Ухвала

від 07.10.2015 по справі 816/1555/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р.Справа № 816/1555/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - Мацевича І.Ю.,

представника відповідача - Боровик Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2015р. по справі № 816/1555/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

23.04.2014 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод", далі по тексту - ТОВ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод") звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2014 р. №0000022202/31.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є неправомірним, оскільки при формуванні податкового кредиту позивачем дотримані вимоги Податкового кодексу України, здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в перевіряємому періоді повністю підтверджуються наявними первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Крім того, контролюючий орган зробив висновки, які обґрунтовував фактично з посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Атаргатіс А" та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гессен".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 р. адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 14 січня 2014 р. №0000022202 в частині донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в загальному розмірі 201247,20 грн., з якого за основним платежем - 134164, 80 грн., за штрафними санкціями - 67082,40 грн.. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2015 р. касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" задоволено частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 р. адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 14 січня 2014 р. №0000022202/31 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 182332,80 грн. в тому числі за основним платежем в розмірі 121555,20 грн. та штрафні санкції в розмірі 60777,60 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015 р. проведено замінену позивача - Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод".

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 р. проведено заміну відповідача на правонаступника - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 07.10.2015 року, представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Приватне акціонерне товариство "Кременчуцький лікеро - горілчаний завод" (код ЄДРПОУ 30941194) зареєстровано в якості юридичної особи 24 травня 2000 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 585 120 0000 001785 (т.1 а.с. 172-174).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод " є правонаступником Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький лікеро - горілчаний завод", що підтверджується Статутом, затвердженим зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький лікеро - горілчаний завод" (протокол від 28 липня 2015 р.).

Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 07 червня 2000 року за № 5442 (т.2 а.с. 98) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18 січня 2011 р. № 100318108 (т.2 а.с. 99).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 18629976 серії АД № 685494, позивач здійснює наступну діяльність за КВЕД: 11.01 - дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв; 11.03 - виробництво сидру та інших плодово-ягідних вин; 11.04 - виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів; 11.07 - виробництво безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки, 46.34 - оптова торгівля напоями, 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (т.1 а.с. 172-174).

Фахівцями Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в період з 09 грудня 2013 по 13 грудня 2013 року відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 09 грудня 2013 року № 1652 (т.2 а.с. 72) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Кременчуцький ЛГЗ" (код ЄДРПОУ 30941194) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "АТАРГАТІС А" (код ЄДРПОУ 38433695) у травні 2013 р., з ТОВ "ГЕССЕН" (код ЄДРПОУ 38599375) у липні 2013 р., за результатами якої складено акт від 20 грудня 2013 р. №5676/16-03-22-02-12/30941194 (т.1 а.с. 105-109), за висновками якого встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 255720 грн., в тому числі за травень 2013 р. - в розмірі 174320 грн., липень 2013 р. - в розмірі 81400 грн.

Із такими висновками акту позивач не погодився та надав до контролюючого органу заперечення до акту перевірки (т.1 а.с. 137-139).

Підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього ж Кодексу однією з підстав для проведення документальної позапланової перевірки є подання платником в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акту перевірки, коли платник податків посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.

У зв'язку з отриманням заперечень ДПІ у м. Полтаві наказом про акт перевірки від 06 березня 2014 р. № 836 призначено позапланову документальну виїзну перевірку ПрАТ "Кременчуцький ЛГЗ", за наслідками якої складено акт від 14 березня 2014 року № 737/16-03-22-02-12/30941194, яким підтверджено висновки попередньої перевірки, оформленої актом від 20 грудня 2013 року № 5676/16-03-22-02-12/30941194 (т.1 а.с. 110-117).

На підставі вищевикладених висновків перевірок Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від 14 січня 2014 року № 0000022202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах), 14010100 в розмірі 383 580 грн., в тому числі: за основним платежем в розмірі 255 720 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 127 860 грн. (т.1 а.с. 145).

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2014 року № 0000022202.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ПрАТ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" відсутні порушення податкового законодавства, визначені актом перевірки №5676/1603-22-02-12/30941194 від 20 грудня 2013 р. в частині завищення податкового кредиту на суму 121555,20 грн., на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000022202/31 від 14 січня 2014 р..

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У зв'язку із скасуванням Вищим адміністративним судом постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року в частині відмови у задоволенні позову, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, правова оцінка оскаржуваного податкового повідомлення-рішення судом першої інстанції надана в частині нарахування грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 182332,80 грн. в тому числі, за основним платежем - в розмірі 121555,20 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 60777,60 грн.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як убачається із матеріалів справи, 07 травня 2013 року між ПрАТ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" (Замовник) та ТОВ "Атаргатіс А" (Виконавець) укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг №8 (т.1 а.с. 9-10).

За умовами п. 1.1. договору Замовник в порядку та на умовах, визначених договором, дає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надати йому за плату інформаційно-консультаційні послуги, в обсязі та на умовах, визначених договором. Виконавець зобов'язується надавати замовникові за його окремими дорученнями наступні інформаційно-консультаційні послуги протягом строку цього договору, що включає в себе: консультування у розробці концепцій бухгалтерського обліку, програм обліку витрат, процедур контролю за виконанням договірних зобов'язань; консультування з питань планування діяльності, з організаційних питань, забезпечення ефективності контролю за господарською діяльністю, наданням інформації для управління; відображення господарських операцій, проведених замовником за звітний місяць, у реєстрах бухгалтерського обліку; складання фінансової та іншої звітності, передбаченої відповідним чинним законодавством; подання фінансової та іншої звітності до уповноважених органів у встановлені законодавством строки; розрахунок податків (зборів, внесків), довідок з правових питань, що виникають у діяльності замовника; усне інформування замовника про зміни в законодавстві, організація спільно з органами (підрозділами) замовника вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосуються їх діяльності. За послуги, передбачені договором, замовник виплачує виконавцю винагороду, розмір якої сторони зазначають в актах приймання-передачі виконаних робіт, які підписуються повноважними представниками сторін та є належними доказами виконання робіт. Договір починає свій перебіг з моменту підписання та діє до 31 грудня 2013 року.

Судовим розглядом встановлено, що ПрАТ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" у другому кварталі 2013 року отримувало інформаційно-консультаційні послуги від ТОВ "Атаргатіс А" на загальну суму 240930 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 40155 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Атаргатіс А" останнім виписано позивачу податкові накладні від 31 травня 2013 року №601, 602, 603, 604, 605 (т.1 а.с. 17-21).

На підтвердження фактичного надання інформаційно-консультаційних послуг позивачем надано акт приймання-передачі виконаних робіт від 31 травня 2013 року за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 07 травня 2013 року, в якому зазначено вид послуг та їх вартість (т.1 а.с. 11), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 травня 2013 року №ОУ-0531/01, №ОУ-0531/02, №ОУ-0531/03, №ОУ-0531/04, №ОУ-0531/05 (т.1 а.с. 12-16), звіт до договору про надання інформаційно-консультаційних послуг №8 від 07 травня 2013 року (т.4 а.с. 31-41), лист з додатками ТОВ "Атаргатіс А", які надані на підтвердження здійснення реальних господарських операцій (т.3 а.с. 40-97).

Розрахунок за надані послуги здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Атаргатіс А", що підтверджується банківською випискою (т.4 а.с. 16).

Як убачається із наданої до суду позивачем картки рахунку: 685 по ТОВ "Атаргатіс А" (т.4 а.с. 15) у останнього станом на 28 серпня 2013 року у рядку "Дебет" значиться сума 240930 грн. по операції за інформаційно-консультаційні послуги згідно договору №8 від 07 травня 2013 року.

Крім того, 01 липня 2013 року між ПрАТ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" (Замовник) та ТОВ "Гессен" (Виконавець) укладено договір про надання послуг №17 (т.1 а.с. 72-73), за умовами договору замовник в порядку та на умовах, визначених договором, дає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надати йому за плату інформаційно-консультаційні послуги, в обсязі та на умовах, визначених договором. Виконавець зобов'язується надавати замовникові за його окремими дорученнями наступні інформаційно-консультаційні послуги протягом строку цього договору, що включає в себе: консультування у розробці концепцій бухгалтерського обліку, програм обліку витрат, процедур контролю за виконанням договірних зобов'язань; консультування з питань планування діяльності, з організаційних питань, забезпечення ефективності контролю за господарською діяльністю, наданням інформації для управління; відображення господарських операцій, проведених замовником за звітний місяць, у реєстрах бухгалтерського обліку; складання фінансової та іншої звітності, передбаченої відповідним чинним законодавством; подання фінансової та іншої звітності до уповноважених органів у встановлені законодавством строки; розрахунок податків (зборів, внесків), довідок з правових питань, що виникають у діяльності замовника; усне інформування замовника про зміни в законодавстві, організація спільно з органами (підрозділами) замовника вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосуються їх діяльності. За послуги, передбачені договором, замовник виплачує виконавцю винагороду, розмір якої сторони зазначають в актах приймання-передачі виконаних робіт, які підписуються повноважними представниками сторін та є належними доказами виконання робіт. Договір починає свій перебіг з моменту підписання та діє до 31 грудня 2013 року.

01 липня 2013 року між ПрАТ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" (Замовник) та ТОВ "Гессен" (Виконавець) укладено договір №18 про надання маркетингових послуг (т.1 а.с. 80), за умовами договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги по збору, обробці і аналізу даних та інформації про ринок алкогольних напоїв на території України та комплектуючих (продукції і матеріалів), що використовуються у їх виробництві, ціни та фінансово-господарські можливості замовника на вказаних ринках, виявлення сприятливих можливостей, пов'язаних з реалізацією цілей замовника, з метою зниження підприємницького ризику в процесі прийняття ним управлінських рішень на вказаних ринках, а також консультаційні послуги, які включають консультаційне обслуговування персоналу замовника із фінансових та економічно-правових питань, пов'язаних з виробничою діяльністю замовника. За результатами проведення дослідження надавати замовнику акт здачі-приймання результатів досліджень (Акт виконаних робіт), який являється належним доказом виконання зазначених робіт.

ПрАТ "Кременчуцький лікеро-горілчаний завод" у третьому кварталі отримувало інформаційно-консультаційні та маркетингові послуги від ТОВ "Гессен" на загальну суму 488400 грн., в тому числі ПДВ -в розмірі 81400 грн.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Гессен" останнім виписано позивачу податкові накладні від 31 липня 2013 року №602, №603, №604, №605, №606, №607, №608, №609, №610 (т.1 а.с. 77-79, 88-99).

На підтвердження фактичного надання вищевказаних послуг позивачем надано акт приймання-передачі робіт за договором №17 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 31 липня 2013 року, в якому зазначено вид послуг та їх вартість (т.1 а.с. 73), акт приймання-передачі виконаних робіт за договором №18 про надання маркетингових послуг від 01 липня 2013 року, в якому зазначено вид послуг та їх вартість (т.1 а.с. 81), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0731/02, №ОУ-0731/03, №ОУ-0731/04, №ОУ-0731/05, №ОУ-0731/06, №ОУ-0731/07, №ОУ-0731/08, №ОУ-0731/09, №ОУ-0731/10 (т.1 а.с. 74-76, 82-87), звіт до договору про надання послуг №17 від 01 липня 2013 року (т.4 а.с. 21-30), маркетингове дослідження проведене ТОВ "Гессен" (т.2 а.с. 1-71), лист з додатками ТОВ "Гессен", які надані на підтвердження здійснення реальних господарських операцій (т.3 а.с. 40-39).

Розрахунок за надані послуги здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Гессен", що підтверджується банківською випискою (т.4 а.с. 19-20 ).

Як убачається із наданої позивачем до суду картки рахунку: 685 по ТОВ "Гессен" (т.4 а.с. 17-18) у останнього станом на 12 вересня 2013 року та 16 вересня 2013 року у рядку "Дебет" значиться сума 183129,45 грн. та 305270,55 грн. відповідно по операціях за інформаційно-консультаційні послуги згідно договору №17 від 01 липня 2013 року та за маркетингові послуги згідно договору №18 від 01 липня 2013 року.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вищезазначені правочини ніким не оскаржені та є дійсними.

Виконання вищевказаних договорів підтверджено первинними документами, зокрема, технічними завданнями до кожного з договорів, актами здачі - приймання проектних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями(т.1 а. с. 55-230).

Отже, про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до ч. 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Згідно зі статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, необхідність отримання вищевказаних послуг пов'язана із підготовкою, організацією і веденням діяльності направленої на отримання прибутку, з метою зниження підприємницького ризику в процесі прийняття управлінських рішень у своїй господарській діяльності та вивчення кон'юнктури ринку.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Із наявних у матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2 а.с. 91-96) убачається, що видами діяльності ТОВ "Атаргатіс А" та ТОВ "Гессен" є, зокрема, консультування з питань комерційної діяльності й керування та дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

На час проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, вказані юридичні особи були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали статус зареєстрованих платників податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Податкові накладні, які виписані контрагентами позивача, не мають недоліків, які згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Згідно зі ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

У постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10 за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд України дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

На підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, не встановлено будь-яких порушень позивачем при обчисленні та формуванні податкового кредиту по господарським взаємовідносинам між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, судовим розглядом встановлена реальність вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, направленими на настання правових наслідків, які підтверджені оформленими належним чином первинними документами, що дає підприємству право на відображення цих операцій у податковому обліку при формуванні податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами та підтверджували висновки акту перевірки від 20 грудня 2013 року №5676/16-03-22-02-12/30941194.

У зв'язку з тим, що податковий орган не мав належних підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 січня 2014 року №0000022202/31 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 182332,80 грн. в тому числі: за основним платежем - в розмірі 121555,20 грн. та штрафні санкції - в розмірі 60777,60 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2015р. по справі № 816/1555/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 12.10.2015 р.