Ухвала

від 15.10.2015 по справі 826/8542/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/28954/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Деннік" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014

у справі № 826/8542/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Деннік"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі

Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Деннік" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000042201 від 31.01.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Ки?єва від 15.08.2013 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає часткового задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.10.2010 по 30.09.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2012 та складено акт № 96/22-417/30786053 від 14.01.2013.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000042201 від 31.01.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 670162 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 7.6.1, пп. 7.6.3, пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", п. 135.1 ст. 135, п. 153.8 ст. 153, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 158.3 ст. 158 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 538 345 грн., облік по купівлі та продажу цінних паперів вівся позивачем за укладеним договором, а не по факту придбання чи продажу цінних паперів, що підтверджують акти приймання передачі цінних паперів, виписки зберігачів, здійснювалися операції з купівлі-продажу акцій емітентів за якими скасовано обіг акцій чи визнано емітента банкротом: ВАТ „Машинобудівний завод „Прогрес", ВАТ „Укрпромметал", ВАТ „Південьукрвторметресурс", ВАТ „Укрреконструкція"; ВАТ „Завод експериментального машинобудування", таким чином занижено податок на прибуток на загальну суму 5532268 грн. і завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 82749 грн. та завищено збиток від операцій з акціями на загальну суму 2999473 грн.

До 01.04.2011 року оподаткування операцій з цінними паперами регулювалось п. 7.6 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а з 01.04.2011 року оподаткування операцій з цінними паперами врегульовано п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.

Згідно із пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Згідно із пп. 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Підпунктом 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до п. 153.8 ст. 158 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні правами.

Відповідачем при проведенні перевірки зазначено, що за результатами звітності за 2010 рік Т?ОВ „Деннік" не було враховано в податковому обліку зменшення збитків від операцій з акціями та іншими корпоративними правами за 3 квартали 2010 року на суму 731929 грн.

За результатами попередньої документальної перевірки позивача складено акт № 4025/22-1/30786053 від 18.04.2011 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, за період з 01.04.2008 по 30.09.2010 та встановлено порушення Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме облік по купівлі та продажу цінних паперів вівся ТОВ „Деннік" по укладеним договорам, а не по факту придбання чи продажу цінних паперів, що підтверджують акти приймання передачі цінних паперів, виписки зберігачів, здійснювалися операції з купівлі-продажу акцій емітентів за якими скасовано обіг акцій чи визнано емітента банкротом.

Також зроблено висновок проте, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2012, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 у задоволені позову ТОВ „Деннік" про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132201 від 04.05.2011 прийнятого за результатами перевірки акт № 4025/22-1/30786053 від 18.04.2011.

Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.07.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.04.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суд?у від 06.12.2012 скасовано, а справу № 2а-13646/11/2670 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2013 позов ТОВ „Деннік" задоволено, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2013 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ „Деннік" відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 у справі № 2а-13646/11/2670 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04. 2014 скасовано та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2013.

Відносини, що виникають під час випуску, розміщення та обігу цінних паперів визначені Цивільним кодексом України, Законом України „Про цінні папери та фондовий ринок", „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Порядок зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій встановлений Порядком скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженим Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 222 від 30.12.1998.

За приписами зазначеного Порядку зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій здійснюються уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних орга?нів відповідно до цього Порядку.

Порядок скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій у зв'язку із припиненням діяльності товариства шляхом його ліквідації встановлений розділом 2 Порядку. Відповідно до пунктів 1.5 та 1.6 зазначеного Порядку здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено, забороняється починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу. Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Розпорядження про зупинення обігу акцій видає уповноважена особа реєструвального органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу документів, визначених у підпункті 1.1 пункту Порядку № 222.

Однак, відповідно до наявних в матеріалах справи документів, рішення Про скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій контрагентів позивача Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку не було досліджено судами попередніх інстанцій.

Законодавство України не встановлює жодних обмежень обігу акцій до моменту опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Частинами першою, третьою ст. 4 Закону України „Про обіг векселів в Україні" встановлено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Частиною третьою ст. 11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Конвенцією від 07.06.1930 (дата приєднання України - 6 липня 1999 року згідно із Законом України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 06.07.1999 № 826-ХІV; дата набуття чинності для України - 06 січня 2000 року) індосамент може бути вчинений навіть на користь трасата, незалежно від того, акцептував він вексель чи ні, або на користь трасанта, або на користь будь-якої іншої особи зобов'язаної за векселем. Ці особи можуть реіндосувати вексель.

Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов'язку або факту їхніх сумісних дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, не встановлені. Будь-яких доводів з приводу того, що позивач був обізнаний зі станом виконання податкових зобов'язань постачальником нерухомого майна, ДПІ не наводить.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На момент придбання та подаль?шого продажу ТОВ „Деннік" акцій емітентів, акції знаходились у вільному обігу, жодних рішень судів, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або інших державних органів, які б обмежували, зупиняли або скасовували обіг акцій не існувало.

Лише після встановлення та визнання доведеними зазначених фактичних обставин, які мають значення для справи, можливий аналіз законодавства, що підлягає застосуванню до відносин між сторонами.

Не встановлення в судовому процесі вище зазначених обставин як таких, що мають суттєве значення у справі з огляду на неможливість правильно вирішити спір без їх з'ясування, відповідно до частини другої ст. 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень у зв'язку з їх не відповідністю вимогам частин 4 та 5 ст. 11, частині 1 ст. 138 та ст. 159 цього Кодексу з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Деннік" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 у справі № 826/8542/13-а задовольнити частково, судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Деннік" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 у справі № 826/8542/13-а скасувати.

Справу № 826/8542/13-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко