Ухвала

від 27.10.2015 по справі 826/11489/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11489/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

27 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.

при секретарі Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ДОМ-С" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В ИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК ДОМ-С", звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено щодо позивача документальну позапланову виїзну перевірку за наслідками якої складено Акт від 03.12.2014 року №32/1-22-07-26-50-37033974 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК Дом - С» (код ЄДРПОУ 37033974) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів, по взаємовідносинах з ТОВ «Брокбудкепітал» (код ЄДРПОУ 37450960) та ПП «Пром-Тех-Снаб» (код ЄДРПОУ 38007002) за період липень 2014 року».

У висновку Акта перевірки відповідач встановив порушення позивачем норм п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у вигляді завищення податкового кредиту за перевіряємий період у розмірі 98 538 грн., що призвело до:

- заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 98 538 грн, а саме по періодах: липень 2014 року у сумі 98 538 грн.

На підставі Акта перевірки від 03.12.2014 року №32/1-22-07-26-50-37033974 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві прийняла податкове повідомлення-рішення за № 0001402207 від 30.12.2014 року, згідно якого ТОВ «БК Дом-С» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 23 173 грн., в тому числі: за основним платежем - 98 538 грн., за штрафними санкціями - 24 635 грн.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

За приписами п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

З наведених норм вбачається, що формування платником податку витрат, що приймають участь у вирахуванні допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а також використання отриманих товарів у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані суду всі первинні документи, які підтверджують факт взаємовідносин з ТОВ «Брокбудкепітал» за липень 2014 року, а саме: договір між позивачем та ТОВ «Брокбудкепітал» на виконання підрядних робіт від 19.06.2014 року № СП 19/06.2014-1, яким заявник доручає підряднику виконати роботи з ремонту корівника за адресою: с.Ковчин, Куликівський р-н, Чернігівська обл..; акт передачі приміщення для здійснення відповідних робіт від 20.06.2014 року; акт прийняття-передачі приміщення після здійснення робіт від 31.07.2014 року; акт прийняття виконаних робіт з ремонту корівника від 31.07.2014 року; податкові накладні від 31.07.2014 року № 1010, №90; платіжні доручення від 23.09.2014 року № 555, від 09.04.2015 року № 35, від 07.04.2015 року № 25, а також позивачем надано копії видаткових накладних, що підтверджують факт придбання будівельних товарів необхідних для виконання зазначеного договору, їх перевезення та поставку.

Судом першої інстанції встановлено, що договір від 19.06.2014 року № СП 19/06.2014-1 був укладений між позивачем (замовник) та ТОВ «Брокбудкепітал» (підрядник) на виконання договору підряду на виконання робіт від 19 червня 2014 року № 19/06/14, укладеного між позивачем (підрядник) та СФГ «Колос» (замовник). Згідно договору підрядник має право залучати за свій рахунок для виконання робіт третіх осіб, шляхом підписання з ними окремого договору (пункт 4.2 Договору від 19 червня 2014 року № 19/06/14).

Отже, позивачем для проведення робіт передбачених вказаним договором, правомірно було залучено ТОВ «Брокбудкепітал», шляхом укладання з ним договору на виконання підрядних робіт від 19 червня 2014 року № СП 19/06.2014-1.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 30.10.2015 р.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.