Постанова

від 28.10.2015 по справі 911/2753/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2015 р. Справа№ 911/2753/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Петрик М.О.

за участю представників:

від позивача: Вінокуров В. О. - представник за довіреністю від 08.01.2015 року;

від відповідача: Бузань Ю. І. - представник за довіреністю від 14.01.2015 року;

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промет»

на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2015 року

у справі № 911/2753/15 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віді Автосіті»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промет»

третя особа ОСОБА_5

про стягнення 206 871, 05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віді Автосіті" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промет" про стягнення 206 871, 05 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, згідно договору уступки прав від 15.10.2014 року № 13/10-14/АСА, не сплачено на користь позивача заборгованість, що випливає із додаткової угоди від 01.02.2012 року № 2 до договору № 6Б на виконання будівельно-монтажних робіт від 01.02.2012 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.08.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 206 018, 75 грн. основного боргу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2015 року в частині стягнення основної суми заборгованості та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у зазначеній частині.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заміна кредитора можлива тільки у зобов'язанні, існуючому на момент укладення договору про уступку права вимоги, а основний договір між сторонами було розірвано. Таким чином, новий кредитор - ТОВ «Віді Автосіті» не отримав право вимагати виконання зобов'язання від відповідача - ТОВ «Промет».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промет" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю. та призначено до розгляду на 07.10.2015 року.

У судове засідання 07.10.2015 року представник третьої особи не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.10.2015 року підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 07.10.2015 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року відкладено розгляд справи до 28.10.2015 року.

Представники сторін у судовому засіданні 28.10.2015 року підтримали свої правові позиції.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, але рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 21.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віді Автосіті» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віді-Будівництво» (далі - генпідрядник) укладено договір генерального підряду № 09/21-11 г.п. (далі - договір 1), відповідно до умов якого генпідрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації виконати роботи на об'єкті "Автомобільне містечко ВіДі Автосіті Бориспіль", розташованому за адресою: Київська обл., Бориспілський р-н, Великоолександрівська сільська рада (далі - об'єкт) та здати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору (пункт 1.1. договору 1).

На виконання умов договору 1, 01.02.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Віді-Будівництво» уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» (далі - підрядник) договір будівельного підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 02/01-12 (далі - договір 2), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується за завданням генпідрядника на свій ризик відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації виконати будівельно-монтажні роботи з реконструкції ПС 110/10 кв Велика Олександрівка в Бориспільському районі Київської області, які виконуються з метою забезпечення замовника можливості приєднання до електричних мереж та здати їх замовнику, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов договору (пункт 1.1. договору 2).

У свою чергу, 22.03.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» на виконання умов договору 2 підписав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промет» (далі - субпідрядник) договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 6Б (далі -договір 3), відповідно до умов якого підрядник доручає, а субпідрядник виконує будівельно-монтажні роботи з реконструкції ПС 110/10кв Велика Олександрівка в Бориспільському районі Київської області, які виконуються з метою забезпечення підрядника можливості приєднання до електричних мереж відповідно до вимог ПАТ "АЕС Київобенерго", що визначені договорами про надання послуг з приєднання до електричних мереж (пункт 1.1. договору 3).

На виконання умов договору 1, позивач здійснив оплату послуг генпідрядника на умовах та в порядку, які визначені договором 1, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

Вподальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віді-Будівництво», на виконання умов договору 2, сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» кошти у сумі 824 075,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 21.03.2012 року № 3635 та від 16.05.2012 року № 3869.

У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт», на виконання умов договору 3, сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Промет» кошти у розмірі 824 075,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 22.03.2012 року № 100, від 15.05.2012 року № 181 та від 16.05.2012 року № 186.

05.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віді-Будівництво» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» укладено додаткову угоду № 1 до договору будівельного підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 01.02.2012 № 02/01-12 про внесення змін до договору, якою змінили договірну ціну за договором, визначивши її у розмірі 610 940,00 грн., а також визначили обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Віді-Будівництво» у строк до 01.12.2014 року надлишково сплачені кошти у розмірі 213 135,00 грн.

Також, 05.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промет» було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору 3, якою змінено договірну ціну та визначено її у розмірі 610 940,00 грн., а також встановлено обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Промет» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт», у строк до 01.12.2014 року, надлишково сплачені за договором кошти у розмірі 213 135,00 грн.

Крім того, враховуючи перебування ТОВ «Віді-Будівництво» у стані ліквідації, 05.06.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Віді-Будівництво» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Віді Автосіті» уклали договір про передавання прав та обов'язків № 16/04-14/ВДБ, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Віді-Будівництво» перевело Товариству з обмеженою відповідальністю «Віді Автосіті» борг за договором 2.

На виконання умов договору про передавання прав та обов'язків № 16/04-14/ВДБ, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віді Автосіті» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» до договору 2 укладено додаткові угоди від 05.06.2014 № 2 та від 05.06.2014 № 3, відповідно до яких позивач виступив стороною замовника за вказаним договором.

Вподальшому, 13.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віді Автосіті» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» укладено додаткову угоду № 4 до договору 2 про розірвання договору, відповідно до умов якої Товариство з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» зобов'язалось, протягом 1 календарного дня з моменту підписання сторонами цієї додаткової угоди, повернути позивачу сплачені за договором 2 кошти у розмірі 824 075,00 грн., з яких: 610 940,00 грн. - договірна ціна, 213 135,00 грн. кошти, що надлишково сплачені за договором.

Також, 13.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промет» було укладено додаткову угоду № 2 до договору 3 про розірвання договору, відповідно до умов якої відповідач зобов'язався у строк та в порядку, визначеному графіком платежів, що є невід'ємним додатком № 1 до додаткової угоди, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» сплачені за договором 3 кошти у розмірі 824 075,00 грн., з яких: 610 940,00 грн. - договірна ціна, 213 135,00 грн. - кошти, що надлишково сплачені відповідачу за договором 3.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» та відповідач підписали акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.02.2012-13.10.2014 за договором 3, у якому підтверджено заборгованість відповідача у розмірі 824 075,00 грн.

15.10.2014 року між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» та відповідачем було укладено договір уступки прав №13/10-14/АСА, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» відступило на користь позивача право вимоги до відповідача за додатковою угодою № 2 від 13.10.2014 до договору 3, а позивач прийняв на себе право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю від 13.10.2014 за договором.

Окрім того, позивач та відповідач підписали акт звірки взаєморозрахунків за період: 01.10.2014-20.10.2014 за договором уступки, у якому підтверджено наявність заборгованості відповідача на користь позивача у розмірі 824 075,00 грн.

Договором уступки також передбачено, що позивач приймає права вимоги підрядника за договором 3 та додатковою угодою № 2 за ціною 824 075,00 грн., що позивач зобов'язався сплатити підряднику протягом 1 банківського дня з моменту підписання сторонами договору уступки.

16.10.2014 року позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю від 13.10.2014 уклали договір зарахування зустрічних однорідних вимог № 14/10-14/ЗВ, відповідно до якого зарахувано вимогу позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю від 13.10.2014 за додатковою угодою № 4 від 13.10.2014 року до договору 2 у розмірі 824 075, 00 грн. та вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю від 13.10.2014 до позивача за договором уступки прав № 13/10-14/АСА від 15.10.2014 року у розмірі 824 075,00 грн.

Таким чином, з моменту підписання сторонами договору зарахування вимог, у позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» зникли будь-які претензії майнового та/або немайнового характеру по відношенню один до одного, що пов'язані з виконанням позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» взаємних зобов'язань за договором 2 та договором уступки.

Водночас, всупереч умовам графіку платежів до додаткової угоди № 2 від 13.10.2014 року до договору 3, відповідач не сплатив 7 та 8 платежі, що мали бути сплачені наступним чином: 7 платіж - до 29.05.2015 року, 8 платіж - до 30.06.2014 року, допустивши прострочення виконання зобов'язання, визначеного графіком платежів, загалом на суму 206 018,75 грн.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом про стягнення із відповідача 7-го та 8-го платежу передбачених додатковою угодою № 2 від 13.10.2014 року до договору 3 на суму 206 018, 75 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що позивач - ТОВ «Віді Автосіті», не отримав право вимагати заборгованість за договором № 6Б на виконання будівельно-монтажних робіт від 22.03.2012 року (надалі - основний договір), оскільки на момент укладення договору уступки прав № 13/10-14/АСА від 15.10.2014 року, основний договір був розірваний.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В силу ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

Як вбачається п. 6 додаткової угоди № 2 від 13.10.2014 року до договору № 6Б на виконання будівельно-монтажних робіт від 22.03.2012 року (основний договір), основний договір вважається розірваним з моменту здійснення взаєморозрахунків, згідно з пунктом 5 та графіку платежів.

Отже, оскільки, на момент укладання договору уступки прав № 13/10-14/АСА від 15.10.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БВС Контракт» не виконано вищевказані обов'язки (несплачено платежі згідно із графіком платежів), основний договір залишився чинним, а заміна кредитора відбулась у межах існуючого зобов'язання.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на вищевказане, беручи до уваги те, що відповідач у встановлений додатковою угодою № 2 від 13.10.2014 року до договору 3 строк 7-й та 8-й платіж не виконав, кошти у сумі 206 018, 75 грн. не повернув, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 206 018,75 грн.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем подано до матеріалів справи договір поруки від 15.10.2010 року № П/13/10-14/АСА укладений між позивачем (далі - кредитор) та фізичною особою ОСОБА_5 (далі - поручитель), відповідно до умов якого поручитель бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями боржника, які виникають з умов договору уступки прав № 13/10-14/АСА від 15.10.2014 року та додаткової угоди № 2 від 13.10.2014 року до договору на виконання будівельно-монтажних робіт № 6Б від 22.03.2012 року.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позов заперечено з огляду на те, що позивач звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до третьої особи про стягнення заборгованості за договором поруки від 15.10.2014, у зв'язку з чим, позивачем порушено порядок звернення до суду.

Проте, дані твердження є необгрунтованими, оскільки відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, позивач має право звернутись одночасно до обох боржників.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 440,26 грн. та 412,04 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення суми попередньої оплати що перерахована за договором, за своєю правовою природою не є грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, а тому 3% річних та збитки від інфляції стягненню не підлягають.

Однак, колегія суддів не погоджується із даними висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до позовної заяви підставами позову є порушення відповідачем зобов'язань по сплаті грошових коштів відповідно до умов графіку платежів до додаткової угоди № 2 до договору № 6Б та договору уступки права вимоги № 13/10-14/АСА.

Так, сторони за договором підряду № 6Б на виконання будівельно-монтажних робіт від 22.03.2012 року, погодились внести зміни до договору № 6Б, уклавши додаткову угоду № 1 від 05.06.2014 року, згідно із якими зменшено загальну вартість робіт, які підлягають виконанню, а сплачені відповідачу кошти у розмірі 213 135,00 грн. погоджено визнати такими, що є надлишково сплаченими, тому підлягають поверненню відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю «БВС Контакт» у строк до 01.12.2014 року.

У подальшому, додатковою угодою № 2 від 13.10.2014 сторонами погоджено наступні зміни до договору № 6Б на виконання будівельно-монтажних робіт від 22.03.2012: відповідач зобов'язався у строк та у порядку, визначеному графіком платежів, що є невід'ємним додатком № 1 до цієї додаткової угоди, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «БВС Контакт» сплачені останнім кошти у розмірі 824 075,00 грн., із яких 610 940,00 грн. договірна ціна, 213 135,00 грн. - кошти, надлишково сплачені за основним договором; з моменту здійснення взаєморозрахунків згідно із п. 5 та графіком платежів, основний договір вважається розірваним.

Таким чином, внесенням, за взаємною згодою, сторонами за договором № 6Б зазначених змін, сторони змінили раніше чинні умови договору № 6Б щодо розміру загальної вартості робіт; щодо призначення платежу, раніше визначеного, як передоплата (а у платіжних дорученнях вказаних, як авансовий платіж), на платіж, який відповідач зобов'язаний перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю «БВС Контакт» у строки, погоджені в додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 13.10.2014 до договору № 6Б.

Отже, внаслідок погоджених сторонами змін до договору № 6Б, у відповідача виникло грошове зобов'язання, виконання якого зумовлено умовами вищезгаданого графіку платежів.

Так, колегія суддів, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних наданий позивачем встановила, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення 412, 04 грн. інфляційних втрат та 440, 26 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 104 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Промет» не підлягає задоволенню, однак рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2015 року підлягає частковому скасуванню

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промет» на рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2015 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.08.2015 року у справі № 911/2753/15 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промет» (08072, Київська обл., Макарівський р-н, с. Бишів, вул. Гагаріна, буд. 39, ікод ЄДРПОУ 30473061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віді Автосіті» (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Київська, буд. 51, код ЄДРПОУ 32045498) 206 018, 75 грн. основного боргу, 440, 26 грн. - 3% річних, 412, 04 грн. збитків від інфляції та 4 137, 42 грн. судового збору за подання позовної заяви.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 911/2753/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко