Рішення

від 02.11.2015 по справі 920/1519/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.2015 Справа № 920/1519/15 Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Пономаренко Н.М., розглянувши матеріали справи №920/1519/15

за позовом: Комунального підприємства Сумської обласної ради «Паливкомуненерго», м. Суми,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юго-восток», м.Суми,

про стягнення 32 973 грн. 60 коп.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 01.09.2015р.))

від відповідача: не з'явився;

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача 1 875 грн. 78 коп. боргу за договором № 07/07 від 07.07.2011р. та 13 734 грн. 00 коп. боргу за договором № 10/07 від 10.07.2013р., укладеним між сторонами даного спору, 8 271 грн. 96 коп. пені, 842 грн. 09 коп. 3 % річних, 8 267 грн. 77 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.09.2015 року зобов'язано позивача подати до суду довідку територіального органу Державної казначейської служби України в м. Суми про зарахування судового збору за платіжним дорученням № 2899 від 27.08.2015 року та № 2913 від 02.09.2015 року до спеціального фонду Державного бюджету України.

28.09.2015 року представник позивача на виконання вимог ухвали господарського суду Сумської області подав до суду копію довідки Управління державної казначейської служби України в м. Сумах Сумської області про зарахування коштів до державного бюджету м. Суми на розрахунковий рахунок 31218206783002 «Судовий збір».

05.10.2015 року представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 1857 грн. 78 коп. заборгованості за договором № 07/07 від 07.07.2011 року, 13734 грн. 00 коп. заборгованості за договором № 10/07 від 10.07.2013 року, 900 грн. 04 коп. пені, 842 грн. 09 коп. 3% річних, 8267 грн. 77 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Враховуючи передбачене статтею 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог суд прийняв подану заяву до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме ухвали господарського суду Сумської області від 01.10.2015р. по справі № №920/1519/15.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

07.07.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 07/07 відповідно до умов якого, позивач зобов'язався поставити продукцію у термін, визначений у специфікації, а відповідач в свою чергу зобов'язався оплатити його.

Відповідно до п. 1.3 договору обсяг постачання, марочний склад, ціна узгоджується сторонами та відображається в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Впродовж дії договору № 07/07 від 07.07.2011 року сторонами підписано 7 специфікацій на поставку вугілля на загальну суму 202273 грн. 28 коп.

Факт постачання відповідачу вугілля підтверджується матеріалами справи, а саме, видатковими накладними: № РН-084 від 22.12.11. поставлено вугілля у кількості 23,810 тонни, загальною вартістю 16714,62 грн.; № РН-051 від 30.11.11. поставлено вугілля у кількості 68,580 тонни, загальною вартістю 48143,16 грн.; № РН-030 від 14.10.11. поставлено вугілля у кількості 10,340 тонни, загальною вартістю 7238,00 грн.; № РН-0019 від 22.08.11. поставлено вугілля у кількості 63,200 тонни, загальною вартістю 42091,20 грн.; РН-0018 від 19.08.11. поставлено вугілля у кількості 22,500 тонни, загальною вартістю 11137,50 грн.; № РН-0014 від 10.08.11. поставлено вугілля у кількості 26,600 тонни, загальною вартістю 15960,00 грн.; № РН-0010 від 29.07.11. поставлено вугілля у кількості 38,350 тонни, загальною вартістю 25541,10 грн.; № РН-007 від 27.07.11. поставлено вугілля у кількості 15,800 тонни, загальною вартістю 9480,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору № 07/07 від 07.07.2011 року розрахунки здійснюються шляхом перерахунку покупцем на розрахунковий рахунок продавця вартості продукції. Термін оплати: 50% попередня оплата, від вартості договору поставки і 50% від вартості договору поставки протягом 10 банківських днів після отримання товару.

За даними бухгалтерського обліку КПСОР «Паливокомуненерго» за товар, поставлений в межах договору № 07/07 від 07.07.2011 року, відповідач має дебіторську заборгованість у розмірі 1857,78 грн., яка виникла у зв'язку із частковою оплатою вугілля, поставленого відповідно до видаткової накладної № РН-051 від 30.11.11.

10.07.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 10/07, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити продукцію у термін, визначений у специфікації, а відповідач в свою чергу зобов'язався оплатити його.

Відповідно до п. 1.3 договору обсяг постачання, марочний склад, ціна узгоджується сторонами та відображається в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно специфікації до цього договору поставці підлягало вугілля на загальну суму 18900 грн. 00 коп.

Факт поставки вугілля марки АШ (0-6) у кількості 21,8 тони, загальною вартістю 13734 грн. 00 коп з ПДВ підтверджується видатковою накладною № РН-007/16 від 26.07.2015 року та актом приймання-передачі від 29.07.2013 року.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 договору № 10/07 від 10.07.2013 року розрахунки здійснюються шляхом перерахунку покупцем на розрахунковий рахунок продавця вартості продукції. Термін оплати: відстрочка платежу 15 календарних днів, після отримання товару.

За даними бухгалтерського обліку КПСОР «Паливокомуненерго» за товар, поставлений в межах договору № 10/07 від 10.07.2013 року, відповідач має дебіторську заборгованість у розмірі 13734 грн. 00 коп., яка виникла у зв'язку із не оплатою поставленого вугілля, відповідно до видаткової накладної РН-007/16 від 26.07.15.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього обов'язків, в частині своєчасної оплати поставленої продукції за договорами, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором № 07/07 від 07.07.2011в сумі 1857 грн. 78 коп., за договором № 10/07 від 10.07.2013 року в сумі 13734 грн. 00 коп.

Відповідно до статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1857 грн 78 коп заборгованості за договором № 07/07 від 07.07.2011 року та 13734 грн. 00 коп заборгованості за договором 10/07 від 10.07.2013 року за надані послуги суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 900 грн. 04коп. пені, 842 грн. 09 коп. - 3% річних та 8267 грн. 77 коп. інфляційних збитків за неналежне виконання умов договору № 10/07 від 10.07.2013 року.

Відповідно до п. 6.2 договору № 10/07 від 10.07.2013 року у разі несвоєчасного розрахунку за отриманий товар, покупець зобов'язується сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня за період з 14.08.2013 року по 14.02.2014 року і складає 900 грн. 04 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати поставленої продукції позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 1857 грн 78 коп заборгованості за договором № 07/07 від 07.07.2011 року, 13734 грн. 00 коп. заборгованості за договором № 10/07 від 10.07.2013 року, 900 грн. 04 коп. пні, 842 грн. 09 коп. 3% річних, 8267 грн. 77 коп. інфляційних збитків.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1218 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГО-восток» (40000,м. Суми, вул. Соборна, 29 і.к. 32015531) на користь Комунального підприємства Сумської обласної ради «Паливокомуненерго» (40000, м. Суми, вул.Борців революції, 2 і.к. 38522721) 1857 грн 78 коп заборгованості за договором № 07/07 від 07.07.2011 року, 13734 грн. 00 коп. заборгованості за договором № 10/07 від 10.07.2013 року, 900 грн. 04 коп. пні, 842 грн. 09коп. 3% річних, 8267 грн. 77 коп. інфляційних збитків, 1218 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.11.2015 року.

Суддя І.В. Зайцева