Постанова

від 11.01.2016 по справі 914/2933/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2016 р. Справа № 914/2933/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Н.М. Кравчук

- ОСОБА_1

Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ ТД Планета Океан

на рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2015р.

у справі № 914/2933/15

за позовом: ТзОВ ТД Планета Океан

до: ТзОВ Профі Фуд

про: стягнення 106345,58 грн.

З участю представників :

від позивача - не з'явився.

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.10.2015р., суддя Запотічняк О.Д., позовні вимоги ТзОВ ТД Планета Океан було задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ «Профі Фуд» на користь ТзОВ «ТД Планета Океан» - 15684,22 грн. - пені, 37030,97 грн. - інфляційних втрат, 5261, 00 грн. - 3% річних, 1159,53 грн. судового збору та 2923,20 грн. витрат на правову допомогу. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

З даною ухвалою не погодилося ТзОВ ТД Планета Океан і оскаржило його в апеляційному порядку в частині відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що воно в цій частині винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 14.12.2015р. оголошувалась перерва.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2015р. у справі №914/2933/15 скасувати в частині стягнення витрат на правову допомогу, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 вересня 2013 року між ТОВ «ТД Планета океан» (далі - постачальник) та ТОВ «Профі Фуд» (далі - замовник) був укладений договір поставки №13/13. Згідно п. 1.1-1.2 вказаного договору постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати замовникові товар, на підставі заявлених замовником замовлень на постачання, а замовник зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його на умовах, визначених цим договором. Предметом поставки є товар, перелік якого зазначається замовником в замовленнях на постачання.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість товару, що поставляється за цим договором, зазначається в кожному окремому замовленні на постачання.

Відповідно до п. 3 даного договору постачальник поставляє товар в асортименті і кількості та в попередньо погоджений строк, зазначений в замовленні на постачання. Замовлення може бути направлено замовником постачальнику по факсу, з подальшою передачею оригіналу замовлення постачальнику. Датою постачання є дата отримання замовником товару за адресою замовника, що оформляється товарними накладними, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 4 договору встановлено, що товар поставляється постачальником замовнику за договірними цінами, погодженими сторонами, шляхом виставлення та оплати рахунків-фактур.

Відповідно до п. 5 договору замовник проводить 100% оплату визначеного в замовленні товару в день поставки або за згодою сторін з відстрочкою платежу до 14 календарних днів.

Пункт 8.2 договору передбачає, що у разі несвоєчасної оплати товару в термін, визначений у п. 5.1 цього договору замовник сплачує постачальнику за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла протягом терміну затримки оплати товару.

У зв'язку з тим, що мало місце прострочення виконання зобов'язання за договором поставки ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТД Планета Океан» звернулося у Господарський суд Львівської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Профі Фуд» про стягнення 106345,58 грн. (44195, 60 грн. - пені, 56613,55 грн. - індекс інфляції та 5536,43 грн. - 3% річних.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом першої інстанції було здійснено перевірку правильності здійснених позивачем нарахувань пені та здійснено її перерахунок, оскільки відповідно до п. 5 договору замовник проводить 100% оплату визначеного в замовленні товару в день поставки або за згодою сторін з відстрочкою платежу до 14 календарних днів.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» перебіг періоду, за який нараховується пеня, починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Згідно п. 1.9. Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Однак позивач, при здійсненні розрахунків день здійснення оплат неправомірно включав в період проведення розрахунків.

Отже, в даному випадку прострочення оплати має місце з п'ятнадцятого календарного дня після здійснення поставки.

Крім цього, відповідач подав до суду заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені. Зокрема, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені до дати, яка передувала даті звернення до суду на один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до. ч.3-4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто в даному випадку, перебіг позовної давності починається з першого дня прострочення оплати за поставлений товар.

У своїх позовних вимогах позивач-апелянт просив суд першої інстанції стягнути пеню за прострочення оплати поставок здійснених за період з 12.12.2014р. по 15.05.2015р. Враховуючи, що згідно поштового штемпеля на конверті позовна заява була здана на пошту 20.08.2015р., судом першої інстанції правомірно було встановлено, що підлягають задоволенню лише позовні вимоги щодо стягнення пені, за поставки, прострочення по яких мали місце починаючи з 20.08.2014р.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що підлягає до стягнення з відповідача пеня у сумі 15684,22 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Не спростовано апелянтом в апеляційному суді і розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, що був зроблений судом першої інстанції, а тому підлягає до стягнення з відповідача 37030,97 грн. - інфляційних втрат та 5261,00 грн. - 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд першої інстанції поклав на винну сторону - відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1159,53 грн.

Позивач-апелянт також просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 5359,20грн. Судом першої інстанції було частково задоволено вказану позовну вимогу, а саме було стягнуто з відповідача 2923,20 грн. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013р. витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В обґрунтування вимог про стягнення витрат на правову допомогу позивач надав суду першої інстанції свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю на ім'я ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги №7 від 01.05.2015р., акт приймання-передачі наданих послуг в сфері права №2 від 28.09.2015р., платіжне доручення №161 від 06.10.2015р. про оплату послуг згідно договору №7 від 01.05.2015р. на суму 5359,20 грн.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до акту наданих послуг в сфері права, адвокат ОСОБА_4, виконуючи завдання замовника - ТзОВ ТД Планета Океан щодо стягнення заборгованості з ТзОВ Профі Фуд надала послуги вартістю 5359,20 грн. Розрахунок проводився з урахуванням мінімальної заробітної плати - 1218 грн., 40% якої становить 487,20 грн. Згідно платіжного доручення №160 вся сума була перерахована 06.10.2015р. Надання оцінки якості юридичних послуг не входить до компетенції суду, це виключна прерогатива замовника та платника таких послуг. Таким чином часткове задоволення судом першої інстанції вимог про стягнення витрат на правову допомогу необґрунтовано належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2015р. по справі №914/2933/15 в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування в цій частині. Разом з тим судом першої інстанції було порушено вказані норми права при визначенні витрат на правову допомогу, а тому рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2015р. по справі №914/2933/15 в цій частині підлягає скасуванню.

Апеляційний суд постановляє нове рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу та задовольняє вимоги позивача в цій частині в повному обсязі - у сумі 5359,20 грн.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ТзОВ ТД Планета Океан задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2015 року у справі №914/2933/15 скасувати в частині стягнення витрат на правову допомогу. Постановити нове рішення в цій частині. Стягнути з ТзОВ «Профі Фуд» на користь ТзОВ «ТД Планета Океан» 5359,20 грн. витрат на правову допомогу.

В іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 28.10.2015 року у справі №914/2933/15 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

ОСОБА_5 Мирутенко

Судді: Н.М. Кравчук

ОСОБА_1

Повний текст постанови виготовлено 12.01.2015р.