Рішення

від 30.10.2015 по справі 2-56/2011

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-56/2011

2/219/4136/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.04.2011 року. Артемівський міськрайонний суд в Донецькой області

у складі: головуючого - судді - БУКРЄЙ С. П.

при секретарі - Тімченко Т.Ю.

з участю: представників позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визначення їй додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини, який вона пропустила з поважних причин,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 01 жовтня 2009 року подала до суду позовну заяву в якій вказувала, що 09 серпня 2003 року помер її рідний дідусь ОСОБА_5 після смерті якого залишилася спадщина - житловий будинок № 1 по вул.. Верхня в с. Парасковіївка Артемівського району Донецької області. Єдиним спадкоємцем був її батько - ОСОБА_6, який не встиг оформити спадщину та помер 08 листопада 2005 року. На час смерті батька та до теперішнього часу вона постійно проживає у Московській області РФ що заважало їй подати заяву до Другої Артемівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, що просе визнати поважною причиною та продовжити їй строк на подачу заяви про прийняття спадщини. Крім цього позивачка просе визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 липня 2006 року виданого державним нотаріусом Другої артемівської нотаріальної контори ОСОБА_7 на ім»я ОСОБА_2 на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_6, який помер 08 листопада 2005 року - жилий будинок № 1 по вул.. Верхня в селі Парасковіївка Артемівського району Донецької області, оскільки вона є спадкоємцем першої черги і відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України має переваги перед спадкоємцями інших черг.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги пояснивши, що батько позивачки ОСОБА_6 прийняв вказану спадщину після смерті його матері ОСОБА_8, яка померла 26 січня 2002 року, оскільки на час смерті матері він разом проживав з нею. В силу вимог ст. 1261 ЦК України позивачка, як дочка померлого 08 листопада 2005 року ОСОБА_6, є єдиним спадкоємцем першої черги, якій і належить спадщина, яка залишилася після смерті батька. Вона з поважних причин була позбавлена можливості своєчасно подати заяву до Другої Артемівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки на час смерті батька та до теперішнього часу вона постійно проживає у Московській області РФ, має малолітніх дітей і не мала можливості реалізувати своє право спадкоємця на прийняття спадщини. З цих же підстав представник позивача просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 липня 2006 року виданого державним нотаріусом Другої артемівської нотаріальної контори ОСОБА_7 на ім»я ОСОБА_2 на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_6, який помер 08 листопада 2005 року - жилий будинок № 1 по вул.. Верхня в селі Парасковіївка Артемівського району Донецької області оскільки при наявності спадкоємця першої черги інші спадкоємці позбавляються права на отримання спадщини.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та її представник заперечують проти позову вважаючи, що позивачка не надала достатніх і належних доказів наявності поважних причин, які б позбавили її реальної можливості своєчасно подати заяву до Другої артемівської нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Вивчивши матеріали справи, з»ясувавши всі обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши обґрунтування позовних вимог позивачем та її представником, обґрунтування заперечень проти позову відповідачки та її представника суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Факт смерті ОСОБА_6 08 листопада 2005 року та родинні з ним відносини як батька та доньки позивачка довела шляхом надання свідоцтва про своє народження 1-НО № 407119 від 07.09.2004 року (актовий запис № 29 від 29 липня 1981 року) як ОСОБА_9; свідоцтва про укладання шлюбу з гр.-ном ОСОБА_10 01.02.2002 року; свідоцтва про укладання шлюбу з гр.-ном ОСОБА_11 20.02.2009 року і ці факти сторонами не оспорюються.

Крім того, рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2006 року, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_6 після смерті своєї матері - ОСОБА_8, яка померла 26 січня 2002 року, фактично прийняв спадщину, оскільки проживав з матір'ю з 1998 року по день смерті останньої.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_6, який помер 08 листопада 2005 року залишилося спадкове майно - жилий будинок № 1 по вул. Верхня в селі Парасковіївка Артемівського району Донецької області.

Згідно вимог ст. 1220 ч.ч. 1, 2 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи і часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Таким чином, за обставинами справи спадщина відкрилася після смерті ОСОБА_6 - 08 листопада 2005 року.

Згідно ст. 1270 ч.1 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частина 1 ст. 1272 ЦК України закріплює що, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином позивачка вважається такою, що не прийняла спадщину оскільки вона не подала заяву про прийняття спадщини в установлений законом 6-ти місячний строк з часу відкриття спадщини.

Між тим, згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає, що позивачка не довела наявність поважних причин, які завадили їй реалізувати своє право спадкоємця на прийняття спадщини.

Так, в судовому засіданні відповідачка підтвердила, що позивачка приїзджала до місця знаходження спадкового майна у травні 2006 року, взяла в будинку фото свого батька, звозила її на цвинтар де показала встановлений нею пам»ятник та сказала, що вона не бажає приймати спадщину.

Факт приїзду позивачки у с. Парасковіївку не заперечує і представник позивача.

Таким чином суд вважає, що позивачка мала реальну можливість особисто звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини якщо на час її перебування в Артемівському районі не сплинув строк на подачу заяви про прийняття спадщини, або звернутися до суду особисто, чи через свого представника з заявою про визначення їй додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини.

Крім того суд вважає, що позивачка дійсно маючи намір прийняти спадщину мала інші шляхи реалізації цього права.

Так, стаття 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерстві юстиції України 03.03.2004 N 20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», з доповненнями передбачає, що письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою.

Таким чином, діюче законодавство передбачає можливість подачі заяви про прийняття спадщини справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчений і такий спосіб реалізації свого права позивачка могла використати за місцем свого проживання у Московській області РФ, тому перебування позивачки за кордоном суд не може визнати поважною причиною для визначення їй додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини, як і наявність у позивачки малолітньої дитини яка народилася у 2009 році.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов*язані з об*активними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При цьому суд приймає до уваги строк ( 3 роки 11 місяців), який пройшов з дня смерті спадкодавця (08.11.2005 року) і до дня звернення позивачки з позовом до суду (01.10.2009 року).

Одночасно суд вважає, що по справі відсутні підстави для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 липня 2006 року виданого державним нотаріусом Другої артемівської нотаріальної контори ОСОБА_7 / спадкова справа № 159/2006 року/ за реєстром № 3162, на ім»я ОСОБА_2 на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_6, який помер 08 листопада 2005 року - жилий будинок № 1 по вул. Верхня в селі Парасковіївка Артемівського району Донецької області оскільки воно видано на підставі рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 травня 2006 року, яким встановлено факт спільного проживання однією родиною з 1999 року по 08.11.2005 рік у будинку № 1 по вул.. Верхня с. Парасковіївки Артемівського району ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_6, померлим 08.11. 2005 року, яке набрало чинності.

Згідно ст. 1264 ЦК України особи, які проживали зі спадкоємцем однією сім*єю не менш як п*ять років до часу відкриття спадщині, є спадкоємцями по закону четвертої черги.

Таким чином, при відсутності спадкоємців за законом попередніх черг, які подали заяву на прийняття спадщини, свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 липня 2006 року вірно видано державним нотаріусом Другої артемівської нотаріальної контори ОСОБА_7 / спадкова справа № 159/2006 року/ за реєстром № 3162, на ім»я ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України; ст.ст.1220, 1264, 1270, 1272 ЦК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 липня 2006 року виданого державним нотаріусом Другої артемівської нотаріальної контори ОСОБА_7 / спадкова справа № 159/2006 року/ за реєстром № 3162, на ім»я ОСОБА_2 на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_6, який помер 08 листопада 2005 року - жилий будинок № 1 по вул.. Верхня в селі Парасковіївка Артемівського району Донецької області та визначення ОСОБА_4 додаткового строку на подачу заяви про прийняття спадщини, яке залишилося після смерті ОСОБА_6, який помер 08 листопада 2005 року - жилий будинок № 1 по вул. Верхня в селі Парасковіївка Артемівського району Донецької області - ЗАЛИШИТИ ОСОБА_12.

Зняти арешт на будинок № 1 по вул. Верхня в селі Парасковіївка Артемівського району Донецької області, накладений ухвалою від 09 жовтня 2009 року судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Деревльової О.О.

Рішення у повному обсязі виготовлено 08 квітня 2011 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.П.Букрєй