Рішення

від 30.10.2015 по справі 913/661/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

30 жовтня 2015 року Справа № 913/661/15

Провадження № 6/913/661/15

За позовом Публічного акціонерного товариства В«Державний ощадний банк УкраїниВ» в особі філії - Луганського обласного управління АТ В«ОщадбанкВ» ,

м. Сєвєродонецьк, Луганська область

до відповідача ОСОБА_1 В«АВКВ» , м. Попасна, Луганська область

про стягнення 3 256 213 грн. 14 коп.

Суддя Василенко Т.А.

Секретар судового засідання Жданова Е.А.

У засіданні брали участь :

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії № 204 від 22.11.2013 в розмірі 3 256 213 грн. 14 коп., в тому числі: борг по кредиту в розмірі 1 500 000 грн. 00 коп., строкові відсотки по кредиту в розмірі 13 623 грн. 29 коп., прострочені відсотки по кредиту в розмірі 317 342 грн. 46 коп., пеня за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 546 246 грн. 58 коп., пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в розмірі 84 502 грн. 32 коп., 3% річних в розмірі 33 780 грн. 82 коп., 3% річних по прострочених відсотках в розмірі 5 065 грн. 76 коп., інфляціїні за простроченим кредитом в розмірі 665 850 грн. 00 коп., інфляційні за простроченими відсотками в розмірі 89 801 грн. 91 коп.

Позивачем до суду надані письмові пояснення за якими зазначено, що за умовами

п. 8.1 договору кредитної лінії спори, врегулювання яких неможливо досягнути шляхом переговорів протягом 20 календарних днів, вирішуються в судовому порядку відповідно до вимог чинног законодавства.

Банком вживалися всі можливі заходи щодо врегулювання господарських правовідносин між сторонами як до моменту звернення до суду так і під час судового розгляду. Так, позивачу було направлено на електронну адресу вимогу про дострокове повернення кредиту за договором кредитної лінії № 204 від 22.11.2013.

Також вимога направлялався відповідачу і за допомогою органів поштового зв'язку в порядку зазначеному на веб-сайті УДППЗ «Укрпошта».

Оскільки у позивача відсутні данні про інші контакти відповідача, ніж ті що вказані в позові, вимогу було направлено можливими способами, а саме відповідно до рекомендацій УДППЗ «Укрпошта» та електронною поштою.

Надані позивачем письмові пояснення прийняті судом до уваги та долучені до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, правом на участь у судових засіданнях не скористався.

Так, відповідач зареєстрований за адресою - Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. 60 років Створення СРСР, буд. 2а.

В ухвалах суду від 27.08.15, 15.09.15, 29.09.15 явка учасників процесу в судові засідання не визнавалася обов'язковою.

При цьому, відповідачем не заявлялося клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14). Так, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Листом від 13.07.2015 № 440 УДППЗ В«УкрпоштаВ» повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 В«Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 В«Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областяхВ» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткненняВ» (зі змінами), органи поштового зв'язку не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту тимчасово не здійснюється.

Так, позовна заява та процесуальні документи у справі направлялися відповідачу за допомогою послуг УДППЗ «Укрпошта» та на електронну адресу, вказану позивачем у позові(avk-buhg@ukr.net)/

В той же час, інформація про час і місце проведення судоих засідань також була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчить роздрукована сторінка з мережі Інтернет.

Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, тому у суда вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК (аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 ).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Тому, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування вимог за позовом, позивач посилається на наступне.

22.11.2013 між ПАТ «Державний ощадний банк України» та «Фірмою «АВК» був укладений договір кредитної лінії № 204.

Відповідно до п.п 2.2 - 2.4 договору кредит надано у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) на поповнення обігових коштів з остаточним терміном повернення не пізніше 21 листопада 2014 року. Максимальним ліміт кредитування становить 1 500 000,00 грн.

За умовами договору відповідач зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням та здійснити погашення кредиту відповідно до графіку та сплатити інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.7, п. 2.7.1 договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти в розмірі 19,5% річних.

Всупереч взятих на себе зобов'язань позичальником оплата за кредитом та процентами здійснювалася не в повній мірі та несвоєчасно.

Так, за розрахунком позивача станом на 18.08.2015 відповідач має заборгованість за кредитом в сумі 1 500 000,00 грн., заборгованість за процентами з 01.08.2015 по 17.08.2015 в сумі 330 965,75 грн.

У зв'язку із простроченням оплати за кредитом і процентами відповідно до п.п. 7.2 - 7.2.1 Кредитного договору, позивачем нараховані пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 03.11.2014 по 17.08.2015 в сумі 546 246 грн. 58 коп, пеня за несвоєчасне погашення процентів за період з 06.08.2014 по 17.08.2015 в сумі 84 502 грн. 32 коп.

Також у зв'язку із порушенням строків виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, позивачем нараховані втрати від інфляції за простроченим кредитом в сумі 665 850,00 грн., за простроченими процентами в сумі 89 801,91 грн. Крім цього, нараховані 3% річних за простроченим кредитом в сумі 33 780,82 грн., за простроченими процентами в сумі 5 065,76 грн.

Окільки відповідач в добровільному порядку суму заборгованості не оплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом який обґрунтовує посиланням на норми цивільного та господарського законодавства, в тому числі ст. ст. 1048, 1050 ЦК України та інші.

Відповідач проти позову не заперечив.

Встановивши фактичні обставини справи та оцінивши доводи сторін у їх сукупності, щодо первісного позову суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

22.11.2013 року між сторонами у справі укладено договір кредитної лінії № 204 відповідно до якого банк надає позичальнику кредит на умовах забезпепченності, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до умов та положень цього договору.

Згідно п.2.2 кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 21 листопада 2014 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно п. 2.3 максимальний ліміт кредитної лінії становить 1 500 000,00грн.

Згідно п. 2.7.1 проценти за користування кредитом встановлюються в розмірі 19,5% річних та нараховуються на фактичну суму заборгованості починаючи з першого дня користування кредитьом та до повного погашення.

Згідно п. 2.7.3 договору проценти позичальником сплачуються не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов кредитного договору банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 1 500 000,00 грн, які останній не повернув, у зв'язку з чим з 03.11.2014 утворилась заборгованість в сумі 1 500 000,00 грн.

За розрахунком позивача, відповідачем зобов'язання щодо сплати щомісячних процентів за користування кредитом виконувалося неналежним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за процентами в сумі 330 965,75 грн. Так, позичальник сплачував востаннє відсотки за користування кредитом 04.07.2014 за період користування кредитними коштами з 01.06.2014 по 30.06.2014, у зв'язку з чим період прострочення за відсотками становить з 06.08.2014 по 17.08.2015.

Відповідачем доказів оплати вказаної суми не надано.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів належного оплати заборгованості за кредитом та процентами суду не представив та не надав власного розрахунку суми основного боргу, у зв'язку з чим суд керується розрахунком позивача.

В той же час, з метою отримання заборгованості за кредитним договором, позивачем як на електронну адресу відповідача так і за допомогою послуг УДППЗ «Укрпошта» направлялася вимога від 06.07.2015 № 87-10/259.

Виходячи з фактичних обставин справи та зібраних доказів, слід зазначити, що на момент звернення позивачем до суду у останнього виникло право вимоги заборгованості за кредитом та відсотками. Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 1 500 000,00 грн., заборгованості за процентами в сумі 330 965,75 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв'язку із простроченням повернення кредиту та оплати процентів, позивачем нараховані інфляційні за період листопад 2014 - липень 2015 року в сумі 665 850,00 грн. і за період серпень 2014 року - липень 2015 року в сумі 89 801,91 грн. відповідно.

Крім цього,позивачем нараховані 3% річних за прострочення повернення кредиту та оплати процентів за період з 03.11.2014 по 17.08.2015 в сумі 33 780,82 грн. та за період з 06.08.2014 по 17.08.2015 в сумі 5 065,76 грн. відповідно.

Сплата інфляційних нарахувань і трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 ЦК України не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто вказані вище суми є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

В той же час, позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 546 246,58 грн. за прострочення повернення кредиту за період з 03.11.2014 по 17.08.15, пеня за прострочення сплати відсотків в сумі 84 502,32 грн. за період з 06.08.2014 по 17.08.2015.

Відповідно до п. 7.2.1 в разі невиконання грошових зобов'язань за договором позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі - Перелік).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Луганськ, де проводив свою господарську діяльність відповідач.

05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операціяВ» .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Тар АльянсВ» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. В«Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів УкраїниВ» від 30.10.2014р. № 1053-рВ» .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін і набрала законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суда першої інстанції.

Таким чином, за період коли була нарахована пеня діяв перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р., у зв'язку із визнанням нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р., яким було зупинено його дію.

В той же час, норми Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» (ст.1) передбачають зворотню дію закону у часі з моменту прийняття Указу Президенту від 14.04.2014р. №405/2014 та його дію до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до ст. 2 Закону України В«Про судоустрій і статус суддівВ» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

Крім того, статтею 1 Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , згідно з яком визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.

Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079 від 05.11.2014 не скасовує Перелік населенних пунктів, на території яких здійснювлдася антитерористична оперцая, та не робить його недійним.

Тобто, проведення з 07.04.2014р. антитерористичної операції на території Луганської області, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Більш того, проведення антитерористичної операції на території Луганської області є загальновідомим фактом.

За таких обставин нарахування пені є неправомірним, у зв'язку з чим в

задоволенні вимог щодо стягнення пені слід відмовити в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача: заборгованість за кредитом в сумі 1 500 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками в сумі 330 965,75 грн., 3% річних за простроченим кредитом в сумі 33 780 грн. 82 коп., 3% річних за простроченими відсотками в сумі 5 065 грн. 76 коп., інфляційні нарахування по простроченому кредиту в сумі 665 850 грн. 00 коп., інфляційні нарахування по простроченим відсоткам в сумі 89 801 грн. 91 коп. (всього 2 625 464,24 грн.).

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з «Фірми «АВК», Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул.60 Років створення СРСР, буд. 2 «а», код ЄДРПОУ 25359819, на користь:

- Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України в особі філії - Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд. 40 «а», код ЄДРПОУ 09304612, заборгованість за кредитом в сумі 1 500 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками в сумі 330 965,75 грн., 3% річних за простроченим кредитом в сумі 33 780 грн. 82 коп., 3% річних за простроченими відсотками в сумі 5 065 грн. 76 коп., інфляційні нарахування по простроченому кредиту в сумі 665 850 грн. 00 коп., інфляційні нарахування по простроченим відсоткам в сумі 89 801 грн. 91 коп. , витрати зі сплати судового збору в сумі 52 509 грн. 28 коп.

Видати наказ позивачу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 02.11.2015

Суддя Т.А.Василенко