Ухвала

від 22.10.2015 по справі п/811/4371/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2015 рокусправа № П/811/4371/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року по справі № П/811/4371/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Центр» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Центр» звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про:

визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Сільгосп-Центр» за липень 2014 в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту система «Податковий блок» («Електронна автоматизована система «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України») на підставі акту № 80/11-23-22-04/37502704 від 10.11.2014р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сільгосп-Центр», складеного Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області;

зобов'язання відповідача відновити в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту системи «Податковий блок» («Електронна автоматизована система «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України») показники податкової звітності ТОВ «Сільгосп-Центр», що зазначені в податкових деклараціях з ПДВ за липень 2014року;

визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення відповідача №0000172204 від 27.11.2014року про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 123,00 грн., застосованих за нібито вчинені порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України;

визнання протиправним та скасувати в повному обсязі податкового повідомлення-рішення відповідача №0000152204 від 27.11.2014року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52412,00 грн., з яких основний платіж - 34941,00 грн., штрафна санкція - 17471,00 грн., застосованих за нібито вчинені порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України;

визнання протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення відповідача №0000162204 від 27.11.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 51861,00 грн., з яких основний платіж - 34574,00 грн., штрафна санкція - 17287,00 грн., застосованих за нібито вчинені порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 ПК України.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача щодо коригування самостійно задекларованих позивачем показників податкової звітності здійснено з перевищенням компетенції, безпідставно та необґрунтовано. Позивач зазначає, що податковий кредит сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Авантаж Оптимум» та ТОВ «Елітстройбуд-2014», а висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються наданими позивачем первинними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № 0000172204 від 27.11.2014 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № 0000152204 від 27.11.2014 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області № 0000162204 від 27.11.2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, посадовими особами Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на підставі наказу №2086 від 28.10.2014 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосп-Центр» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Авантаж Оптимум» за квітень, травень 2013 року з ТОВ «Елітстройбуд-2014» за липень 2014р.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 10.11.2014 року № 80/11-23-22-04/37502704, яким встановлено нереальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Авантаж Оптиум» та ТОВ «Елітстройбуд-2014», та як наслідок, заниження податку на додану вартість у розмірі 34941,00 грн. та податку на прибуток в сумі 34574,00 грн.

На підставі акта перевірки, Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення відповідача №0000172204 від 27.11.2014року про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 123,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення відповідача №0000152204 від 27.11.2014року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52412,00 грн., з яких основний платіж - 34941,00 грн., штрафна санкція - 17471,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення відповідача №0000162204 від 27.11.2014року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 51861,00 грн., з яких основний платіж - 34574,00 грн., штрафна санкція - 17287,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2013 року між ТОВ «Сільгосп-Центр» (клієнт) та ТОВ «Авантаж Оптимум» (експедитор) укладено договір транспортного експедирування №01-04. Предметом укладеного договору є надання транспортно - експедиційних операцій.

Фактичне виконання укладеного договору підтверджується долученими до справи первинними документами: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками - фактурами та товарно-транспортними накладними.

Експедитором за договором (ТОВ «Авантаж Оптимум») позивачу видано відповідні податкові накладні за надані послуги.

Оплату отриманих послуг здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями.

01.07.2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Елітстройбуд-2014» (постачальник) укладено договір купівлі-продажу №01-07 на поставку сої. Пунктом 2.1 Договору встановлено, що товар продається партіями, додатково погодженими сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження реального виконання вказаного правочину позивачем надано видаткові накладні та рахунки на оплату.

Продавцем за договором (ТОВ «Елітстройбуд-2014») позивачу видано податкові накладні на поставлені товари.

Факт оплати вказаного товару позивачем підтверджено платіжними дорученнями, з урахуванням укладеного договору про відступлення права вимоги №01-07 СЦ, укладеного 01.07.2014 р. між ТОВ «Елітбудстрой-2014» та ТОВ «Ферумтрейд».

Транспортування товару, відповідно до умов договорів здійснювалось за рахунок продавця (постачальника) на умовах DAP за адресами, які зазначав позивач.

Податкові та видаткові накладні, якими оформлювався факт прийняття підприємством товару/послуг, містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.

Придбана соя реалізована контрагентам ТОВ «Славтрейд Агро», що підтверджено видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними.

Перелічені вище документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Виявлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Авантаж Оптиум» і ТОВ «Елітстройбуд-2014», які зазначені податковим органом в акті перевірки, відображення позивачем операцій з отримання обумовлених договорами послуг та товару у відповідних податкових періодах відповідачем не спростовані.

Також відповідачем не спростовується факт використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності.

На момент укладення та реалізації договорів ТОВ «Авантаж Оптиум» та ТОВ «Елітстройбуд-2014» мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та ТОВ «Авантаж Оптиум», ТОВ «Елітстройбуд-2014» дотримані. Також господарські зобов'язання з надання послуг перевезення, поставки товару не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами).

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку ТОВ «Авантаж Оптиум» та ТОВ «Елітстройбуд-2014», які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до валових витрат, податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Виявлені обставини щодо ТОВ «Авантаж Оптиум» та ТОВ «Елітстройбуд-2014» ґрунтуються лише на відомостях, отриманих від податкового органу. При цьому жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти щодо порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача та був обов'язковим для застосування на всій території України, відповідачем не наведений, в матеріалах справи відсутній.

Посилання відповідача на акти перевірок ТОВ «Авантаж Оптиум» та ТОВ «Елітстройбуд-2014» колегія суддів не приймає в якості належного доказу у справі з огляду на наступне.

Згідно з п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №984 від 22.12.2010 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, тому посилання податкового органу на акт перевірки іншого платника податків, яким встановлено порушення податкового законодавства, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

До того ж, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Виходячи з вищевикладеного, зважаючи на наявність у позивача, належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, вбачається, що позивачем виконані всі умови для віднесення відповідних сум до валових витрат та податкового кредиту з операцій надання послуг та поставки товару, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, про що прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 28 жовтня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов