Ухвала

від 12.04.2010 по справі 2а-16/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2010 р. Справа № 4167/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Шавеля Р.М.

Суддів Носа С.П. , Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги прокуратури м.Івано-Франківська, прокуратури Івано-Франківської обл. та ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської обл. від 03.12.2009р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури м.Івано-Франківська, треті особи Державне казначейство України, прокуратура Івано-Франківської обл., про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

13.07.2007р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданих під час розгляду справи заяв про доповнення підстав позову та долучення додаткових доказів, про доповнення предмету позову, просив визнати, що прокуратурою м.Івано-Франківська, як відповідачем, протиправно поширено недостовірну інформацію під час розгляду судами адміністративних позовів № 2а-327/2006, № 2а-322/2006 та № 2-151/2007 з метою введення суду в оману та постановлення судами неправосудних рішень; визнати, що прокуратурою м.Івано-Франківська, як відповідачем, з цією ж метою вчинено вплив на суд при розгляді справ № 2а-327/2006 та № 2-151/2007; визнати, що прокуратурою м.Івано-Франківська, як відповідачем, протиправно не виконано судове рішення та вчинено спробу його перегляду на підставах та у спосіб, не передбачених законом, та допущено зловживання правами в справі № 2а-327/2006; визнати, що прокуратурою м.Івано-Франківська протиправно не надано інформацію згідно заяви від 20.03.2007р.; зобов'язати прокуратуру м.Івано-Франківська спростувати недостовірну інформацію, надану до суду при розгляді справи № 2а-322/2006 за адміністративним позовом до прокуратури Івано-Франківської обл. та прокуратури м.Івано-Франківська в спосіб, який вона поширена: шляхом звернення до суду із заявою про те, що нижчий орган прокуратури має право повертати заяви громадян, що були направлені на розгляд з вищого органу прокуратури в разі, якщо компетенцію було визначено помилково і зв'язку з цим порушити клопотання про перегляд справи за нововиявленими обставинами; зобов'язати прокуратуру м.Івано-Франківська спростувати недостовірну інформацію, надану суду при розгляді справи № 2-151/2007 за адміністративним позовом до прокуратури м.Івано-Франківська в спосіб, який вона була поширена: шляхом звернення до суду із заявою про те, що пояснення представника прокуратури в частині, що стосується мнимого ненадходження відмовних матеріалів з суду до прокуратури є недостовірною; повторно зобов'язати прокуратуру м.Івано-Франківська виконати рішення в справі № 2а-327/2006 та надати дані, передбачені ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», для виконання рішення в примусовому порядку; зобов'язати прокуратуру м.Івано-Франківська надати вичерпну та достовірну інформацію, зазначену в заяві від 20.03.2007р.; стягнути з прокуратури м.Івано-Франківська 5000 грн. відшкодування заподіяної незаконними діями та бездіяльністю моральної шкоди, для цього отримати необхідні дані, передбачені ст.19 Закону України «Про виконавче провадження»; визнати, що прокуратурою м.Івано-Франківська, як відповідачем по справі № 2-151/2007, незаконно невиконані процесуальні ухвали суду від 14.03.2007р. та 04.02.2008р.; стягнути з держави відшкодування збитків, понесених на поновлення порушеного права, в загальній сумі 31 грн. 60 коп. (Т.1, а.с.2-10, 90-92, 105-109, 192).

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської обл. від 03.12.2009р. заявлений позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність прокуратури м.Івано-Франківська щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.03.2007р., адресованої прокурору м.Івано-Франківська; зобов'язано останню провести розгляд заяви ОСОБА_1 в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», та про результати повідомити позивача; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з бюджету на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору (Т.2, а.с.46-48).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржили відповідач прокуратура м.Івано-Франківська, третя особа прокуратура Івано-Франківської обл. та позивач ОСОБА_1

У поданій апеляційній скарзі прокуратура м.Івано-Франківська, покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заявленого позову (Т.3, а.с.58).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 21.03.2007р. до апелянта надійшла заява ОСОБА_1 про надання йому інформації з приводу розгляду судом його позовів за справами № 2а-273/2007 та № 2-151/2007, за результатами якої заявнику було надано відповідь 19.04.2007р., яку відправлено поштовим зв'язком. В підтвердження наведеного покликається на відмітку в наряді «Списку розсилання листів» про відправлення позивачу відповіді на його звернення.

За таких обставин вважає, що апелянтом дотримані вимоги ст.15 Закону України «Про звернення громадян», через що підстави визнавати незаконною бездіяльність прокуратури м.Івано-Франківська в суду були відсутніми.

Прокуратура Івано-Франківської обл. у поданій апеляційній скарзі, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог (Т.2, а.с.58).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 21.03.2007р. до прокуратури м.Івано-Франківська надійшла заява ОСОБА_1 про надання йому інформації з приводу розгляду судом його позовів за справами № 2а-273/2007 та № 2-151/2007, за результатами якої заявнику було надано відповідь 19.07.2007р., яку відправлено поштовим зв'язком. Підтвердженням наведеного вважає відмітку в наряді «Списку розсилання листів» про відправлення позивачу відповіді на його звернення.

За таких обставин вважає, що прокуратурою м.Івано-Франківська дотримані вимоги ст.15 Закону України «Про звернення громадян», через що підстави визнавати незаконною бездіяльність органу прокуратури в суду були відсутніми.

В поданій до суду апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог або справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи (Т.3, а.с.67-75).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що постанову суду складено без дотримання вимог процесуального закону, в судовому рішенні не наведені досліджені судом докази, мотиви неврахування окремих доказів, не вказано конкретних положень закону, якими керувався суд при вирішенні розглядуваного спору.

Суд в порушення вимог ч.4 ст.8 КАС України не розмежував засади, умови і порядок відповідальності представників відповідачів-суб'єктів владних повноважень - перед судом і позивачем; не дав належної правової оцінки всім обставинам справи; вбачаючи ознаки злочину в діях представників відповідача, суд не відреагував окремою ухвалою на адресу прокурора і не зупинив провадження у справі до вирішення цього питання в порядку кримінального судочинства; також правильне та об'єктивне вирішення справи неможливе без отримання висновку Конституційного Суду України про конституційність та умови реалізації ст.ст.276, 1167, 1173, 1174 ЦК України, а також офіційного тлумачення ст.ст.276, 1167 ЦК України та ст.ст.55, 56 Конституції України.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача і третьої особи на підтримання поданих ними апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги прокуратури м.Івано-Франківська, прокуратури Івано-Франківської обл. та ОСОБА_1 в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги прокуратури м.Івано-Франківська та ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення, а апеляційну скаргу прокуратури Івано-Франківської обл. належить відхилити, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Івано-Франківського міського суду від 23.10.2006р. в справі № 2а-327/2006 позов ОСОБА_1 до прокурора м.Івано-Франківська про визнання протиправними дій по ухиленню від розгляду по суті заяви про злочин, неприйняття рішення в порядку та строки, передбачені ст.97 КПК України, зобов'язання вчинити відповідні дії задоволено частково (Т.1, а.с.39). Вказана постанова залишена без змін судом апеляційної інстанції, також прокуратурі м.Івано-Франківська відмовлено в роз'ясненні постанови суду від 23.10.2006р. (Т.1, а.с.35, 36).

27.02.2006р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до прокуратури Івано-Франківської обл. та прокуратури м.Івано-Франківська про визнання протиправними дій щодо прийняття та розгляду заяви про злочин від 20.12.2005р., адресованої Службі безпеки України про порушення щодо позивача кримінальної справи, передоручення її розгляду прокуратурі м.Івано-Франківська для виконання в цілому, визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду заяви та зобов'язання направити дану заяву до Генеральної прокуратури України. Постановою Івано-Франківського міського суду від 08.11.2006р. в справі № 2а-322/2006 у задоволенні вказаних вимог відмовлено, наведене рішення суду залишено без змін судом апеляційної інстанції (Т.1, а.с.17-18).

Згідно з постановою Івано-Франківського міського суду від 22.12.2008р. в справі № 2-151/2007 частково задоволено позов ОСОБА_1 до прокуратури м.Івано-Франківська про відшкодування моральної шкоди, при цьому визнано неправомірною бездіяльність прокуратури м.Івано-Франківська щодо виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 13.10.2004р. та зобов'язано прокуратуру м.Івано-Франківська вжити вичерпних заходів на виконання цього рішення суду та ухвали апеляційного суду Івано-Франківської обл. від 04.04.2005р.; в решті позову відмовлено.

Окрім цього, 20.03.2007р. позивач ОСОБА_1 звернувся до прокурора м.Івано-Франківська із заявою про невідкладне надання інформації щодо заявлених ним позовних вимог по справах № 2а-273/2007, № 2-151/2007, із зазначенням документів, які підтверджують правомірність, на думку прокурора, невизнання позовів (Т.1, а.с.19), на яку відповіді заявник не отримав.

Як слідує із змісту заявленого позову, ОСОБА_1 просить суд визнати факти поширення прокуратурою м.Івано-Франківська недостовірної інформації під час розгляду адміністративних позовів, здійснення нею під час розгляду останніх впливу на суд, невиконання судових рішень та вчинення спроби перегляду рішення суду в неустановленому законом порядку, зловживання процесуальними правами під час розгляду судових справ; зобов'язати прокуратуру м.Івано-Франківська спростувати недостовірну інформацію, надану під час розгляду судових справ, та виконати судове рішення, а також зобов'язати прокуратуру м.Івано-Франківська надати вичерпну та достовірну інформацію, зазначену в заяві від 20.03.2007р.; стягнути з прокуратури м.Івано-Франківська відшкодування заподіяної незаконними діями та бездіяльністю моральної шкоди; стягнути з держави відшкодування збитків, понесених на поновлення порушеного права.

Частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що підставними є позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності прокуратури м.Івано-Франківська по розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.03.2007р., адресованої прокурору м.Івано-Франківська; зобов'язання останньої провести розгляд заяви ОСОБА_1 в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», та про результати повідомити позивача, оскільки відповідачем не дотримані вимоги ст.ст.15, 16 Закону України «Про звернення громадян», заява ОСОБА_1 є нерозглянутою, будь-яких пояснень щодо причин нерозгляду звернення чи доказів, які спростовують доводи позивача, суду не надано.

Безпідставними суд вважає інші вимоги позивача, оскільки здійснення представництва в судовому процесі є забезпеченням права сторони процесу на участь в розгляді справи уповноваженої нею особи, правомірність дій представника і правдивість наданих ним пояснень може бути предметом розгляду та вирішення судом процесуальними засобами в межах даного провадження у відповідності до процесуального закону. Також порядок виконання судових рішень врегульовано законодавством і вирішується у встановленому порядку, як і порядок розгляду скарг, які виникають на стадії виконання.

Між тим, на думку колегії суддів, такі висновки суду частково відповідають приписам матеріального права, з огляду на наступне.

В частині вирішення позовних вимог про поширення прокуратурою м.Івано-Франківська недостовірної інформації під час розгляду судом адміністративних позовів ОСОБА_1 по справам № 2а-327/2006, № 2а-322/2006 та № 2-151/2007 та зобов'язання її спростувати колегія суддів виходить з того, що судом такі помилково розглянуті за правилами КАС України.

Наведена представниками прокуратури м.Івано-Франківська інформація була доказом по справі та оцінювалася судом при ухваленні судових рішень; також нормами КАС України встановлений спеціальний порядок дослідження та оцінки таких доказів.

На думку колегії суддів, розгляд таких вимог по суті фактично означає вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутих справах.

Якщо ж позивач вважає, що представником прокуратури поширено недостовірну інформацію, яка стосується виключно самого позивача, то заявлені позовні вимоги з цих мотивів носять цивільно-правовий характер (незалежно від суб'єктного складу), через що повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства. При цьому спори зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами КАС України, оскільки такі спори не мають публічно-правового характеру, навіть якщо стороною в них виступає суб'єкт владних повноважень.

Стосовно вирішення позовних вимог про визнання факту вчинення зі сторони органу прокуратури впливу на суд, невиконання судових рішень (в тому числі ухвал суду), вчинення спроби їх перегляду на підставах та у спосіб, не передбачених законом, зловживання процесуальними правами, зобов'язання виконати судове рішення, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України /КАС/ України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із частиною 1 тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України також визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи в сукупності наведені норми закону слідує, що відносини по впливу на суд, невиконанню судових рішень (в тому числі ухвал суду) та зобов'язання виконати такі, перегляд судових рішень на підставах та у спосіб, не передбачених законом, зловживання процесуальними правами не можуть вважатися публічно-правовими в розумінні ст.3 КАС України.

Чинним законодавством передбачена кримінальна відповідальність за втручання в діяльність судових органів (ст.376 КК України) та невиконання судових рішень (ст.382 КК України).

Невиконання судового рішення, якщо цим особі завдано шкоду, є підставою для цивільної відповідальності. Шкоду, яку завдано невиконанням судового рішення, належить відшкодовувати за загальними правилами глави 82 ЦК України.

Також зловживання стороною своїми процесуальними правами під час розгляду адміністративної справи є предметом розгляду та вирішується судом за допомогою заходів процесуального примусу (ст.ст.268-272 КАС України) в межах даного провадження у відповідності до приписів КАС України і не може бути предметом окремого судового розгляду.

Між тим, суд першої інстанції дав правильну оцінку та дійшов вірних висновків про допущену прокуратурою м.Івано-Франківську бездіяльність щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 20.03.2007р., яка стосувалася позиції органу прокуратури по конкретних справах, при цьому судом також обгрунтовано зобов'язано провести розгляд зазначеної заяви в порядку Закону України «Про звернення громадян» і про результати повідомити заявника.

Покликання апелянта ОСОБА_1 про помилкове незастосування під час вирішення цих вимог положень ст.276 ЦК України та Закону України «Про інформацію» колегія суддів відхиляє, оскільки останні не регулюють спірні правовідносини по розгляду суб'єктами владних помножень заяв і скарг громадян.

Поряд з цим, колегія суддів вважає голослівними твердження апелянтів прокуратури м.Івано-Франківська та прокуратури Івано-Франківської обл. про належний розгляд заяви ОСОБА_1 від 20.03.2007р. та своєчасне скерування заявнику відповіді, оскільки достовірних доказів таких обставин суду не надано - у матеріалах справи відсутня копія відповіді, адресованої позивачу; згідно апеляційної скарги прокуратури м.Івано-Франківська ця відповідь була скерована заявнику 19.04.2007р., а відповідно до апеляційної скарги прокуратури Івано-Франківської обл. - 19.07.2007р., також представлений список розсилання листів не можна вважати достовірним доказом скерування поштою відповіді позивачу, оскільки такий не містить печатки або відмітки поштового органу тощо.

В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди колегія суддів враховує, що відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3 постанови).

Оскільки під час розгляду справи позивач не представив належних доказів заподіяння йому неправомірними та винними діями прокуратури м.Івано-Франківська шкоди, що є необхідною умовою відшкодування моральної шкоди, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності прокуратури м.Івано-Франківська щодо розгляду заяви від 20.03.2007р., адресованої прокурору м.Івано-Франківська; зобов'язання відповідача провести розгляд цієї заяви в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», та про результати повідомити позивача, є підставними, а тому підлягають задоволенню.

Вимоги про визнання фактів поширення прокуратурою м.Івано-Франківська недостовірної інформації під час розгляду адміністративних позовів, здійснення під час розгляду останніх впливу на суд, невиконання судових рішень та вчинення спроби перегляду рішення суду в неустановленому законом порядку, зловживання процесуальними правами під час розгляду судових справ; зобов'язання прокуратури м.Івано-Франківська спростувати недостовірну інформацію, надану під час розгляду судових справ, та виконати судове рішення не можуть відповідно до ст.ст.2, 3, 105 КАС України розглядатися в порядку адміністративного судочинства, через що провадження в цій частині позовних вимог підлягає закриттю.

Також за безпідставністю та необґрунтованістю слід відмовити у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.

Не підлягають задоволенню й вимоги позивача про відшкодування збитків в розмірі 31 грн. 60 коп., понесених на поновлення порушеного права, оскільки в розумінні ст.1173 ЦК України зазначені витрати не являються шкодою, завданою незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак помилково застосував норми матеріального права при вирішенні вимог про визнання фактів поширення прокуратурою м.Івано-Франківська недостовірної інформації під час розгляду адміністративних позовів, здійснення під час розгляду останніх впливу на суд, невиконання судових рішень та вчинення спроби перегляду рішення суду в неустановленому законом порядку, зловживання процесуальними правами під час розгляду судових справ; зобов'язання прокуратури м.Івано-Франківська спростувати недостовірну інформацію, надану під час розгляду судових справ, та виконати судове рішення, через що оскаржувану постанову в частині цих вимог слід скасувати і закрити провадження.

В решті постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків прийнятого судом рішення, а тому підстави для його скасування чи зміни у цій частині є відсутніми.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.п.1, 4 ч.1 ст.198, ст.200, ч.1 ст.203, п.п.1, 4 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та прокуратури м.Івано-Франківська задоволити частково.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської обл. від 03.12.2009р. в частині вирішення позовних вимог про визнання фактів поширення прокуратурою м.Івано-Франківська недостовірної інформації під час розгляду адміністративних позовів, здійснення під час розгляду останніх впливу на суд, невиконання судових рішень та вчинення спроби перегляду рішення суду в неустановленому законом порядку, зловживання процесуальними правами під час розгляду судових справ; зобов'язання прокуратури м.Івано-Франківська спростувати недостовірну інформацію, надану під час розгляду судових справ, та виконати судове рішення, - скасувати та провадження у цій частині справи - закрити.

В решті постанову суду залишити без змін.

Апеляційну скаргу прокуратури Івано-Франківської обл. залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Шавель Р.М.

Судді Нос С.П. , Каралюс В.М.

< Текст >