Постанова

від 28.10.2015 по справі 910/28148/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2015 р. Справа№ 910/28148/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Кисельова В.Г.,

від відповідача 1. - Войтух О.М.,

від відповідача 2. - Костюк С.В.

розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіомакс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд»

на рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р.

по справі №910/28148/14 (головуючий суддя Домнічева І.О., судді Цюкало Ю.В., Чебикіна С.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіомакс»

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуправління»

2. товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд»

про стягнення 145 612,36грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Замінено товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоуправління» його процесуальним правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд». Позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіомакс» 71 546,73 грн. основного боргу, 33 247,71грн. інфляційних втрат, 5 312,99 грн. 3% річних та 2 202,15грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Провадження по справі до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуправління» припинено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Аксіомакс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. по справі №910/28148/14, визнати незаконним розгляд заяви про забезпечення позову, скасувати його висновки і повернути сплачений за подачу заяви судовий збір у сумі 1 827,00грн., розглянути всі нерозглянуті судом першої інстанції клопотання і заяви, змінити відповідача у рішенні суду ТОВ «Центренергобуд» на ТОВ «Енергоуправління», стягнути з відповідача суми штрафних санкцій за договором підряду №01/10-1-12 від 01.10.2012р., та додатковою угодою №1 від 20.11.2012р. до договору підряду №01/10-1-12 від 01.10.2012р., інфляційних витрат в сумі 11 876,75грн., 3% річних в сумі 476,32, грн., пені 6 796,04грн., додавши до неї суму додаткової заборгованості (штрафу з урахування 3% річних, інфляційних сум) на день постановлення рішення апеляційного суду, стягнути з відповідача суми витрат, пов'язаних із викликом представників ТОВ «Аксіомакс» на судові засідання у сумі 9 750,04грн. та компенсувати судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіомакс» прийнято до провадження.

Також, не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. по справі №910/28148/14 в частині стягнення 1 600,00грн. заборгованості, 33 247,71грн. інфляційних втрат та 5 312,99грн. 3% річних.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд» прийнято до провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. враховуючи перебування судді Пашкіної С.А. у відпустці, змінено склад колегії та сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Кропивна Л.В. та Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіомакс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд» на рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. по справі №910/28148/14 прийнято до провадження у визначеному складі.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015р. враховуючи перебування суддів Кропивної Л.В. та Смірнової Л.Г. у відпустці, змінено склад колегії та сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015р. апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіомакс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд» на рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. по справі №910/28148/14 прийнято до провадження у визначеному складі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксіомакс» заперечує проти апеляційної скарги ТОВ «Центренергобуд», посилаючись на подання апеляційної скарги неналежною процесуальною особою.

ТОВ «Аксіомакс» надало письмові пояснення на апеляційну скаргу. Позивач наполягає на наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та стягненні 9 750,04грн. витрат, пов'язаних із судовими засіданнями.

В процесі апеляційного провадження позивачем було заявлено наступні клопотання: про повернення судового збору; про зупинення провадження та направлення матеріалів справи №910/28148/14 до господарського суду міста Києва для виправлення помилок; про зупинення провадження у справі №910/28148/14 до розгляду по суті справи №910/23303/14.

Представники відповідачів заперечують проти заявлених клопотань.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.10.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОУПРАВЛІННЯ» (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «АКСІОМАКС» (Підрядник) було укладено договір підряду №01/10-1-12, за умовами якого Підрядник зобов'язався виконати роботи по виготовленню навісу над автомобільною стоянкою на об'єкті: Будівлі з господарськими спорудами, які розташовані за адресою: м. Донецьк, Калінінський район, вул. Лівобережна,11,13, а Замовник зобов'язався надати Підряднику об'єкт для проведення робіт, прийняти виконані роботи та оплатити їх на умовах цього договору. /а.с. 15, т.1/.

Відповідно до п. 1.3. договору безпосередній перелік, об'єм та вартість робіт визначається гонами в договірній ціні та локальному кошторисі, узгодженими та затвердженими Сторонами являються невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 2.1. договору підряду вартість робіт складає 81 021,60 грн.

Згідно з п. 5.2. договору оплата проводиться у два етапи:

- оплата першого етапу згідно п.5.2 розділу 5 Договору на матеріали в розмірі 11 855,85грн., в т.ч. ПДВ-1975,98грн. протягом п'яти робочих днів з моменту підписання договору.

Остаточний розрахунок за виконані роботи згідно п. 5.4 Договору проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідач на виконання умов договору відповідач 1 здійснив передоплату у розмірі 11 855,85грн.

За актом здачі-приймання виконаних підрядних робіт № 1 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за листопад 2012р. форми КБ-3, які підписані та скріплені печатками сторін без зауважень, позивачем були виконані та передані, а відповідачем прийняті підрядні роботи по договору підряду № 01/10-1-12 від 01.10.2014р. на суму 81 021,60 грн. /а.с. 32, 38, т.1/.

21.11.2012р. позивачем виставлено рахунок на оплату №61 на суму 69 165,74грн. /а.с. 37, т.1/, який відповідачем оплачено частково, в результаті чого виникла заборгованість на суму 49 165,75 грн.

Доказів оплати матеріали справи не містять.

20.11.2012р. між ТОВ «ЕНЕРГОУПРАВЛІННЯ» (Замовник) та ТОВ «АКСІОМАКС» (Підрядник) було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору підряду №01 /10-1-12 від 01.10.12р., за умовами якої Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати додаткові роботи відповідно до додатку № 1, вартість яких складає 31 460,40 грн. /а.с. 17, т.1/.

Згідно п. 3. додаткової угоди фінансування робіт в два етапи:

- передоплата за матеріали у розмірі 8 502,00, в т.ч. ПДВ - 1 417,00грн.

оплата за виконані роботи проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

За актом здачі-приймання виконаних підрядних робіт № 1 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за лютий 2013р. форми КБ-3, які підписані та скріплені печатками сторін без зауважень, позивачем були виконані та передані, а відповідачем прийняті підрядні роботи по договору підряду № 01/10-1-12 від 01.10.2014р., додатковій угоді №1 від 20.11.2012р. на суму 22 380,98 грн. /а.с. 41, 47, т.1/.

Доказів оплати на суму 22 380,98грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п.1 ст. 854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

За статтею 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом п.8.5. договору підряду сторони встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання однією зі сторін своїх зобов'язань згідно даного договору, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочки.

Позивачем нараховано пеню у розмірі 14 164,30 грн. за період з 16.12.2013р. по 15.12.2014р.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності для стягнення пені.

Позивач звернувся до суду 16.12.2014р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті, тобто позивачем пропущено строк на пред'явлення вимоги про стягнення пені.

Посилання позивача на те, що пеня є похідною вимогою, а тому до неї не застосовується строк позовної давності, судом до уваги не приймається, оскільки не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Разом з цим, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Відповідно до п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції, позивачем неодноразово збільшувався розмір позовних вимог. Господарський суд міста Києва, керуючись статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зазначені заяви приймав.

Враховуючи останнє збільшення, перевіривши розрахунок нарахування інфляційних втрат та 3% річних, до стягнення підлягає 33 247,71 грн. інфляційних втрат та 5 312,99 грн. 3% річних.

За таких обставин, суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги, а саме: 71 546,73 грн. основного боргу, 33 247,71грн. інфляційних втрат, 5 312,99 грн. 3% річних та 2 202,15грн. судового збору.

14 квітня 2015р. відповідачем 2 було здійснено часткову оплату за виконані роботи згідно договору №01/10-1-12 від 01.10.2012р. на суму 1 600,00грн., при винесені оскаржуваного рішення судом не було враховано дану сплату. /а.с. 124, т. 2/.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У відповідності до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 1 600,00грн. підлягає припиненню.

Крім того, приймаючи оскаржуване рішення суд замінив товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоуправління» його процесуальним правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд».

03.11.2014р. загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуправління» було прийняте рішення щодо реорганізації ТОВ «Енергоуправління» шляхом виділу з його складу товариства з обмеженою дальністю «Центренергобуд».

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Енергоуправління» №15/1 від 21.01.2015р. були затверджені звіт комісії з виділу ТОВ «Енергоуправління» та розподільчий баланс ТОВ «Енергоуправління».

Рішенням установчих зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд» № 1 від 23.01.2015р. ухвалено створення ТОВ «Центренергобуд» та затверджено його Статут.

Статутом ТОВ «Центренергобуд» визначено, що це товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуправління» в частині розподільчого балансу.

Відповідно до розподільчого балансу ТОВ «Енергоуправління» від 20.01.2015р. і розшифровки до нього ТОВ «Енергоуправління» передало ТОВ «Центренергобуд» кредиторську заборгованість перед ТОВ «Аксіомакс» за договором №01/10-1-12 від 01.10.2012р.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації і злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до ст. 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох нових юридичних осіб.

Відповідач 2 не заперечує отримання кредиторської заборгованості відповідача 1 перед позивачем.

Як вже зазначалось, відповідачем 2 вже здійснюються часткові оплати.

Посилання апелянта на переведення боргу, то в даному випадку не відбувалось переведення боргу, як це передбачено ст. 520 Цивільного кодексу України, що не потребує згоди кредитора.

Щодо заявлених клопотання Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Заявлене клопотання про забезпечення позову, про яке йдеться в апеляційній скарзі та було заявлено у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Відповідно до змісту інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики забезпечення позову» № 01-8/2776 від 12.12.2006 року при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбаченої статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Проте, заявник в порушення статей 33 та 66 Господарського процесуального кодексу України не навів та не довів належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення.

Позивач не навів, навіть обставин, з якими Закон пов'язує наявність підстав для забезпечення позову.

Клопотання про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Щодо зупинення провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

У відповідності до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. ч. 2-4 ст. 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у господарській справі є сукупність таких складових як розгляд іншої справи іншим судом, пов'язаність цієї іншої судової справи з даною господарською справою та неможливість розгляду останньої до вирішення судом зазначеної іншої справи. (постанова Вищого господарського суду України від 29.07.2015р. у справі №910/27650/14).

Позивачем всупереч зазначеному не навів та не довів неможливість встановлення господарським судом самостійно кола обставин, які входять до предмету доказування у даній справі.

Таким чином, клопотання про зупинення провадження задоволенню не підлягає.

Щодо виправлення помилок, зазначене не є підставою для зупинення в розумінні статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

При цьому, під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв, тощо. Арифметичні помилки - це неправильне викладення: вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним доказам, результатів арифметичних дій.

У випадку наявності описок та арифметичних помилок, позивач має право звернутися до господарського суду міста Києва для виправлення в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання позивача щодо запобігання банкрутству шляхом зобов'язання ТОВ «Енергоуправління» надати ТОВ «Аксіомакс» цільової фінансової допомоги на суму 133 941,63грн. не містить правових підстав, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України, як надумане.

Щодо понесених витрат, пов'язаних із викликом позивача, то Київський апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до п. 6.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання деякі практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовим експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень, відшкодовуються: вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом; страхові платежі за державне страхування на транспорті, вартість попереднього продажу проїзних документів, проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межами населеного пункту; найом жилого приміщення; добові в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження; судовому експерту відшкодовуються також витрати, пов'язані з дослідженням об'єкта судової експертизи, якщо останній знаходиться в іншому населеному пункті, ніж експертна установа (або експерт проживає в іншому населеному пункті), і не може бути доставлений до цієї установи (або експерту). В усіх зазначених випадках відшкодуванню підлягає мінімальна вартість проїзду та мінімальна (для населеного пункту, в якому знаходиться господарський суд) вартість проживання в готелі. Документально підтверджені відомості про таку вартість та про фактичні витрати на проїзд і проживання подаються заінтересованими особами.

Суд не знаходить підстав для задоволення зазначеної вимоги.

За таких обставин, позовні вимоги документально обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню частково.

Крім того, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір», підлягає поверненню судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 984,69грн., як надмірно сплачений.

За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіомакс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд» задоволенню не підлягають, рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. у справі №910/28148/14 підлягає зміні.

На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. у справі №910/28148/14 змінити.

Припинити провадження в частині стягнення 1 600,00грн. основного боргу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергобуд» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіомакс» 69 946,73 грн. основного боргу.

По решті рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. у справі №910/28148/14 залишити без змін.

Апеляційні скарги залишити без задоволення.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Аксіомакс» 984,69грн. сплаченого судового збору з Державного бюджету України.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суд міста Києва.

2. Матеріали справи №910/28148/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді С.А. Пашкіна

Л.Г. Сітайло