Ухвала

від 19.10.2015 по справі 826/9172/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2015 року м. Київ К/800/49706/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2014 року

у справі № 826/9172/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Посад»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Посад» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 17.09.2013 року та зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві виконувати умови Договору № 9057926859 про визнання електронних документів від 17.09.2013 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Посад», до моменту його припинення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2014 року у справі № 826/9172/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору № 9057926859 про визнання електронних документів від 17.09.2013 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо протиправного розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Посад» перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

17.09.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Посад» та Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві укладено договір № 9057926859 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Листом відповідача № 136/26-50-18-02-10 від 23.06.2014 року «Про надання інформації» Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Посад» повідомлено про розірвання договору в односторонньому порядку з посиланням на норми Цивільного кодексу України.

Підставою для розірвання договору стало повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням № 283/26-50-18-0-5-20 від 20.06.2014 року та довідка про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 551/07-01/7 від 19.06.2014 року, згідно якої місцезнаходження платника податків не встановлено.

У листі зазначено, що у зв'язку із порушення умов договору, зобов'язання сторін визначених договором від 17.09.2013 року припиняються відповідно до пп.6.4. п. 6 договору від 17.09.2013 року про визнання електронних документів, що в подальшому призведе до неприйняття податкової звітності засобами телекомунікаційного зв'язку.

За умовами договору № 1 від 17.09.2013 року про визнання електронних документів орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

За змістом частин першої та другої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини п'ятої ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Частиною першою ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, а відповідачем не доведено факту зміни місця реєстрації позивача, оскільки позивач, на спростування доводів, викладених у листі, надав докази щодо підтвердження відомостей про юридичну особу підприємства, зокрема і його юридичної адреси, про що внесені відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що оскільки державним реєстратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження позивача або запис про відсутність товариства за місцезнаходженням, то розірвання договору про визнання електронних документів від 17 вересня 2013 року податковим органом в односторонньому порядку є протиправним.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.07.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2014 року у справі № 826/9172/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук