Рішення

від 13.02.2007 по справі 53/8-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

53/8-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД         КИЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

01033 м. Київ, вул. Комінтерну,16                                                     т. 230-31-77

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2007 р.                                                                    Справа №53/8-06

За позовом  Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області, м. Київ

до         Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЗХ-Стар", м. Васильків

про      стягнення 32140,38 грн.

Суддя                    Чорна Л. В.  

         Представники:

від позивача: Луценко В.В. –дов. №1-1678 від 24.10.2006р.- головний  спец. - юрисконсульт;

від відповідача: Шабанова І.В. –дов. №20 від 02.02.2007р. –представник.

         Суть спору:

Стягується 10713грн. 46коп. необґрунтовано одержана сума виручки по акту перевірки від 25.04.2005р., 21426грн. 92коп. штрафу по рішенню №155 від 20.05.2005р. про застосування економічних санкції за порушення державної дисципліни цін в доход державного бюджету.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на неправильне застосування позивачем Розпорядження Київської обласної державної адміністрації №195 від 19.04.2000р. „Про плату за користування житлом”, оскільки, як вважає відповідач, позивач при перевірці мав керуватися п. 3 Розпорядження Київської обласної державної адміністрації №432 від 02.08.1996р. „Про тарифи на житлово-комунальні послуги”, яким було визначено граничний розмір плати за проживання в гуртожитках робітників і службовців.

Відповідач зазначає, що позивачем не з‘ясовано статус гуртожитку для визначення правильності нарахування та оплати за користування жилою площею у гуртожитку.

Крім цього, позивачем не з‘ясоване фактичне одержання відповідачем коштів з оплати за проживання у гуртожитку, оскільки існує заборгованість мешканців гуртожитку перед відповідачем.

Також відповідач посилається на рішення Виконавчого комітету Васильківської міської ради №298 від 06.05.2004р., за яким встановлено плату за проживання в гуртожитку, та рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області за позовами мешканців гуртожитку „Кристал” до відповідача про безпідставно сплачену квартирну плату, згідно яких в позовах відмовлено.   

Відповідачем усно заявлено клопотання про зупинення провадження, у зв‘язку із подачею до господарського суду м. Києва заяви про перегляд постанови господарського суду м. Києва від 26.09.2005р. за нововиявленими обставинами. Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не подано доказів прийняття заяви до розгляду.  

Провадження у справі зупинялось в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України до вирішення справи №25/284 господарського суду м. Києва по суті, оскільки відповідачем оскаржувалось рішення №155 від 20.05.2005р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, на підставі якого ґрунтується даний предмет спору.

Позов підлягає задоволенню.                     

судом встановлено:

Відповідно до акту від 25.04.2005р. позивачем була проведена перевірка порядку нарахування та стягнення плати за проживання в гуртожитку відповідачем за період з 01.06.2004р. по 01.04.2005р.

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідач нараховував та стягував з сімейних мешканців на підставі калькуляції вартості 1-го ліжко-місця в розмірі 3,42грн. за 1 м2 загальної площі кімнати, замість тарифу 0,32гнрн. за 1м2 загальної площі кімнати, встановленого для будинків державного та громадського житлового фонду, чим порушив вимоги Розпорядження КОДА від 19.04.2000р. №195 „Про плату за користування житлом (квартирну плату за утримання житла в Київській області)” та пункт 38 „Примірного Положення про гуртожитки”, затвердженого Постановою КМ УРСР від 03.06.1986р. №208, та отримав необгрутовано отриманий дохід в сумі 10713,46грн. Разом з цим, відповідно до ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, окрім вилучення суми необгрутовано отриманого доходу до держбюджету, стягнення штрафу в двократному розмірі.        

В результаті чого, позивачем прийняте рішення №155 від 20.05.2005р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у відповідача 10713грн. 46коп. необгрутовано отриманого доходу та 21426грн. 91коп. штрафу.            

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Не погоджуючись із рішенням про застосування економічних санкцій відповідач звернувся із позовом до господарського суду м. Києва. Постановою господарського суду м. Києва від 26.09.2005р. у справі №25/284 відмовлено в задоволені позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2006р. постанову господарського суду м. Києва від 26.09.2005р. скасовано та прийнято нову, якою рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області №155 від 20.05.2005р. визнано недійсним. Постанова мотивована тим, що судом першої інстанції необгрутовано не взято до уваги рішення Васильківської міської ради від 06.05.2004р. №298.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2006р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2006р. скасовано, а рішення господарського суду м. Києва від 26.09.2005р. залишено в силі.

При цьому колегією суддів Вищого адміністративного суду України встановлено, що рішення Васильківської міської ради, на яке посилається відповідач не підлягає застосуванню при вирішенні цього спору, оскільки прийняте з перевищенням повноважень, наданих органам місцевого самоврядування.   

Доказів оплати відповідачем до суду не подано.

Щодо заперечень відповідача, то вони спростовуються вищевикладеним та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2006р., оскільки відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.  

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані, матеріалами справи доведені, підлягають задоволенню.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЗХ-СТАР”                (код 31575447, 08600, вул. 1-го Травня, 12, м. Васильків, Київська область) в доход державного бюджету ВДК м. Васильків (код бюджетної класифікації 23030300, код ЗКПО 23569547, р/р 31116106500006, банк отримувача УДК у Київській області, МФО 821018) 10713(десять тисяч сімсот тринадцять)грн. 46коп. необґрунтовано одержану суму виручки, 21426(двадцять одна тисяча чотириста двадцять шість)грн. 92коп. штрафу.

   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЗХ-СТАР”  (код 31575447, 08600, вул. 1-го Травня, 12, м. Васильків, Київська область) в доход державного бюджету України  321(триста двадцять одна)грн. 40коп. державного мита.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЗХ-СТАР” (код 31575447, 08600, вул. 1-го Травня, 12, м. Васильків, Київська область) на користь ДП „Судовий інформаційний центр” (р/р 26002014180001 у ВАТ „Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370, 03057, м. Київ, пр-т Перемоги, 44)  118(сто вісімнадцять)грн. інформаційних.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Чорна Л.В.