Рішення

від 22.11.2011 по справі 2-252/2011

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 2-252/2011р

категорія 2-52

22 листопада 2011 року Біловодський районний суд Луганської області

у складі: судді Ткаченко О.Д.

секретаря : Торби Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до ПрАТ СВФ «Агротон» по стягнення заборгованості недоплаченої заробітної плати та індексації,

В С Т А Н О В И В :

Позовна заява була подана 14.09.2011 року , в якій позивач гр. ОСОБА_1 заявив вимоги про стягнення заборгованості недоплаченої заробітної плати в сумі 2757,50 гривень , з них та індексації в сумі 108,64 гривні, заборгованості за відпустку в розмірі 127,32 гривні, а 05.10.2011 року подав заяву про збільшення позовних вимог, які були прийняті до провадження за ухвалою суду від 14.10.2011 року, до 6571,05 гривень, посилаючись на ст. 117 КзПП України про стягнення суми заборгованість по заробітній платі, пов'язаною з затримкою у виплаті ,та яка не була йому виплачена своєчасно за доводами позивача з причин незаконної зміни режиму його робочого часу та переведення його на скорочену робочу неділю без ознайомлення його з таким наказом та включення в табель робочого часу по 4 години роботи щодня протягом робочого тижня у 2011 році, починаючи з 01.01.2011 року по час звільнення.

Позивач також зазначив, що відповідно довідки про заробітну плату за січень - квітень 2010 року оклад електромонтера з обслуговування електрообладнання складав 745 гривень, що не відповідає вимогам Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», згідно якого мінімальна заробітна плата з 01.01.по 01.04. 2010 року складала 869 гривень, тому недоплата заробітку позивача 372 гривні, індексація 44,06 гривень, . Також позивач у позовній заяві вказав, що згідно штатного розпису заробітна плата за грудень 2011 року складає 922 гривень, и згідно штатного розпису оклад електромонтера з 01.12.2010 року склав 1000 гривень, тому гр. ОСОБА_1 вважає, що за грудень 2010 року відповідач не доплатив 78 гривень, індексацію 4,20 гривень. Наказом від 01.10.2010 року № 247 режим роботи в регіонах та відділеннях ПрАТ СПФ «Агротон» з 01.12.2010 року були змінені, але з даним наказом позивач не був ознайомленим, працював повний робочий день, що він вважає порушенням ст. 32 КзПП України. З 01.01.2011 року оклад електромонтера згідно штатного розпису складає 1300 гривень, а згідно його довідки про заробітну плату його дохід складав 650 гривень, тому , за доводами позивача недоплата складає 2307,50 гривень, індексація 108,68 гривень, відпускні 127,32 гривні з 01.01.2011 року по 16.05.2011 року. Також, виходячи з того, що за зверненням позивача до територіальної державної інспекції праці в Луганській області він на початку травня 2011 року отримав повідомлення про виявлені порушення по оплаті праці з боку відповідача, які збігаються з порушеннями, викладеними гр. ОСОБА_1 у позовній заяві. Також, посилаючись на те, що з причин з скороченням його з роботи 16.05.2011 року за наказом № 53-к він мав право на отримання своєї повної заробітної плати за місяці,коли йому не доплачено як основну заробітну плату, так і не проведено індексації недоплачених сум, та не нараховані на суми недоплати і кошти з відпускних. Вважаючи , що відповідач винен йому 2757,50 гривень недорахованої та не виплаченої заробітної плати, з них самої заробітної плати 2307,50 гривень, індексації 108,64 гривень, відпускних 127,32 гривні та не провів з позивачем своєчасний розрахунок з заборгованості, та продовжує не виплачувати належні йому суми до цього часу, позивач просить суд його позовні вимоги з врахуванням їх уточнення та збільшення задовольнити , додатково з 17.05.2011 року стягнути по 15.10.2011 року з збільшених позовних вимог за ст..117 КзПП на 6571,05 гривень половину суми , окрім заявлених у первісних позовних вимогах на суму 2757,50 гривень, врахуванням його доводів та доказів у справі. В судових дебатах він просить суд винести рішення на розсуд суду,бо він не має відповідно досвіду з участі у розгляді судових справ.

Представник відповідача гр. ОСОБА_2 спочатку позовні вимоги не визнала, потім при вивченні документів у відділенні пропонувала в судовому засідання укласти мирову угоду про виплату позивачу невідкладно 2757,50 гривень, за умови його відмови від позову в частині стягнення сум, заявлених ним в порядку ст. 117 КзПП України, потім після надання перерви для можливого мирного врегулювання спору позов визнавала частково на суму 416 гривень 06 копійок, а саме по недоплаченій заробітній платі в розмірі по 124 гривні за 3 місяці 2010 року , індексації за січень 2010 року 17,45 гривень, лютий 14,95 гривень, квітень 11,6 гривень, . В судовому засіданні вона посилалася на письмові докази, долучені позивачем до матеріалів справи і які досліджені безпосередньо в судовому засіданні ,пояснення свідків, опитаних в судовому засіданні за клопотанням представника відповідача на підтвердження її пояснень щодо невизнання позовних вимог в частині заборгованості по заробітній платі позивачу з 01.01.2011 року по 16.05.2011 року та в наступному збільшеної суми позовних вимог , обрахованої позивачем відповідно до ст. 117 КзПП України.

Вислухавши учасників процесу, свідків гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню відповідно наданих сторонами доказів, бо позивач своєчасно не ознайомлювався з наказом, виданим у зв'язку з скороченням робочого часу позивача у справі,чим було порушено вимоги ст.. 32 ч. 3 КзПП України, але за поясненнями позивача, йому 01 березня 2011 року стало відомо про те, що його заробітна плата нараховується та виплачується виходячи з половини робочого часу, а не за повний робочий день. Таким чином, відповідач не звільнив гр. ОСОБА_1 через два місці після видачі наказу № 247 від 01.10.2011 року за ст.. 36 ч.1 п.6, а в грудні 2010 року виплатив йому повний розмір заробітної плати, тобто фактично продовжив з ним трудовий договір на раніше діючих умовах, тому з 01.01.2011 року незаконно став йому нараховувати та сплачувати заробітну плату в половинному розмірі.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України та виходячи з меж заявленого позову, суд не може задовольнити позовні вимоги гр. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі обрахованої ним заборгованості за час з 01.01.2011 року по 16.05.2011 року та з 17.05.2011 року по 15.10.2011 року, у зв'язку з пропуском тримісячного строку для звернення до суду за вимогами ч.1 ст. 233КзПП України - тобто з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, виходячи з таких конкретних доказів, що згідно з наказу № 53-к16.05.2011 року(а.с.10), позивач особисто отримав трудову книжку та розрахунок по заробітній платі, і з часу нарахування та виплати йому окладу в розмірі за неповний робочий день(тиждень) звернувся тільки до територіальної державної інспекції праці в Луганській області, яка підтвердила факти порушення його прав , а до суду позивач звернувся тільки 14.09.2011 року ( а. с 2), що свідчить про пропуск строку для звернення до суду не за сумою взагалі не сплаченої йому заробітної плати за встановлення невірного розміру мінімальної заробітної плати , а за скорченого робочого часу для нього з 01.01.2011 року, про що свідчить довідка про заробітну плату за 2010 рік в цілому, так і за грудень 2010 року, за який він отримав повну заробітну плату, та потім отримав заробітну плату вже з 01.12.2011 року у розмірі за безпідставного зменшення йому заробітної плати та за незаконним скороченням даних з його роботи фактично вже як за половинний час роботи протягом дня(тижня, місяця), що свідчить за даними запису в копії трудової книжки позивача (а.с. 5).Позовні вимоги в частині стягнення 494,06 гривень підлягають задоволенню(тобто борг за 2010 рік), оскільки ця заробітна плата була недоплачена з вини відповідача і підлягає стягнення за вимогами ч.2 ст. 233 КзПП України, бо в даному випадку має місце загальна заборгованість з заробітної плати позивачу, що регулюється законодавством як про мінімальний розмір заробітної плати за повний робочий день .

Про порушення свої прав про невірне нарахування заробітної плати та незаконний облік робочого часу по 4 години в день позивач звертався і до контролюючого органу, який підтвердив його доводи, з 01.01.2011 року оклад електромонтера складав 1300 гривень, наказом № 9-09 від 15.03.2011 року , в тому числі у позивача, що було передбачено до скорочення штату за ст. 40 п.1 КзПП України , мала місце і затримка зі сплати заробітної плати взагалі за грудень 2010 року та яка була сплачена у лютому 2011 року, але в штатному розписі врозріз з доводами контролюючого органу суду надана завірена відповідачем копія штатного розпису тільки за час 01.03.2010 року, за яким дійсно електромонтер по ремонту та обслуговуванню електрообладнання мав місячний оклад у розмірі мінімальної заробітної плати, а іншого доказу щодо зміни штатного розпису або з 01.12.2010 року чи з 01.01. 2011 року у відповідача суду не надано, також всі пояснення свідків не підтверджують факт ознайомлення позивача з табелем його роботи, бо дійсно його підпис мається тільки на першій сторінці табуляграм, а інша сторінка заповнювалася в частині прізвища позивачем, а надалі відповідно начальником виробничої дільниці гр. ОСОБА_4 без підпису позивача та без його відома, також суду надано факсограма про відмову від підпису у наказі про скорочення робочого часу позивача за актом за підписами головного бухгалтера відділення гр. ОСОБА_5, свідків гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3, датована 07.11.2011 року, що свідчить про відсутність у відповідача будь яких доказів щодо повідомлення позивача про скорочення його робочого часу з 01.01.2011 року, бо в грудні 2010 року він працював повний робочий день,отримував за це повну заробітну плату, тому дійсно його посилання на те, що скорочення його робочого часу з 01.12.2010 року не стосувалося посади , яку займав позивач у справі. Але в судовому засідання позивач суду повідомив, що саме 01 березня 2011 року йому стало відомо про те, що і йому нараховують та сплачують заробітну плату у половинному розмірі, тому і звертався до інспекції праці про прийняття відповідних мір реагування до відповідача щодо порушення його прав. Але суд вважає, що одне лише зменшення розміру заробітної плати не може породжувати змін істотних умов праці в організації виробництва та праці, тому в даному випадку підлягають застосуванню саме правила ст.. 233 ч.1 КзПП України.

У зв'язку з відмовою в позові за пропуском строку для звернення до суду за час роботи з 01.01.2011 року по 16.05.2011 року та за затримку суми з обрахованої позивачем суми заборгованості за 2011 рік суд не може застосувати ст. 117 КзПП України для нарахування суми коштів за затримку розрахунку з ним щодо суми, вказаної в позові як недоплаченої заробітної плати, в іншій частині позову підлягають застосуванню положення ст. 233 ч.2 КзПП України.

Керуючись ст. 10, 11, 88, 213- 215, 367 ЦПК України, ч. 1,2 ст.233 КзПП України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги гр. ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути на користь позивача з відповідача в особі ПрАТ СПФ «Агротон» з р/р 26004190 , МФО 304706, ЄДРПО 30280120 заборгованість по заробітній платі за 2010 рік в сумі 494,06 гривень, звернувши в цій частині рішення суду до негайного виконання.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити за пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.1 ст. 233 КзПП України.

Стягнути на р/р31219206700103,код ЄДРПО 05380616, МФО 804013, отримувач коштів 24048193 - з відповідача 188,20 гривень судового збору у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про судовий збір» на час розгляду справи.

Копію рішення надіслати відповідачу до відома.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд 1-ї інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: О.Д.Ткаченко.