Постанова

від 22.09.2015 по справі 804/6475/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. Справа № 804/6475/14

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ :

07.05.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001462204 від 11.02.2014 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 р. (суддя Рищенко А.Ю.) відкрито провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 р. (суддя Рищенко А.Ю.) зупинено провадження у справі.

Розпорядженням Керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 від 24.06.2015 р. №316д призначено повторний автоматичний розподіл справи, справу передано до провадження судді Маковської О.В.

Розпорядженням Керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 від 09.09.2015 р. №452д призначено повторний автоматичний розподіл справи, справу передано до провадження судді Віхрової В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2015 р. поновлено провадження у справі та призначено до розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2015 р. замінено відповідача по справі Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі - відповідач).

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на законі та прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, зо загальними зборами учасників ТОВ «Оріхівське Стіл» від 24.02.2012 р. прийнято рішення про перетворення товариства шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл». Згідно інформації з електронного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 08.04.2014 р. у Реєстрі зроблено запис про припинення реєстрації товариства, правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» (код ЄДРПОУ 35201064).

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В контексті наведеного п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Податкові інспекції є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (ст. 76 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Судом встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Оріхівське Стіл» (код ЄДРПОУ 35201072) за грудень 2013 р.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 25.01.2014 р. № 37/22-04/35201072 (надалі - Акт перевірки), яким встановлено порушення підприємством п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Оріхівське Стіл» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) а суму 6058791,00 грн. У зв'язку з чим відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України до зменшення підлягає залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податкові декларації з ПДВ за грудень 2013 р. у розмірі 6058791,00 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки, позивач 03.02.2014 р. надав до податкового органу відповідні заперечення (лист від 03.02.2014 р. №10).

11.02.2014 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми № НОМЕР_1, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6058791,00 грн. за грудень 2013 р.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням позивач надав скаргу до Міністерства доходів і зборів України (вх.№8030/6 від 22.04.2014 р.), за результатами розгляду якої оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарга без задоволення (рішення Міністерства доходів і зборів України від 30.04.2014 р. №7848/6/99-99-10-01-15).

Судом встановлено, що ТОВ «Оріхівське Стіл» до податкового органу подано декларацію з ПДВ за грудень 2013 року, у якій рядок 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного(податкового) періоду» складає 0,00 грн., рядок 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) складає 6062265,00 грн., рядок 22 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового періоду), за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» та рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» складає 6062265,00 грн. Залишок від'ємного значення сформований в період з листопада 2007 року по листопад 2012 року.

Слід звернути увагу, що проведенню камеральної перевірки підприємства передувала позапланова виїзна перевірки ТОВ «Оріхівське Стіл» з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за липень 2013 р. (Акт від 18.09.2013 р. №1047/15-3/35201072), за результатами якої податковий орган дійшов висновків про порушення підприємством пп. 14.1.36, 14.1.181 п.14.1. ст.14, п.198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме ТОВ «Оріхівське Стіл» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 24 декларації) на суму 6058791,00 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 203,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.10.2013 р. №0000481501 про зменшення ТОВ «Оріхівське Стіл» розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 6058791,00 грн., яке було оскаржене позивачем до суду.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 р. (справа №804/1305/14) позовні вимоги ТОВ «Оріхівське Стіл» задоволено, вказане вище податкове повідомлення-рішення скасоване.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 р. залишено без змін.

Рішення набрало законної сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлені вищезазначеними судовими актами факти мають преюдиціальне значення в рамках досліджуваного адміністративного спору та доведенню знову не підлягають.

На підставі вказаної норми суд відхиляє посилання позивача на протиправність висновків Акту документальної позапланової виїзної перевірки підприємства, оскільки зміст даного документу та відповідні господарські відносини (господарська діяльність) підприємства були предметом розгляду у справі №804/1305/14 та не є предметом розгляду справи №804/6475/14, а отже дослідженню не підлягають.

Вказаними рішеннями встановлено правомірність формування податкового кредиту позивача у розмірі 6058791,00 грн.

Таким чином, висновки податкового органу щодо завищення підприємством залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 24 декларації) на суму 6058791,00 грн. є неправомірними.

Фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу можливості відображення позивачем у податковій звітності, наступних податкових періодів, від'ємного значення ПДВ, розмір якого зменшено податковим повідомленням-рішенням, яке оскаржено у судовому порядку, але до набрання судовим рішенням законної сили.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно п. 200.3 та 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно Порядку заповнення та подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 р. № 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 р. за № 2094/24626 (який був чинний на момент виникнення спірних відносин, втратив чинність 01.12.2014 р.) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума:

у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду);

у деклараціях 0121-0123/0130/0140 зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 20.1 у деклараціях 0121-0123/0130/0140 не заповнюється.

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).

Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Відповідно до пп. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

З урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

У відповідності до п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, права та обов'язки як платника податків щодо сплати податкового зобов'язання, так і податкового органу щодо примусового стягнення виникають лише після набрання законної сили судовим рішенням.

Діючою, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, редакцією Податкового кодексу України не передбачено дій платника податків у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ, але передбачено, що платник податків має право оскаржити таке рішення контролюючого органу (п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України).

При цьому, норми чинного податкового законодавства не містять заборони декларування від'ємного значення з ПДВ без урахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов'язкових до вступу відповідного судового рішення в законну силу.

Застосовуючи аналогію закону, в частині оскарження платником рішень контролюючого органу про збільшення сум грошового зобов'язання, та приймаючи до увагу законодавчо визначену можливість оскарження будь-якого рішення контролюючого рішення, можливо дійти висновку про те, що якщо податковий орган зменшує розмір від'ємного значення суми ПДВ, то обов'язок платника податків врахувати ці суми зменшення у наступних податкових періодах виникає лише після набрання законної сили судовим рішенням, яким би було встановлено правомірність рішення контролюючого органу про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ.

Згідно пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З урахуванням наведених вище приписів законодавства у взаємозв'язку із обставинами даної справи, враховуючи, що саме станом на дату подання декларації сума податкового зобов'язання, яка визначена позивачеві податковим органом, була неузгодженою, суд дійшов висновку, що у позивача у грудні 2013 р. не існувало обов'язку відобразити у податковій звітності з податку на додану вартість зі знаком «-» суму зменшення залишку від'ємного значення з урахуванням податкового повідомлення-рішення за формою «В4» від 03.10.2013 р. № НОМЕР_2 на суму завищення від'ємного значення ПДВ у розмірі 6058791,00 грн.

У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України).

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001462204 від 11.02.2014 р.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролетарське Стіл» судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 22.09.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3