Рішення

від 25.09.2015 по справі 755/9869/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/9869/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гончарук В.П.

при секретарі Красновій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дніпровський» про розірвання договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім Дніпровський» від 18.05.2012 року, визнання права власності на частку у статутному капіталі, визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації змін до статуту, скасування реєстраційних дій та стягнення 3% річних.

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з позовними вимогами до суду, які в ході судового розгляду були об»єднані в одне провадження до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про розірвання договорів купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім Дніпровський» та визнання права власності на частку у статутному капіталі, скасування державної реєстрації та визнання недійсним рішення загальних зборів.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства обмеженою відповідальністю «Торговий дім дніпровський» від 18.05.2012 року, який був посвідчений Білоусовою Н.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1056.

В свою чергу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства обмеженою відповідальністю «Торговий дім дніпровський» від 18.05.2012 року, який був посвідчений Білоусовою Н.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1054.

Відповідно до п.6 Договору продаж відчужуваної частки в Статутному фонді Товариства за цим договором вчинено за 21 000,00 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок, які Покупець сплатив Продавцю в повному обсязі одночасно з укладенням цього Договору.

Зі сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов'язання за Договорами були виконані в повному обсязі та на основі даних Договорів, були внесені зміни до відомостей про ТОВ «Торговий дім дніпровський» та зареєстровано нову редакцію Статуту ТОВ «Торговий дім дніпровський», в якій внесено зміни щодо учасників Товариства та зазначено, що ОСОБА_3 є єдиним учасником Товариства та володіє 100 % статутного капіталу Товариства.

ОСОБА_3 не виконав умови вказаних договорі, а саме, станом на день звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з відповідними позовами до суду, не виконав свої зобов'язання в частині оплати вартості часток в статутному капіталі ТОВ " Торговий дім дніпровський " , але переоформлення речових прав відбулося у відповідності до договору.

В судове засіданні представник позивачів надав до суду заяву в якій наполягав на задоволені позову з обставин викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 подав до канцелярії заяву в якій просив слухати вправу в його відсутність та позовні вимоги визнав

Відповідач ОСОБА_3 в зал судового засідання не з»явився,хоча сповіщаввся неодноразово про день, місце та час розгляду справи в суді.

Cуд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивачів, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникли на підставі Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства обмеженою відповідальністю «Торговий дім дніпровський» від 18.05.2012 року, який був посвідчений Білоусовою Н.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1056.

В свою чергу правовідносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникли на підставі Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства обмеженою відповідальністю «Торговий дім дніпровський» від 18.05.2012 року, який був посвідчений Білоусовою Н.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1054.

Судом встановлено, що дані договори містять ідентичні умови та положення.

Відповідно до пункту 1 Договорів, Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає у власність і оплачує належну Продавцю частку у розмірі 50% Статутного капіталу ТОВ «Торговий дім дніпровський».

Відповідно до п.6 Договору продаж відчужуваної частки в Статутному фонді Товариства за цим договором вчинено за 21 000,00 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок, які Покупець сплатив Продавцю в повному обсязі одночасно з укладенням цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, зі сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов'язання за Договорами були виконані в повному обсязі. На основі даних Договорів, були внесені зміни до відомостей про ТОВ «Торговий дім дніпровський» та зареєстровано нову редакцію Статуту ТОВ «Торговий дім дніпровський», в якій внесено зміни щодо учасників Товариства та зазначено, що ОСОБА_3 є єдиним учасником Товариства та володіє 100 % статутного капіталу Товариства.

Однак, с свою чергу, ОСОБА_3 порушив умови вказаних договорі, а саме, станом на день звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з відповідними позовами до суду, не виконав свої зобов'язання в частині оплати вартості часток в статутному капіталі ТОВ " Торговий дім дніпровський ".

Під час судового розгляду справи встановлено, що жодні платежі за договорами купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім дніпровський» ні в день його укладення, ні після ОСОБА_3 не здійснювались.

Підтвердження даного факту є протокол допиту свідка від 29 квітня 2015 року, який міститься в матеріалах досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100000000266 від 13.03.2015 року та що був досліджений під час судового розгляду..

Доказів на спростування цього факту або поважності причин невиконання умов зазначених договорів щодо оплати вартості часток у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім дніпровський», в ході судового розгляду не отримано..

Таким чином, суд прийшов до висновку що фактично ОСОБА_3 не провів реальні розрахунки по Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства обмеженою відповідальністю «Торговий дім дніпровський» від 18.05.2012 року, який був посвідчений Білоусовою Н.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1056 та Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства обмеженою відповідальністю «Торговий дім дніпровський» від 18.05.2012 року, який був посвідчений Білоусовою Н.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1054, чим не виконав свої зобов'язання за даними договорами в частині оплати вартості часток в статутному капіталі ТОВ «Торговий дім дніпровський», що в свою чергу є істотним порушенням умов договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути будь-які об'єкти цивільних прав, в тому числі корпоративні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочність на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Чинним законодавством встановлена можливість переходу частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи, зокрема ст. 147 ЦК України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства; відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковий до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 611 ЦК України встановлює правові наслідки порушення зобов'язання, відповідно до якої, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Як встановлено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 3 вказаної статті вказує, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частинами 3, 4 ст. 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар , продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 статті 651 ЦК України що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, судом встановлено, що в порушення вищезазначених законодавчих та договірних положень, ОСОБА_3 були сплачені вартість кожної з часток, що складаються 50% статутного капіталу ТОВ «Торговий дім дніпровський» кожна, що свідчить про істотне порушення ОСОБА_3 своїх зобов'язань за вказаними договорами купівлі-продажу часток у статному капіталі ТОВ «Торговий дім дніпровський» і, як наслідок, позбавляє ОСОБА_1 та ОСОБА_2 того, на що вони розраховували при укладенні вказаних договорів, а саме на отримання відповідної грошової винагороди від продажу належних їм частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім дніпровський».

Відповідно до ч. 2-4, ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Пунктом 2 частини 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Судом встановлено, що серед прав захисту майнових прав передбачене право вимоги повернення майна потерпілому від особи, яка зберегла його у себе за рахунок іншої без достатньої правової підстави, або у випадку, коли підстава набуття майна згодом відпала (ст. 1212 ЦК України). Положення вказаної статті застосовуються також у випадках повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. При цьому передбачене право нарахування процентів за користування безпідставно одержаними грошима.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із набуттям, здійсненням права власності на майно та його захистом здійснюється Конституцією України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 4 статті 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 цього ж Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України та статтею 20 ГК України, серед яких, зокрема припинення дії, яка порушує право.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачами на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважних представників позивачів в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства обмеженою відповідальністю «Торговий дім дніпровський» від 18.05.2012 року, який був посвідчений Білоусовою Н.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1056, Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства обмеженою відповідальністю «Торговий дім дніпровський» від 18.05.2012 року, який був посвідчений Білоусовою Н.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1054 та визнання права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ» (ідентифікаційний код: 35083803) у розмірі 50% статутного капіталу за ОСОБА_2 та 50% статутного капіталу за ОСОБА_1, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивачів про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ", оформленого протоколом N05/12 від 18.05.2012 року, та похідних вимог слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 83 ГК України зміни, які сталися в установчих документах господарського товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Відповідно до статті 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Зокрема, в Єдиному державному реєстрі містяться дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників) та про дату закінчення його формування.

Згідно зі ст. 18 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У випадку, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару згідно ч. 4 ст. 694 або ч. 2 ст. 695 ЦК України. Тобто від покупця товару в цьому випадку вимагається здійснити його зворотне передання продавцеві.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 334 ЦК України, переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна; до передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товаророзпорядчого документа на майно.

Таким чином, корпоративні права не можуть бути передані способом, передбаченим ч. 2 ст. 334 ЦК України, а тому, на думку суду, для захисту прав позивачів підлягають застосуванню засоби захисту, визначені законами.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" N13 від 24.10.2008 року, судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема ст. 16 ЦК України, та які не випливають із положень законодавства. Визначені в ст. 16 ЦК України способи захисту цивільних прав та інтересів можуть застосовуватися як окремо, так і в сукупності.

З наведеного вище аналізу вбачається, що саме по собі розірвання договору не має своїм прямим наслідком відновлення попереднього становища для позивачів та не призведе до досягнення бажаного результату.

З урахуванням цього, для захисту прав позивачів суд дійшов до висновку про застосування способів захисту, передбачених п. 4 та 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведене необхідно зазначити що повернення корпоративних прав позивачам можливо лише шляхом припинення корпоративних правовідносин ОСОБА_3 як учасника ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ", та поновлення у цих корпоративних правовідносинах ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Правовий статус учасника товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється статутом останнього, як установчим документом.

Відповідно до статей 88, 143 ЦК України, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який має містити, зокрема, відомості про розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника. Аналогічні норми містяться у статях 4, 51 ЗУ "Про господарські товариства".

Згідно із ст. 89 ЦК України, статей 6, 7 ЗУ "Про господарські товариства", юридична особа підлягає державній реєстрації, до Єдиного державного реєстру включаються дані державної реєстрації, встановлені законом відомості про юридичну особу; зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня державної реєстрації. Згідно зі ст. 17 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" до відомостей, які включаються до Єдиного державного реєстру відноситься перелік засновників (учасників) юридичної особи.

Таким чином суд встановив що повернення позивачам корпоративних прав можливе шляхом внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю та наступної державної реєстрації змін до установчих документів.

Згідно із статтею 29 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи необхідно подати державному реєстратору:

-рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників);

-заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників);

-заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства.

Оскільки позивачі не мають правового статусу учасників, то вони не здатні провести загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю, а також не вправі спонукати ОСОБА_3 як дійсного учасника товариства провести такі збори та прийняти рішення про внесення змін до статуту щодо зміни учасників.

Також важливим є те, що вказаною нормою закону обов'язковою для державної реєстрації змін до статуту є укладення відповідного договору про відчуження корпоративних прав. Укладення такого договору є також неможливим, так як для цього вимагається волевиявлення обох сторін. До того ж обов'язок ОСОБА_3 повернути отриманий ним предмет договорів купівлі-продажу виникає з факту розірвання даних договорів.

Отже, позивачі не здатні своїми діями повернути собі корпоративні права, тому для захисту прав позивачів необхідне застосування способів захисту, передбачених законами.

Як відзначено у Рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року N04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді спорів, що виникають з корпоративних відносин" (п. 3.12.) вміщений у статті 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав не є вичерпним; на вимогу позивача суд може застосувати й інші, ніж передбачені цією статтею, способи захисту прав, якщо вони не суперечать законодавству і не порушують права інших осіб. Згідно із ч. 2 статті 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Спеціальною нормою закону встановлений механізм реалізації визначених статтею 16 ЦК України способів захисту учасників, яким суд, скасовуючи рішення загальних зборів учасників господарського товариства, водночас припиняє правовідносини з одним учасником, та поновлює з іншим.

Зокрема, згідно із статтею 31 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його юридичній особі - відповідачу для вжиття заходів до приведення установчих документів у відповідність із прийнятим судовим рішенням, а також державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Таким чином, з метою захисту порушених прав позивачів, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ"ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ" від 18.05.2012 року є законною та обґрунтованою.

З урахуванням викладеного, для забезпечення можливості застосування наслідків розірвання спірних договорі та для забезпечення законодавчої можливості виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що визнання недійсними змін до статуту ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ", затверджених спірним рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ" від 18.05.2012 року, та скасування реєстраційної дії N10671050006011112 від 31.05.2012 року, щодо державної реєстрації змін до статуту ТОВ" ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ" в редакції від 18.05.2012 року є належним способом захисту порушених прав та інтересів позивачів.

Щодо вимоги позивачів про скасування реєстраційних дій, проведених після реєстраційної дії за записом N10671050006011112, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Абзацом 3 пункту 1 статті 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що у разі якщо під час внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи державний реєстратор встановлює, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про реєстраційні дії, проведені після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування її державної реєстрації, державний реєстратор зобов'язаний повідомити про це суд, який прийняв таке судове рішення.

Відповідно до абзацу 6 п. 3 ст. 31 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, пов'язаних з приведенням їх у відповідність із судовим рішенням, якщо в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про реєстраційні дії, проведені після реєстраційної дії, стосовно якої прийнято судове рішення щодо скасування її державної реєстрації.

Відповідно до наданого позивачами витягу з Єдиного державного реєстру від 14.08.2015 року №21026625, після проведення реєстраційної дії №10671050006011112 від 31.05.2012 року, про внесення змін до установчих документів ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ» щодо зміни учасників, були проведені наступні реєстраційні дії: №10671070007011112 від 21.08.2012 року, 10671050008011112 від 21.08.2012 року, №10671430009011112 від 14.09.2012 року, №10671060010011112 від 20.12.2012 року, №10671060011011112 від 06.09.2013 року, №10671060012011112 від 19.11.2014 року, №10671060013011112 від 17.06.2015 року, №10671070014011112 від 30.06.2015 року.

З урахуванням викладеного, для забезпечення законодавчої можливості виконання рішення суд та проведення проведення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ"ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ", пов'язаних з приведенням їх у відповідність із судовим рішенням, суд приходить до висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом також встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №05/12-П від 18.05.2012 року, у відповідності до якого ОСОБА_4 поручився перед ОСОБА_2 за належне виконання ОСОБА_3 зобов'язань, передбачених Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства обмеженою відповідальністю «Торговий дім дніпровський» від 18.05.2012 року, який був посвідчений Білоусовою Н.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1056, у повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків.

Крім того, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено аналогічний договір поруки № 18-05-П від 18.05.2012 року, у відповідності до якого ОСОБА_4 поручився перед ОСОБА_1 за належне виконання ОСОБА_3 зобов'язань, передбачених Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства обмеженою відповідальністю «Торговий дім дніпровський» від 18.05.2012 року, який був посвідчений Білоусовою Н.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1054, у повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків.

Також встановлено, що положення вказаних договорів поруки є ідентичними.

Відповідно до п. 3.1.1. кожного з договорів поруки, Кредитор має право, у разі порушення Боржником зобов'язань, передбачених Основним договором, вимагати від Поручителя погасити Боргові зобов'язання останнього у розмірі визначеного п. 1.4. даного Договору.

Згідно з п. 1.4. кожного з договорів поруки, у разі порушення Боржником Основного зобов'язання, визначеного Основним договором, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання таких зобов'язань Боржника в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків.

Як вбачається із матеріалів справи, на даний час ОСОБА_4, як поручителем ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 та ОСОБА_2, також, не були виконані умови вказаних договорів поруки, та не проведені розрахунки з позивачами.

Відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, при цьому поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

З урахуванням заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на день подання позовної заяви сума трьох процентів річних від суми простроченого зобов'язання складає:

21 000,00 * 3% * 3 = 1 890,00 гривень, по кожному із договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТОРГОВИІЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ».

В матеріалах справи відсутні розрахунки пені та інфляційних збитків, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, 3% річних та інфляційних збитків підлягають задоволенню лише у частині, а саме стягненні 3% річних по кожному із договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТОРГОВИІЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ».

Згідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 11 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ч.1. ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевикладеного, керуючисьст.ст. 653, 553,625, 554, 553 ЦК України ст.ст. 3, 10, 11, 57, 59, 60, 79, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Об»єднані позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дніпровський» задовольнити частково.

Розірвати договір-купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ» (ідентифікаційний код: 35083803) від 18.05.2012, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений Білоусовою Н.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1056.

Визнати право власності на частку у статутному капіталі ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ» (ідентифікаційний код: 35083803) у розмірі 50% статутного капіталу за ОСОБА_2.

Розірвати договір-купівлі продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ» (ідентифікаційний код: 35083803) від 18.05.2012, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений Білоусовою Н.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1054.

Визнати право власності на частку у статутному капіталі ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ» (ідентифікаційний код: 35083803) у розмірі 50% статутного капіталу за ОСОБА_1

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ» (ідентифікаційний код: 35083803) оформлене протоколом №05/12 від 18.05.2012 року.

Скасувати державну реєстрацію змін до статуту ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ДНІПРОВСЬКИЙ» (ідентифікаційний код: 35083803) (реєстраційна дія N10671050006011112 від 31.05.2012 року) в редакції від 18.05.2012 року, затвердженого рішенням Загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом N05/12 від 18.05.2012 року;

Скасувати реєстраційні дії, проведені після реєстраційної дії за записом N10671050006011112 від 31.05.2012 року, а саме: №10671070007011112 від 21.08.2012 року, 10671050008011112 від 21.08.2012 року, №10671430009011112 від 14.09.2012 року, №10671060010011112 від 20.12.2012 року, №10671060011011112 від 06.09.2013 року, №10671060012011112 від 19.11.2014 року, №10671060013011112 від 17.06.2015 року, №10671070014011112 від 30.06.2015 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 штрафні санкції ( 3% річних) за неналежне виконання умов договору на користь ОСОБА_1 1890 грн. (одна тис. вісімсот дев»яносто грн..) ;

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 штрафні санкції ( 3% річних) за неналежне виконання умов договору на користь ОСОБА_2 1890 грн. (одна тис. вісімсот дев»яносто грн..) ;

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 штрафні санкції на користь ОСОБА_1 365 грн. 40 коп. судового збору.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 штрафні санкції на користь ОСОБА_2 365 грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя