Рішення

від 28.10.2015 по справі 914/2933/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2015р. Справа№ 914/2933/15

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Зубрицькій розглянула справу

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТД Планета ОкеанВ» , м.Київ,

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Профі ФудВ» , м.Буськ, Львівська область,

про: стягнення 106 345,58 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник; ОСОБА_3 - директор;

Від відповідача: ОСОБА_4 - представник;

Суть спору: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТД Планета ОкеанВ» звернулося у Господарський суд Львівської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Профі ФудВ» про стягнення 106 345,58 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за умовами договору поставки позивач поставив відповідачу товар за період з 15.01.2014р. по 12.12.2014р. на загальну суму 2 131 682,22 грн.

За умовами договору відповідач зобов'язався проводити оплату 100% в день поставки або за згодою сторін з відстрочкою платежу до 14 календарних днів. Однак відповідач свої зобов'язання за договором виконував невчасно, основна сума боргу була погашена з порушенням встановлених договором строків.

За неналежне виконання відповідачем умов договору щодо прострочення оплати за поставлений товар відповідачу нараховано пеню в сумі 44195,60 грн, 56613,55 грн - інфляційних втрат та 5536,43 грн - 3% річних.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 26.08.15р. порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 15.09.15р.

Сторони явки уповноважених представників в судове засідання 15.09.2015р. не забезпечили. Відповідач через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

Позивач через канцелярію суду подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Своє клопотання позивач обґрунтовує посилаючись на складне матеріальне становище підприємства, відсутність коштів на оплату відряджень уповноваженої особи, у зв'язку з чим позивач не може забезпечити безпосередню участь представника в судових засіданнях.

Ухвалою від 15.09.2015р. суд відклав розгляд справи на 13.10.2015р. Клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції задоволив.

07.10.2015р. позивач через канцелярію суду подав заяву про збільшення позовних вимог. Зокрема, просив суд стягнути з відповідача окрім оплаченого судового збору в розмірі 2 126,93 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 5359, 20 грн.

В судове засідання 13.10.2015 року з'явилися представники обох сторін. Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечив розміри штрафних санкцій, заявлені позивачем, подав свій контррозрахунок штрафних санкцій. В судовому засіданні суд зобов'язав відповідача надати позивачу контррозрахунок ціни позову, а позивача - подати письмові пояснення до позовної заяви з урахуванням поданого відповідачем розрахунку.

Окрім цього, позивач 26.08.2015р. подав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача в розмірі 106 345,58 грн основного боргу і 2126,93 грн судового збору, які обліковуються на рахунку відповідача №26003052713648 в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк». Своє клопотання позивач обгрунтовує посилаючись на усні заяви відповідача, що на час виконання рішення у даній справі на рахунках відповідача не буде коштів.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи, що позивачем не доведено реальність дій відповідача, які утруднять чи зроблять неможливим виконання рішення суду в майбутньому, а лише зазначає про свої припущення, суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В судовому засіданні 13.10.2015р. оголошувалась перерва до 28.10.2015р.

В судове засідання 28.10.2015р. з'явились представники сторін. Позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зокрема, пояснення щодо проведеного відповідачем розрахунку, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1583 ОСОБА_5, Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Відповідач частково позовні вимоги заперечив, просив суд при прийнятті рішення врахувати подані відповідачем контррозрахунки та застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення пені.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

13 вересня 2013 року між ТОВ «ТД Планета океан» (далі - Постачальник) та ТОВ «Профі Фуд» (далі - Замовник) уклали договір поставки №13/13, згідно п. 1.1-1.2 якого Постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати Замовникові товар , на підставі заявлених Замовником замовлень на постачання , а Замовник зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його на умовах, визначених цим договором. Предметом поставки є товар, перелік якого зазначається Замовником в Замовленнях на постачання.

Відповідно до п. 2.1 Договору Кількість товару, що поставляється за цим договором, зазначається в кожному окремому замовленні на постачання.

Відповідно до п. 3 Договору Постачальник поставляє товар в асортименті і кількості та в попередньо погоджений строк, зазначений в замовленні на постачання. Замовлення може бути направлено Замовником Постачальнику по факсу, з подальшою передачею оригіналу замовлення Постачальнику. Датою постачання є дата отримання Замовником товару за адресою Замовника, що оформляється товарними накладними, що є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4 Договору товар поставляється Постачальником Замовнику за договірними цінами , погодженими сторонами, шляхом виставлення та оплати рахунків-фактур.

Відповідно до п. 5 Договору замовник проводить 100% оплату визначеного в замовленні товару в день поставки або за згодою сторін з відстрочкою платежу до 14 календарних днів.

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі несвоєчасної оплати товару в термін, визначений у п. 5.1 цього договору Замовник сплачує постачальнику за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла протягом терміну затримки оплати товару.

Згідно із ст.526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України .

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, мало місце прострочення виконання зобов'язання за договором поставки, у звязку з чим позивач нарахував відповідачу 44 195, 60 грн - пені, 56613,55 грн - індекс інфляції та 5536,43 грн - 3% річних.

Судом здійснено перевірку правильності здійснених позивачем нарахувань пені та звертає увагу на наступне. Відповідно до п. 5 Договору замовник проводить 100% оплату визначеного в замовленні товару в день поставки або за згодою сторін з відстрочкою платежу до 14 календарних днів.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» перебіг періоду, за який нараховується пеня, починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Таким чином прострочення має місце з п'ятнадцятого календарного дня після здійснення поставки.

Відповідно до п. 1.9. Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

В свою чергу позивач при здійсненні розрахунків день здійснення оплат включав в період проведення розрахунків.

Окрім цього, відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені. Зокрема, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені до дати, яка передувала даті звернення до суду на один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до. ч.3-4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто в даному випадку, перебіг позовної давності починається з першого дня прострочення оплати за поставлений товар.

У своїх позовних вимогах позивач просить суд стягнути пеню за прострочення оплати поставок здійснених за період з 12.12.2014р. по 15.05.2015р.

Враховуючи, що згідно поштового штемпеля на конверті позовна заява була здана на пошту 20.08.2015р., підлягають до стягнення позовні вимоги щодо стягнення пені, за поставки, прострочення по яких мали місце починаючи з 20.08.2014р.

З урахуванням вищевикладеного, провівши перерахунок, суд прийшов до висновку, що підлягає до стягнення з відповідача 15 684,22 грн - пені.

Також суд провів перерахунок інфляційних втрат та 3% річних та прийшов до висновку, що підлягає до стягнення з відповідача 37 030,97 грн - інфляційних втрат та 5261,00 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги частково є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, частково відповідачем спростовані та підлягають до задоволення частково в сумі 15 684,22 грн -пені, 37 030,97 грн - інфляційних втрат, 5261,00 грн - 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1159,53 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача окрім оплаченого судового збору в розмірі 2 126,93 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 5359, 20 грн. В обґрунтування вимог про стягнення витрат на правову допомогу позивач надав суду, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю на ім'я ОСОБА_5, договір про надання правової допомоги №7 від 01.05.2015р., Акт приймання-передачі наданих послуг в сфері права №2 від 28.09.2015р., платіжне доручення №161 від 06.10.2015р. про оплату послуг згідно договору №7 від 01.05.2015р. на суму 5359,20 грн.

Відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013р. витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК .

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Оскільки в акті приймання-передачі наданих послуг в сфері права зазначено, що адвокат на підготовку до участі в судових засіданнях, підготовку пояснень та клопотань, а також сама участь склала 5 годин, враховуючи той факт, що адвокат приймав участь лише в одному судовому засіданні, що обрахунки позовних вимог є невірними, позовні вимоги задоволені частково, суд прийшов до висновку, що витрати на послуги адвоката складають 2923,20 грн.

Керуючись ст. ст.28, 33, 35 ,43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Профі ФудВ» (80500, Львівська область, Буський район, м. Буськ, Майдан Незалежності, 9, Ідентифікаційний код: 35433372) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ТД Планета ОкеанВ» (02093, м. Київ, вул Бориспільська, 30, Ідентифікаційний код: 38807012) - 15 684,22 грн - пені, 37030,97 грн - інфляційних втрат, 5261, 00 грн - 3% річних, 1159,53 грн судового збору та 2923,20 грн витрат на правову допомогу.

3 В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.11.2015р.

Суддя Запотічняк О.Д.