Рішення

від 04.07.2006 по справі 1/267-15/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/267-15/73

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

04.07.06                                                                                           Справа№ 1/267-15/73

за позовною заявою Львівської міської громадської організації “Український фонд “Громадська думка”, м.Львів  

до відповідача Львівського музею історії релігії, м.Львів

3-тя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівська обласна рада, м.Львів

3-тя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, м.Львів

про зобов”язання звільнити нежитлові приміщення ІV поверху №№ 172, 173, 174, 175, 176, 177, 179-а загальною площею 93,4 кв.м. за адресою м.Львів, вул.Січ.Стрільців,3.

                                                                                                 Суддя  Т.Костів

Представники

Від позивача: Горпинюк І.Є. - предст.

Від відповідача: Білик З.М. - директор.

Від 3-ої особи-1: Юрчишин Я.І. –радник з правових питань

Від 3-ої особи-2: Роліна Г.Г.- ю/к.

Суть спору: Позов заявлено Львівською міською громадською організацією “Український фонд “Громадська думка”, м.Львів до Львівського музею історії релігії, м.Львів про зобов”язання звільнити нежитлові приміщення ІV поверху №№ 172, 173, 174, 175, 176, 177, 179-а загальною площею 93,4 кв.м. за адресою м.Львів, вул.Січ.Стрільців,3, за участю 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівської обласної ради, м.Львів та за участю 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, м.Львів.  

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.03.2006 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 28.03.2006 р. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 28.03.2006 р., 27.04.2006 р., 11.05.2006 р., 25.05.2006 р.. Ухвалою суду від 11.05.2006 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівську обласну раду, м. Львів, та в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, м.Львів.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Сторони ознайомлені з правами, передбаченими у ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог. Пояснив, зокрема, що позивач є орендарем нежитлових приміщень 4-го поверху №№172, 173, 174, 175, 176, 177, 179-а загальною площею 93,4 кв.м. за адресою м.Львів, вул.Січових Стрільців,3, які незаконно і безпідставно займає відповідач. У зв'язку з цим позивач, не користуючись приміщеннями, вимушений сплачувати за них оренду плату. Понесені позивачем збитки становлять 2167,44 грн.. Просить позов задоволити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву та відзиві на заяву про збільшення розміру позовних вимог, ствердивши, зокрема, що відповідач є добросовісним користувачем спірних приміщень, власник не надсилав відповідачу вимог про виселення. Вважає, що не позивач, а власник приміщень має право звертатись із таким позовом до суду. Посилається на ст. 762 ЦК України, згідно із якою позивач не повинен був платити орендну плату за той час, коли він не користувався приміщеннями. Зазначає, що згідно зі ст. 14 Закону України "Про музеї і музейну справу" приміщення музеїв можуть бути вилучені лише за умови надання музею іншого рівноцінного приміщення. Просить у позові відмовити.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, позовні вимоги підтримав, однак, відзиву по справі не надав.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору направив лист №06/1350 від 08.06.2006 р., у якому зазначає про відсутність претензій до жодної із сторін та просить розглянути справу у відсутності представника.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд встановив наступне.

Рішенням №296 від 21.12.2004 р. 18 сесії 4-го демократичного скликання Львівської обласної ради "Про оренду об'єктів спільної власності територіальних громад області", затверджено перелік об'єктів спільної власності територіальних громад області, що надаються в оренду, зокрема, Львівському музею історії релігії - нежитлові приміщення №№172, 173, 174, 175, 176, 177, 179-а (4-й поверх) загальною площею 93,4 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3. Договір оренди, який укладався на підставі вказаного рішення, на вимогу суду не наданий, відповідач на нього не зсилається. Як вбачається з додатку до вказаного рішення - Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, що надаються в оренду, зазначені приміщення підлягали передачі відповідачу в оренду терміном на один рік.

Згідно зі ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Однак, згідно із ч. 6 ст. 283 ГК України, відповідні положення ЦК України застосовується до відносин оренди лише з урахуванням особливостей, передбачених цим ГК України. Згідно із ч. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічна норма зазначена у ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Посилання відповідача про автоматичну пролонгацію договору оренди у зв'язку із неотриманням вимоги про виселення не доведені суду у встановленому порядку належними доказами.

Посилання відповідача на охоронний договір №50 від 07.07.2005 р. на пам'ятку культурної спадщини адміністративний будинок, 1887 р., вул. Січових Стрільців, 3 охоронний №49 (рішення облвиконкому №130 від 24.02.1980 р.) частина приміщень 4 поверху загальною площею 72 кв.м., не може розцінюватись як доказ підставності перебування відповідача за вказаною адресою, оскільки згідно із п. п. 1, 2 вказаного договору, на відповідача покладено лише обов'язок щодо охорони цієї пам'ятки архітектури і лише протягом періоду користування пам'яткою.

Не заслуговує на увагу і посилання відповідача на ст. 14 Закону України "Про музеї та музейну справу", оскільки, як вбачається зі змісту вказаної статті, обмеження щодо можливості вилучення приміщення музею виключно за умови надання музею іншого рівноцінного приміщення, стосується лише тих випадків, коли таке приміщення належить до державної чи комунальної власності та передане музею на праві оперативного управління. Однак, з матеріалів справи випливає, що спірні приміщення в оперативне управління відповідачу не надавались, доказів зворотнього суду не надано. Відповідач користувався приміщеннями лише на умовах договору оренди.

Як вбачається з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Як вбачається з акту від 06.03.2006 р., відповідач не звільнив приміщення після закінчення договору оренди. Належних доказів підставності перебування у зазначених приміщеннях, відсутності заперечень орендодавця на продовження використання приміщень відповідачем суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи, орендодавець не погоджувався із продовженням строку оренди приміщень відповідачем, прийнявши рішення про передачу приміщення в оренду позивачу.

Рішенням №468 від 12.01.2006 р. 26 сесії 4-го демократичного скликання Львівської обласної ради "Про оренду спільної власності територіальних громад області" вирішено надати в оренду, зокрема, Львівській міській громадській організації "Український фонд "Громадська думка" терміном на 364 дні нежитлові приміщення №№172, 173, 174, 175, 176, 177, 179-а (4-й поверх) загальною площею 93,4 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3. Відповідний договір №1/474 на оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області з позивачем було укладено 16.02.2006 р.. Як вбачається з розділу Х вказаного договору, його термін встановлено з 16.02.2006 р. по 14.02.2007 р..

Посилання відповідача на те, що виключне право звернутись до нього із позовом про виселення належить лише власнику приміщень, а не організації - орендарю, не відповідає вимогам законодавства. Зокрема, згідно із ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно до ч. 2 ст. 21 ГПК України, позивачем є особа, що подала позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Враховуючи, що перебування в орендованих приміщеннях іншої особи порушує права орендаря, позивач вправі звернутись із відповідним позовом.

Згідно зі ст. 48 Закону України "Про власність", власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. При цьому, положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов у частині зобов'язання відповідача звільнити спірні приміщення підлягає задоволенню.

З матеріалів справи, зокрема, копій квитанцій, вбачається, що позивач сплачував орендну плату за спірні приміщення, які займав відповідач, в загальній сумі 2167,44 грн.. Не заперечуючи дану обставину, відповідач заперечує підставність покладення на нього обов'язку по відшкодуванню позивачеві вказаної суми.

Згідно із ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Відповідно до ст. 616 ЦК України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення. Згідно із ст. 623 ЦК України, лише той боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Враховуючи зміст ст. 762 ЦК України, проведення сплати орендної плати після подання позовної заяви і під час розгляду справи судом, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача сум по відшкодуванню на користь позивача орендної плати.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволеню частково. Судові витрати, відтак, підлягають покладенню на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 35 43, 75, 82, 84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Зобов'язати Львівський музей історії релігії (м.Львів, пл.Музейна,1, код ЄДРПОУ 02219694) звільнити нежитлові приміщення 4-го поверху №№172, 173, 174, 175, 176, 177, 179-а загальною площею 93,4 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3.

3.          В решті вимог - у позові відмовити.

4.          Стягнути з Львівського музею історії релігії (м.Львів, пл.Музейна,1, код ЄДРПОУ 02219694) на користь Львівської міської громадської організації "Український фонд "Громадська думка" (м.Львів, вул.Стрийська,52/5, код ЄДРПОУ 26126916) 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1000 грн. витрат на послуги адвоката.

              Наказ видати у відповідності зі ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                                       Костів Т.С.