Постанова

від 28.10.2015 по справі 910/15700/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2015 р. Справа№ 910/15700/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Странніков А.В.,

від відповідача - Сидорова І.М.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аутдор-Альянс»

на рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2015 р.

по справі № 910/15700/15 (суддя - Чинчин О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аутдор-Альянс»

до комунального підприємства «Київпастранс»

про визнання недійсною односторонню зміну умов договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2015 р. у задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Аутдор-Альянс» відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Аутдор-Альянс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2015 р. по справі №910/15700/15 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аутдор-Альянс» прийнято до провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015р. враховуючи перебування суддів Кропивної Л.В. та Смірнової Л.Г. у відпустці, змінено склад колегії та сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аутдор-Альянс» на рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2015 р. по справі № 910/15700/15 прийнято до провадження у визначеному складі.

Позивачем надані додаткові пояснення до апеляційної скарги.

За клопотанням позивача здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Комунальне підприємство «Київпастранс» заперечує проти апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

03.03.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Аутдор - Альянс» (Агентство) та комунальним підприємством «Київпастранс» (Підприємство) було укладено Договір №8 14/17-1, за умовами якого Підприємство надає Агентству наступні послуги: погоджує документацію, необхідну для розміщення рекламних конструкцій; надає інформацію про місця для розташування рекламних конструкцій; надає у тимчасове користування місця реклами для розміщення рекламних конструкцій на опорах контактної мережі, які належать Підприємству на правах господарського відання; виконує роботи через відокремлений підрозділ підприємства - «Службу енергетичного забезпечення» по монтажу (демонтажу), технічному обслуговуванні рекламних конструкцій та заміні банерів. /а.с. 10/.

Відповідно до п. 2 Договору надання зазначених послуг підприємство здійснює згідно з додатковими до цього Договору угодами (додатками), які складаються на підставі Погоджень на розміщення реклами на транспорті, затверджених Головним управлінням транспорту, зв'язку та інформатизації виконавчого органу Київської міської ради.

Згідно з п. 3 Договору Агентство сплачує за вказані послуги в розмірі, зазначеному в договорі.

Відповідно до пункту 3.1 Договору вартість надання послуг по розміщенню рекламного матеріалу визначається у калькуляції, яка є невід'ємною частиною договору та складається Підприємством на підставі встановлених розмірів плати за надання послуг по розміщенню реклами Головним управлінням транспорту, зв'язку та інформатизації та Головним правлінням з питань цінової політики відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2004 р. № 2377 «Про впорядкування розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва».

Пунктами 3.2, 3.3, 3.4 Договору передбачено, що Агентство щомісяця перераховує на розрахунковий рахунок Дирекції по будівництву об'єктів наземного пасажирського транспорту КП «Київпастранс» за надання послуг за розміщення реклами, яка визначена калькуляцією за кожну рекламну конструкцію по факту її розміщення. (р/р 26007250110178, КРФ ВАТ КБ «Хрещатик» в м. Києві, МФО 300830, код ЄДРПОУ 33153915, ІПН 317256026151, свідоцтво платника податку №34102996). Агентство перераховує на розрахунковий рахунок служби енергетичного забезпечення плату за монтаж, демонтаж та технічне обслуговування рекламних конструкцій, яка визначена калькуляцією за кожну рекламну конструкцію по факту її розміщення. Перерахування цих сум здійснюється щомісячно до 10-го числи поточного місяця, при наявності акта виконаних робіт та виставленого рахунка-фактури.

Пунктом 3.5. Договору сторони передбачили, що в разі прийняття Київською міською державною адміністрацією рішення щодо зміни розмірів плати на надання послуг по розміщенню реклами матеріалу на майні КП «Київпастранс» розрахунки проводяться відповідно до прийнятих рішень, про що Підприємство письмово повідомляє Агентство.

Додатком №2 до Договору №8 14/17-1 від 03.03.2005 р. сторони визначили порядок визначення розміру плати за право тимчасового використання місць (для розташування спеціальної рекламної конструкції на поперечинах між опорами освітлення та контактної мережі), які перебувають у комунальній власності КП «Київпастранс» відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.05.2005 р. №895. /а.с. 15/.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами неодноразово укладались Додаткові угоди до Договору №8 14/17-1 від 03.03.2005 р. /а.с. 25-28, 39/.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним односторонню зміну умов договору №8 14/17-1 від 03.03.2005р. комунальним підприємством «Київпастранс» в частині збільшення вартості послуг товариству з обмеженою відповідальністю «Аутдор-Альянс».

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У своїй постанові від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» Вищий господарський суд вказав, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків.

Особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами порушення своїх прав та необхідність їх захисту.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси господарюючих суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання визначається цим кодексом, іншими законами.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У своєму позові позивач зазначає, що 17.09.2012р. відповідач звернувся до ТОВ «Аутдор-Альянс» із листом №14-01/06-259, разом із калькуляцією та проектом додаткової угоди від 01.09.2012р.

В матеріалах справи відсутній лист №14-01/06-259, так само як і проект додаткової угоди від 01.09.2012р., вимог суду щодо надання зазначених доказів, сторони не виконали.

Позивач наполягає на тому, що відповідач листом №14-01/06-259 від 17.09.2012 року в односторонньому порядку змінив площу рекламних конструкцій з 5 м до 10 м, що суперечить вимогам ст.ст. 203, 526, 651 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим відповідач безпідставно нараховує завищену суму плати за розміщення рекламних конструкцій.

Однак, як встановлено судом першої інстанції і зазначене підтверджується матеріалами справи, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.05.2012 р. № 838 «Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві» затверджено Порядок визначення розміру плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів зовнішньої реклами, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, зокрема, повноваження з управління якими здійснюють районні в місті Києві державні адміністрації, за розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, а також за розміщення реклами в ліфтах жилих будинків комунальної власності м. Києва.

Відповідно до п. 12 додатку 4 Порядку тариф на розміщення спеціальної рекламної конструкції на поперечинах між опорами освітлення та контактної мережі в місяць становить 75 грн. 00 коп. за 1 кв.м. площі рекламного засобу.

Відповідно до п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою).

Згідно Статуту відповідача майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за підприємством власником або уповноваженим органом на праві господарського відання.

Відповідно до пп. 1,2 п. «а статті 29 такому України «Пpo місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: 1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; 2) встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.

Умовами договору №8 14/17-1 від 03.03.2005р., зокрема п. 3.5., визначено, що в разі прийняття Київською міською державною адміністрацією рішення щодо зміни розмірів плати на надання послуг по розміщенню реклами матеріалу на майні КП «Київпастранс» розрахунки проводяться відповідно до прийнятих рішень, про що Підприємство письмово повідомляє Агентство.

Тобто розмір плати встановлюється рішеннями Київської міськдержадміністрацією, а не відповідачем.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.05.2012 р. № 838 «Про питання визначення розміру плати за розміщення реклами в місті Києві» позивачем у встановленому законодавством порядку не оскаржувалось.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову.

Посилання апелянта на неправомірність нарахування відповідачем вартості послуг, то як вже встановлено судом, КП «Київпастранс» не уповноважений самостійно встановлювати розмір плати.

Крім того, питання щодо надмірності нарахування вартості послуг та збільшення площі, може бути предметом розгляду в окремому провадження. В даній справі позивач ставить питання про визнання недійсним односторонню зміну умов договору №8 14/17-1 від 03.03.2005р. комунальним підприємством «Київпастранс» в частині збільшення вартості послуг товариству з обмеженою відповідальністю «Аутдор-Альянс», що і розглянуто в даному провадженні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2015 р. у справі № 910/15700/15.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2015 р. у справі № 910/15700/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/15700/15 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло