Постанова

від 19.10.2015 по справі 910/14202/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р. Справа№ 910/14202/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Лець Ю.В. - представник, дов. № 02-36/385 від 05.02.2015;

від відповідача: Ковтун О.В. - представник, дов. б/н від 25.06.2015;

від третьої особи: не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.М.Г."

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2015

у справі № 910/14202/13 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.М.Г."

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

ОСОБА_4

про визнання права власності на предмет іпотеки

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2014 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/14202/13 відкладено на 19.10.2015.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2015 у справі № 910/14202/13 позов задоволено повністю, в рахунок погашення частини заборгованості ОСОБА_4 перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за договором кредиту № 18/087-КФ від 09.09.2008 в розмірі 3 300 000,00 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Д.М.Г.", шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" права власності на квартиру під номером АДРЕСА_2; підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.М.Г." на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 60 000,00 грн.

Рішення мотивовано тим, що положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється у межах справи про банкрутство, однак, зазначене не свідчить про те, що іпотекодержатель втрачає свої права, визначені Законом України "Про іпотеку" та відповідного договору іпотеки; матеріали справи не містять доказів наявності, на час набуття ПП "Агенція нерухомості місто плюс" права власності на предмет іпотеки, обставин, згідно із якими, у відповідності до ст.17 Закону України "Про іпотеку", іпотека могла бути припиненою; відповідно до ст.23 Закону України "Про іпотеку", Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.М.Г.", до якого перейшло право власності на квартиру АДРЕСА_2, набув статус іпотекодавця; матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про оскарження висновку експерта.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2015 у справі № 910/14202/13 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник стверджує про порушення судом першої інстанції п.2 ст.80 ГПК України, оскільки рішення суду касаційної інстанції у господарській справі про банкрутство № 922/3475/13 має доказове значення для Господарського суду міста Києва у справі № 910/14202/13, отже, у взаємозв'язку із приписами п.2 ч.1 ст.80 ГПК України є самостійною та безумовною підставою для припинення провадження у справі № 910/14202/13.

Як зазначає скаржник, судом першої інстанції неправильно застосовано норми ч.ч.1, 2 ст.23 Закону України "Про іпотеку", посилаючись, зокрема, на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.03.2014 у справі № 922/3475/13, залишеною в силі постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2014, встановлено, що договір іпотеки, на який посилається позивач, як на підставу порушення його прав та інтересів, є припиненим з моменту продажу майна у справі про банкрутство Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (постанова Господарського суду Харківської області про визнання банкрутом від 03.08.2011 у справі № 5023/5961/11) та положення ч.2 ст.35 ГПК України.

Скаржник зауважує, що згода іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, в межах справи про банкрутство, положеннями Закону про банкрутство не передбачена.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на положення ч.7 ст.47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ту обставину, що аналізуючи постанову Господарського суду Харківської області у справі № 5023/5961/11, якою визнано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 банкрутом, необхідно врахувати те, що ПАТ "Укрсоцбанк" не був ні учасником даної справи, ні кредитором, крім того, судом не встановлено, що нерухоме майно, яке було передано в іпотеку банку, ніяким чином не пов'язано з підприємницькою діяльністю фізичної особи ОСОБА_4; що у постанові Вищого господарського суду України від 04.06.2015, якою постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 скасовано, ухвалу Господарського суду Харківської області залишено без змін, зазначено, що визнання результатів аукціону недійсним тягне за особою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу; що перехід до набувача прав та обов'язків іпотекодателя, при умові дійсності договору іпотеки, не ставиться в залежність від того, чи існував на момент переходу права власності запис про заборону відчуження предмету іпотеки в Єдиному реєстрі заборони.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до суду першої інстанції подана позовна заява, у якій позивач просив у рахунок часткового погашення заборгованості громадянина ОСОБА_4 перед позивачем за договором кредиту № 18/087-КФ від 09.09.2008 в розмірі 3 300 000,00 грн. - звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності Приватному підприємству "Агенція нерухомості місто плюс", шляхом визначення за позивачем права власності на квартиру під номером АДРЕСА_2 та стягнути на користь позивача сплачену суму судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2013 у справі № 910/14202/13, зокрема, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (АДРЕСА_1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 у справі № 910/14202/13 на підставі ст.24 ГПК України здійснено заміну відповідача у справі № 910/14202/13 - Приватне підприємство "Агенція нерухомості місто плюс" на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.М.Г.".

Як вбачається із матеріалів справи, 09.09.2008 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та громадянином ОСОБА_4 укладено договір кредиту № 18/087-КФ.

Згідно із ст.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" дата реєстрації 31.10.2012 номер запису 10681050065002827, позивач є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк".

Відповідно до п.п.1.1 - 1.3 кредитного договору № 18/087-КФ позивач, за договором кредитор, надає громадянину ОСОБА_4, за договором позичальнику, у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 600 000,00 дол. США зі сплатою 14 процентів річних за викладеним у цьому пункті порядком погашення суми основної заборгованості до 10-го числа кожного місяця (останній платіж до 08.09.2025р.); кредит надається позичальнику на наступні цілі: придбання нерухомого майна - 3-кімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, кредитор укладає в день укладення цього договору - з позичальником іпотечний договір, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку нерухоме майно, для придбання якого згідно з п.1.2 цього договору, надається кредит, що стане власністю позичальника після укладення іпотечного договору.

09.09.2008 між позивачем та громадянином ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, згідно із п.п.1.1 - 1.5 якого ОСОБА_4, за договором іпотекодавець, передає в іпотеку позивачу, за договором іпотекодержателю, у якості забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № 18/087-КФ, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, надалі за текстом - "Основне зобов'язання", наступне нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між іпотекодавцем та ОСОБА_6; вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 4 032 217,80 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату укладення цього договору еквівалентно в сумі 830 700,00 дол. США; вартість предмету іпотеки, згідно із довідкою-характеристикою № 1354025, виданою 22.07.2008 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, становить 41 809,00 грн.; зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання: повернення кредиту в сумі 600 000,00 дол. США за наведеним у цьому пункті графіком погашення кредитної заборгованості, з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 08.09.2025 (включно) на умовах, визначених договором, яким обумовлене основне зобов'язання, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 14 процентів річних та комісій, сплата можливої неустойки (пені, штрафу) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за основним зобов'язанням, та збитків, завданих порушенням основного зобов'язання, вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмету іпотеки, витрат на страхування предмету іпотеки, збитків, завданих порушенням умов цього договору.

Зазначений іпотечний договір від 09.09.2008 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С. та зареєстрований у реєстрі за № 3722.

Згідно із заявою на видачу готівки №/1931734, 09.09.2008 громадянином ОСОБА_4 одержано від позивача 600 000 дол. США, еквівалент у гривнях 2 910 660,00 за призначенням платежу: "Видача кредиту на придбання нерухомості згідно договору кредиту 18/087-КФ від 09.09.2008 ОСОБА_4.".

13.05.2013 позивачем було надіслано громадянину ОСОБА_4 вимогу, у якій вказано, що через невиконання зобов'язання за договором кредиту, виникла заборгованість, яка станом на 26.04.2013 становить 1 002 810,83 дол. США, в тому числі: 951 173,76 дол. США сума заборгованості за кредитом, 345 354,25дол.США - сума заборгованості за відсотками, 20 609,,43 дол. США - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 45 673,03 дол. США - пені за несвоєчасне повернення відсотків, тому, керуючись ст.35 Закону України "Про іпотеку", п.2.4.3 договору іпотеки від 09.09.2008, позивач вимагав, не пізніше 30 днів з дня отримання даного повідомлення, виконати порушене зобов'язання за договором кредиту № 18/087-КФ щодо сплати грошових коштів у сумі 1 002 810,83 дол. США або передати у власність позивача предмет іпотеки, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Також, 13.05.2013 позивачем надіслана вимога ПП "Агенція нерухомості місто плюс", яке стало власником переданих позивачу в іпотеку предмету іпотеки. У зазначеній вимозі позивачем повідомлено про невиконання зобов'язання за договором кредиту ОСОБА_4, наявність у останнього заборгованості; про перехід до особи, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, статусу іпотекодавця та про намір в судовому порядку задовольнити забезпечені іпотекою вимоги, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Розмір суми вимоги підтверджується наявним у справі розрахунком вимог банку у зв'язку з неповерненням ОСОБА_4 кредитної заборгованості за кредитним договором № 18/087-КФ від 09.09.2008.

Про надсилання зазначених вимог свідчать копії фіскальних чеків за №№ 8893, 8894.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, що перебуває в іпотеці в ПАТ "Укрсоцбанк" на підставі іпотечного договору від 09.09.2008, виконаного суб'єктом оцінювальної діяльності Приватним підприємством "Енергомакс", сертифікат № 12021/11, виданий ФДМ України 09.06.2011, ринкова вартість об'єкта оцінки - квартири АДРЕСА_2 за станом на дату оцінки складає 3 300 000,00 грн., без урахування ПДВ.

Як вбачається із матеріалів справи, майно - квартира АДРЕСА_2 була передана Приватному підприємству місто плюс" згідно із договором купівлі-продажу квартири від 06.12.2011, укладеного між Ліквідатором банкрута Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - арбітражного керуючого Богомазова Павла Сергійовича, продавцем за цим договором, та Приватним підприємством "Агенція нерухомості місто плюс", за договором покупцем, у порядку, встановленому для виконання постанови Господарського суду Харківської області від 03.08.2011 у справі № 5023/5961/11.

У подальшому квартиру АДРЕСА_2 було придбано Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція нерухомості Терем" на підставі акту про передання права власності на куплене нерухоме майно від 07.11.2014 і протоколу № 1 з проведення аукціону від 22.10.2014, складеного Приватним підприємством "Торги.УА" від 22.10.2014, як вбачається із свідоцтва від 20.11.2014 приватного нотаріуса Верповської О.В., інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів (а.с.3, 4, т.4).

Згідно із договором купівлі-продажу квартири від 21.11.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція нерухомості Терем" нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, продано Товариству з обмеженою відповідальністю "Д.М.Г.".

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В матеріалах справи відсутні докази сплати фізичною особою ОСОБА_4 заборгованості по кредиту в передбачені пунктом 1.1 кредитного договору № 18/087-КФ строки, процентів та пені згідно із умовами ст.ст.2, 4 зазначеного кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Статтею 575 ЦК України передбачено, що окремим видом застави є іпотека, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно із ст.1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 № 898-ІV із змінами і доповненнями на дату виникнення правовідносин (далі - Закон № 898) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 23 Закону № 898 встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою; особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.33 Закону № 898 у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як встановлено статтею 37 Закону № 898 іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Згідно із п.п.4.1, 4.5.3 іпотечного договору від 09.09.2008 у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за своїм вибором у тому числі наступним способом: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перевіривши, виходячи із положень норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-ХІІ із змінами та доповненнями, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що іпотека спірного нерухомого майна - квартири № АДРЕСА_2, внаслідок його продажу в процесі ліквідаційної процедури не припинилась та позивач статусу іпотекодержателя не втратив; зазначеним Законом не передбачено згоди іпотекодержателя на відчуження предмету іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється в межах справи про банкрутство, однак, це не свідчить про те, що іпотекодержатель втрачає свої права, встановлені Законом № 898 та відповідного договору іпотеки.

Доводи апеляційної скарги не є такими що ґрунтуються на нормах законодавства та матеріалах справи, враховуючи викладене та наступні обставини.

Згідно із ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.03.2014 у справі № 922/3475/13 відмовлено ПАТ "Укрсоцбанк" в задоволенні заяви з грошовими вимогами до ПП "Агенція нерухомості Місто Плюс" в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 у справі № 911/3475/13 ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2014 у справі № 922/3475/13 скасовано, заяву ПАТ "Укрсоцбанк" з грошовими вимогами до ПП "Агенція нерухомості Місто Плюс" задоволено частково, внесено окремо до реєстру кредиторів "Агенція нерухомості Місто Плюс" відомості про нерухоме майно банкрута, яке є предметом забезпечення на підставі іпотечного договору від 09.09.2008 року, а саме: квартири АДРЕСА_2; в іншій частині заяви ПАТ "Укрсоцбанк" відмовлено.

В постанові Вищого господарського суду України від 06.08.2014 у справі № 922/3475/13, якою постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 у справі № 922/3475/13 скасовано, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.03.2014 у справі № 922/3475/13 залишено в силі, зазначено, що банком обраний неналежний спосіб захисту свого порушеного права у зв'язку із зобов'язанням Підприємця за кредитною угодою, укладеною Банком та передачею Підприємцем в іпотеку згаданої у даній постанові квартири.

Отже, обставини щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору від 09.09.2008, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та громадянином України - ОСОБА_4, у справі № 911/3475/13 судами не розглядались та не були встановлені, тому підстави для застосування норм ст.35 ГПК України відсутні. Так само із матеріалів справи не вбачається наявності підстав для застосування норм ст.80 ГПК України.

В ст.17 Закону № 898 встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним, знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її, з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно із п.6.3 іпотечного договору від 09.09.2008 цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов'язання; дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про іпотеку".

У матеріалах справи відсутні докази припинення як основного зобов'язання так і іпотечного договору від 09.09.2008.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2015 у справі № 910/14202/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.М.Г."залишити без задоволення.

2. Справу № 910/14202/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 30.10.2015.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Н.Ф. Калатай

В.І. Рябуха