Рішення

від 29.10.2015 по справі 902/1147/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 жовтня 2015 р.

Справа № 902/1147/15

за позовом :публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Кив, вул. Щорса,36-Б)

до :товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Ріца" (вул. Цимлянська, буд. 2, м. Вінниця)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерне товариство "Кредитпромбанк" (01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд.38, код ЄДРПОУ 21666051)

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Кузьменко В.В.

Представники

позивача, ОСОБА_2

відповідача, не з'явився

третьої особи, не з'явився

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Ріца" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність.

Ухвалою суду від 20.08.2015 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1147/15 з призначенням судового засідання на 03.09.2015 року.

Ухвалами суду від 03.09.2015 року та 12.10.2015 року розгляд справи відкладався, з об'єктивних причин. При цьому, ухвалою суду від 12.10.2015 року було залучено в порядку ст. 27 ГПК України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк". Окрім того, даною ухвалою суду продовжено, передбачений ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

В судове засідання, що призначене на 29.10.2015 року, з'явився представник позивача, який підтримав позов в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладенні в ньому та подані до суду докази.

Натомість, представники відповідача та третьої особи в судове засідання повторно не з'явилися, причин неявки не повідомили незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином ухвалами суду. Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, відповідно до п.3.9.2 вказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому суд констатує, що відповідачем та третьою особою не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні своїх представників.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, про те, що відповідач та третя особа є такими, що повідомлені належним чином, відтак суд ухвалив провести розгляд справи за їх відсутності, оскільки матеріали даної справи містять достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

29 вересня 2010 року між публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Ріца», був укладений кредитний договір №22/12/10-КЛТ.

Одночасно з у укладенням кредитного договору, було укладено додаткову угоду № 1 в яких зокрема зазначено, що Банк надає позичальнику кредит згідно з цією угодою в сумі: 967100,00 грн. на наступні цілі: для оплати товарів, робіт, послуг та інших витрат, пов'язаних з поточною діяльністю.

Позичальник зобов'язується повернути кредит, отриманий за цією додатковою угодою, не пізніше 28 вересня 2011 року на рахунок Банку № 20627030064704.980.01.

Процентна ставка за кредитом, який надається за цією додатковою угодою, встановлюється у розмірі 25,00 процентів річних.

При невиконанні Позичальником умов, передбачених п. 3.4.11 кредитного договору, Банк має право встановити процентну ставку за кредитом, який надано за цією додатковою угодою, у розмірі 27,00 процентів річних в порядку, визначеному п.3.1.11. Кредитного договору.

Умовами кредитного договору, а саме п.1.2 було передбачено, що зобов'язання Банку щодо надання кредитів та зобов'язання Позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання Сторін, передбачені цим Договором, виникають з моменту укладення Сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього Договору (надалі - "Додаткова угода"), в сумах, зазначених в таких Додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої пунктом 1.1 цього договору та термін його кінцевого повернення, визначається Додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 3.4.5 цього Договору.

Між сторонами було погоджено, що розрахунок суми процентів за користування кредитами починається з дня зарахування сум кредитів на позичкові рахунки, відкриті Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитами, наданими згідно з цим договором та додатковими угодами до нього ( п.2.8.1. договору).

Відповідно до п. 2.8.2. кредитного договору проценти нараховуються за кожним кредитом, наданим згідно з додатковою угодою, 20-го числа кожного місяця, в останній робочий день місяця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаний у відповідній додатковій угоді, виходячи із суми заборгованості за кредитом, яка обліковується на позичковому рахунку, та процентної ставки, яка встановлена у відповідній додатковій угоді. Якщо 20-те число припадає на вихідний або святковий день нарахування процентів здійснюється наступного робочого дня за вихідним (святковим) днем.

У разі непогашення заборгованості за кредитом, наданим згідно з відповідною Додатковою угодою, у термін, встановлений такою додатковою угодою, останнє нарахування процентів за користування таким кредитом - здійснюється наступного робочого дня за датою, вказаною у додатковій угоді як кінцевий термін повернення Позичальником суми кредиту, в подальшому проценти за користування таким кредитом не нараховуються.

У разі пред'явлення Банком до Позичальника вимоги щодо дострокового повернення Позичальником кредитів, наданих відповідно з додатковими угодами, та неповернення Позичальником кредитів у термін, визначений у вимозі Банку для дострокового повернення кредитів, останнє нарахування процентів за користування такими кредитами, здійснюється наступного робочого дня за датою, вказаною у вимозі Банку як термін дострокового повернення Позичальником кредитів. При погашенні заборгованості перед Банком за кредитами, процентами за користування ними та комісією, встановленою у пункті 2.5 цього договору, кошти Позичальника спрямовуються у першу чергу для оплати простроченої заборгованості за нарахованими процентами, комісією та кредитами, а потім на погашення строкової заборгованості за нарахованими процентами та кредитами. В останню чергу сплачується Банку пеня, розмір якої визначається відповідно до пункту 3.4.9 цього Договору. Погашення заборгованості здійснюється з врахуванням періоду виникнення такої заборгованості (першочергово погашається заборгованість, що виникла в попередньому періоді), дані відносини прописані в п.2.9. договору.

Умовами договору п.1.3.1.,1.3.2., було обумовлено, що Позичальник зобов'язаний, використовувати кредити на цілі, вказані у пункті 2.2 цього договору.

Надавати на вимогу Банку документи, що підтверджують цільове використання кредитів.

Сплачувати Банку нараховані проценти за кожним кредитом, наданим згідно з Додатковими угодами, 26 числа кожного місяця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаний у відповідній Додатковій угоді. Якщо 26 число припадає на вихідний або святковий день проценти сплачуються наступного робочого дня за вихідним (святковим) днем.Проценти сплачуються на рахунки Банку, що вказані у Додаткових угодах. Датою сплати процентів вважається дата зарахування грошових коштів на рахунки Банку, що вказані у Додаткових угодах.

У разі несвоєчасної сплати процентів, з наступного дня за датою, яка визначена цим пунктом, розраховується пеня, що передбачена пунктом 3.4.9 цього Договору, на суму простроченого платежу.

Відповідно до п. 3.4.5. договору позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитами згідно встановленого графіку зменшення ліміту траншової кредитної лінії, викладеного у Додатку 2 до цього Договору та повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними Додатковими угодами, але у будь-якому випадку не пізніше 28 вересня 2013р. зі своїх поточних рахунків на рахунки Банку, що вказані у Додаткових угодах.

Датою погашення заборгованості вважається дата зарахування грошових коштів на рахунки Банку, що вказані у Додаткових угодах.

У разі несвоєчасного повернення кредитів, з наступного дня за датою, яка визначена цим пунктом, розраховується пеня, що передбачена пунктом 3.4.9 цього договору, на суму простроченого платежу.

Згідно з пунктом договору 3.4.9. у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією, встановленою у пункті 2.5 цього Договору, сплатити Банку пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією.

Відповідно до п. 4.2. договору основним забезпеченням повернення кредитів, оплати процентів, комісії та пені є застава згідно з договором застави обладнання та устаткування № 22/12/301/10-3ЛТ від 29.09.2010р., іпотека згідно з іпотечним договором № 22/12/І01/10-ІЛТ від 29.09.2010р.. та поручительство ОСОБА_3 згідно з договором поруки № 22/12/П01/10-ПЛТ від 29.09.2010р.

Згідно з умовами договору пункту 4.3. позичальник відповідає перед Банком за зобов'язаннями, що виникнуть за цим Договором та Додатковими угодами, укладеними в рамках цього Договору, майном, майновими правами та грошовими коштами, на які може бути звернено стягнення у відповідності з чинним законодавством України.

Даний договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного погашення Позичальником кредитів, процентів за користування ними, комісії, а при наявності простроченої заборгованості - і пені за несвоєчасне погашення кредитів та сплату процентів.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором про надання кредиту іпотекодавець товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Ріца» передали в іпотеку нерухоме майно, за договором іпотеки № 22/12/101/10-ІЛТ від 29.09.2010 року:

- цех по виробництву клійових мастик, загальною площею - 644,8 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Вінниця, вулиця Цимлянська, будинок №2 та в цілому складається з приміщень: І поверх-пр. №1: №1-№14, площею 484,4 кв.м; антресоль - пр.. №1: №15, площею 51,8 кв.м.; третій поверх - пр.. №1: №16, площею 58,2 кв.м., №17, площею 50,4 кв.м. та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва № 537 про право власності на цех по виробництву клейових мастик від 28.07.2005 року, дублікат якого виданий виконкомом Вінницької міської ради 16.05.2006 року, зареєстрованого КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» 12.01.2009 року, реєстраційний номер 26074520, номер запису: 151 в книзі: 3, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.01.2009 року за № 21528148). Майно розташоване на земельній ділянці з цільовим використанням - для промислових потреб, площею 0,1809 га, кадастровий номер - 0510100000:01020:001, що знаходиться в користуванні Іпотекодавця на підставі Договору оренди земельної ділянки , посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за № 1636, зареєстрованого у Вінницькому міському управлінні земельних ресурсів Держкомзему України у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 27.10.2003 року за №2/41.

В даному іпотечному договорі сторонами було обумовлено, що у разі набуття іпотекодержателем підстав для звернення стягнення на майно, у відповідності до положень розділу 4 цього договору, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 4 цього договору, на умовах передбачених цим договором ( п.1.2. договору).

Пунктом 1.3. іпотечного договору встановлено істотні умови кредитного договору № 22/12/10-КЛТ від 29 вересня 2010 року - розмір основного зобов'язання - 967100,00 грн.; процентна ставка встановлюються в додаткових угодах за кожний кредит;

термін повернення кредитних коштів - погашати заборгованість за кредитами згідно встановленого графіку зменшення ліміту траншової кредитної лінії, викладеного у додатку 2 до кредитного договору та повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними додатковими угодами, але у будь якому випадку не пізніше 27 вересня 2013 року;

порядок виконання основного зобов'язання: сплачувати нараховані проценти за кредитом 26 числа кожного місяця, наступного за звітним, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та в день повного погашення зобов'язань за кредитним договором;

відповідальність за порушення зобов'язань за кредитним договором: у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним сплатити іпотекодержателю пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитом чи процентами;

Згідно з пунктом 1.4.1., п.1.4.2. іпотечного договору за згодою сторін вартість майна складає 983964,00 грн. Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» 10.09.2010 року за № 27285458 загальна вартість нерухомого майна, що передається в іпотеку за договором становить 1890554,00 грн.

Умовами договору сторони встановили, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадку порушення іпотекодавцем умов кредитного договору ( п. 4.2. договору).

Відповідно до умов іпотечного договору, а саме пункту 4.3. договору сторони передбачили, що при настанні випадків, передбачених п.4.2. договору іпотеки, іпотеко- держатель за 30 календарних днів попереджає іпотекодавця про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки і якщо протягом даного строку зобов'язання, забезпечені іпотекою, не будуть виконані, іпотекодержатель на свій розсуд задовольняє свої вимоги:

- набуваючи право власності на майно.

На виконання умов кредитного договору банком ПАТ «Кредитпромбанк» було надано позичальнику грошові кошти в розмірі 967100,00 грн., що стверджується матеріалами справи.

Однак, позичальник свої договірні зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, що стверджується матеріалами справи.

Як видно з матеріалів справи ПАТ «Кредитпромбанк» звертався з позовом до ОСОБА_3 (який є поручителем по кредитному договору № 22/12/10-КТЛ від 29.09.2010 року згідно договору поруки № 22/12/П01/10-ПЛТ) та ТОВ «Виробниче підприємство «Ріца» з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 22/12/10-КТЛ від 29.09.2010 року.

Згідно рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 07.11.2011 року по справі № 2-1256/11 позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Виробниче підприємство «Ріца» заборгованість за кредитним договором № 22/12/10-КЛТ від 29.09.2010 в сумі 11190000, 76 грн., з яких 967100,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 143013,80 грн. заборгованості по відсотках; 88886,96 грн. - пені.

Зокрема, вказаним рішенням суду встановлено факт видачі кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором, факт безспірності заборгованості за цим договором.

Як видно з матеріалів справи, ПАТ «Кредитпромбанк» звертався до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції з приводу примусового виконання рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 07.11.2011 року по справі № 2-1256/11, згідно виконавчого листа № 2-1256/11 виданого 30.01.2012 року.

Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції було проведено ряд виконавчих дій, що зокрема стверджується інформацією про виконавче провадження з єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Зокрема, постановою від 25.11.2013 року було повернуто виконавчий документ стягувану, а саме, виконавчий лист № 2-1256/11 від 30.01.2012 року, з підстав: стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

27.09.2013 року між публічним акціонерним товариством В«КредитпромбанкВ» (В«Первісний кредиторВ» ) та публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (В«Новий кредиторВ» ) укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого первісним кредитором здійснено на користь нового кредитора відступлення своїх прав вимоги за кредитним договором № 22/12/10-КТЛ від 29.09.2010 року, а також пов'язаним з ним договором(ами) іпотеки, договором(ами) застави та/або договором(ами) поруки. Даний договір зареєстрований за № 2466 від 27.09.2013р. приватним нотаріусом ОСОБА_5

З матеріалів справи вбачається, що правочин про відступлення права вимоги вчинено у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, а боржника належним чином повідомлено про заміну кредитору у зобов'язанні, що стверджується матеріалами справи.

Таким чином, судом встановлено, що позивачу у справі належить право вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором 22/12/10-КТЛ від 29.09.2010 року та договором іпотеки № 22/12/101/10-ІЛТ від 29.09.2010 року, оскільки заміна кредитора відбулася з дотриманням визначеної законом процедури.

Як встановлено матеріалами справи, за відповідачем рахується заборгованість, а саме: 967100,00 грн. заборгованість за кредитом;

206932,90 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту;

150166,23 грн. розмір відсотків;

32131.46 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків;

14546,24 грн. 3 % річних від суми простроченого кредиту;

2258,66 грн. 3 % річних від суми прострочених процентів, яка станом на день розгляду справи в суді залишена несплаченою.

Позивачем було направлено відповідачу лист - вимогу № 31.4-08/2920/15 від 13.07.2015 року, з претензією сплатити борг, який залишений без задоволення.

Позивач зазначає, що в рахунок виконання основного зобов'язання позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття (передачі) предмету іпотеки у власність згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі № 22/12/101/10-ІЛТ від 29.09.2010 року.

Слід зазначити, що відповідачем та позичальником за кредитною угодою встановлені факти не спростовано, не заперечено доводи позивача щодо наявності та розміру заборгованості, не подано суду доказів проведення розрахунку із позивачем в повному обсязі відповідно до умов кредитного договору.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договорів по позову між ними виникли зобов'язання, які регулюються наступними нормами чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України положення частини 2 статті 1050 Кодексу застосовуються до відносин за кредитним договором.

Згідно із ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно із п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України (ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ст. 516 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вимагає повернення несплаченої частини кредиту в зв'язку з порушенням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. Даний факт відповідає праву позивача, встановленому у підпункті а) п. 3.1.6. кредитного договору та в статті 1050 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що за позичальником рахується заборгованість 967100,00 грн. заборгованість за кредитом та 150166,23 грн. розмір відсотків, які станом на день розгляду справи в суді не сплачені.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У статті 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов'язання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

У разі несвоєчасного повернення кредитів, з наступного дня за датою, яка визначена цим пунктом, розраховується пеня, що передбачена пунктом 3.4.9 цього Договору, на суму простроченого платежу.

Згідно з пунктом договору 3.4.9. - у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією, встановленою у пункті 2.5 цього Договору, сплатити Банку пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог, позивачем за неналежне виконання позичальником своїх договірних зобов'язань нараховано 206932,90 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 32131.46 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені за несвоєчасну сплату кредиту, наведені у розрахунку, суд встановив, що вони є обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 14546,24 грн. 3 % річних від суми простроченого кредиту та 3258,66 грн. 3 % річних від суми прострочених процентів.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3 % річних від суми простроченого кредиту та 3 % річних від суми прострочених процентів, суд встановив, що вони є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі заставою, окремим видом якої за ст. 575 ЦК України є іпотека.

Згідно частини 1 ст. 574 ЦК України підставою виникнення застави є договір.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором про надання кредиту іпотекодавець товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Ріца» і передали в іпотеку нерухоме майно, за договором іпотеки № 22/12/101/10-ІЛТ від 29.09.2010 року:

- цех по виробництву клійових мастик, загальною площею - 644,8 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Вінниця, вулиця Цимлянська, будинок №2 та в цілому складається з приміщень: І поверх-пр. №1: №1-№14, площею 484,4 кв.м; антресоль - пр.. №1: №15, площею 51,8 кв.м.; третій поверх - пр. №1: №16, площею 58,2 кв.м., №17, площею 50,4 кв.м. та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва № 537 про право власності на цех по виробництву клійових мастик від 28.07.2005 року, дублікат якого виданий виконкомом Вінницької міської ради 16.05.2006 року, зареєстрованого КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» 12.01.2009 року, реєстраційний номер 26074520, номер запису: 151 в книзі: 3, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.01.2009 року за № 21528148). Майно розташоване на земельній ділянці з цільовим використанням - для промислових потреб, площею 0,1809 га, кадастровий номер - 0510100000:01020:001, що знаходиться в користуванні Іпотекодавця на підставі Договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за № 1636, зареєстрованого у Вінницькому міському управлінні земельних ресурсів Держкомзему України у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 27.10.2003 року за №2/41.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України В«Про іпотекуВ» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо, протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

У зв'язку з виникненням у позичальника простроченої заборгованості по кредиту на адресу позичальника направлявся лист-вимога про погашення заборгованості на протязі тридцяти календарних днів з дня її отримання. При цьому, останнього попереджено, що у випадку відмови від задоволення вимог банку, позивач буде здійснювати погашення кредиту в повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також банк в даній вимозі повідомив позичальника, що у разі невиконання вимог по погашенню боргу в добровільному порядку на протязі місяця, останній звернеться до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно частини 1 статті 33 Закону України В«Про іпотекуВ» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України В«Про іпотекуВ» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч.1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку", передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Право позивача (позичальника, іпотекодержателя) на пред'явлення вимоги до відповідача (іпотекодавця) про звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтується на умовах договору іпотеки, кредитного договору, а також підтверджується матеріалами справи.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене та беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб визначений в позові, не суперечить умовах договору іпотеки та наведеним приписам законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Судовий збір від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход Державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості в сумі 1373135.49 грн., з яких 967100,00 грн. заборгованість за кредитом; 206932,90 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 150166,23 грн. розмір відсотків; 32131,46 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків; 14546,24 грн. 3 % річних від суми простроченого кредиту; 2258,66 грн. 3 % річних від суми прострочених процентів за кредитним договором № 22/12/10-КЛТ від 29.09.2010 року на предмет іпотеки з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Ріца", а саме на: цех по виробництву клійових мастик, загальною площею - 644,8 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Вінниця, вулиця Цимлянська, будинок № 2 та в цілому складається з приміщень: І поверх-пр. №1: №1-№14, площею 484,4 кв.м; антресоль - пр.. №1: №15, площею 51,8 кв.м.; третій поверх - пр.. №1: №16, площею 58,2 кв.м., №17, площею 50,4 кв.м. та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва № 537 про право власності на цех по виробництву клійових мастик від 28.07.2005 року, дублікат якого виданий виконкомом Вінницької міської ради 16.05.2006 року, зареєстрованого КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» 12.01.2009 року, реєстраційний номер 26074520, номер запису: 151 в книзі: 3, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.01.2009 року за № 21528148). Майно розташоване на земельній ділянці з цільовим використанням - для промислових потреб, площею 0,1809 га, кадастровий номер - 0510100000:01020:001, що знаходиться в користуванні Іпотекодавця на підставі Договору оренди земельної ділянки , посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за № 1636, зареєстрованого у Вінницькому міському управлінні земельних ресурсів Держкомзему України у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 27.10.2003 року за №2/41 шляхом визнання права власності на нього за публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" ( код ЄДРПОУ 34047020).

Визнати за публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" ( код ЄДРПОУ 34047020) право власності на цех по виробництву клійових мастик, загальною площею - 644,8 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Вінниця, вулиця Цимлянська, будинок № 2 та в цілому складається з приміщень: І поверх-пр. №1: №1-№14, площею 484,4 кв.м; антресоль - пр.. №1: №15, площею 51,8 кв.м.; третій поверх - пр.. №1: №16, площею 58,2 кв.м., №17, площею 50,4 кв.м. Майно розташоване на земельній ділянці з цільовим використанням - для промислових потреб, площею 0,1809 га, кадастровий номер 0510100000:01020:001.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Ріца" (вул. Цимлянська, буд. 2, м. Вінниця; код ЄДРПОУ 21730820) в дохід спеціального фонду державного бюджету України 27462,70 грн. судового збору.

Видати наказ пісяля набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати відповідачу та третій особі рекомендованим листом.

Повне рішення складено 03 листопада 2015 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Цимлянська, буд. 2, м. Вінниця)

3 - третьої особи Публічному акціонерному товариству "Кредитпромбанк" (01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд.38,