Рішення

від 28.10.2015 по справі 910/20779/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2015Справа №910/20779/15

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ТРАНС БРОК";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС ДЖЕНЕРАЛ СЕРВІС";

про: стягнення 119.431,22 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Чуприна А.В. - за довіреністю від 29.07.2015 № б/н; Жмарьова О.М. - за довіреністю від 29.07.2015 № 5.

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-ТРАНС БРОК" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС ДЖЕНЕРАЛ СЕРВІС" про стягнення з останнього 119.767,52 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами спору договору-доручення на транспортно-експедиторське обслуговування від 30.01.2012 № 90, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 119.767,52 грн, з яких: 3% річних в сумі 6.300,57 грн та інфляційні втрати в сумі 113.466,95 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/20779/15.

Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позовні вимоги відхилив частково з підстав невірного нарахування суми 3 % річних, оскільки рішення господарського суду м. Києва від 13.05.2015 № 910/4025/14 виконане 21.07.2015.

До господарського суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивача, останній зменшив позовні вимоги до 119.431,22 грн., з яких: 3 % річних в сумі 6.300,57 грн та інфляційні втрати в сумі 113.130,65 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом, тому, спір розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 03.09.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "АС-ТРАНС БРОК", (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС ДЖЕНЕРАЛ СЕРВІС" (далі - відповідач) укладено договір-доручення на транспортно-експедиторське обслуговування від 30.01.2012 № 90 (далі - Договір), за умовами якого відповідач доручає і оплачує, а позивач приймає на себе зобов'язання за обумовлену плату і в обумовлений строк перевезти, чи організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом від свого імені, але за дорученням відповідача та за його рахунок.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.05.2014 у справі № 910/4025/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ТРАНС БРОК" до товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС ДЖЕНЕРАЛ СЕРВІС" про стягнення 188.232,30 грн, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з відповідача:

- основну заборгованість в сумі: 167.739,52 грн;

- 3 % річних в сумі: 9.434,90 грн;

- інфляційні втрати в сумі: 11.057,88 грн;

- витрати по сплаті судового збору в сумі: 3.764,65 грн.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за Договором.

Таким чином, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача додатково нарахованої суми заборгованості за Договором в розмірі 119.431,22 грн., з яких: 3 % річних в сумі 6.300,57 грн в період з 11.05.2014 по 10.08.2015 та інфляційні втрати в сумі 113.130,65 грн в період з травня 2014 по липень 2015.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 7.1 постанови пленуму вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Виходячи із рішення господарського суду м. Києва від 13.05.2014 у справі № 910/4025/14 позовні вимоги про стягнення з відповідача сум 3 % річних та інфляційних втрат задоволені в такі періоди:

- сума 3 % річних в період з 29.05.2012 по 10.05.2014 включно;

- сума інфляційних втрат в період з червня 2012 по квітень 2014 включно.

Приймаючи до уваги те, що 21.07.2015 рішення господарського суду м. Києва від 13.05.2014 у справі № 910/4025/14 виконане, позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню в період з 11.05.2014 по 20.07.2015 в сумі 6.011,05 грн, за таким розрахунком суду:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихСума 3% за період прострочення 167.739,52 11.05.2014 - 20.07.2015 436 3 % 6.011,05 Загальна сума 3% складає 6.011,05

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат суд зазначає, що вказана вимога задовольняється судом частково, оскільки розрахунок позивача, викладений у позові, є арифметично невірним. Наведена позовна вимога підлягає задоволенню в сумі 106.430,73 грн, за таким розрахунком суду:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 05.2014 - 07.2015 167.739,52 163,45 106.430,73

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС ДЖЕНЕРАЛ СЕРВІС".

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС ДЖЕНЕРАЛ СЕРВІС" (01004, м. Київ, вул. Антоновича, будинок 20-Б, офіс 21; ідентифікаційний код 14298084, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АС-ТРАНС БРОК" (03028, м. Київ, вул. Феодосійська, буд. 4, кв. 206; ідентифікаційний код 37414236, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) 3 % річних в сумі 6.011 (шість тисяч одинадцять) грн 05 коп.; інфляційні втрати в сумі 106.430 (сто шість тисяч чотириста тридцять) грн. 73 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 2.248 (дві тисячі двісті сорок вісім) 83 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03 листопада 2015 року

Суддя С.В. Балац