Ухвала

від 28.10.2015 по справі 2а/257/6/13

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 року м. Київ К/800/51344/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013р. у справі за його позовом до Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міністерства доходів і зборів у Донецькій області, Єнакіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Донецькій області про поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

28 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, з урахуванням уточнень позовних вимог, про визнання недійсними та скасування наказів №1371-о від 13.10.2004р., №2-о від 06.01.2005р. та №752-о від 18.05.2005р., поновлення на посаді першого заступника начальника Єнакіївської ОДПІ Донецької області з 06.01.2005р., стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення 50000 моральної шкоди і 800 грн витрат на адвокатські послуги.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2013р. позов задоволено частково.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано і залишено позовну заяву без розгляду.

З таким рішенням апеляційного суду не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 18.04.2003р. по 06.01.2005р. позивач проходив службу в органах податкової міліції.

Наказом Голови ДПА України від 13.10.2004р. №1371-о позивача звільнено з посади першого заступника начальника ОДПІ - начальника головного відділу податкової міліції Єнакіївської ОДПІ в Донецькій області із залишенням у розпорядженні ДПА в Донецькій області на підставі його рапорту від 10.09.2004р.

У періоди з 30.09.2004р. по 02.11.2004р. та з 08.11.2004р. по 03.01.2005р. позивач знаходився на стаціонарному лікуванні.

Наказом Голови ДПА в Донецькій області від 06.01.2005р. №2-о позивача звільнено зі служби на підставі пункту 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

В подальшому наказом Голови ДПА України від 18.05.2005р. №752 внесено зміни в наказ №1371-о щодо звільнення позивача за власним бажанням.

Наказом Голови ДПА України №273-о від 18.05.2005р. доповнено наказ №2-о в частині виплати позивачу грошової допомоги.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач рапорт про звільнення за власним бажанням не подавав, після стаціонарного лікування та обстеження рішенням медичної комісії визнаний придатним для подальшого проходження служби, а тому передбачені законом підстави для його звільнення були відсутні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України, оскільки із наказом про звільнення його було ознайомлено 06.01.2005р., цього ж дня ним було отримано трудову книжку, проте до суду із позовом позивач звернувся лише 07.10.2005р.

Також апеляційний суд виходив з того, що звернення позивача зі скаргою до Голови ДПА України 31.03.2005р. з метою досудового вирішення даного спору не можуть бути прийняті судом як поважні підстави пропуску строку, оскільки при звільненні з публічної служби врегулювання досудового вирішення спору законом не передбачено.

Крім того, безпідставними є доводи позивача про те, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки він попередньо звертався до суду із даним позовом в порядку Цивільного процесуального кодексу України з огляду на те, що позивачем вже був пропущений місячний строк звернення до суду.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки строк звернення до суду позивачем пропущено, поважних причин його пропуску не наведено, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що постановою Київського районного суду м. Донецька від 20.12.2006р. визнано поважною причину пропуску ним строку звернення до суду є безпідставним, оскільки зазначене судове рішення скасоване в касаційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення апеляційний суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський