Рішення

від 26.10.2015 по справі 921/838/15-г/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2015 р.Справа № 921/838/15-г/16

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянувши справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", вул. Хрещатик, 8-А, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" юридична адреса: вул. Пушкіна, 11, смт. Гусятин, Тернопільська область, фактична адреса: вул. Медова, 3/118, м. Тернопіль.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 - головний юрисконсульт, довіреність №4643 від 17.11.2014 р.

відповідача: ОСОБА_2 - керівник, витяг з ЄДРЮО та ФОП від 23.06.2015 р.

Суть справи.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", вул. Хрещатик, 8-А, м.Київ звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" юридична адреса: вул. Пушкіна, 11, смт. Гусятин, Тернопільська область, фактична адреса: вул. Медова, 3/118, м. Тернопіль про стягнення заборгованості по Кредитному договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року у розмірі 416 602,50 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ 2112,6666 грн. за 100 доларів США станом на 03 серпня 2015 року становить 8 801 421 грн. 87 коп., в тому числі:

-заборгованість за кредитом становить 138 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 2 915 479,91 грн.;

-заборгованість за несплаченими відсотками становить 219 548,62 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 4 638 330,37 грн.;

-заборгованість по пені становить 59 053,88 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1 247 611,60 грн . (з врахуванням Заяви про уточнення позовних вимог №92/07-962 від 02.10.2015 р.).

В судове засідання з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору, просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання з'явився представник відповідача, надав усні пояснення по суті спору, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

27.08.2015 р. до матеріалів справи від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву №62/15 від 27.08.2015 р. , в якому відповідач заперечив проти позову з викладених в ньому підстав та просить суд відмовити в позові, оскільки даний позов незаконний і є черговою спробою заволодіти ще й майном ТОВ "Агропарк", яке не було предметом Іпотечного договору серії ВЕО №182951 від 22.08.2007 р.

Ухвалою суду від 18 серпня 2015 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 07.09.2015 року.

Ухвалою суду від 07.09.2015 року розгляд справи було відкладено на 24.09.2015 року на 15 год 00 хв., у відповідності до п.п.2,3 ч.1 ст.77 ГПК України.

Ухвалою суду від 24.09.2015 року розгляд справи було відкладено на 06.10. 2015 року на 16 год. 30 хв., у відповідності до п.п.2,3 ч.1 ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 06.10.2015 року у відповідності до ч.3 ст. 77 ГПК України та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, судом оголошувалась перерва до 16.10.2015 р. до 12 год. 30 хв. для надання можливості суду ознайомитись із поданими позивачем матеріалами та надання можливості позивачу подати додаткові матеріали.

У судовому засіданні 16.10.2015 р. у відповідності до ч.3 ст. 77 ГПК України та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, судом оголошено перерву до 19.10.2015 р. до 14 год. 15 хв. для надання можливості суду ознайомитись із поданими сторонами матеріалами та надання можливості позивачу подати додаткові матеріали.

Ухвалою суду від 19.10.2015 року було продовжено строк вирішення спору у даній справі на 15 днів після закінчення строку вирішення спору, передбаченого ч.1 ст.69 ГПК України.

Ухвалою суду від 19.10.2015 року розгляд справи було відкладено на 26.10.2015 року, у відповідності до п.3 ч.1 ст.77 ГПК України.

В ході розгляду справи представникам сторін судом роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом з підстав викладених в позовній заяві. Так, в своїй позовній заяві Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" зазначає, зокрема, що ТОВ "Агропарк" не виконує взяті на себе зобов'язання згідно Кредитного договору №14-419-КЛ, внаслідок чого станом на 03 серпня 2015 року утворилась заборгованість по погашенні кредиту, а саме: сума простроченого кредиту становить 138000 доларів США, прострочені відсотки-219548,62 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення відсотків-59053,88 доларів США. Загальна сума заборгованості становить 416602,50 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ 2112,6666 грн за 100 доларів США станом на 03 серпня 2015 року становить 8801394,37 гривень.

В подальшому 02.10.2015 р. до матеріалів справи від позивача поступила Заява про уточнення позовних вимог №92/07-962 від 02.10.2015 р.(уточнення (стосувалися гривневого еквіваленту) прийняті судом) в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по Кредитному договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року у розмірі 416602,50 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ 2112,6666 грн. за 100 доларів США станом на 03 серпня 2015 року становить 8 801 421 грн. 87 коп. та зазначив, зокрема, наступне:

- станом на 03.08.2015 р. заборгованість за кредитом згідно Кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 р. становить 138 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 2 915 479,91 грн.;

- заборгованість за несплаченими відсотками згідно Кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 р. станом на 03.08.2015 р. становить 219 548,62 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 4 638 330,37 грн.;

- заборгованість по пені становить 59053,88 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1 247 611,60 грн.;

- загальна сума заборгованості становить 416602,50 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ 2112,6666 грн. за 100 доларів США станом на 03.08.2015 р. становить 8 801 421,87 грн.

ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців сформованого 23.06.2015 року, який знаходиться в матеріалах справи, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.06.2015 року значиться Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропарк" як юридична особа, за юридичною адресою Тернопільська область Гусятинський район селище міського типу Гусятин, вул.Пушкіна,будинок 11.

ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців сформованого 23.06.2015 року, який знаходиться в матеріалах справи, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.06.2015 року значиться Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик"як юридична особа, за юридичною адресою м.Київ Шевченківський район вулиця Хрещатик, будинок 8-А.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк "Хрещатик" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (дане питання досліджено по справі №16/34/5022-571/2012(15/72-1140)).

09 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк В«ХрещатикВ» , яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Хрещатик, 8-А, в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ В«ХрещатикВ» ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності від 09 листопада 2005 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованої в реєстрі за №13049, у подальшому іменується В«БанкВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю В«АгропаркВ» , надалі іменується В«ПозичальникВ» , що знаходиться за адресою: Тернопільська область, смт.Гусятин, вул.Пушкіна,11, в особі директора ОСОБА_6, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, був укладений кредитний договір №14-419-КЛ.

Кредитний договір №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року викладений у формі єдиного документа, підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

У відповідності до п.1.1.р.1 кредитного договору В«БанкВ» надає В«ПозичальникуВ» , в порядку передбаченому цим договором, кредит у формі відновлюваної лінії з лімітом 148500,00 дол.США терміном повернення 06 серпня 2008 року.

У відповідності до п.1.2. р.1 кредитного договору В«ПозичальникВ» зобов'язується використати кредит на цілі, передбачені цим договором, сплатити В«БанкуВ» відсотки за користування кредитом і комісії у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути В«БанкуВ» суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором;

У відповідності до п.1.3.р.1 кредитного договору кредит надається В«ПозичальникуВ» на поповнення обігових коштів для здійснення виробничої діяльності.

Умови і порядок видачі кредиту передбачені п.2 кредитного договору.

ОСОБА_3 п.4.1. р.4 договору за користування кредитом "Позичальник" сплачує "Банку" відсотки у розмірі 12,5% річних.

ОСОБА_3 п.4.3. р.4 кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються "Банком" щомісячно, починаючи з дня виникнення позичкової заборгованості, за фактичний термін користування кредитом з урахуванням суми заборгованості, діючої процентної ставки та фактичної кількості календарних днів у році і сплачуються "Позичальником" в останній робочий день місяця на рахунок №36003150107115.

ОСОБА_3 п.4.4. р.4 кредитного договору погашення кредиту здійснюється "Позичальником" на рахунок №20622150107115.

У відповідності до п.5.2.5. п.5.1. р.5 кредитного договору "Банк" має право у випадку прострочення терміну повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, виносити несплачені суми на відповідні рахунки прострочених кредитів та прострочених доходів і нараховувати на прострочені проценти - пеню, а на прострочену суму кредиту-проценти в розмірах та порядку передбачених цим договором та індексом інфляції.

У відповідності до п.5.3.2. п.5.3.р.5 кредитного договору "Позичальник" зобов'язувався щомісячно, починаючи з серпня 2007 року сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірах і в порядку, передбачених цим договором.

У відповідності до п.5.3.4. п.5.3. р.5 кредитного договору "Позичальник" зобов'язується у випадку прострочення повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, повернути банку основну суму кредиту, з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочення, зі сплатою 24% річних, сплатити прострочені відсотки та пеню за прострочення сплати відсотків у розмірах та порядку, передбаченому цим договором.

Пунктом 6.2. р.6 кредитного договору передбачена відповідальність "Позичальника".Так, зокрема, згідно п.п.6.2.2.п.6.2. р.6 даного кредитного договору, у разі прострочення погашення основної суми кредиту "Позичальник" повертає "Банку" прострочену суму з урахуванням індексу інфляції що мав місце у період прострочення та з урахуванням 24% річних.

Кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань (п.9.1.р.9 кредитного договору).

До кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року було укладено:

-Правочин №1 від 30 квітня 2008 року, яким внесено зміни до пункту 4.1. кредитного договору №14-010-КЛ від 16.01.2007 року і викладено їх в слідуючій редакції: "4.1. За користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки у розмірі 14% річних з 01 травня 2008 року".

Зазначений Правочин №1 не визнаний недійсним в судовому порядку, а відтак, є чинним.

З усних та письмових пояснень представника позивача вбачається, що відсоткова ставка у розмірі 14 % річних позивачем при проведенні розрахунку заборгованості по відсотках за користування кредитом не застосовується.

Також до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року були укладені: -Додаткова угода № 1/1 від 31 січня 2008 року;

-Додаткова угода № 1 від 18 квітня 2008 року;

- Правочин № 3 від 03 листопада 2008 року;

-Додаткова угода № 4 від 31 грудня 2008 року,

які визнані недійсними в судовому порядку з моменту їх укладення (рішення суду від 9 квітня 2013 року по справі № 16/34/5022-571/2012(15/72-1140 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" вул. Пушкіна, 11, смт. Гусятин, Тернопільська область до відповідача (1)-Публічного акціонерного товариства В«Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8А, м. Київ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (1) - Публічного акціонерного товариства В«Комерційний банк "Хрещатик" ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, м.Чортків вул.Млинарська,14, відповідача (2)- громадянки ОСОБА_7 Федерації фізичної особи ОСОБА_8, АДРЕСА_1, відповідача (3)-Товариства з обмеженою відповідальністю "Арман", код ЄДРПОУ 32715251, вул. Пушкіна. 11, смт. Гусятин, Тернопільська область про:

- визнання Кредитного договору №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року на отримання кредиту в розмірі 148500 доларів США, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" ОСОБА_4 та колишнім директором ТзОВ В«АгропаркВ» ОСОБА_6 - удаваним та таким, що був укладений між ВАТ КБ "Хрещатик" в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "Хрещатик" ОСОБА_4 та ОСОБА_6;

- визнання недійсним Договору застави майнових прав на грошові кошти №14-419-МП/1 від 31 січня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі керуючого Чортківським відділенням ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК" ОСОБА_9 та ТОВ "АГРОПАРК" в особі директора ОСОБА_6, з моменту його заключення, як такого, що укладений в порушення чинного законодавства України;

- визнання недійсним Договору застави корпоративних прав №14-419-КЛ-МП від 19 грудня 2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", в особі директора Тернопільської філії ВАТ КБ "ХРЕЩАТИК" ОСОБА_4 та громадянкою ОСОБА_7 Федерації фізичною особою ОСОБА_8 (АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий ОПВС ОВД Адлерського району м. Сочі, Краснодарського краю, від 01.11.2001 року код підрозділу 232-007), з моменту його заключення, як такого, що укладений в порушення чинного законодавства України;

- визнання недійсною В«Додаткову угоду № 1/1 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 рокуВ» від 31 січня 2008 року;

- визнання недійсною В«Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 рокуВ» від 18 квітня 2008 року;

- визнання недійсним В«Правочину № 3 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 рокуВ» від 03 листопада 2008 року;

- визнання недійсною В«Додаткову угоду № 1-4 до іпотечного договору 14-419-КЛ від 22 серпня 2007 рокуВ» від 31 грудня 2008 року;

- визнання недійсною В«Додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 рокуВ» від 31 грудня 2008 року).

Рішення суду залишено в силі Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року та набрало законної сили.

24.09.2015 р. від позивача поступили Додаткові пояснення №92/07-920 від 21.09.2015 р. з додатками, в яких позивач зазначає наступне:

- згідно п.4.1. Кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 року, за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки у розмірі 12,5% річних;

- пунктом 5.3.4 Кредитного договору встановлено, що у випадку прострочення повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язується повернути банку основну суму кредиту, з урахуванням індексу інфляції, який мав місце у період прострочення, зі сплатою 24% річних, сплатити прострочені відсотки та пеню за прострочення сплати відсотків у розмірах та порядку, передбачених договором;

- 09.04.2013 р. рішенням господарського суду Тернопільської області у справі №16/34/5022-571/2012 (15/72-1140) визнано недійсною Додаткову угоду №1/1 від 31.01.2008р., Додаткову угоду №1 від 18.04.2008 р., Правочин №3 від 03.11.2008 р., Додаткову угоду №4 від 31.12.2008 р. до Кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 р., з моменту їх укладення;

- нарахування відсотків по Кредитному договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 р. відбулось із врахуванням вимог пункту 4.1 та 5.3.4 вказаного кредитного договору, який постановою Вищого господарського суду України у справі №921/626/13-г/16 від 17.02.2014 р. визнаний дійсним.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_3 ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України №436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами , кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як визначається в ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

1. Позивач просить суд стягнути з відповідача 138000 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ 2112,6666 грн за 100 доларів США станом на 03 серпня 2015 року становить 2915479,91 грн.;

В ході розгляду справи судом було встановлено, що 23 серпня 2007 року «Банком» на виконання умов кредитного договору № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року було перераховано з позичкового рахунку №20622150107115 на поточний рахунок №26002150107115 (код валюти 840) «Позичальника» в сумі 148500 доларів США, що підтверджується валютним меморіальним ордером №1 від 23.08.2007 року, банківською Випискою з особового рахунка №26002150107115, сформована 01.09.2015, за період з 23.08.2007 року по 24.12.2009 року. На підставі Заяви №1 на продаж іноземної валюти від 23.08.2007 року кошти в сумі 148000 доларів США продані на міжбанківському валютному ринку та зараховані на поточний рахунок відповідача №2600715017115 (код валюти 980) згідно меморіального ордеру №144 в сумі 741012,77 грн (курсом 5,005 гривень за 1дол.США, комісія 2229,73 грн).

06.08.2008 року «Позичальником» було сплачено кредит в сумі 10500 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №1 від 06.08.2008 року, банківською Випискою з особового рахунка №26002150107115, сформована 01.09.2015, за період з 23.08.2007 року по 24.12.2009 року.

Заборгованість по кредиту станом на 02 серпня 2015 року становить 138000 доларів США, що підтверджується банківською Випискою з особового рахунка №2067.3.001.101421, сформована 02.09.2015, за період з 01.02.2012 року по 02.08.2015 року.

Станом на час розгляду справи в суді заборгованість по простроченому кредиту в сумі 138000 доларів США не сплачена, що підтверджується банківською Випискою по особовому рахунку №2067.3.001.101421 ТОВ "Агропарк" за період з 03.08.2015 по 30.09.2015 (дата:01.10.2015) (зазначена Виписка по особовому рахунку додана до Додаткових пояснень №92/07-965 від 02.10.2015 р. ).

2.Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за несплаченими відсотками згідно Кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 р. станом на 03.08.2015 р., яка становить 219548,62 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 4638330,37 грн.

Позивач до Додаткових пояснень №92/07-920 від 21.09.2015 р. надав "Позасистемний облік нарахування відсотків за кредитним договором від 09.08.2007 року №14-419-КЛ , укладеним з ТОВ "Агропарк", в якому відображено нарахування відсотків, погашення відсотків та залишок заборгованості за відсотками помісячно починаючи з 09.08.2007 року до 02.08.2015 року та зазначено, що станом на 03.08.2015 року нараховано відсотків у сумі 249249,60 доларів США, фактично сплачено 29700,98 доларів США; заборгованість за несплаченими відсотками 219548,62 доларів США.

Ухвалою суду від 19.10.2015 року позивача було зобов'язано надати письмові пояснення з посиланням на письмові докази та нормативні і законодавчі акти щодо позасистемного обліку нарахування відсотків з зазначенням конкретного періоду такого нарахування.

Разом з тим, позивач вимоги суду не виконав, жодних пояснень щодо позасистемного обліку нарахування відсотків не надав.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні 07 вересня 2015 року, відсотки у розмірі 12,5% нараховувались до серпня 2008 р., а з вересня 2008 року відсотки нараховувались у розмірі 24%. Відсотки за користування кредитом нараховувались у відповідності до умов кредитного договору без врахування додаткових угод, оскільки останні були визнані недійсними рішенням суду, яке набрало законної сили. Крім того, правочин №1 не враховувався при нарахуванні відсотків (протокол судового засідання від 07.09.2015 року знаходиться в матеріалах справи).

Також в судовому засіданні 24.09.2015 року представник позивача наголосив, що відсотки за користування кредитом нараховувались на підставі лише кредитного договору, а саме п.п.4.1. і 5.3.4. (протокол судового засідання від 24.09.2015 року).

З матеріалів справи вбачається, що «Позичальником» було сплачено:

-457,71 дол.США (валютний меморіальний ордер №3600-7115 від 31.08.2007);

-1525,68 дол.США(валютний меморіальний ордер №7115/1 від 28.09.2007);

-1576,54 дол.США (валютний меморіальний ордер №3 від 13.11.2007);

-1525,68 дол.США (валютний меморіальний ордер №2 від 04.02.2008);

-374,32 дол.США (валютний меморіальний ордер №3 від 04.02.2008);

-1470,80 дол.США (валютний меморіальний ордер №3 від 29.02.2008);

-2774,45 дол.США (валютний меморіальний ордер №2 від 29.02.2008);

-1572,23 дол.США (валютний меморіальний ордер №7115/2 від 31.03.2008);

-1521,52 дол.США (валютний меморіальний ордер №5 від 30.04.2008);

-1760,90 дол.США (валютний меморіальний ордер №1 від 30.05.2008);

-1704,10 дол.США (валютний меморіальний ордер №15 від 27.06.2008);

-2805,25 дол.США (валютний меморіальний ордер №3600-7115 від 31.10.2008);

-1760,90 дол.США (валютний меморіальний ордер №7115/1 від 01.08.2008);

-2561,39 дол.США (валютний меморіальний ордер №7115 від 29.08.2008);

-2714,75 дол.США (валютний меморіальний ордер №1 від 30.09.2008);

-1688,74 дол.США (валютний меморіальний ордер №3 від 31.03.2009);

-3330,66 дол.США (валютний меморіальний ордер №1 від 31.03.2009),

Копії зазначених валютних меморіальних ордерів знаходяться в матеріалах справи.

Також сплата відсотків підтверджується банківською випискою з особового рахунка №2068.8.15.01.07115, сформована 01.09.2015, за період з 09.08.2007 року по 06.02.2012 року; банківською випискою з особового рахунка №2069.6.15.02.07115, сформована 01.09.2015, за період з 09.08.2007 року по 06.02.2012 року.

Як вбачається із Даних про заборгованість ТОВ "Агропарк" за кредитним договором №14-419-КЛ від 09.08.2007 року станом на 03.08.2015 року (додано до Заяви №92/07-962 від 02.10.2015 року про уточнення позовних вимог), позивач нарахував відповідачу відсотки за користування кредитом, а саме:

-1479,66 дол.США(з врахуванням часткової сплати) - за період 01.12.2008 - 23.12.2008 року;

-33050,66 дол.США(з врахуванням часткової сплати) - за період 01.01.2009 - 31.01.2009 року;

-33120,00 дол.США - за період 01.01.2010 - 31.01.2010 року;

-33120,00 дол.США - за період 01.01.2011 - 31.12.2011 року;

-33120,00 дол.США - за період 01.01.2012 - 31.12.2012 року;

-33120,00 дол.США - за період 01.01.2013 - 31.12.2013 року;

-33120,00 дол.США - за період 01.01.2014 - 31.12.2014 року;

-19418,30 дол.США - за період 01.01.2015 - 02.08.2015 року.

Позивач нарахував відсотки за користування кредитом у розмірі 24% річних.

Враховуючи умови кредитного договору №14-419-КЛ від 09.08.2007 року, а саме п.п.5.3.4. п.5.3.кредитного договору, а також те, що кредит є простроченим (строк повернення кредиту-06 серпня 2008 року), позивач вправі нарахувати відсотки за користування кредитом (п.п.5.2.5.п.5.2. кредитного договору) у розмірі 24% річних за весь період прострочення.

Як вбачається із матеріалів справи, нарахування відсотків підтверджується розрахунком заборгованості -Дані про заборгованість ТОВ "Агропарк" за кредитним договором №14-419-КЛ від 09.08.2007 року станом на 03.08.2015 року (додано до Заяви №92/07-962 від 02.10.2015 року про уточнення позовних вимог).

3.Позивач просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне погашення відсотків пеню в сумі 59053,88 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1 247 611,60 грн.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами , штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. ОСОБА_3 частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

ОСОБА_3 частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами , регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» передбачено, що В«платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторінВ» . А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З Розрахунку пені за порушення строків повернення відсотків, який додано до Заперечення на відзив на позовну заяву №92-07-921 від 21.09.2015 р., вбачається, що позивач нарахував пеню за період з 02.02.2015 року по 02.08.2015 року по подвійній обліковій ставці НБУ України на суми боргу по відсотках в іноземній валюті (доларах США); сума нарахованої пені за вказаний період становить 59053,88 доларів США. Позивач заявив до стягнення заборгованість по пені в доларах США та гривневий еквівалент нарахованих сум пені в іноземній валюті -Долар США згідно курсу НБУ станом на 03.08.2015 року.

Як зазначив в усному порядку представник позивача в судовому засіданні 07 вересня 2015 року, пеня нарахована в доларах, але переведена у гривневий еквівалент (протокол судового засідання від 07.09.2015 року знаходиться в матеріалах справи).

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зробивши системний аналіз Цивільного кодексу України, а саме статей 192, 533 ч.1 та ч.3, Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року №15-93, норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а саме статтей 1 та 2 цього Закону, суд дійшов до висновку, що максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні, оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року по справі № 909/660/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ТОВ "ОСОБА_8 світ" про стягнення заборгованості).

13.10.2015 року від відповідача поступила Заява щодо застосування строків позовної давності у справі №921/838/15-г/16 №70/15 від 12 жовтня 2015 року, в якій зазначається, зокрема, наступне:

- у позовній заяві не вказано, що в зв'язку з укладенням «Кредитного договору № 14-419-КЛ» від 09.08.2007 року на суму 148500,0 доларів США (741012,77 гривні), - з яких ТОВ «Агропарк» 10500,0 доларів США (84000,0 гривень) повернуло ПАТ КБ «Хрещатик», - позивач, на підставі «Іпотечного договору» серії ВЕО № 182951 від 22.08.2007 року, володів і володіє заставним майном заставною вартістю 1500000,0 гривень (ринковою - 1539510,0 гривень), наданим в іпотеку ТОВ «Арман», - засновником (учасником) якого є ТОВ «Агропарк» із 50% розміром внеску (600000,0 гривень) до статутного фонду ТОВ «Арман» ;

- тобто, заставна вартість предмету іпотеки (1500000.0 гривень) більш як вдвічі перевищувала розмір наданого кредиту (741012,77 гривні), ще до його часткового погашення (84000,0 гривень);

- в разі невиконання ТОВ «Агропарк» забезпеченого іпотекою зобов'язання, позивач мав реальну можливість у будь-який час задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, у відповідності до статей 12, 33 Закону України «Про іпотеку», згідно «Іпотечного договору» серії ВЕО № 182951 від 22.08.2007 року, якою й скористався, звернувши стягнення на предмет іпотеки, на підставі «Виконавчого напису» приватного нотаріуса ОСОБА_10 від 03.09.2009 року та постанови ДВС Чортківського РУЮ Тернопільської області ВП № 14723966 від 08.09.2009 року;

- станом на 08.09.2009 року офіційний курс 1 долара США (у співвідношенні до національної валюти) становив 7,99 гривні, тобто, вартість 138000,0 доларів США неповернутого кредиту становила 1102620,0 гривень, - суму, яка і на той час була значно меншою (на 397380,0 гривень) ніж заставна вартість предмету іпотеки (1500000,0 гривень);

- позивач в повній мірі та з вигодою скористався своїм правом, передбаченим п. 5.4. «Іпотечного договору», звернувши стягнення на предмет іпотеки у безспірному порядку, на підставі «Виконавчого напису» приватного нотаріуса ОСОБА_10 від 03.09.2009 року та виконавчого провадження ВП № 14723966 від 08.09.2009 року ДВС Чортківського РУЮ Тернопільської області.

Мораторій, введений ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.02.2010 року у справі № 17/Б-1228 про банкрутство ТОВ «Агропарк», який діяв до 26.05.2015 року, - стосувався саме майна ТОВ «Агропарк», а не майна ТОВ «Арман», яке і є предметом іпотеки, згідно «Іпотечного договору» серії ВЕО № 182951 від 22.08.2007 року. Факт звернення стягнення на предмет іпотеки у безспірному порядку був повністю визнаний самим ПАТ КБ «Хрещатик» по кримінальній справі № 1915/11246/2012, про що позивач безпосередньо вказав в вироку Тернопільського міськрайонного суду від 29.12.2014 року

В силу цього, визнання вищевказаних обставин самим позивачем повинно враховуватися господарським судом Тернопільської області при оцінці доказів у справі №921/838/15-г/16.

Водночас, відповідач просить Суд взяти до уваги той факт, що спірні правовідносини між ТОВ «Агропарк» і ПАТ КБ «Хрещатик» виникли на підставі вищевказаного «Кредитному договору № 14-419-KJI від 09.08.2007 року».

ОСОБА_3 умов пункту 1.1. розділу 1 «Предмет договору», термін повернення кредиту, наданого за «Кредитним договором № 14-419-КЛ від 09.08.2007 року» в розмірі 148500,0 доларів США - 06.08.2008 року.

Фіксований офіційний курс Національного банку України на той час становив 505,0 гривень за 100,0 доларів США, - проти 2112,67 гривні за 100,0 доларів США, станом на 03.08.2015 року (дату, вказану в позовній заяві).

Зазначає також, що всі «правочини», які були укладені до «Кредитного договору № 14-419-КЛ від 09.08.2007 року» після 31.01.2008 року між ТОВ «Агропарк» (в особі ОСОБА_6К.) і ПАТ КБ «Хрещатик» (в особі ОСОБА_4М.), тобто, до кінцевої дати повернення кредиту - 06.08.2008 року, - визнані недійсними внаслідок фіктивності, згідно ст. 234 ЦК України, господарськими судами у справі № 16/34/5022-571/2012(15/72-1140), сторонами у якій також були ТОВ «Агропарк» (як позивач) і ПАТ КБ «Хрещатик» (як відповідач), - що не потребує додаткового доказування, у відповідності до ч. З ст. 35 ГПК України.

В силу цього, прострочення виконання зобов'язання за «Кредитним твором № 14-419-КЛ від 09.08.2007 року» починає відлік з 07.08.2008 року включно, отже, 3-х річний строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, - сплив.

Таким чином, позивач, звернувшись із позовною заявою 18.08.2015 року, пропустив трьохрічний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Просить суд застосувати строк позовної давності до вимог ПАТ КБ «Хрещатик» до ТОВ «Агропарк» про «стягнення заборгованості» по «Кредитному договору № 14-419- КЛ від 09.08.2007 року» у розмірі 416602,5 долара США (в гривневому еквіваленті - 8801394,37 гривні) та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

19.10.2015 р. до матеріалів справи від позивача поступили Заперечення на заяву щодо застосування строків позовної давності №92/07-1044 від 19.10.2015 р. з додатком, в яких позивач зазначає, зокрема, наступне:

- враховуючи термін повернення позичальником кредитних коштів 06.08.2008 року згідно умов Кредитного договору, дію мораторію в період з 22 лютого 2010 року по 26 травня 2015 року (зупинення перебігу позовної давності), а також те, що позивачем подано заяву про стягнення заборгованості за Кредитним договором з ТОВ "Агропарк" до господарського суду Тернопільської області 18 серпня 2015 року, позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за Кредитним договором №14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року (з дня, коли у позивача виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання ТОВ "Агропарк", до дня подання позову пройшов 1 рік 9 місяців та 8 днів).

ОСОБА_3 ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

ОСОБА_3 ч.1 та ч.2 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України відповідно кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

ОСОБА_3 ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши подані сторонами докази, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, при цьому суд виходив з наступного.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

ОСОБА_3 ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, зокрема, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Як визначається у п. 2.2 даної Постанови , за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

ОСОБА_3 п. 4.2 даної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

ОСОБА_3 п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" Правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі таке.

ОСОБА_3 п.п. 4.4.1 зазначеної Постанови у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть Бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Як вбачається з матеріалів справи та як встановлено судом, строк повернення кредитних коштів "Позичальником"-відповідачем по справі за кредитним договором № 14-419- КЛ від 09.08.2007 року визначено - 06.08.2008 року (п. 1.1 р. 1 кредитного договору).

При цьому, позовна заява поступила до господарського суду- 18.08.2015 року (вхідний номер 875 від 18.08.2015 року по журналу реєстрації вхідної кореспонденції по господарському суду Тернопільської області).

Суд погоджується із твердженнями позивача викладеними в Запереченні на заяву щодо застосування строків позовної давності №92/07-1044 від 19.10.2015 р., що стосуються дії мораторію в період з 22 лютого 2010 року по 26 травня 2015 року (зупинення перебігу позовної давності).

Так, дійсно ухвалою суду від 22 лютого 2010 року була порушена справа №17/Б-1228 за заявою кредитора-1:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 та кредитора-2:Товариства з обмеженою відповідальністю "Арман" до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" про визнання його банкрутом (застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла до 18.01.2013 року). ОСОБА_3 п.3 даної ухвали судом було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно законодавства (крім випадків, передбачених п.4 статті 12 Закону); не нараховувати неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (копія ухвали від 22 лютого 2010 року знаходиться в матеріалах справи).

Ухвалою суду від 26 травня 2015 року провадження у справі №17/Б-1228 припинено. Також даною ухвалою припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів. Введеного ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.02.2010 року про порушення провадження у справі про банкрутство (п.2 ухвали)(копія ухвали від 26 травня 2015 року знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до приписів ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", одночасно з порушенням справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В силу зазначеного Закону з дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється виконання боржником усіх вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав до дня введення мораторію.

Відповідне положення містить пункт 2 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України, згідно якого перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.

З врахуванням того, що протягом дії мораторію не може здійснюватись як виконавче провадження так і добровільно оплата боржником грошових зобов"язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, законодавством встановлюється відстрочка виконання боржником зобов'язань, що підпадає під визначену п.2 ч.1 ст.263 Цивільного кодексу України підставу зупинення перебігу строку позовної давності.

Таким чином, з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється перебіг строку позовної давності за зобов'язаннями, строк виконання яких настав до дня введення мораторію.

Тобто, перебіг позовної давності за зобов'язаннями щодо сплати заборгованості по кредиту в сумі 138000 доларів США та щодо сплати відсотків нарахованих та несплачених включно до 22 лютого 2010 року на суму 39248,78 доларів США зупинився 22.02.2010 року по 26.05.2015 року включно.

Перебіг позовної давності по зазначених зобов'язаннях починається із 07.08.2008 року(зобов'язання по поверненню кредиту мало бути виконане 06.08.2008року). Тобто, до звернення до суду з позовом -18.08.2015 року, з врахуванням зупинення перебігу позовної давності пройшло 1 рік 9 місяців та 8 днів. Тобто, позивач не пропустив строк для звернення до суду з позовом про стягнення 138000 доларів США (з визначенням гривневого еквіваленту) -заборгованості по кредиту та 39248,78 доларів США (з визначенням гривневого еквіваленту) - заборгованості по відсотках нарахованих з 01.12.2008 по 21.02.2010 року включно.

Враховуючи те, що вимоги позивача про стягнення 180299,84 доларів США (з визначенням гривневого еквіваленту) виникли після порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" та є поточними, дія мораторію на зазначені вимоги не поширюється.

Впродовж значного періоду часу (22.02.2010-18.08.2015 року) позивач не вживав заходів щодо стягнення поточної заборгованості по відсотках нарахованих з 22.02.2010 року по 17.08.2012 року в сумі 82331,18 доларів США(з визначенням гривневого еквіваленту). Позивач не навів суду будь-яких причин пропуску позовної давності за цими вимогами. А відтак, строк позовної давності (три роки) для звернення до суду з позовом до відповідача із зазначеними вимогами сплив.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості по відсотках нарахованих з 18.08.1012 року по 02.08.2015 року (остаточна дата нарахування відсотків, яка зазначена по розрахунку позивача) в сумі 97968,66 доларів США (з визначенням гривневого еквіваленту).

Позивачем направлялась відповідачу претензія від 09 липня 2015 року за вих.№92-05/582 щодо погашення суми заборгованості та була вручена відповідачу 13.07.2015 року. Однак, відповідачем залишилась без задоволення.

Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення 138000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ 2112,6666 грн. за 100 доларів США станом на 03 серпня 2015 року становить 2 915 479 грн 91 коп - заборгованість по кредиту; 137217,44 доларів США-заборгованість по відсотках, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ 2112,6666 грн. за 100 доларів США станом на 03 серпня 2015 року становить 5814426 грн 93 коп задовольнити, як обґрунтовано заявлені, не суперечать нормам чинного законодавства та умовам договору.

ОСОБА_3 ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

А, відтак, в частині позовних вимог про стягнення 82331,18 доларів США(з визначенням гривневого еквіваленту)-заборгованості по відсотках нарахованих з 22.02.2010 року по 17.08.2012 року в позові слід відмовити за спливом позовної давності.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача за несвоєчасне погашення відсотків пені в сумі 59053,88 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1 247 611,60 грн., то суд вважає за необхідне зазначити, що саме нарахування позивачем пені по подвійній обліковій ставці НБУ України на суми боргу по відсотках в іноземній валюті (доларах США) суперечить нормам чинного законодавства. А тому заявлені позовні вимоги про стягнення пені з відповідача є неправомірними та такими, що не підлягають до задоволення.

Враховуючи вищезазначене, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 59053,88 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1247611,60 грн., суд вважає за необхідне в позові відмовити. Позовна давність в такому випадку не підлягає до застосування.

Також суд не погоджується із запереченнями відповідача, викладених у Відзиві на позовну заяву №62/15 від 27.08.2015 р., з огляду на те, що Кредитний договір № 14-419-КЛ від 09 серпня 2007 року не визнаний недійсним в судовому порядку; сторонами кредитного договору є позивач та відповідач, а тому прийняті на себе зобов'язання по даному кредитному договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків повинні бути виконаними в силу ст.526 Цивільного кодексу України; станом на час розгляду справи в суді заборгованість по кредиту та по відсотках не сплачена відповідачем; торги по реалізації нерухомого майна-нежитлової будівлі, а саме млина №2, загальною площею 2189,10 кв.м., що знаходиться за адресою м.Чортків, вул.Млинарська,14 не відбулись (нерухоме майно є предметом іпотеки згідно Іпотечного договору від 22.08.2007 року, наданим в іпотеку ТОВ «Арман», та на яке вчинено виконавчий напис нотаріуса), тобто неможливо на даний час зарахувати кошти отримані в результаті проведених торгів та реалізації майна в погашення боргу по кредиту та відсотках.

ОСОБА_3 ст.49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропарк" юридична адреса: вул. Пушкіна, 11, смт. Гусятин, Тернопільська область, фактична адреса: вул. Медова, 3/118, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 25346107, на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", вул. Хрещатик, 8-А, м.Київ, ідентифікаційний код 19364259:

-138000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ 2112,6666 грн. за 100 доларів США станом на 03 серпня 2015 року становить 2 915 479 грн 91 коп - заборгованість по кредиту;

-137217,44 доларів США-заборгованість по відсотках, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ 2112,6666 грн. за 100 доларів США станом на 03 серпня 2015 року становить 5814426 грн 93 коп;

-48278 грн 37 коп судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 29 жовтня 2015 року

Суддя С.О. Хома