Рішення

від 11.01.2007 по справі 255/12-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

255/12-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" січня 2007 р.                                                                              Справа № 255/12-06

За позовомВідкритого акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство „Транспортник”, м. Київ

доТовариства з обмеженою відповідальністю „Карат-Метіз”, м. Вишгород

про виселення з нежитлового приміщення

Суддя  Іваненко Я.Л.

В засіданні приймали участь:

від позивачаЯтлук О.М., довіреність б/н від 07.09.2006р.

від відповідачане з'явився

суть спору:

Рішенням господарського суду Київської області від 12.09.2006р. у справі №255/12-06 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство „Транспортник”, м. Київ (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Карат-Метіз”, м. Вишгород (надалі - відповідач) про виселення з нежитлового приміщення в позові відмовлено повністю.

          Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2006р. касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство „Транспортник” задоволено частково. Рішення  господарського суду Київської області від 12.09.2006р. у справі №255/12-06 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до резолюції Голови господарського суду Київської області від 28.11.2006р. ухвалою господарського суду справу №255/12-06 прийнято до свого провадження, присвоєно № 255/12-06/20 та призначено до розгляду на 13.12.2006р. Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача в судові засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та уточненнях до позовних вимог від 09.01.2007р., а саме, посилається на порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів за договором оренди №138 від 20.10.05р., у зв'язку з чим останньому в порядку ст. 782 ЦК України було надіслано лист-повідомлення від 15.03.2006р. про відмову від договору найму з вимогою звільнити орендоване приміщення протягом трьох днів з моменту отримання повідомлення. Оскільки відповідач на вимогу позивача не відреагував, позивач просить в судовому порядку виселити товариство з обмеженою відповідальністю „Карат-Метіз” з нежитлового приміщення загальною площею 70 кв.м, що розташоване в корпусі №73 на 1-ому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 та передати його ВАТ „Автотранспортне підприємство „Транспортник”.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце проведення судових засідань відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за № 75, що підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області та відповідною відміткою на перших примірниках ухвал суду від 28.11.06р., 13.12.06р., 25.12.06р., в судові засідання 13.12.06р., 25.12.06р. та 11.01.07р. свого представника не направив, відзиву та витребуваних ухвалами суду документів без поважних причин не надав. Тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, прийнявши до уваги  вказівки, що містяться в постанові  Вищого  господарського  суду  України  від 16.11.2006р. по даній справі, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством „Автотранспортне підприємство „Транспортник” (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Карат-Метіз” (орендар) 20.10.05р. було укладено договір оренди нерухомого майна №138 (надалі –Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове, платне користування нежитлове приміщення  загальною площею 70 кв.м, розташоване в корпусі №73 на 1-ому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 (Об'єкт). Відповідно до п. 1.4. Договору прийом-передача об'єкта оренди здійснюється сторонами із складанням відповідного акту.

Відповідно до розділу 5 Договору орендна плата за Договором становить 1750,00грн. (в тому числі ПДВ) за календарний місяць (без урахування комунальних послуг, плати за електроенергію, землю тощо) та сплачується орендарем (з урахуванням індексації) щомісячно авансом шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок, вказаний орендодавцем, до 28-го числа місяця, що передує звітному. При цьому, експлуатаційні, комунальні витрати, електроенергія та інші необхідні платежі оплачуються орендарем окремо не пізніше 5 числа наступного за звітним місяця. Орендна плата нараховується орендодавцем і сплачується орендарем з моменту фактичної передачі майна орендарю та повернення майна орендодавцю згідно з Актом прийому-передачі.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому - передачі нежитлового приміщення від 20.10.2005р.

Як зазначає позивач відповідачем в порушення своїх договірних зобов'язань по сплаті орендних платежів орендна плата не вноситься з 28.12.2005р. У зв'язку з наведеним 15.03.06р. позивач в порядку ст. 782 ЦК України надіслав відповідачеві лист-повідомлення про відмову від договору найму з вимогою звільнити орендоване приміщення протягом трьох днів з моменту отримання повідомлення. Станом на день розгляду справи відповідачем орендоване приміщення не звільнено.

За змістом частини першої та  частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з п.4.1.2. Договору орендар (відповідач) зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені Договором. Своєчасне внесення плати за користування майном є найважливішим обов'язком наймача (орендаря). Відповідно до вимог статті 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як встановлено судом, орендар (відповідач) в порушення взятих на себе зобов'язань не сплачує орендну плату з 28.12.2005р., що є систематичним порушення умов договору та норм чинного законодавства.  

          Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (належне виконання). У разі порушення зобов'язання, згідно зі ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Так, ст. 782 ЦК України передбачено випадок, коли наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі. Зокрема у випадку, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Крім того, статтею 615 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.  

В частині 2 ст. 782 ЦК України встановлено порядок припинення договору у разі односторонньої відмови від договору. Так, договір вважається розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачеві лист-повідомлення про відмову від договору найму з вимогою звільнити орендоване приміщення протягом трьох днів з моменту отримання повідомлення, що підтверджується фіскальним чеком про відправлення №8186 від 15.03.2006р., копія якого знаходиться в матеріалах справи. За таких обставин, з урахуванням часу поштового обігу договір найму вважається припиненим з 20.03.2006р.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі. Станом на день розгляду справи відповідачем орендоване приміщення не звільнено.

Враховуючи вищенаведене суд визнає наявність у позивача права вимагати примусового виселення відповідача із займаного приміщення.

За таких обставин, розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи та керуючись законом, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими, правомірними, та документально підтвердженими матеріалами справи в їх сукупності.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати за розгляд справи покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, господарський суд,–

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю „Карат-Метіз” (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19, код 31265145) з нежитлового приміщення загальною площею 70 кв.м, що розташоване в корпусі №73 на 1-ому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, та передати його Відкритому акціонерному товариству „Автотранспортне підприємство „Транспортник” (02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код 24594085).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Карат-Метіз” (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19, код 31265145) на користь Відкритого акціонерного товариства „Автотранспортне підприємство „Транспортник” (02096, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код 24594085) судові витрати: 85грн. державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

4.          Копію рішення надіслати сторонам по справі.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                Іваненко Я.Л.