Рішення

від 29.10.2015 по справі 912/3353/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 рокуСправа № 912/3353/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний правовий центр "ЄУКОН"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія"

про стягнення 483 669,42 грн,

у режимі відеоконференції в приміщенні Апеляційного суду міста Києва брав участь представник позивача ОСОБА_1, довіреність № 71/15 від 28.10.2015.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний правовий центр "Єукон" (далі - ТОВ "МПЦ "Єукон", позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" (далі - СТОВ "Росія, відповідач) суми 483 669,42 грн заборгованості за договором про надання послуг правового консалтингу № 20/12 від 11.07.2012.

Ухвалою господарського суду від 02.09.2015 позовну заяву прийнято та порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.10.2015 об 11:00 год., від сторін витребувано зазначені в ухвалі матеріали.

29.09.2015 відповідачем подано заперечення проти позову, у якому просить відмовити в задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач вказує, що позивачем не повністю виконані умови договору про надання послуг правового консалтингу № 20/12 від 11.07.2012, зокрема не здійснювалось представництво позивачем інтересів відповідача у судах апеляційної та касаційної інстанцій, а тому безпідставні вимоги позивача щодо стягнення зазначеної заборгованості. Також відповідач наголошує на неузгодженість умов договору про надання послуг правового консалтингу № 20/12 від 11.07.2012, зокрема в розділі ІІІ договору "Права та обов'язки. Відповідальність" відсутній обов'язок Замовника додатково перераховувати Виконавцю винагороду в розмірі 5% від сум визначених скасованим податковим повідомленням-рішенням; в пункті 3.5.1 вказано, що Виконавець має право отримати повну та вчасну оплату послуг та пов'язаних з ними витрат відповідно до Розділу II умов договору. Фактично СТОВ "Росія" на виконання пунктів 2.1.1, 2.2.1, 2.2.2, 2.3 договору № 20/12 здійснило оплату наданих послуг та відшкодування витрат згідно підписаних обома сторонами актів приймання - передачі виконаних робіт від 03.09.2013 та 14.08.2014. В пункті 3.5 договору № 20/12 "Права Виконавця" не зазначено, що Виконавець має право отримати додатково винагороду в розмірі 5% від сум визначених скасованим податковим повідомленням-рішенням.

05.10.2015 позивачем подано до господарського суду письмові пояснення щодо обґрунтувань заперечень проти позову відповідача. У таких поясненнях позивач звертає увагу, що положеннями умов договору не поставлено у залежність сплату винагороди на підставі п.2.4 договору від наявності послуги представництва інтересів замовника у судах наступних після першої інстанції.

Судове засідання призначене на 06.10.2015 у справі не відбулося внаслідок того, що за наказом голови господарського суду Кіровоградської області № 23 від 18.09.2015, суддя господарського суду Змеул О.А. направлений до Дніпропетровського регіонального відділення Національної школи суддів України (м. Дніпропетровськ) строком на 12 календарних днів з 28.09.2015 по 09.10.2015 включно, а тому не міг здійснювати правосуддя в зазначений період. У зв'язку із викладеним ухвалою від 12.10.2015 справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.10.2015 о 09:30 год. Іншою ухвалою від 12.10.2015 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Апеляційному суду міста Києва забезпечити проведення у вказаному режимі судового засідання 29.10.2015 за участю представника позивача.

28.10.2015 електронною поштою надійшло клопотання директора СТОВ "Росія" про відкладення розгляду справи, призначеного на 29.10.2015 на іншу зручну дату. Клопотання мотивоване терміновою виробничою необхідністю направлення єдиного представника СТОВ "Росія" у відрядження з 27.10.2015 до міста ОСОБА_1 з метою представництва інтересів СТОВ "Росія" при укладанні зовнішньоекономічного контракту.

Вказане клопотання відповідача не підлягає задоволенню та відхиляється господарським судом, враховуючи наступне.

Ухвалами від 02.09.2015 та від 12.10.2015 явка повноважного представника відповідача не визнавалась обов'язковою, у відповідача витребовувались документи, зокрема пояснення по суті позовних вимог.

Як зазначалось вище, господарським судом отримані заперечення відповідача на позов, у яких викладена його позиція щодо позовних вимог та прийнята господарським судом до розгляду.

У своєму клопотанні про відкладення директор СТОВ "Росія" не обґрунтував необхідність участі у судовому засіданні по розгляду даної справи представника відповідача, господарський суд також не знаходить підстав для необхідності його участі, справа може бути розглянута за наявними матеріалами справи, враховуючи також заперечення відповідача на позов, без участі представника відповідача.

Крім того господарський суд звертає увагу, що частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Позовна заява надійшла до господарського суду 31.08.2015, а тому строк вирішення спору закінчується 30.10.2015. Від відповідача до суду не надходили клопотання про продовження строку розгляду спору, а представник позивача у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) заперечив проти задоволення клопотання відповідача.

Частиною 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України передбачена, у виняткових випадках, можливість продовження строку розгляду спору до п'ятнадцяти днів, але лише за клопотанням сторони.

Враховуючи все вищевикладене у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача по суті спору, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.

11.07.2012 між ТОВ "МПЦ "Єукон" (Виконавець) та СТОВ "Росія" (Замовник) укладено договір про надання послуг правового консалтингу № 20/12 (далі - договір, а.с. 11).

Предметом договору (пункти 1.1 та 1.2) є послуги з представництва інтересів СТОВ "Росія" щодо оскарження дій та результатів (податкових повідомлень-рішень) контрольних заходів Новоукраїнської міжрайонної ДПІ ДПС у Кіровоградській області згідно Акту планової виїзної перевірки від 09.07.2012 № 20/23-10/30945026 у Новоукраїнській міжрайонній ДПІ, ДПС у Кіровоградській області, ДПС України та у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції, які полягають у складанні процесуальних документів і поданні їх до органів та судів, визначених в п. 1.1 даного розділу; участі представника (фахівця у галузі права) в комісіях органів ДПС та судових засіданнях судів, визначених в п. 1.1 даного розділу. Замовник забезпечує надання Виконавцю всіх необхідних документів по суті спору, в якому Виконавець забезпечуватиме представництво інтересів СТОВ "Росія" в органах ДПС та у судах, визначених в п. 1.1 даного розділу.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість послуг становить: за представництво інтересів Замовника при адміністративному оскарженні та у суді першої інстанції - 10 000 (десять тисяч) гривень; за представництво інтересів Замовника у суді апеляційної інстанції - 10 000 (десять тисяч) гривень; за представництво інтересів Замовника у суді касаційної інстанції - 8 000 (вісім тисяч) гривень. Відповідно до пункту 2.4 договору в разі скасування судом податкового повідомлення-рішення повністю або частково у справі, зазначеній в п. 1.1, Замовник додатково перераховує Виконавцю винагороду, в розмірі 5 (п'яти) % від сум, визначених скасованим податковим повідомленням-рішенням. Підставою для перерахування Замовником коштів Виконавцю є отримання рішення суду, що набрало законної сили та рахунок Виконавця.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки СТОВ "Росія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012 Новоукраїнською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області ДПС складено акт від 09.07.2012 № 20/23- 10/30945026.

На підставі вказаного акту перевірки, були прийняті податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 від 23.07.2012.

Позивач надавав послуги відповідачу під час адміністративного оскарження та підготував скаргу на вищевказані податкові повідомлення-рішення до ДПС у Кіровоградській області. За результатами розгляду скарги СТОВ "Росія", ДПС у Кіровоградській області було прийнято рішення від 28.09.2012 №3438/10/10-208, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 23.07.2012 №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_7 та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.07.2012 №0000402310 в частині 4589 грн штрафної санкції, № НОМЕР_4 в частині 4267,50 грн і 1671,40 грн штрафної санкції, №0000392310 в частині 1020 грн штрафної санкції, №0000422310 в частині 7140 грн штрафної санкції.

За результатами розгляду скарги СТОВ "Росія" до ДПС у Кіровоградській області, Новоукраїнською МДПІ у Кіровоградській області ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.10.2012 №№ НОМЕР_8, НОМЕР_9, 0000612310,0002661710.

Також Новоукраїнською МДПІ у Кіровоградській області ДПС прийнято Рішення від 26.07.2012 №3 (2831), яким СТОВ "Росія" було виключене з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, на підставі висновків акту документальної планової виїзної перевірки СТОВ "Росія" від 09.07.2012 № 20/23-10/30945026, проведеної Новоукраїнською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області ДПС.

Позивач, на підставі договору, здійснив представництво інтересів відповідача при адміністративному оскарженні податкових повідомлень-рішень, рішення Новоукраїнської МДПІ у Кіровоградській області ДПС від 26.07.2012 №3 (2831) в ДПС у Кіровоградській області та здійснив судове оскарження до Кіровоградського окружного адміністративного суду рішення Новоукраїнської МДШ у Кіровоградській області ДПС від 26.07.2012 №3 (2831) та податкових повідомлень-рішень.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 у справі №1170/2а-3760/12 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 23.07.2012 № НОМЕР_1 на загальну суму 9489353,50 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2013 у справі № 1170/2а-3760/12 постанову суду першої інстанції залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.06.2014 № К/800/29686/14 відкрито касаційне провадження.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.02.2013 у справі № 1170/2а-3761/12 позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.07.2012 №0000382310 на суму 172649,50 грн та від 02.10.2012 №0000602310 на суму 11385,52 грн. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі № 1170/2а-3761/12 постанову суду першої інстанції залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.09.2014 №К/800/47365/14 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Новоукраїнської МДПІ.

Також постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 у справі № 1170/2а-3452/12 скасовано рішення Новоукраїнської МДПІ у Кіровоградській області ДПС від 26.07.2012 № 3 (2831), що залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2013. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.06.2014 № К/800/29690/14 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Новоукраїнської МДПІ. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.07.2014 № В/800/3119/14 відмовлено в допуску заяви Новоукраїнської МДПІ до перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду України.

Між сторонами було підписано акт від 03.09.2013 приймання-передачі наданих послуг до договору № 20/12 на суму 10 000,00 грн за представництво інтересів Замовника в суді першої інстанції - Кіровоградському окружному адміністративному суді.

Також на підставі п. 2.3 договору, Замовник зобов'язується на підставі підтверджуючих документів відшкодувати Виконавцеві, попередньо у письмовій формі акцептовані витрати, пов'язані з наданням послуг за цим Договором, протягом п'яти банківських днів з моменту засвідчення факту таких витрат.

На підставі акту від 14.08.2014 приймання-передачі наданих послуг до договору №20/12, підписаного сторонами, Замовником компенсовано витрати Виконавця на суму 6691,37 грн, що полягали у відрядження представників для супроводження інтересів Замовника в ДПС у Кіровоградській області та Кіровоградському окружному адміністративному суді.

Господарському суду надані докази оплати Замовником отриманих послуг відповідно до зазначених актів (т. ІІІ, а.с. 190, 191). Відповідач підтверджує отримання таких послуг та здійснення ним їх оплати.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Враховуючи те, що судові рішення у справах № 1170/2а-3 761/12, № 1170/2а-3760/12 набрали законної сили, позивачем, керуючись п. 2.4 договору, направлено поштою на адресу відповідача 28.01.2015 акт від 09.12.2014 приймання-передачі наданих послуг до договору № 20/12 - у 2-х примірниках (для замовника та виконавця) та рахунок-фактуру № СФ-000067 від 09.12.2014 на суму 483 669,42 грн. Відповідач акт не підписав, відповіді не надав, рахунок-фактуру не сплатив, у зв'язку із чим позивачем 01.04.2015 направлено на адресу відповідача письмову вимогу від 01.04.2015 № 16/15 на суму 483 669,42 грн, яка отримана відповідачем 06.04.2015.

Станом на день розгляду спору вказаний акт від 09.12.2014 відповідачем не підписаний, і відповідно кошти ним не сплачені, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і стаття 173 Господарського кодексу України.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За своєю правовою природою, укладений між сторонами договір є договором надання послуг.

Згідно положень частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, незважаючи на не зазначення у розділі ІІІ "Права та обов'язки. Відповідальність" обов'язку Замовника сплатити 5% від суми скасованого судом податкового повідомлення-рішення, господарський суд аналізує умови договору у їх сукупності, не відділяючи пункти один від одного. Пункт 2.4 договору на день розгляду спору по суті не визнаний у судовому порядку недійсним, а тому є чинним, відповідачем не оспорюється його дійсність. У зв'язку із чим господарський суд не має правових підстав не брати до уваги вказаний пункт договору.

Як встановлено вище, податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 на суму 9489353,50 грн, № НОМЕР_2 на суму 172649,50 грн, № НОМЕР_9 на суму 11385,52 грн скасовані відповідно до постанов Кіровоградського окружного адміністративного суду. Такі постанови суддів першої інстанції не були ні змінені ні скасовані апеляційною або касаційною інстанцією, а тому є чинними в силу вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, у Виконавця виникло право, відповідно до пункту 2.4 договору, отримати винагороду від Замовника у розмірі 5% від суми 9 673 388,52 грн (9489353,50 грн + 172649,50 грн + 11385,52 грн), що становить 483 669,42 грн.

Господарський суд не погоджується із позицією позивача, що обов'язок щодо сплати 483 669,42 грн виник відповідно до п.п. 2.2.1 пункту 2.2., оскільки вказаним положенням договору передбачено, що Замовник здійснює сплату вартості послуг в кожній із судових інстанцій наступним чином: підставою для перерахування Замовником коштів Виконавцю за вказані послуги є рахунок, що підлягає оплаті у 5-ти денний строк з моменту отримання його Замовником. У пункті 2.4. не передбачена оплата вартості послуг за представництво у відповідній судовій інстанції, а отже сторонами у договорі не врегульовано питання строку, протягом якого Замовник має сплатити винагороду, передбачену у пункті 2.4 договору.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Господарський суд враховує правову позицію викладену у пункті 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань". Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Як зазначалось вище позивач направив акт приймання-передачі наданих послуг від 09.12.2014 на суму 483669,42 грн та рахунок-фактуру № СФ-000067 від 09.12.2014 28.01.2015, про що свідчать фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист (т. І, а.с. 78), рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. І, а.с. 79), відповідно до якого вказані документи отримані відповідачем 02.02.2015. Вказане не заперечується відповідачем.

Враховуючи приписи статті 530 Цивільного кодексу України відповідач мав сплатити позивачу 483 669,42 грн до 09.02.2015. Проте відповідач такого обов'язку щодо сплати заборгованості не виконав.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Доказів погашення заборгованості сторонами господарському суду не надано.

Щодо заперечень відповідача про нездійснення позивачем представництва його інтересів у судах апеляційної та касаційної інстанції, то господарський суд погоджується із позицією позивача, що в умовах договору не визначено передумовою обов'язок представництва в судах вищих інстанцій для виплати винагороди, передбаченою пунктом 2.4. договору; передбачено лише скасування рішенням суду, що набрало законної сили відповідного податкового-повідомлення. Крім того відповідач не надав господарському суду доказів виконання ним пункту 1.2 договору щодо надання всіх необхідних документів по суті спору для здійснення представництва відповідача у апеляційній та касаційній інстанціях, а тому позивач обґрунтовано зауважує про неможливість здійснення такого представництва за відсутності повісток та ухвал відповідних судів.

Отже, на підставі п. 2.4 договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу за надані послуги суму винагороду в розмірі 483 669,42 грн, яка становить 5 % від сум скасованих судом податкових повідомлень-рішень від 23.07.2012 № НОМЕР_2, від 02.10.2012 № НОМЕР_9, від 23.07.2012 № НОМЕР_1.

За викладених обставин, позовні вимоги ТОВ "МПЦ "Єукон" в частині стягнення з СТОВ "Росія" основної заборгованості в сумі 483 669,42 грн підлягають задоволенню.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" (ідентифікаційний код 30945026, адреса: 27100, Кіровоградська область, м.Новоукраїнка, вул. 40 років України, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний правовий центр "ЄУКОН" (ідентифікаційний код 34350547, адреса: 01032, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, буд. 33, оф. 12) 483 669,42 грн основної заборгованості, 9 673,38 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 03.11.2015.

Суддя О.А. Змеул