Ухвала

від 09.10.2015 по справі 826/23166/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 жовтня 2015 року                                        м. Київ                              № 826/23166/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., ознайомившись з позовною заявою

за позовом Українського Інституту науково-технічної і економічної інформації

до Державної фінансової інспекції в м. Києві

про визнання протиправними дій, скасування п.1 вимоги,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Український інститут науково - технічної і економічної інформації з позовом до Державної фінансової інспекції в м. Києві, в якому просив:

- визнати незаконними дії провідного державного фінансового інспектора Співак В.О., які полягають у внесенні відомостей про неправомірне віднесення в дохід Українського інституту науково-технічної і економічної інформації суми у розмірі суми у розмірі 959 983 гривень 07 коп. та завдання державному бюджету матеріального збитку на вказану суму до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Українського інституту науково-технічної та економічної інформації за період з 01.02.2013р. по 01.05.2015р. № 032-30/1394 від 25.08.2015 р.;

- скасувати Акт ревізії фінансово - господарської діяльності Українського інституту науково-технічної та економічної інформації за період з 01.02.2013р. по 01.05.2015р. №032-30/1394 від 25.08.2015р. в частині відображення відомостей про неправомірне віднесення в дохід Українського інституту науково-технічної і економічної інформації суми у розмірі суми у розмірі 959 983 гривень 07 коп. та завдання державному бюджету матеріального збитку на вказану суму;

- визнати незаконним та скасувати п. 1 Вимоги за вих. № 26-032-14-15/9373 від 09.09.2015 р. «Про усунення порушень, виявлених ревізією» у зв'язку із складенням такої вимоги на підставі протиправних відомостей наведених в розділі 1.12 Акту ревізії фінансово - господарської діяльності Українського інституту науково-технічної та економічної інформації за період з 01.02.2013р. по 01.05.2015р. № 032-30/1394 від 25.08.2015р.                                         Як зазначає позивач, відповідачем оформлено вимогу за вих. № 26-032-14-15/9373 від 09.09.2015 р. «Про усунення порушень, виявлених ревізією» у відповідності з п. 1 якого було встановлено наступне «порушення» :

« 1. Зокрема, Інститутом в порушення вимог ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI та Переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами, затвердженого, постановою КМУ від 28.07.2003 р. № 1180, зараховано до складу доходів кошти, отримані у періоді з 01.02.3013 по 01.05.2015 за надання рекламних послуг, за надання спеціальних місць на зовнішньому фасаді будівлі під розміщення рекламної інформації та за супроводження богослужінь в загальній сумі 959983 грн. 07 коп., а не перераховані до зального фонду Державного бюджету у порядку, визначеному ст. 240 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436 IV, чим завдано державному бюджету матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.          

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування пункту 1 Вимоги щодо визначення суми матеріальної шкоди, яка задана державному бюджету, має майновий характер, адже вирішення судом спору в цій частині стосується зобов'язань позивача, що виражені у грошовому еквіваленті, має очевидний економічний ефект, адже призведе до збільшення чи зменшення активів позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Так, позивачем оскаржуюється Вимога за вих. № 26-032-14-15/9373 від 09.09.2015 р., в той час як до позовного матеріалу долучено копію Вимоги від 09.09.2015р. №26-032-14-14/9373, що унеможливлює вирішення судом питання щодо змістовності позовних вимог.

Частиною третьою ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України також визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

          Згідно ч. 2 ст. 4 вказаного Закону (у редакції чинній на момент звернення до суду) ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір мінімальної заробітної плати; за подання позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

          Разом з тим, ч. 3 ст. 6 Закону визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Також вказаною статтею Закону визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

          Позивачем у позовній заяві пред'явлено 2 позовні вимоги немайнового характеру, зокрема про оскарження дій та акту, а також 1 вимогу майнового характеру, а саме про визнання незаконним та скасування пункту вимоги, в той час як до позовного матеріалу долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1218грн., тобто за пред'явлення 1 вимоги немайнового характеру. Вказане є недоліком позовної заяви, а відтак вбачаються правові підстави для залишення позовної заяви без руху.          

          Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

          Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачам строку для усунення недоліків шляхом подання до суду:

          - належних доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1218 грн. за пред'явлення другої позовної вимоги немайнового характеру;

          - належних доказів на підтвердження сплати судового збору за пред'явлення вимоги майнового характеру у розмірі 1,5 відсотки ціни позову;

          - належним чином засвідченої копії Вимоги №26-032-14-15/9373 у відповідності до кількості відповідачів по справі.

           Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву Українського Інституту науково - технічної і економічної інформації без руху .

2.Встановити позивачу строк до 18 листопада 2015 року для усунення недоліків позовної заяви.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАСУ.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                           І.А. Качур