Постанова

від 28.10.2015 по справі 822/2378/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2378/15

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

28 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Зарицької Т.В.,

представника позивача - Лебедюк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Нефедівське" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Нефедівське" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

22.06.2015 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Нефедівське" про стягнення заборгованості.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, представник відповідача, в свою чергу, в попередніх судових засіданнях 30.09.2015 року та 21.10.2015 року підтримав доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Нефедівське" (ідентифікаційний код 14144671) зареєстроване як юридична особа та до 01 січня 2015 року був платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Згідно матеріалів справи, у відповідача станом на травень 2015 року рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Кам'янець-Подільський та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам за Списком №2, на суму 4210,69 грн.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня та березня 2015 року (який отримані відповідачем 24 січня 2015 року та 21 березня 2015 року відповідно, що підтверджується копіями повідомлення про вручення поштового відправлення), розрахунком суми позову та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 2.

Заборгованість відповідача в добровільному порядку не погашена, що стало підставою звернення управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець-Подільський та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п.2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 част.2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього закону.

Згідно п.6.4 розділу 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач був платником фіксованого сільськогосподарського податку. В зв'язку з цим його було звільнено від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Однак, з 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок та установлено, що його платники є платниками єдиного податку четвертої групи.

Чинним законодавством не передбачено виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, для платників єдиного податку. Відповідно, з 01 січня 2015 року у вказаної категорії платників виникає обов'язок відшкодування пільгових пенсій.

Особи, яким позивачем було виплачено пенсію за січень-квітень 2015 року, працювали у відповідача і їм була призначена пільгова пенсія на підставі пп. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

Тобто, відповідач згідно зазначених норм законодавства, зобов'язаний проводити оплату до Пенсійного фонду України відшкодування фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача.

Колегія суддів, вважає вірними висновки суду стосовно того, що підлягають відшкодуванню фактичні витрати на доставку пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6

Суд вважає хибними доводи апелянта про те, що відшкодуванню пілягають витрати на виплату та доставку пенсії лише особам, пенсія яким призначена відповідно до Списку №1, а оскільки пенсія вище вказаним особам призначена відповідно до п.п. "в" - "е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", такі витрати покриваються за рахунок коштів Державного бюджету. Оскільки, відповідно до ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього закону.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про помилкове зазначення судом першої інстанції того, що ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6 отримують пенсію за Списком №2, в зв'язку з тим, що відповідно до ч. 2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, аналізуючи вище викладене суд першої інстанції дійшов вірних висновків про наявність підстав для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відшкодування фактичних витрат на доставку пенсії ОСОБА_7

Оскільки, на момент призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_7 (08.10.2008 р.), чинне законодавство України (Закони №№400,1058, Інструкція №21-1) зобов'язувало її колишнього роботодавця, до досягнення нею пенсійного віку передбаченого ст.26 Закону №1058, відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058 (у редакції станом на 08.10.2008 р.) жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Аналогічна норма існувала і у Законі №1788 відповідно до ст.12 якого право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_7 досягла пенсійного віку в липні 2013 року.

Відповідно до загальнотеоретичних правил правозастосування, правовідносини між особами врегульовуються тієї нормою матеріального права, яка діє на момент виникнення, припинення, зміни цих правовідносин, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_7 в сумі 67,02 грн., у зв'язку з чим, рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її в частині стягнення фактичних витрат на доставку пенсії ОСОБА_7 в сумі 64,02 грн. та прийняти в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Нефедівське" задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року скасувати в частині задоволення позову про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна фірма "Нефедівське" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначеної ОСОБА_7 на пільгових умовах в сумі 67 грн. 02 коп. В цій частині винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 листопада 2015 року.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Загороднюк А.Г.

Полотнянко Ю.П.