передача оригіналів документів, що підтверджують право вимоги, а саме: видаткової накладної № РН-000000000193 від 08.09.2011р., видаткової накладної № РН-000000000192 від 08.09.2011р., довіреності № 225813 від 08.09.2011р. буде здійснено шляхом складання та підписання акту приймання-передачі.

Матеріалами справи підтверджується, що 06.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металлпак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євростіл-Пак" укладено акт приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги від 06 серпня 2014 року.

Пунктом 5.2 договору про відступлення права вимоги передбачено, що передбачене цим договором право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора в день укладання даного договору.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що його не було повідомлено про відступлення права вимоги та зміну кредитора, оскільки в матеріалах справи міститься лист-повідомлення про відступлення права вимоги вих. №07/08/14 від 07.08.2014 року, направлений відповідачу 08.08.2014 року, про що свідчить опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек (Том І, а.с. 41-40).

Крім того, 02.06.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Металлпак" повторно надіслало на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги за видатковими накладними.

Проте, судова колегія приходить до висновку, що заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що суд першої інстанції в порушення ч. 4 ст. 22 ГПК України за заявою позивача змінив підставу та предмет позову, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Як вбачається із позовної заяви, позивач звернувся до відповідача з матеріально-правовою вимогою про стягнення 2 063 604,44 грн. за отриманий відповідачем товар, підставою чого було укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металлпак" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" договору поставки № 06/09/11 від 06.09.2011 року.

У заяві про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог позивач зазначив, що підставами позову є фактичне передання відповідачу товару, відповідно до видаткової накладної № РН-000000000193 від 08.09.2011р., видаткової накладної № РН-000000000192 від 08.09.2011р., довіреності № 225813 від 08.09.2011р. та просив суд стягнути з останнього 827 511,21 грн.

Судова колегія, дослідивши вказану вище заяву про зміну підстав позову, погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що позивач вказаною вище заявою фактично подав новий позов про стягнення іншої суми заборгованості за іншим договором поставки, тобто у спрощений спосіб.

За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованими посилання апелянта на те, що суд першої інстанції дав невірну правову оцінку заяві позивача про зміну підстав позову, оскільки останній фактично подав новий позов.

Як свідчать матеріали справи, відповідач звернувся до суду першої інстанції з заявою про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи те, що, відповідач повинен був оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, а товар був отриманий відповідачем 08.09.2011 року, з позовом про стягнення заборгованості необхідно звернутися протягом трьох років, тобто до 09.09.2014 року.

Встановлено, що фактично з новим позовом відповідно до заяви від 02.06.2015 року про зміну підстави позову та зменшення розміру позовних вимог, позивач звернувся до суду першої інстанції 02.06.2015 року, про що свідчить відбиток штампу Господарського суду м. Києва з вхідним номером.

Відповідно до п. 4.4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" з урахуванням положення частини четвертої статті 51 Господарського процесуального кодексу України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).

Отже, судова колегія погоджується з твердженнями апелянта про те, що позивач пропустив строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 827 511,21 грн. в якості оплати вартості товару, за видатковою накладною № РН-000000000193 від 08.09.2011р. та видатковою накладною № РН-000000000192 від 08.09.2011р.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з підстав, зазначених вище; рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2015 року у даній справі - скасуванню, у позові слід відмовити.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" на рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2015 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Господарського суду м. Києва від 03.08.2015 року у справі № 910/18291/14 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростіл-Пак" (03148, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9, кім. 414, код ЄДРПОУ 35908869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 33, код ЄДРПОУ 34616103) 8 275,13 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 910/18291/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.Я. Дикунська

Б.О. Ткаченко